Постанова

від 18.07.2017 по справі 805/4187/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року справа №805/4187/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,

секретаря судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представників позивача Мельник Є.Ю., Кінзери В.В.,

представників відповідачів Берестової В.В., Тернинко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Радіус" та Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 805/4187/16-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М. ) за позовом Приватного підприємства "Радіус" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "РАДІУС" звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням змін просив, визнати незаконними дії відповідачів щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданою ПП "Радіус" 24.10.2016 року; зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП "Радіус" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000051202/16686 за формою "ВІ", яким визначено податкове зобов'язання ПП "Радіус" з ПДВ та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20069 грн. 75 коп. (а.с.4-6, 142-144).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданого Приватним підприємством "РАДІУС" 24.10.2016 року; зобов'язав Державну податкову інспекцію у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2016 року, поданий Приватним підприємством "РАДІУС" 24.10.2016 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовив (а.с.192-195).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем було подано звітну податкову декларацію з ПДВ за серпень 2016 року 20.09.2016 року в якій зав'ялено суму бюджетного відшкодування в розмірі 80641 грн., камеральна перевірка зазначеної декларації не проводилась та податкове повідомлення-рішення не приймалось, отже у відповідності до п. 200.10 та 200.11 ст.200 ПК України, зазначена сума бюджетного відшкодування є узгодженою. Відповідачем проведено документальну перевірку, згідно висновків акту перевірки позивачем на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за серпень 2016 року на 80279 грн.; занижено суму, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 80279 грн. Відповідачем за результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування на 80279 грн. та застосовані штрафні санкції на 20069,75 грн. Позивач станом на 20.09.2016 року мав податковий борг в сумі 77590 грн., який відповідачем за рахунок помилково визначеного позивачем бюджетного відшкодування в декларації за серпень 2016 року було фактично погашено. Тобто, дії податкового органу свідчать про узгодження бюджетного відшкодування. Також, 24.10.2016 року позивач самостійно прийняв рішення виправити помилку та подав уточнюючий розрахунок до декларації за серпень 2016 року зазначивши суму від'ємного значення 80641 грн., до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, отже, податкове повідомлення-рішення повинно було прийматися з урахуванням показників уточнюючого розрахунку.

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем 24.10.2016 року подано уточнюючий розрахунок до декларації за серпень 2016 року в якому позивач відмовився від бюджетного відшкодування та всю суму зарахував до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідачем зазначений розрахунок не визнаний податковою звітністю , оскільки він складений з порушенням п.50.2 ст.50 ПК України та наказу ДПС від 14.06.2012 року № 516, оскільки платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має право подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітній період з податку і збору, який перевіряється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство "РАДІУС" зареєстровано в якості юридичної особи, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

Позивачем засобами електронного зв'язку було подано до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління ДФС у Донецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за №9172973622 від 20.09.2016 року за серпень 2016 року з додатками. У рядку 19 декларації - сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, рядку 20.2 декларації та додатку 3 до неї позивачем відображено суму що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 80641 грн. (а.с.58-62).

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області у період з 12.10.2016 по 19.10.2016 було проведено позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування Приватним підприємством "Радіус" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт №304/05-15-12-02/32879280 від 19.10.2016 року (а.с.7-13). Висновками акту встановлено: перевіркою порушень при відображені ПП "Радіус" у декларації за серпень 2016 року від'ємного значення ПДВ у сумі 80641 гривень та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 362 гривні не встановлено; на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ПП "Радіус" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за серпень 2016 року на 80279 грн.; занижено суму, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 80279 грн.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки надав заперечення від 25.10.2016 року №40. Відповідач листом від 31.10.2016 року за №16623/10/05-15-12-02 зазначив що висновки викладені у акті перевірки є обґрунтованими та здійсненими у відповідності до вимог Податкового кодексу України (а.с.20-22).

24 жовтня 2016 року позивач у зв'язку з самостійним виявленням помилок у декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 рік подав засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок за №9200189973 від 24.10.2016 року, яким позивач відмовився від бюджетного відшкодування та суму від'ємного значення 80641 грн. заявив в зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (а.с.167-172).

Відповідач листом у відповідь від 26.10.2016 року за №16244/10/05-15-12-02 повідомив позивача про не прийняття такого уточнюючого розрахунку як податку звітність з огляду на порушення підпункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України та наказу ДПІ України від 14.06.2012 року №516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України", а саме: платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору який перевіряється контролюючим органом (а.с.166).

01 листопада 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051202/16686 яким позивачу за податковою декларацією за серпень 2016 року зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80279 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 20069,75 грн. (а.с.23).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання збільшити суму на яку ПП "Радіус" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування за серпень 2016 року у розмірі 80641 грн., виходив з того, що оскільки у позивача був наявний податковий борг у розмірі 77000 грн., а сума ПДВ, що обліковувались у системі електронного адміністрування були використані, залишок (ліміт) складав лише 361,51 грн., відповідач правомірно дійшов до висновку про завищення суми бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконними дії щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, виходив з того, що у відповідача не було правових підстав для не прийняття уточнюючого розрахунку і не визнання його податковою звітністю.

З зазначеними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково, з наступних підстав.

Стосовно позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.2 - 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 ПК України у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 цього Кодексу, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно із абз. 1 п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Абзацами 1 і 2 п. 200.10 ст. 200 Кодексу (в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII, що набрав чинності з 1 січня 2016 року) визначено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

В свою чергу за приписами п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

З аналізу зазначених норм вбачається, що у разі якщо податковий орган не скористався своїм правом на проведення камеральної перевірки заявленого в декларації бюджетного відшкодування в строк визначений законодавством, або за результатами не прийняв податкове повідомлення-рішення, така сума відшкодування вважається узгодженої.

Колегія суддів зазначає, що положення п. 200.10 200.11 ст. 200 ПК України надають контролюючому органу право на проведення документальної перевірки суми бюджетного відшкодування, проте, перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на проведення такої перевірки є вичерпним.

З акту перевірки вбачається, що причиною від'ємного значення ПДВ є здійснення у березні 2016 року імпортованих операцій.

Разом з тим, відповідачем не доведено та матеріали справи не містять документального підтвердження, наявності передбачених п. 200.10 200.11 ст. 200 ПК України підстав для проведення документальної перевірки суми бюджетного відшкодування визначеної у декларації за серпень 2016 року.

Стосовно посилання апелянта на пп.78.1.4 п.78.1. ст..78 ПК України відповідно до якого, Документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, колегія суддів зазначає, що вказана норма передбачає проведення перевірки у разі якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу. Отже, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Як було зазначено в акті перевірки та письмових поясненнях відповідача, позивачем на запит від 27.09.2016 року було надано запитувані матеріали 06.10.2016 року (а.с.156-157)

Крім того, з облікової картки позивача вбачається, що відповідач за рахунок зазначених бюджетних відшкодувань здійснив погашення податкового боргу.

Таким чином, відповідач здійснив перевірку позивача за відсутності на те законних підстав та порушенням вимог законодавства.

Стосовно позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000051202/16686 та зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП "Радіус" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.18 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

За положеннями п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу-

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, вказаною нормою надано право платнику податків враховувати від'ємне значення у зменшення суми податкового боргу, а у разі відсутності податкового боргу відшкодувати. Також, платник податків має право зараховувати від'ємне значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При цьому, від'ємне значення яке враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди або підлягає бюджетному відшкодуванню не повинно перевищувати суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Тобто, за наявністю податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого боргу в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Відповідно до акту перевірки відповідач посилався на те, що сума обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України складає 361,51 грн.

Разом з цим, відповідно до положення п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ,

де:

еНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

еОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

еНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

еВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

еПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників еНаклОтр та еНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників еНаклОтр, еНаклВид та еМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми еНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34 1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. N 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. N 1177) затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (п.1 Порядку).

Пунктом 9 Порядку визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (е Накл), обчислену за такою формулою: е Накл = е НаклОтр + е Митн + е ПопРах + е Овердрафт - е НаклВид - е Відшкод - е Перевищ,

де еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника е Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.

Отже, одним з показників який враховується при визначені граничної суми на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування є еМитн , тобто, загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій.

В матеріалах справи містяться митні декларації форми МД-2: 700020000/2016/001157 яка прийнята митним органом 02.03.2016 року та якою визначено розмір податку у сумі 49488,63 грн., 700020000/2016/001225 яка прийнята митним органом 09.03.2016 року та якою визначено розмір податку у сумі 48811,63 грн., 700020000/2016/001518 яка прийнята митним органом 28.03.2016 року та якою визначено розмір податку у сумі 47263,57 грн. (а.с.121, 123, 125).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем здійснено передплату за митне оформлення по вищезазначеним митним деклараціям 02 березня 2016 року на суму 48000 грн., 02 березня 2016 року на суму 48000 грн., 09 березня 2016 року на суму 49000 та 28 березня 2016 року на суму 49000 грн. (а.с.25-27, 122, 124, 126).

Як вбачається з декларації за березень 2013 року зазначені суми податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, були відображені у розділі податковий кредит.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до акту перевірки, причиною від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є здійснення у березні 2016 року імпортних операцій (папір газетний у рулонах), що складає в березні 2013 року 90,9% від загального обсягу придбання. При цьому, перевіркою правомірності формування та визначення податкового кредиту та податкових зобов'язань згідно чинного законодавства порушень не встановлено.

Отже, оскільки сплачені позивачем при митному оформленні суми податку, підтверджується відповідними митними деклараціями, порушень щодо їх зарахування до податкового кредиту відповідачем в ході передвіки не виявлено, та враховуючи, що перевіркою підтверджено правомірність формування позивачем від'ємного значення з ПДВ у податкових деклараціях, зазначені суми у відповідності до п. 200.4 ст.200 та п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України, повинні бути враховані при визначені суми податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує посилання ДФС України на те, що внесення передплати за митне оформлення імпорту товару не є безумовною підставою для включення її до формули обчислення суми податку.

Крім того, з облікової картки позивача вбачається, що на момент отримання контролюючим органом податкової декларації у позивача був наявний податковий борг з ПДВ у розмірі більш ніж 77 тис. грн., відповідачем за рахунок зазначених сум бюджетного відшкодування здійснено погашення вказаного податкового боргу (а.с.175). Тобто, відповідачем за податковою декларацією за серпень 2016 року було прийнято до відшкодування сума як обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Таким чином, висновок відповідача щодо порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2016 року на 80279 грн. та заниження суми, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 80279 грн. є безпідставним.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП "Радіус" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000051202/16686 за формою "ВІ", яким було визначено податкове зобов'язання ПП "Радіус" з ПДВ та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20069 грн. 75 коп.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконними дії відповідачів щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданою ПП "Радіус" 24.10.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З аналізу зазначених норм вбачається, що в разі самостійного виявлення платником податків помилки щодо заявлених сум бюджетного відшкодування в поданій декларації, ним подається відповідний уточнюючий розрахунок, а у разі виявлення такої помилки підчас здійснення перевірки контролюючим органом, він самостійно зменшує (збільшує) суму бюджетного відшкодування та застосувати штрафні санкції. Тобто, вказана норма пов'язує подання уточнюючого розрахунку тільки в разі самостійного виявлення помилки.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем було здійснено перевірку показників по декларації за серпень 2016 року, якою було встановлено відповідні помилки та порушення допущені платником податку при заповненні та визначені показників податкової звітності. За наслідками якої податковим повідомленням-рішенням позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 80279 грн. (неправомірність якого була встановлено)

Позивачем в уточнюючому розрахунку за серпень 2016 року позивач відмовився від бюджетного відшкодування та суму від'ємного значення 80641 грн. заявив в зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, з урахуванням неправомірність висновків відповідача викладеному у акті перевірки, колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачем самостійно визначено помилку, а тому позивач при поданні уточнюючих розрахунків правомірно керувався нормами статті 50 Податкового кодексу України.

Відповідач, як підставу для відмови в прийняті зазначеної звітності посилається на порушення підпункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України та наказу ДПІ України від 14.06.2012 року №516, а саме під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків на має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору який перевіряється контролюючим органом.

Разом з цим, за пунктом 50.2 ст. 50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, заборона подання уточнюючого розрахунку розповсюджується тільки на час проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача закінчилась 19 жовтня 2016 року та в той же день складено акт перевірки. Тобто, уточнюючий розрахунок подано після проведення відповідної перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області не було правових підстав для не прийняття такого уточнюючого розрахунку і тим паче не визнання його податковою звітністю.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми процесуального та матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати підлягають перерозподілу.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Радіус" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 805/4187/16-а, - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 805/4187/16-а, - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 805/4187/16-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Приватного підприємства "Радіус" задовольнити.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області щодо невизнання і неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, поданого Приватним підприємством "РАДІУС" 24.10.2016 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2016 року, поданий Приватним підприємством "РАДІУС" 24.10.2016 року.

Зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП "Радіус" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 01 листопада 2016 року №0000051202/16686 за формою "ВІ", яким визначено податкове зобов'язання Приватного підприємства Радіус з ПДВ та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20069 грн. 75 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Приватного підприємства "Радіус" (Код ЄДРПОУ 32879280) судовий збір у розмірі 1569 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області на користь Приватного підприємства "Радіус" (Код ЄДРПОУ 32879280) судовий збір у розмірі 1569 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 18 липня 2017 року.

Головуючий суддя: І.Д. Компанієць

Судді: І.А. Васильєва

Л.В. Ястребова