Рішення

від 12.07.2017 по справі 921/326/17-г/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 липня 2017 рокуСправа № 921/326/17-г/5 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", вул.О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Стандарт-2012", вул. Січових Стрільців, 69, м.Теребовля, Тернопільська область, 48100

про стягнення 9 247,37 грн.

За участю представників від:

Позивача: не з'явився

Відповідача: не з'явився

Суть справи:

Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 підприємства "Стандарт-2012" 9247,37грн., з яких: 4865,52грн. - основний борг; 3373,26грн. - інфляційні нарахування, 325,43 грн. - три відсотки річних, 683,16 грн.- пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між Філією Великоберезовицька ДЕД ДП "Тернопільський облавтодор" і ОСОБА_1 підприємством "Стандарт-2012"- відповідачем у справі, договору поставки б/н від 30.01.2015, ним поставлено відповідачу через представника останнього згідно виданої йому довіреності №3 від 31.01.2015 по накладній № ж-0000015 від 31.01.2015 товар (матеріал від фрезерування) на загальну суму 4865грн.52коп., проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав і станом на день заявлення позову за ним рахується заборгованість за даний товар в сумі 4865грн.52коп., в зв'язку з чим відповідачу за несвоєчасно проведені розрахунки нараховані інфляційні нарахування в сумі 3373грн.26коп., три відсотки річних в сумі 325грн. 43коп. та пеня 683грн.16коп., які (суму боргу, інфляційні нарахування, три відсотки річних та пеню) позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.05.2017 розгляд справи призначено на 21 червня 2017 року.

В послідуючому розгляд справи відкладався на 12 липня 2017 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Позивач участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, однак звернувся до суд у з клопотанням (лист №06-2/1047 від 11.07.2017) згідно якого просить слухання у справі здійснювати без участі уповноваженого представника підприємства, оскільки два представники підприємства приймають участь в судовому засіданні в господарському суді міста Києва, та в постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України, з розгляду скарг у сфері публічних закупівель. Позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі. А також надав суду оригінал платіжного доручення №287 від 06.07.2017 про сплату судового збору.

Відповідач відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні року не забезпечив, надіслані на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та за якою зазначено місцезнаходження відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійсненого станом на 30.05.2017, а саме: вул. Січових Стрільців, 69, м.Теребовля, Тернопільська область, поштові відправлення: ухвала про порушення провадження по справі від 29.05.2017 повернуте поштовим відділенням з відміткою за закінченням терміну зберігання , ухвала про відкладення розгляду справи від 21.06.2017 - станом на 21.06.2017 до суду не повернулись.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що відповідач належним чином у встановленому чинним законодавством порядку, повідомлений про час та місце розгляду спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

30 січня 2015 року між ПП Стандар-2012 , (надалі - Одержувач/відповідач по справі) та філією Великоберезовицька ДЕД ДП Тернопільський облавтодор ( надалі - Постачальник/ позивач по справі) укладено договір поставки №б/н (надалі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність Одержувача Товар, а Одержувач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату та приймати цей Товар на умовах даного Договору (п.п.1.1. договору).

Предметом постачання є наступний товар: матеріали від фрезерування ( п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. договору, одиниця виміру кількості товару становить тони. Загальна кількість товару: 380тон.

Згідно п. 3.1 договору вартість товару становить 4865,52 грн.

Розрахунок за цим Договором між Постачальником і Одержувачем проводиться через р/р, з послідуючим виставленням рахунку Покупцю ( 5.1. договору).

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 530 ЦК України визначає що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу по накладній №ж-0000015 від 31.01.2015 через представника відповідача ОСОБА_2 на підставі виданої йому довіреності №9 від 31.01.2015, товар ( матеріали від фрезерування) в кількості 380 тон на суму 4865 грн. 52 коп. (належним чином засвідчені копії видаткової накладної та довіреності знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте за договором купівлі-продажу такий обов'язок (негайного виконання) випливає із приписів ч.1ст.692 ЦК України, згідно яких покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарознавчих документів. Така ж правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., згідно п.1.7 якої, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, то виходячи з приписів ч.2 ст.530 ЦК України та ч.1 ст. 692 ЦК України, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після прийняття товару або товаророзпорядчих документів на нього, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому, передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню, починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав і незважаючи на направлену йому вимогу про оплату заборгованості ( лист №06-3/428 від 17.03.2017 (належним чином засвідчена копія якої та докази іі направлення знаходяться в матеріалах справи), станом на день звернення з позовом до суду за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 4865грн.52коп.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне в тому числі щодо повної оплати отриманого від позивача по вищезазначеній накладній товару, суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 4865грн.52коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що згідно розрахунку , проведеного судом за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга") за період, вказаний позивачем в розрахунку. А саме з лютого 2015 - березень 2017 (включно) становить 3033грн.87коп. та 3% річних від простроченої суми, що за період з 01.02.2015. по 25.04.2017 становить 325 грн. 43коп.

Позов в частині стягнення 339грн. 39коп. - втрат від інфляції задоволенню не підлягає, оскільки такі заявлені безпідставно.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 683грн. 16коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої за період з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. з посиланням на п. 8.1. договору згідно якого за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені ним збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтями 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Розмір пені , передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, встановлюється сторонами в договорі та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, однак, не у всіх випадках повинен визначатися, виходячи з такої .

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення 683грн.16коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , нарахованої за період з 01.10.2016. по 31.03.2017. з посиланням на п.8.1. договору до задоволення не підлягають, оскільки даним пунктом договору сторони не встановили розмір (відсотки) відповідальності відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за поставлений товар, також не зазначили норму закону, якою передбачено відповідний розмір пені, а тому така нарахована безпідставно.

З огляду на викладене та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України та ст.ст.33,34 ГПК України позов в частині стягнення 4865грн. 52коп. боргу, 3033грн.870коп.- інфляційних нарахувань та 326грн.43 коп. - 3% річних, підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та не оспорений відповідачем.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Стандарт-2012 , вул.. Січових Стрільців, 69, м.Теребовля Тернопільська область 48100 (код ЄДРПОУ 38048342) на користь Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", вул.О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001 (код ЄДРПОУ 31995099) - 4865грн.52коп. боргу, 3033грн.87коп.- інфляційних нарахувань, 325грн.43коп. - 3% річних, 1600грн.00коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 19 липня 2017р.

Суддя Г.З. Андрушків