Постанова

від 10.07.2017 по справі 910/8572/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Справа№ 910/8572/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Алданової С.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - не прибули;

від відповідача - не прибули;

від третьої особи-1 - ОСОБА_1., дог. № б/н від 05.09.16 р.;

від третьої особи-2 - не прибули;

розглянувши матеріали

апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_3 та

Публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.07.2016 року

у справі № 910/8572/16 (суддя Турчин С.О)

за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на

здійснення ліквідації в АТ Дельта Банк Кадирова В.В.

до Публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Коралл

про визнання правочину недійсним та витребування оригіналів

документів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/8572/16 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним, укладений між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Публічним акціонерним товариством АВАНТ-БАНК нікчемний договір про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1271.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство АВАНТ-БАНК повернути Публічному акціонерному товариству Дельта Банк оригінали договорів переданих на виконання договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк судові витрати у розмірі 2 756,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/8572/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство АВАНТ-БАНК звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/8572/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 року апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.10.2016 року.

04.10.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Дельта Банк надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року було відкладено розгляд справи на 19.10.2016 року.

19.10.2016 року через ідділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшло клопотання про призначення судової оціночної експертизи.

19.10.2016 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

У зв'язку з виходом головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.11.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 року призначено судову оціночну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено апеляційне провадження по справі № 910/8572/16 на час її проведення.

09.02.2017 року через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість виконання призначеної експертизи у зв'язку з відсутністю відповідних судово-експертних методик разом із матеріалами справи № 910/8572/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 року поновлено апеляційне провадження у складі колегії суддів головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Мартюк А.І., Буравльов С.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2017 року.

22.02.2017 року через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшло клопотання про доручення проведення експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю Інститут незалежної експертної оцінки , який має необхідну матеріально-технічну і методичну базу для проведення експертизи такого характеру.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 15.03.2017 року.

24.02.2017 року через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут незалежної експертної оцінки надійшов лист, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут незалежної експертної оцінки підтверджує, що має необхідну матеріально-технічну і методичну базу, кваліфікованих спеціалістів та відповідну сертифікацію необхідну для вирішення поставлених питань.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.03.2017 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/8572/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 року справу, розгляд якої відбудеться 15.03.2017 року, прийнято до провадження у зазначеному вище складі колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2017 року по справі № 910/8572/16 призначено судову оціночну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю Інститут незалежної експертної оцінки та зупинено апеляційне провадження по справі № 910/8572/16 на час її проведення.

11.05.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут незалежної експертної оцінки надійшли матеріали справи № 910/8572/16, звіт від 20.04.2017 року про незалежну оцінку вартості майнових прав ПАТ Дельта Банк та рецензія від 27.04.2017 року на звіт про незалежну оцінку вартості майнових прав ПАТ Дельта Банк .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017 року поновлено апеляційне провадження та призначено до розгляду на 19.06.2017 року.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2017 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/8572/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Алданової С.О., Зеленіна В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року справу № 910/8572/16 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року відкладено розгляд справи на 03.07.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 року відкладено розгляд справи на 10.07.2017 року.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/8572/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК у поясненнях, наданих у судовому засіданні 03.07.2017 року, підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/8572/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Публічного акціонерного товариства Дельта Банк у поясненнях, наданих у судовому засіданні 03.07.2017 року, заперечував проти доводів апелянтів, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Корал у судове засідання не прибув, про розгляд спору повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відсутніх сторін.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника третьої особи-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.11.2011 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (далі - позивач, банк, ПАТ Дельта Банк ) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - третя особа-1, позичальник, ФО-П ОСОБА_3.) було укладено кредитний договір № К-2004459 (далі - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору, з урахуванням внесених змін, банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 5 255 091,23 грн. у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання зі сплатою 17% річних за користування кредитом та кінцевим терміном погашення заборгованості до 14.03.2023 року.

01.11.2011 року для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором між ПАТ Дельта Банк як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю Корал (далі - третя особа-2, іпотекодавець, ТОВ Корал ) було укладено іпотечний договір № К-2004459/S-1 (далі - Іпотечний договір).

За умовами Іпотечного договору іпотекодавець передає в іпотеку наступне майно:

- нежитлову будівлю, кафе на 100 місць, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 044,6 кв.м. (предмет іпотеки-1, майно);

- земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_1, загальною площею 0,0852 га, цільове призначення: для комерційного використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (предмет іпотеки-2, земельна ділянка).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року по справі № 915/946/14 за позовом ПАТ Дельта Банк до ФО-П ОСОБА_3 про стягнення 7 319 868,44 грн., позов ПАТ Дельта Банк задоволено повністю та стягнуто з ФО-П ОСОБА_3 5 100 691,23 грн. - боргу по поверненню кредитних коштів, 2 052 648,38 грн. - боргу за сплату відсотків за користування кредитними коштами, 47 215,72 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 119 313,11 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків та 73 080,00 грн. - понесених судових витрат по справі на сплату судового збору.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням ФО-П ОСОБА_3 зобов'язань з своєчасної та повної сплати обумовлених Кредитним договором грошових коштів.

10.11.2014 року між ПАТ Дельта Банк як первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством АВАНТ-БАНК (далі - відповідач, новий кредитор, ПАТ АВАНТ-БАНК ) було укладено договір про відступлення права вимоги (далі - Договір від 10.11.2014 року).

За умовами Договору від 10.11.2014 року первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ФО-П ОСОБА_3 за договором кредиту № К-2004459 від 01.11.2011 року із змінами та доповненнями, внесеними: додатковим договором № 1 від 02.11.2011 року та додатковим договором № 2 від 10.07.2012 року (далі - основний договір), а саме: право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 5 100 691,23 грн.; повернення заборгованості за процентами в розмірі 2 815 096,93 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання цього договору складає 7 915 788,16 грн.

Відповідно до п. 1.1.1 Договору від 10.11.2014 року первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору, а новий кредитор прийняти та оплатити на умовах цього договору всі права вимоги та інші права, які належать первісному кредитору.

Згідно із п. 1.2 Договору від 10.11.2014 року, разом з правом вимоги виконання зобов'язань за основним договором до нового кредитора переходять права за договорами, що забезпечують виконання зобов'язання, а саме: права іпотекодержателя, що виникають з іпотечного договору № К-2004459/S-1 від 01.11.2011 року, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Корал .

Пунктом 1.4 Договору від 10.11.2014 року передбачено, що ціна відступлення права вимоги за основним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь первісного кредитора становить 4 600 000,00 грн.

Як передбачено п. 2.2 Договору від 10.11.2014 року, новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь первісного кредитора, вказану в п. 1.4 договору ціну відступлення права вимоги, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_2 в АТ Дельта Банк , МФО 380236, у розмірах та у терміни визначені пп. 1.4-1.5 цього договору.

У відповідності до п. 2.3 Договору від 10.11.2014 року з моменту перерахування грошових коштів, зазначених в п. 1.4 цього договору, на рахунок первісного кредитора, до нового кредитора переходять всі права вимоги за основним договором та договорами, укладеними в забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, в повному обсязі і на умовах, визначених основним договором, включаючи права до боржника по поверненню отриманого кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, штрафів та пені, які вже нараховані первісним кредитором на дату укладення цього договору і розмір яких зазначений в п. 1.1 цього договору, а також права вимоги, які виникнуть за договором в майбутньому.

Умовами п. 3.1 Договору від 10.11.2014 року передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору в день укладання даного договору документи, що підтверджують право вимоги виконання зобов'язання боржником, а саме: оригінал основного договору, оригінали договорів та правоустановчих документів на майно, що забезпечують виконання зобов'язання боржника за основним договором, які зазначені в п. 1.2 договору та інші документи, що стосуються боржника (кредитна справа). Передача вищезазначених документів оформлюється актом прийому-передачі, що підписується повноважними представниками сторін.

Згідно з п. 3.2 Договору від 10.11.2014 року первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника, шляхом направлення на адресу боржника відповідного цінного листа з описом вкладень, про здійснене відступлення новому кредитору права вимоги зобов'язань за основним договором, впродовж п'яти робочих днів з дня переходу прав вимоги до нового кредитора та надати новому кредитору копії відповідних документів.

Колегія суддів звертає увагу, що Договір про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року був погоджений на Засіданні Кредитного комітету ПАТ Дельта Банк 23.10.2014 року, оформленого протоколом № 4913 (т. 1 а.с. 186).

Актом приймання-передачі від 10.11.2014 року (т. 1 а.с. 117) підтверджується передача позивачем та отримання відповідачем документів за Договором про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року:

- договір кредиту № К-2004459 від 01.11.2011 року;

- додатковий договір № 1 від 02.11.2011 року до договору кредиту № К-2004459 від 01.11.2011 року;

- додатковий договір № 2 від 10.07.2012 року до договору кредиту № К-2004459 від 01.11.2011 року;

- договір іпотеки № К-2004459/S-1 від 01.11.2011 року.

На підставі позабалансових меморіальних ордерів № 90853472 від 10.11.2014 року, № 90853473 від 10.11.2014 року (т. 1 а.с. 91-92) майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № К-2004459/S-1 від 01.11.2011 року за кредитним договором № К-2004459 від 01.11.2011 року було знято позивачем з обліку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк , згідно з яким з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк .

В подальшому вказаний строк подовжувався.

Постановою Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ Дельта Банк та розпочато ліквідацію останнього.

Позивач зазначає, що після запровадження у банку тимчасової адміністрації, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку та встановлено нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

- Договір відступлення права вимоги від 10.11.2014 року було укладено з порушенням вимог Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року, яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку без погодження з куратором банку;

- прийнявши виконання за договором відступлення від ФО-П ОСОБА_3 - неналежного платника та звільнивши забезпечення за кредитним договором, банком було порушено вимоги постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року, яка забороняє Банку вивільняти отримане банком забезпечення за кредитними операціями до часу погашення позичальником заборгованості;

- банк здійснив відчуження майна (права вимоги) за ціною, що на 20 відсотків нижча від звичайної ціни на вказаний вид майна (оплата на 44,88% відрізняється від вартості майнових прав), що свідчить про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року згідно із п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ;

- умови Договору відступлення права вимоги від 10.11.2014 року, укладеного між банком та відповідачем, передбачають передачу майнових прав за кредитним договором та іпотечним договором відповідачу, який є одночасно кредитором банку за договором про надання міжбанківського кредиту № ММ69765LG від 26.09.2014 року та договором про відкриття та ведення кореспондентського рахунку № 180814Л від 18.08.2014 року, що надає відповідачу переваги перед іншими кредиторами, що в силу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є ознакою нікчемності договору.

Позивач також стверджує, що Договір відступлення права вимоги від 10.11.2014 року є нікчемним на підставі положень п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , згідно із якими банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

З огляду на вказане, ПАТ Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації в АТ Дельта Банк Кадиров В.В. звернувся з даним позовом та просив визнати недійсним Договір відступлення права вимоги від 10.11.2014 року та зобов'язати ПАТ АВАНТ-БАНК повернути оригінали договорів переданих на виконання Договору відступлення права вимоги від 10.11.2014 року.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положеннями п. 2.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними та п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено, що нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

18.05.2015 року на засіданні комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк № 67 від 11.03.2015 року затверджено результати перевірки, оформлені протоколом № 6 від 18.05.2015 року, якою виявлено договір, що має ознаки нікчемності, а саме: Договір про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. за реєстровим № 1271, укладений між ПАТ Дельта Банк та ПАТ АВАНТ-БАНК (т. 1 а.с. 30-31).

16.06.2016 року позивач направив на адресу ПАТ АВАНТ-БАНК , ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ Корал повідомлення вих. № 327/1 від 12.06.2015 року, вих. № 3309 від 15.06.2016 року, вих. №3311 від 15.06.2015 року відповідно, про нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року (т. 1 а.с. 33-35).

При цьому, з витягу з протоколу засіданні комісії № 6 від 18.05.2015 року та вказаних повідомлень вбачається, що позивач визнавав нікчемним Договір відступлення права вимоги від 10.11.2014 року з огляду на приписи п. 3 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на відчуження ПАТ Дельта Банк права вимоги за Кредитним договором за ціною, що на більш ніж 20 відсотків (а саме 23,81%) нижча від звичайної ціни на вказаний вид майна, що свідчить про нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року згідно із п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Інші доводи позивача судом були відхилені.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стосовно висновку про наявність підстав для визнання нікчемним Договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року згідно із п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , судова колегія зазначає слідуюче.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

У даному випадку нікчемність правочинів ставиться в залежність від звичайної вартості послуг, та порівнюється із відповідною вартістю, яка визначена сторонами в договорі, яка в свою чергу, може бути або вищою, або нижчою на 20 %.

Доводи в частині відчуження банком права вимоги за ціною, меншою за звичайну позивач обґрунтовує звітом про експертну оцінку ринкової вартості прав грошової вимоги за кредитним договором № К-2004459 від 01.11.2011 року, який складено 21.07.2016 року ТОВ Експертна компанія Професіонал суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6.

Згідно даного Звіту ринкова вартість права грошової вимоги за кредитним договором № К-2004459 від 01.11.2011 року станом на 10.11.2014 року становить 6 037 612,00 грн.

В рецензії, проведеної суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 вказано, що звіт, складений ОСОБА_6, відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

За Договором про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року ціна відступлення за кредитним договором № К-2004459 від 01.11.2011 року складає 4 600 000,00 грн.

З огляду на те, що оплата за договором відступлення права вимоги на 23,81 % відрізняється від вартості майнових прав за кредитним договором № К-2004459 від 01.11.2011 року, суд дійшов висновку, що даний правочин суперечить положенням п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та, з огляду на вказане вище, підлягає визнанню недійсним.

Суд також зазначив, що у нього відсутні підстави вважати недостовірними висновки щодо ринкової вартості спірної грошової вимоги, які містяться у вказаних звіті та рецензії.

При цьому, надані відповідачем копії витягів з висновку ТОВ Експерт-Альянс про ринкову вартість нежитлової будівлі від 05.11.2014 року, висновку ТОВ ЗемЮрКонсалтинг про експертну оцінку земельної ділянки № 334/14 від 06.11.2014 року та рецензії ТОВ НВФ Кадастр ЛТД від 07.11.2014 року, суд першої інстанції відхилив, зазначивши, що вони є лише висновками оцінки предмету іпотеки за іпотечним договором № К-2004459/S-1 від 01.11.2011 року, а тому не можуть бути прийняті як докази оцінки прав вимоги за Договором про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року.

Одним з основних посилань апелянтів у суді апеляційної інстанції було неврахування судом наданому в останньому судовому засіданні представником ФО-П ОСОБА_3 звіту від 25.06.2016 року про оцінку вартості права вимоги за кредитним договором № К-2004459 від 01.11.2011 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_8 За вказаним звітом ринкова вартість права вимоги станом на 10.11.2014 року становить 4 221 540 грн.

Також було надано рецензію від 26.07.2016 року на вказаний звіт, виконаний суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_9, за якою звіт у цілому відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

За твердженням апелянтів, дані докази були повернуті судом та не долучені до матеріалів справи.

Судова колегія критично оцінює посилання на неприйняття судом першої інстанції вказаних документів, проте, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи вважає за необхідне врахувати звіт та рецензію долучені третьою особою-1 до апеляційної скарги.

Вартість права вимоги за висновками та рецензіями наданими позивачем та третьою особою-1 досить сильно відрізняються.

При цьому, судова колегія не вбачає підстав надавати перевагу одному звіту перед іншим, оскільки на вимогу ПАТ Дельта Банк він виконаний 21.07.2016 року, а на вимогу ФО-П ОСОБА_3 - 26.07.2016 року, тоді як оскаржуване рішення прийнято 27.07.2016 року.

Тобто, станом на 18.05.2015 року, коли було проведено засіданні комісії та визнано спірний договір нікчемним, оцінка не проводилася.

Враховуючи зазначене, а також те, що висновки були зроблені на замовлення зацікавлених сторін, колегія суддів, за клопотанням Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 призначила в рамках судової справи судову оціночну експертизу з метою визначення дійсної вартості майнових прав вимоги ПАТ Дельта Банк станом на 10.11.2014 року до позичальника ФО-П ОСОБА_3 за Договором кредиту № 2004459 від 01.11.2011 року, забезпеченим Іпотечним договором № К-2004459/S-1 від 01.11.2011 року, яким передано в іпотеку нежитлову будівлю, кафе на 100 місць та земельну ділянку.

Звітом ТОВ Інститут незалежної експертної оцінки про незалежну оцінку встановлено вартість майнових прав вимоги станом на 10.11.2014 року, яка складає 4 295 000,00 грн.

Рецензією проведеною Громадською організацією Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки було встановлено, що звіт у цілому відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Як встановлено вище, за Договором відступлення права вимоги від 10.11.2014 року ціна відступлення складає 4 600 000,00 грн.

За результатами оцінки проведеної в рамках судової оціночної експертизу вартість майнових прав вимоги складає 4 295 000,00 грн.

Тобто, станом на 10.11.2014 року різниця між реальною вартістю майнових прав вимоги та ціною встановленою у Договорі відступлення права вимоги від 10.11.2014 року склала 6,63%.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним з огляду на п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки відступлення права вимоги відбулося за ціною, яка відрізняється від реальної вартості менше ніж на 20 відсотків.

Доводи позивача, що Договір відступлення права вимоги від 10.11.2014 року не відповідає приписам п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб оскільки його умови передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, не підтверджені належними та достатніми доказами.

Щодо посилання позивача на те, що за Договором відступлення права вимоги від 10.11.2014 року на рахунок банку надійшли кошти від ФО-П ОСОБА_3, а не від ПАТ АВАНТ-БАНК , судова колегія звертає увагу на наявний в матеріалах справи лист відповідача вих. № 255 від 10.11.2014 року, в якому останній просив позивача вважати платником за платіжним дорученням № 477840 від 10.11.2014 року ПАТ АВАНТ-БАНК , а не ФО-П ОСОБА_3

Проте, незважаючи на це, положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, на позивача не покладено обов'язку здійснювати перевірку платника платежу. При цьому, за поясненнями позивача, з урахуванням того, що номер рахунку отримувача і його код в розрахунковому документі відповідав рахунку та коду позивача, кошти у сумі 4 600 000,00 грн. були зараховані на рахунок вказаний у Договорі відступлення права вимоги від 10.11.2014 року.

Зазначене підтверджує, що ПАТ Дельта Банк отримав кошти згідно умов Договору відступлення права вимоги від 10.11.2014 року.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджено наявності ознак нікчемності правочину, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Стосовно посилання позивача на порушення спірним договором вимог Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року, яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку без погодження з куратором банку та забороняє банку вивільняти отримане банком забезпечення за кредитними операціями до часу погашення позичальником заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 75 Закону України Про банки і банківську діяльність визначено, що Національний банк України приймає рішення про віднесення банку до категорії проблемних з підстав визначених положеннями даної статті та з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 12 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012 року, встановлено, що Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України Про банки і банківську діяльність рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Постановою правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії проблемних ПАТ Дельта Банк віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів та для стабільності діяльності банку та відновлення його фінансового стану установлено обмеження в діяльності ПАТ Дельта Банк , зокрема не передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку без погодження з куратором банку та не вивільняти отримане банком забезпечення за кредитними операціями до часу погашення позичальником заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення.

Положеннями ст. 75 Закону України Про банки і банківську діяльність , які є спеціальними при віднесенні банку до категорії проблемних, визначено, що Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Будь-яких інших юридичних наслідків приписами наведеної статті не визначено.

Недодержання позивачем приписів постанови правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії проблемних не є достатньою підставою для визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року, оскільки, нормами чинного законодавства не передбачено таких наслідків невиконання банківськими установами вимог та заходів впливу Національного банку України як визнання недійсними укладених всупереч них правочинів.

Більш того, постанова правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії проблемних є актом індивідуальної дії, розповсюджує свою дію лише на ПАТ Дельта Банк та встановлює певні обмеження саме щодо дій позивача, а тому не може мати юридичних наслідків для відповідача у даній справі.

Крім зазначеного, слід звернути увагу, що постанова правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року містить гриф банківська таємниця , та не може встановлювати обов'язки та обмежувати права інших осіб, на яких дія такого акту не поширюється (в тому числі з огляду на те, що він не міг бути відомий іншим особам, крім самого банку).

Наслідком порушення акту індивідуальної дії може бути лише застосування Національним банком України до позивача заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до ст. 73 Закону України Про банки і банківську діяльність та Постанови Правління НБУ від 17.08.2012 року № 346 Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу , а не визнання правочину недійсним.

Тобто, порушення вимог постанови Правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року є підставою для відповідальності самого банку та його посадових осіб і не може бути підставою для визнання недійсним договору через невідповідність дій самого банку вказаній постанові.

Враховуючи, встановлені вище обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання недійсним спірного Договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у визнанні недійсним спірного правочину, висновок суду про застосування наслідків недійсності правочину та повернення оригіналів договорів переданих на виконання Договору про відступлення права вимоги від 10.11.2014 року є безпідставним, а отже рішення в цій частині підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством АВАНТ-БАНК в апеляційних скаргах, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/8572/16 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням апеляційних скарг, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство Дельта Банк .

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/8572/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 3 031,60 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на користь Публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК 3 031,60 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

6. Доручити видачу відповідних наказів Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/8572/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

С.О. Алданова

Повний текст рішення складено 14.07.2017 року.