Ухвала

від 19.06.2017 по справі 760/9303/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №6/760/292/17

Справа №760/9303/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді - Оксюти Т.Г.

за участю секретаря - Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян Олени Грайровни про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, без вилучення паспортного документу, до виконання ним своїх зобов'язань за рішеннями суду.

В обґрунтування подання, заявник зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва від 07.04.2015 року у справі №752/1477/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 8780015,48 грн., з яких сума основного боргу - 1209000,00 грн., проценти за договором позики - 7467565,08 та пені за несвоєчасне повернення суми позики - 103450,40 грн.

04.08.2015 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику за адресою зазначеною у виконавчому документі : АДРЕСА_1

Постановою від 04.08.2015 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Зазначила, що всі постанови, які направлялись на адресу місця реєстрації боржника повернулись без вручення за закінченням терміну зберігання, з відміткою про те, що ОСОБА_2 за даною адресою не проживає.

Згідно повідомлення адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України в м. Києві боржник в м. Києві зареєстрованою не значиться.

В ході виконання даного рішення суду встановлено, що за боржником зареєстровано транспортний засіб, який в зв'язку неможливості встановити його місцезнаходження, оголошено в розшук та станом на 24.05.2017 року транспортний засіб не розшукано.

В ході виконання даного рішення суду встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке інше майно на яке можливо звернути стягнення.

Згідно інформації Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України боржник не працює.

24.01.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2017 року по справі №752/3473/17, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу скасовано.

28.04.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження та на відомі адреси боржника направлено виклики та зобов'язано ОСОБА_2 надати пояснення з приводу невиконання вимог державного виконавця та місцезнаходження транспортного засобу, який належить боржнику та подати декларацію про доходи та майно боржника - фізичної особи.

Зазначені виклики також було повернуто на адресу відділу без вручення оскільки боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не проживає, а інша адреса проживання, зазначена стягувачем, є неповною.

Крім цього, в ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_2, згідно відповіді Державної прикордонної служби України неодноразово перетинала державний кордон України та документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

На момент складення даного подання, боржником борг по рішенню суду не сплачений, а отже боржник має невиконані зобов'язання на території України, ухиляється від виконання зобов'язань , до відділу державної виконавчої служби не з'являється, клопотань чи інших документів від неї не надходило.

На підставі викладеного просила подання задовольнити.

Заявник в судове засідання з'явилась, вимоги викладені у поданні підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Боржник в судове засідання не з'явилась, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Дослідивши матеріали подання та матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 377-1 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист у справі №752/1477/14-ц, виданий Голосіївським районним судом міста Києва 07.04.2015 р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 8780015,48 грн., з яких сума основного боргу - 1209000,00 грн., проценти за договором позики - 7467565,08 та пені за несвоєчасне повернення суми позики - 103450,40 грн.

04.08.2015 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Григорян Оленою Грайровною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження 48304905).

Вказана постанова направлена боржнику за адресою, вказаною у виконавчому листі у справі №7582/1477/14-ц, виданому Голосіївським районним судом м. Києва 07.04.2015р., а саме: АДРЕСА_1

Згідно Закону України Про виконавче провадження копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2015 року боржнику було надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду. Однак, у наданий державним виконавцем семиденний строк для добровільного виконання судового рішення, заборгованість перед стягувачем не погашена.

Відповідно до відповіді відділу адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України в м. Києві від 11.08.2015 року №2535/04-03-27 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 по Києву зареєстрована не значиться.

Згідно повідомлення УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 13.08.2015 року за боржником зареєстровано транспортні засоби, а саме : автомобіль марки GREAT WALL HOVER 2351, 2006 року випуску, який оголошено в розшук, що підтверджується постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. від 26.10.2015 року (реєстраційний номер виконавчого провадження 48304905).

Відповідно до повідомлення Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем відділу з обслуговування м. Києва від 10.11.2016 року транспортні засоби , які належать боржнику не розшукано у зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.01.2017 року. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2017 року по справі №752/3473/17 постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.01.2017 року у виконавчому провадженні №48304905 - визнано незаконною та скасовано.

28.04.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

Головним державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.04.2017 року серії ВП №48304905 з якої вбачається, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник є керівником юридичної особи - ТОВ ТЕХЕНЕРГОКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 32848289), що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Будіндустрії, 5.

28.04.2017 року головним державним виконавцем було направлено на адреси боржника виклик державного виконавця №48304905, в якому ОСОБА_2 зобов'язано в строк до 05.05.2017 року надати письмові пояснення з приводу невиконання рішення суду, подати декларацію про доходи та майно наданого зразка та надати інформацію щодо місцезнаходження транспортного засобу, зареєстрованого на її ім'я.

Відповідно до рекомендованого повідомлення, яке повернулось на адресу відділу державного виконання, адресат вибула за адресою : АДРЕСА_1

Відповідно до рекомендованого повідомлення, яке повернулось на адресу відділу державного виконання, зазначена адреса не повна, а саме: Київська область, Васильківський район, м. Васильків, район Сонячний, новобудови.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 за наявними даними єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами державної міграційної служби України документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, виданим 11.03.2016 року, що підстверджується листом заступника директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації державної міграційної служби ОСОБА_4 від 16.05.2017 за вих. №6.3-1067/6-17.

Відповідно до витягу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №141/7 від 28.04.2017 року ОСОБА_2 в 2016 році перетинала кордон за напрямами Київ-Франкфурт-Київ, Київ-Будапешт-Київ, Кошице-Київ, Київ-Стокгольм-Київ, Київ-Меммінген-Київ, та у 2017 році за напрямами Київ-Мілан-Київ, Київ-Франкфурт-Київ.

Встановлено, що державним виконавцем, зі свого боку, вживаються, передбачені чинним законодавством заходи примусового виконання рішення, однак, у зв'язку зі свідомим невиконанням боржником своїх обов'язків, які він має змогу виконати, та зобов'язань, покладених на нього рішенням, останнє досі залишається невиконаним. Зазначене має негативні наслідки, як для стягувача, так і держави в цілому, оскільки реальне виконання рішення суду є одним з показників ефективності роботи державних органів та сприяє зміцненню авторитету держави.

Отже, боржник має невиконані зобов'язання на території України, та ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України передбачає можливість тимчасової відмови громадянину України у видачі паспорту та виїзді за кордон у разі якщо: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Як зазначено у листі Верховного суду України від 01.02.2013 р. Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у судовій практиці постає питання про визначення поняття ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, оскільки в Законі України Про виконавче провадження його значення не розкрито.

Статтею 76 зазначеного Закону передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону. Разом з тим чинне законодавство не містить визначення поняття ухилення , практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.

У сучасній українській мові слово ухилення тлумачиться так: 1) відступати, відхилятися, вивертатися; 2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; 3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.

Отже, з огляду значення словосполучення ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та у Законі України Про виконавче провадження , позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Законом України Про виконавче провадження визначено, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених Законом України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно Закону України Про виконавче провадження сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадження самостійно або через представників. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Керуючись роз'ясненнями Верховного Суду України суд приходить до висновку, що у боржника була і є реальна можливості виконувати обов'язок покладений на нього судовим рішенням і погашати борг перед стягувачем, адже у боржника є грошові кошти.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_5 неодноразово перетинався кордон України, суд приходить до висновку про свідоме невиконання боржником рішення суду та покладених на нього зобов'язань.

Статтею 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, невжиття заходів пов'язаних з обмеженням у праві виїзду боржника за межі України призводить до неможливості майнового стягнення з боржника за рішенням суду, що завдає збитків стягувачу, адже сума, яка підлягає стягненню є значною.

Відповідно до роз'яснення, що містяться в листі Верховного суду України про узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст. 12 закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірний відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах: своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

За таких обставин можна зробити висновок, що для виконання вказаного рішення суду та задля відновлення прав стягувача, порушення яких триває, є допустимим тимчасове обмеження виїзду за межі України боржника.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що боржник тривалий час злісно ухиляється від виконання рішення суду і державний виконавець обґрунтовано звернувся з поданням про обмеження його у праві виїзду за межі України, оскільки інші заходи впливу державного виконавця, що передбачені Законом України Про виконавче провадження виявилися безрезультатними.

Керуючись статтями 6-8 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України Про державну прикордонну службу України , Законом України Про виконавче провадження , пунктами 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення , розділом 4 Наказу Держкомкордону України № 365 від 10 липня 2000 року Про затвердження інструкції про порядок тимчасового затримання або вилучення паспортних документів посадовими особами Прикордонних військ України , ст. 293, 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, до моменту фактичного виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2014 року у справі №752/1477/14-ц ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 8780015,48 грн., з яких сума основного боргу - 1209000,00 грн., проценти за договором позики - 7467565,08 та пені за несвоєчасне повернення суми позики - 103450,40 грн.

Копію ухвали для виконання направити до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя