Ухвала

від 20.09.2017 по справі 760/9303/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.,

при секретарі: Маличівській Н.В.

за участю: відповідача ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року у справі за поданням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян Олени Грайровни про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспорту, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №760/9303/17-ц № апеляційного провадження: 22-ц-796/9880/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Державний виконавець звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5, без вилучення паспортного документу, до виконання ним своїх зобов'язань зa рішеннями суду.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 поданням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян ОлениГрайровни про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспорту - задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, до моменту фактичного виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2014 року у справі №752/1477/14-ц ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 8780015,48 грн., з яких сума основного боргу - 1209000,00 грн., проценти за договором позики - 7467565.08 та пені за несвоєчасне повернення суми позики - 103450,40 грн.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Зокрема вказувала на те, що матеріалами справи не доведено факту ухиляння боржника від виконання зобов'язань, а факт перетинання кордону України свідчить про те, що ОСОБА_2 не від кого не переховувалась. Всі відомості, які містяться в матеріалах справи свідчать про одне, що вона не знала про існування виконавчого провадження та не отримувала жодних документів, а тому не могла ухилятися від виконання того, про що їй невідомо, оскільки всі постанови, які направлялися на адресу місця реєстрації боржника повернулись до відділу без вручення за закінченням терміну зберігання, з відміткою про, те що ОСОБА_2 за даною адресою не проживає. Крім того, їй не було відомо не лише про існування виконавчого провадження, ай про розгляд та прийняття Голосіївським районним судом м. Києва заочного рішення, у зв'язку з чим 09 серпня 2017 року звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.62), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає виходячи з наступного, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим і начальником відділу державної виконавчої служби.

Стаття 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України передбачає можливість тимчасової відмови громадянину України у видачі паспорту та виїзді за кордон у разі якщо: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист у справі №752/1477/14-ц, виданий Голосіївським районним судом міста Києва 07 квітня 2015 pоку, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованості за договором позики у розмірі 8 780 015,48 грн., з яких сума основного боргу - 1 209000,00 грн., проценти за договором позики - 7 467565,08 грн. та пені за несвоєчасне повернення суми позики - 103 450,40 грн.

04 серпня 2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Григорян О.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження 48304905).

Вказана постанова направлена боржнику за адресою, вказаною у виконавчому листі у справі №7582/1477/14-ц, виданому Голосіївським районним судом м. Києва 07 квітня 2015року, а саме: АДРЕСА_1.

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкрити виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриті я виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 04 серпня 2015 року боржнику було надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду. Однак, у наданий державним виконавцем семиденний строк для добровільного виконання судового рішення, заборгованість перед стягувачем не погашена.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до відповіді відділу адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України в м. Києві від 11 серпня 2015 року №2535/04-03-27 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 по місту Києву зареєстрована не значиться.

Згідно повідомлення УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 13 серпня 2015 року за боржником зареєстровано транспортні засоби, а саме : автомобіль марки GREAT WALE HOVF.R 2351, 2006 року випуску, який оголошено в розшук, що підтверджується постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. від 26 жовтня 2015 року (реєстраційний номер виконавчого провадження 48304905).

Відповідно до повідомлення Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем відділу з обслуговування м. Києва від 10 листопада 2016 року транспортні засоби, які належать боржнику не розшукано у зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24 січня 2017 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року по справі №752/3473/17 постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 січня 2017 року у виконавчому провадженні №48304905 визнано незаконною та скасовано.

28 квітня 2017 року головним державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

Головним державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату,пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 квітня 2017 року серії ВП №48304905 з якої вбачається, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник є керівником юридичної особи - ТОВ ТЕХЕНЕРГОКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 32848289), що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Будіндустрії, 5.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції посилаючись на роз'яснення Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року, викладені в аналізі судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, врахував тривале невиконання судового рішення щодо стягнення значної суми грошових коштів у якості погашення заборгованості, та дійшов висновку про доцільність тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, до виконання майнових зобов'язань.

З висновком суду колегія суддів не погоджується враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця є виправданим лише у випадку, коли державним виконавцем буде доведено з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 ухиляється чи своїми діями навмисно намагається вчиняти дії, які дали б змогу йому уникнути виконання зобов'язання, у матеріалах справи не міститься.

Крім того, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем на момент звернення до суду з поданням не доведено, що факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року, вже відбувся і об'єктивно підтверджений наявними у матеріалах виконавчого провадження доказами. Крім того, відсутні відомості про отримання ОСОБА_8 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 48304905 за виконавчим листом у справі № 752/1477/14-ц.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що вирішення питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України та за поданням державного виконавця на підставі п. 19 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з ухиленням боржника від виконання рішення суду, що перебуває на виконанні, а заявник в свою чергу жодних належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня2014 року і може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, не надав, - відсутні підстави для обмеження ОСОБА_8 у виїзді за кордон.

Виходячи з наведеного, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 про те, що вона не була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження та про проведення виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва.

Суд першої інстанції, не перевіривши належним чином доводи подання, передчасно, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, дійшов висновку про його задоволення.

Оскільки матеріали справи зазначених доказів не містять колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення подання.

Сама по собі значна сума боргу ОСОБА_9 перед стягувачами без доведення факту ухилення від виконання зобов'язання покладених рішенням суду не дає підстав для позбавлення конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України.

За таких обставин оскаржувана ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року постановлена з порушенням норм процесуального закону, а тому у відповідності до положень ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням ухвали про відмову у задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 -задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 рокускасувати та ухвалити нову, наступного змісту

В задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян Олени Грайровни про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспорту- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: