Ухвала

від 13.07.2017 по справі 760/6919/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу УРКП ГСУ ФР ДФС України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, що у власності ОСОБА_8 , а саме:

-Нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 895939232000);

-Квартира за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 839769732224);

-Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер №1822085600:08:001:1351 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 464899018220);

-Транспортний засіб марки Hyundai Santa Fe чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Приймаючи рішення про задоволення клопотання, слідчий суддя виходив з положень передбачених ст.170 та ст. 96-2 КК України, а саме з доведеності необхідності запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі або відчуження майна в кримінальному провадженні, в якому можлива спеціальна конфіскація.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та повернути майно його власнику ОСОБА_8 . В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що слідчим суддею не було дотримано вимог КПК України при розгляді клопотання органу досудового розслідування, а саме не було враховано правову підставу для накладення арешту, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри та розмір завданої майнової шкоди. Додає, що накладений арешт на майно ОСОБА_8 є незаконним, оскільки визначене майно не є речовим доказом по кримінальному провадженні та не може підлягати конфіскації.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, ГСУ ФР Державної фіскальної служби України здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12015000000000630 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч.4 ст. 190, ч.3 ст.28, ст.205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2015-2016 років група осіб у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , шляхом використання реквізитів підприємств зареєстрованих на підставних осіб та вчинення шахрайських дій, привласнила грошові кошти реально діючих СГД на загальну суму понад 10 млн. грн. Вказані учасники організованої групи, в період 2015-2016 років з метою легалізації коштів здобутих злочинним шляхом та уникнення їх конфіскації, придбавали рухоме та нерухоме майно та реєстрували його на своїх близьких родичів.

Старший слідчий з ОВС четвертого відділу УРКП ГСУ ФР ДФС України ОСОБА_9 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_8 матері ОСОБА_13 .

Слідчий суддя дослідив надані органом досудового розслідування матеріали що обґрунтовують клопотання вислухав пояснення прокурора та задовольнив клопотання про накладення арешту.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання в права власника майна з потребами кримінального провадження.

Арешт майна з підстав передбачених п.2) ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення збереження майна, до якого може бути застосована спеціальна конфіскація, при цьому таке майно може належати третій особі, яка його придбала безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у ст.96-2 КК України Оскільки за матеріалами клопотання органу досудового розслідування вбачається можливість спеціальної конфіскації у даному кримінальному провадженні, яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України., а ОСОБА_8 є родичем осіб , які є фігурантами провадження, та набула майно в час скоєння злочинів, висновки слідчого судді щодо необхідності накладення арешту є слушними.

Посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно що належить ОСОБА_8 , не може прийматися до уваги, оскільки арешт накладено з правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Доводи представника власника майна в апеляційній скарзі про недостатність даних для висновку про оцінку арештованого майна як речового доказу, з огляду на підстави накладення арешту , є необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтами не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу УРКП ГСУ ФР ДФС України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, що у власності ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12015000000000630 - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3082/2017

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_15 Доповідач: ОСОБА_1