Рішення

від 18.07.2017 по справі 127/3619/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/3619/17

Провадження № 2/127/2322/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства Укравтогаз НАК Нафтогаз України про визнання незаконними та скасування наказів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України про визнання незаконними та скасування наказів. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, згідно з наказом начальника регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України по особовому складу від 01 червня 2010 року, №256к з 01 червня 2010 року прийнятий на роботу на АГНКС №2 м. Вінниця (м. Вінниця, вул. Черняховського, 2-а) на посаду наповнювача балонів 4 розряду. Прийняття на посаду проводилось на підставі його заяви та наказу по особовому складу. Таким чином з позивачем адміністрацією підприємства укладено трудовий договір про прийняття на посаду в конкретно визначеному структурному підрозділу регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України , а саме АГНКС №2 м. Вінницг (м. Вінниця, вул. Черняховського, 2-а), як зазначено в наказі по особовому складу. Відповідний запис про прийняття на посаду майстра АГНКС №2 м. Вінниця внесено в трудову книжку. Наказом в. о. начальника регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України по особовому складу від 02 грудня 2016 року, № 252к позивач був переміщений з 05 грудня 2016 року на АГНКС №1 м. Вінниці (Вінницька область, Вінницький район) у межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці. Згоди позивача на переміщення керівництво управління не отримувало. З позивачем було укладено трудовий договір на виконання відповідної роботи на АГНКС №2, яка розташована в м. Вінниця по вул. Черняховського, 2-а і при прийняті на роботу він давав згоду на роботу саме в даному структурному підрозділі управління, при цьому враховував своє місце проживання та можливість без значних додаткових грошових витрат і часу добиратись до роботи. Вважає, що запропонована посада наповнювача балонів на АГНКС №1 м. Вінниці (фактичне розташування якої є об'їзне шосе в районі смт. Стриживка Вінницького району) є не переміщення, а переведення на іншу роботу, що відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України, потребує згоди працівника. Про незгоду з наказом позивач заявив зразу після ознайомлення з наказом та звернувся до адміністрації про надання його копії, а також копій наказу про прийняття на роботу, трудової книжки, однак отримав відмову, і тільки на адвокатський запит отримав відповідні копії запитуваних документів. Дане переміщення вважаємо незаконним. Після оголошення наказу про переміщення, з яким позивач не погодився, він продовжував працювати на своїй посаді на АГНКС №2 м. Вінниці (м. Вінниця, вул. Черняховського, 2- а), що підтверджується відповідним графіком роботи АГНКС №2 м. Вінниці на грудень 2016 року та записами в журналі приймання-передачі зміни по АГНКС №2 від 05 грудня, 08 грудня, 09 грудня, 10 грудня 2016 року. Вважає, що наказ по особовому складу від 02 грудня 2016 року, №252к, яким позивач переміщений з 05 грудня 2016 року на АГНКС №1 м. Вінниці, видано з порушенням трудового законодавства, оскільки фактично без згоди працівника відбулась зміна істотних умов трудового договору так як з ним, при прийманні на роботу фактично укладався трудовий договір на роботу на АГНКС №2 м. Вінниці і на переведення його на роботу на АГНКС №1 м. Вінниці потрібна була згода, так як переведення проводилось за межами мов трудового договору і передбачає істотні зміни його умов. Адже при влаштування на роботу саме на АГНКС №2 м. Вінниці (м. Вінниця, вул. Черняховського, 2-а) позивач враховував місце розташування роботи, можливість добиратись до робочого місця в найкоротший час, без будь-яких додаткових витрат часу та коштів та інших обставин. Розташування нового місця роботи, на яке відповідно до наказу позивача запропоновано перемістити, а фактично переведено, знаходиться на значному віддаленні від місця його фактичного проживання, потребує додаткових витрат часу, коштів. Обираючи місце роботи позивач враховував можливість добиратись на роботу громадським транспортом, однак при визначені без його згоди адміністрацією управління нового місця роботи в позивача такої можливості не має. З позивачем укладався трудовий договір на роботу на АГНКС №2 м. Вінниці, а тому власник не мав права вийти за межі трудового договору і його право на переміщення обмежується умовами трудового договору: в межах цих умов переміщення можливе, поза них - протизаконне. Істотною умовою укладання трудового договору з позивачем є, крім іншого місце роботи - АГНКС №2 м. Вінниці, а тому переміщення поза межами даного трудового договору без згоди робітника є протизаконним. А наказ по особовому складу від 02 грудня 2016 року, №252к, яким позивач переміщений з 05 грудня 2016 року на АГНКС №1 м. Вінниці, є незаконним та підлягає скасуванню. Враховуючи вищевикладене, наказ №474 від 20 грудня 2016 року Про стягнення , яким позивачу оголошена догана за невиконання наказу від 02 грудня 2016 року, №252к також є незаконним і підлягає скасуванню. Умовами трудового договору, укладеному між позивачем та адміністрацією, визначено, що при прийнятті на роботу саме в конкретно визначений структурний підрозділ управління, і в даному випадку переведення без згоди робітника в інший структурний підрозділ є порушенням умов укладеного з ним трудового договору і розцінюється це, як спосіб застосування примусової праці. Просить визнати незаконним та скасувати наказ по особовому складу регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України від 02 грудня 2016 р., № 252к в частині переміщення ОСОБА_1 з 05 грудня 2016 року до АГНКС №1 м. Вінниці в межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці. Визнати незаконним та скасувати наказ регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтобаз України від 20.12.2016року, №474 Про оголошення догани за невиконання наказу №252к від 02.12.2016р. .

Ухвалою суду від 29.03.2017року замінено неналежного відповідача регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України на належного - дочірнього підприємства Укравтогаз НАК Нафтогаз України .

В судовому засіданні позивач позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом начальника регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України по особовому складу від 01.06.2010року, № 256к з 01.06.2010року прийнятий на роботу майстром АГНКС № 2 м. Вінниця. Прийняття на посаду проводилося на підставі заяви позивача та наказу по особовому складу.

Наказом в.о. начальника регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України по особовому складу від 02.12.2016 року № 252к ОСОБА_1 був переміщений з 05.12.2016 року на АГНКС № 1 м. Вінниці у межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Водночас не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Відповідно до абз. 2 п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці.

З урахуванням зазначених норм власник не має права вийти за межі трудового договору і його право на переміщення працівників обмежується умовами трудового договору: в межах цих умов переміщення можливе, поза ним - протизаконне. Таким чином, при переміщенні діє принцип незмінності істотних умов договору, тобто залишаються незмінними всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади).

Таким чином, переведення відрізняється від переміщення тим, що у разі переведення працівнику доручається або інша робота, або ж та сама, але на іншому підприємстві, або робота на цьому ж підприємстві, але в іншій місцевості. У той же час при переміщенні працівник продовжує виконувати ту ж роботу, на тому самому підприємстві і в тій же місцевості, однак на іншому робочому місці, засобі праці, механізмі або агрегаті чи іншому відділі.

Отже, зміна робочого місця працівника зі збереженням посадових обов'язків на цьому ж підприємстві у тій же місцевості в межах тієї ж спеціальності, кваліфікації та обов'язків, за законодавством України не вважається переведенням і не потребує обов'язкової згоди працівника.

Суд з'ясував, що ОСОБА_1 було переміщено в межах одного підприємства з одного структурного підрозділу АГНКС № 2 м. Вінниця, яка територіально розташована в м. Вінниця, до іншого структурного підрозділу АГНКС № 1 м. Вінниця, яка теж розташована в межах м. Вінниця, тобто переміщення відбулось в рамках однієї місцевості: а саме в межах м. Вінниця. Підтвердженням даного факту є постанова Верховної ради України Про зміну і встановлення меж міста Вінниці і Вінницького району Вінницької області від 13.05.2015 року № 401 - VІІІ.

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.10.2016 року № 2520, вбачається присвоїти адресу автомобільній газонаповнювальній компресній станції, яка складається з адмін. будинку літ А загальною площею 631,2 кв.м., котельно - насосної літ. Б загальною площею 33,5 кв.м., пожежних резервуарів літ. В , в , акумуляторів газу літ. Е , Ж , заправочних колонок № 4-№ 11 на бувших землях Бохоницької сільської ради ДП Укравтогаз Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , розташованим на земельній ділянці площею 1,1066 га, кадастровий номер № 0520680500:01:002:0001 (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 015077 від 11.11.2004) - м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 2 (а.с.65).

З листа Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради № 05-00-010-35233 від 21.10.2016 року вбачається, що землі Стрижавської селищної ради Вінницького району включено у межу м. Вінниця, земельна ділянка на якій розташована АГНКС № 1 м. Вінниця знаходиться на вулиці Житомирське шосе в межах м. Вінниці (а.с.66).

З листа Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради № 05-00-010-2063 від 02.02.2016 року, вбачається, що землі Стрижавської селищної ради та Бохоницької сільської ради Вінницького району включено у межу м. Вінниці, земельна ділянка на якій розташована АГНКС № 2 м. Вінниця знаходиться на вулиці Сабарівське шосе в межах м. Вінниці (а.с.67).

В п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснено, що переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського Кодексу України у власника або уповноваженого ним органу закріплено право самостійно, на власний розсуд визначити свою організаційну структуру, визначити чисельність і штат працівників певної спеціальності та кваліфікації.

18.11.2016 року виконуючий обов'язки начальника управління РВУ Київавтогаз ОСОБА_2 з метою раціонального використання кадрового потенціалу, підвищення рівня реалізації стисненого природного газу, звернувся до директора ДП Укравтогаз ОСОБА_3 за погодженням про переміщення працівників РВУ Київавтогаз працюючих на АГНКС № 1 м. Вінниця, та АГНКС № 2 м. Вінниця (а.с.63).

Відповідно до листа № 1976-09/01 від 24.11.2016 року директор ДП Укравтогаз ОСОБА_3 надав згоду в.о. начальника РВУ Київавтогаз ОСОБА_2 на переміщення запропонованих працівників (а.с.64).

Отже, переміщення працівників, в тому числі і позивача ОСОБА_1, відбулося за попереднім погодженням з директором ДП Укравтогаз , з метою виконання статутних цілей підприємства, раціонального використання кадастрового потенціалу, належного виконання основних показників виробничо - господарської діяльності при експлуатації АГНКС, підвищення рівня реалізації стисненого природного газу.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку що наказ № 252к від 02.12.2016 року про переміщення працівників повністю відповідає чинному законодавству України, переміщення ОСОБА_1 відбулось на тому ж підприємстві у тій же місцевості та без зміни істотних умов праці.

Що стосується визнання незаконними та скасування наказу регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України від 20.12.2016 року, № 470 Про оголошення догани за невиконання наказу № 252к від 02.12.2016 року, суд зазначає.

ОСОБА_1 належним чином повідомили про прийнятий наказ щодо його переміщення з АГНКС № 2 Вінниця до АГНКС № 1 м. Вінниця, але останній в пояснювальній записці на ім'я в.о. начальника РВУ Київавтогаз ОСОБА_2 висловив свою незгоду з прийнятим наказом (а.с.79).

ОСОБА_1 неодноразово попереджали про наслідки невиконання наказів керівництва, роз'яснювали наслідки порушень трудової дисципліни та посадових обов'язків, але останній ніякої уваги не звертав та продовжував саботувати виконання наказу РВУ Київавтогаз № 252к від 02.12.2016 року.

Пунктом 3.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП Укравтогаз одним з основних обов'язків працівника є своєчасне виконання наказів і розпоряджень керівництва підприємства, завдань та обов'язків, передбачених його посадовою інструкцією.

Підставами для прийняття рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани передували обставини, а саме: навмисне невиконання з боку ОСОБА_1 наказу начальника РВУ Київавтогаз ОСОБА_2 № 252 від 02.12.2016 року.

Відповідно до наказу РВУ Київавтогаз ОСОБА_2 № 252 від 02.12.2016 року, ОСОБА_1 починаючи з 05.12.2016 року повинен був вийти на роботу на АГНКС № 1 м. Вінниця працювати на робочому місці згідно графіку робочого часу повний робочий день та у відповідності до своїх посадових обов'язків. Але всупереч наказу РВУ Київавтогаз № 252 від 02.12.2016 року, повністю його проігнорувавши, ОСОБА_1 на своє робоче місце (АГНКС № 1 м. Вінниця) не вийшов.

05.12.2016 року начальником служби економічної та інформаційної безпеки РВУ Київавтогаз ОСОБА_4, провідним інженером з питань економічної та інформаційної безпеки служби економічної та інформаційної безпеки РВУ Київавтогаз ОСОБА_5, начальником АГНКС ОСОБА_6 складено акт про те, що 05.12.2016 року майстер АГНКС № 2 м. Вінниця ОСОБА_1 був відсутній протягом робочого дня на робочому місці на АГНКС № 1 м. Вінниця з 08:00 до 17:00 год., який відповідно до наказу РВУ Київавтогаз № 252к від 02.12.2016 року був переміщений для подальшої роботи з АГНКС № 2 до АГНКС № 1 м. Вінниця. Усього за робочий день 05.12.2016 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі дев'ять годин (а.с.69).

Враховуючи обставини, вкладені у доповідній записці начальника служби економічної та інформаційної безпеки РВУ Київавтогаз ОСОБА_4, а також враховуючи дії ОСОБА_7 пов'язані з дестабілізацією безпечної роботи АГНКС, в.о. начальника РВУ Київавтогаз ОСОБА_2 за згодою директора ДП Укравтогаз ОСОБА_3 було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани (а.с.68).

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 КЗпП України у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

А тому, зважаючи на вищевикладене, є всі достатні підстави вважати, що відповідачем правомірно оголошено догану позивачу згідно наказу РВУ Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України від 20.12.2016 року, № 470 Про оголошення догани за невиконання наказу № 252к від 02.12.2016 року .

Враховуючи викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в зв'язку з відмовою в позові судові витрати слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене, згідно ст.ст. 32, 139, 147, 149 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до дочірнього підприємства Укравтогаз НАК Нафтогаз України про визнання незаконними та скасування наказів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: