Рішення

від 19.07.2017 по справі 126/1419/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 126/1419/16-ц Провадження № 22-ц/772/1540/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 47 Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голоти Л.О.,

суддів: Рибчинський В.П.,Кучевський П.В.,

при секретарі: Ліннік Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 30.03.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів дарування земельних часток (паїв) , визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

01.06.2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування.

Того ж дня ОСОБА_2 подала в суд позов до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 17.08.2016 року дані справи були об єднанні в одне провадження. / т.1 а.с. 42-43/

У ході розгляду справи позивачка неодноразово уточнювала позовні вимоги та у заяві від 18.11.2016 року зазначила кінцевий варіант своїх вимог у яких просила:

1.визнати недійсним договір дарування АВ-І № 596357, який був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 09.03.2000 р., згідно даних відділу держгеокадастру у ОСОБА_5 районі Вінницької області

2. визнати недійсним розпорядження ОСОБА_5 райдержадміністрації від 20.12.2004 р. № 532 в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 2,8831 га, розташованої на території Серединської сільської ради Бершадського району Вінницької області, кадастровий номер 0520484600:01:001:0122.

3. визнати недійсним державний акт серія ЯБ№ 960352, виданого на ім'я ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 2,8831 га;

4. скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 2,8831 га;

5.визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 3,0 в умовних кадастрових гектарах КСП "Прогрес" Серединської сільської ради Бершадського району Вінницької області в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_7, який помер 01.10.2001 року;

6. визнати недійсним договір дарування АВ-І № 596356, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 09.03.2000 р., згідно даних відділу держгеокадастру у ОСОБА_5 районі Вінницької області;

7. визнати недійсним розпорядження ОСОБА_5 райдержадміністрації від 20.12.2004 р. № 532 в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 2,8831 га, розташованої на території Серединської сільської ради Бершадського району Вінницької області, кадастровий номер 0520484600:01:001:0121.

8. визнати недійсним державний акт серія ЯБ № 959258, виданого на ім'я ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 2,8831 га;

9. скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 2,8831 га.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 30.03.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, представник позивача ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд невірно оцінив існуючі докази по справі та визначив підстави позову, неправильно застосував норми закону, взяв до уваги лише доводи відповідача, не заслухавши у судовому засіданні пояснень позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Вінницької області просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_6 просив задовольнити апеляційну скаргу.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Підставами скасування рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 30.03.2017 року на думку колегії суддів є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Положення глави 7 розділу ІІІ ЦПК України визначають низку вимог, яким повинно відповідати судове рішення. Загальними вимогами є правосудність ( тобто законність і обґрунтованість) судового рішення, його повнота, зрозумілість, безумовність, справедливість та безальтернативність.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 30.03.2017 року відповідає цим вимогам частково.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами того факту, що спірні договори дарування не укладались. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив оскільки вони є похідними від вимоги про визнання недійсним договорів дарування. Також суд відмовив у задоволенні позову і з підстав пропуску строків позовної давності.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може з наступних підстав.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено наступні обставини.

Відповідно довідки відділу держгеокадастру у ОСОБА_5 районі Вінницької області від 18.03.2016 року за підписом начальника ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були включені в списки КСП Прогрес с. Серединка, які додаються до Державного акту на право колективної власності на землю і їм були кожному видані сертифікати на право на земельну частку ( пай) розміром 3, 0 в умовних кадастрових гектарах згідно розпорядження ОСОБА_5 райдержадміністрації від 06.06.1996 року № 231. Дані сертифікати 09.03.2000 року згідно договорів дарування АВ-І № 596358, АВ-І № 596356 та АВ-І № 596357 були передані гр. ОСОБА_6 / т.1 а.с. 12/

З копії книги реєстрації сертифікатів вбачається, що на час видачі сертифікату ОСОБА_9 та ОСОБА_12, ОСОБА_7 проживали в с. Серединка. / т.1 а.с. 13, 65/

З копії свідоцтва про смерть 1- КГ № 107189 вбачається, що ОСОБА_12 померла 24.08.2000 року. / т.1 а.с.57/

Відповідно довідки виданої Радянською сільською радою Білозерського району Херсонської області від 23.11.2015 року ОСОБА_12 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 . / т.1 а.с. 60/

01.10.2001 року помер ОСОБА_7, який також відповідно довідки Радянської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 23.11.2015 року на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 . / т.1 а.с. 57, 61/

На підставі розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 20.12.2004 року № 532 ОСОБА_6 15.09.2008 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії АБ № 960352. / т.1 а.с. 62, 63/

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 04.06.2014 року ОСОБА_13 визнано недієздатною та встановлено опіку над нею і призначено опікуном її сестру ОСОБА_2 / т.1 а.с. 66/

Відповідно відповіді завідувача Білозерської Державної нотаріальної контори від 07.09.2016 року № 666/01-16 після смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_7 спадкові справи в даній конторі не заводились, з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався. / т.1 а.с. 154/

З відповіді завідуючої Державного нотаріального архіву Вінницької області ОСОБА_14 від 18.10.2016 року інформацію щодо посвідчення договорів дарування надати не можливо, оскільки для їх пошуку необхідно зазначити нотаріальну контору чи приватного нотаріуса, який посвідчував, а також вказати координати договорів ( число, місяць, рік посвідчення). Вказані серії бланків нотаріусами Вінницької області не використовувались. / т.1 а.с. 185/

Стаття 215 ЦК України визначає підстави недійсності правочину та вказує на необхідність дотримання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що підставою визнання недійсними договорів дарування була та обставина, що спірні договори нотаріально не посвідчувалися, а тому були укладені з порушенням вимог Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Державного комітету України по земельних ресурсах № 14/5/48від 06.06.1996 року, і відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 28.04.1978 року № 3 є підставою для визнання зазначених договорів дарування недійсними.

Колегія суддів відхиляє дані заперечення представника позивача з огляду на те, що відповідно до вимог п. п.1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Позивачем не було надано суду для огляду спірні договори дарування, без дослідження яких суд позбавлений можливості дійти відповідних висновків. Клопотання про витребування даних доказів з архіву позивачем заявлено не було, не зважаючи на неодноразові пояснення про це представника відповідача та суду.

Твердження апелянта про те, що спірні договори дарування сертифікатів нотаріально не посвідчувались, оскільки відповідно відповіді Державного нотаріального архіву Вінницької області від 18.10.2016 року вказані серії бланків нотаріусами Вінницької області взагалі не використовувались, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що інформація зазначена у даній відповіді не містить відомостей чи вказані серії бланків могли бути використані нотаріусами інших регіонів.

Визнання ОСОБА_6 позовних вимог не є підставою для задоволення позову, оскільки відповідно до вимог п. 4 ст.174 ЦПК України таке визнання не може порушувати прав, свобод та інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог про визнання договорів дарування слід відмовити з підстав їх недоведеності, а у задоволенні решти вимог відмовити з тих підстав, що вони є похідними від попередньої.

Однак, відмовляючи у задоволенні позовних вимог з двох підстав: недоведеність позовних вимог та пропуск строку позовної давності, суд першої інстанції не звернув уваги на положення ст. 256 ЦК України, відповідно до яких позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з роз ясненнями, викладеними в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , установивши, що строк для звернення до суду з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, наслідки спливу позовної давності застосовуються лише в тому випадку, якщо порушене право підлягає захисту.

Таким чином, підстав для відмови у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності немає.

Також в ході судового розгляду судом першої інстанції не були дотримані вимоги ст.ст. 176, 185 ЦПК.

За вказаних обставин, враховуючи роз яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.19 Постанови № 12 від 24.10.2008 року Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку та вимоги ст. 309 ЦПК України, колегія суддів приходить висновку про скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 58, 6064, 176, 185, 307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 30.03.2017 року скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів дарування земельних часток (паїв), визнання недійсними розпоряджень ОСОБА_5 райдержадміністрації, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Голота Л.О.

Судді: Рибчинський В.П.

ОСОБА_15

/підписи/

Згідно з оригіналом: