Постанова

від 10.03.2017 по справі 804/4740/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 р. Справа № 804/4740/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Центр до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ :

28 липня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Центр до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.02.2016: №0000652204 (форми Р ) та №0000672204 (форми Р ).

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Центр з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.10.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.10.2015. Під час перевірки контролюючий орган дійшов висновків про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ Сіріус ОПТ , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ БК Сучасні Технології України , ТОВ ПА.З.Л. , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер - МТ , ТОВ Торг - Консар , ТОВ Днепротехноком , що відображено в акті перевірки від 04.01.2016 №5/04-63-22-04/33806480. На підставі вказаного акта відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 24.02.2016: № 0000652204 (форма Р ), за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств за основним зобов'язанням на суму у розмірі 1038195,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 259548,75 грн.; №0000672204 (форма Р ), за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) у розмірі 1165426,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 582713,00 грн.

Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ТОВ Сіріус ОПТ , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ БК Сучасні Технології України , ТОВ ПА.З.Л. , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер - МТ , ТОВ Торг - Консар , ТОВ Днепротехноком позивач вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у періоді, що перевірявся, є реальними, підтверджуються наявними первинними документами, на момент правовідносин всі контрагенти мали необхідний обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані, як платники податку на додану вартість, придбаний товар в подальшому використовувався в господарській діяльності, що підтверджує реальний рух активів, як це передбачено вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України). Позивач наголосив на тому, що не повинен нести відповідальність за поведінку третіх осіб - постачальників своїх контрагентів, оскільки в податковому праві визнається принцип індивідуальної відповідальності платника податків за невиконання своїх податкових зобов'язань, отже ніхто не повинен відповідати за протиправну поведінку та невиконання своїх зобов'язань перед бюджетом третіми особами.

Окрім того, позивач не погодився із позицією відповідача відносно відсутності у штаті контрагентів достатньої кількості працівників, як однією з умов, яка вказує на відсутність реальної господарської мети і господарських відносин з позивачем, оскільки відсутність персоналу не є доказом недобросовісності платника податків-продавця, оскільки чинне законодавство передбачає можливість залучення третіх осіб для виконання договірних зобов'язань, а транспортні засоби, якими здійснюється перевезення товару необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання - постачальника та можуть бути орендовані або взяті у лізинг. Окрім того, позивач зазначив, що відповідачем в наказі про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 04.12.2015 № 1329 визначено підставу п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України, у зв'язку з отриманням ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м.Одеси про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ВБК Центр , однак в акті від 04.01.2016 №5/04-63-22-04/33806480 відповідач зазначив, що перевірку проведено у зв'язку з визнанням підприємства банкрутом за період з 01.01.2012 по 31.10.2015.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 відкрито провадження у справі № 804/4740/16 та призначено її до розгляду на 28.10.2016 о 10:00.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ВБК Центр з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.10.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.10.2015. В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем в порушення пунктів 138.1, 138.2 ст. 138 ПК України завищено витрати на загальну суму 6214250,00 грн. за рахунок віднесення їх до складу сум витрат за господарськими операціями з постачальниками, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства позивача, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1175987,00 гривень. Також, відповідач зазначає, що позивачем порушено п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: завищено податковий кредит за період з 01.01.2012 по 31.10.2015 на суму у розмірі 1241944,00 грн.

В обґрунтування своєї позиції щодо відсутності права на формування позивачем податкового кредиту та не підтвердження витрат за вказаними операціями податковий орган вказує на те, що вони не мали реального характеру, у зв'язку з відсутністю у контрагентів-постачальників виробничих можливостей для вчинення задекларованих операцій; на підставі аналізу даних з Єдиного реєстру податкових накладних щодо контрагентів за період, що перевірявся, неможливо встановити походження товарів, отриманих позивачем від контрагентів: ТОВ Сіріус ОПТ , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ БК Сучасні Технології України , ТОВ ПА.З.Л. , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер - МТ , ТОВ Торг - Консар , ТОВ Днепротехноком , оскільки за вищевказаний період придбавалися, у тому числі, різні товари, не пов'язані з предметом договору; відсутня інформація про основні засоби деяких контрагентів; визначено основний вид діяльності, не пов'язаний з предметом договорів, які були укладені з контрагентами; відсутні сертифікати якості на продукцію, отриману від контрагентів-постачальників.

Також, відповідач посилається на акти зустрічних звірок ТОВ Лонгкон , ТОВ ПА.З.Л , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ТОВ Діло .

Окрім того, відповідач зазначив, що контрагенти позивача: ТОВ ПА.З.Л. та ТОВ БК Сучасні Технології України здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, тобто, фіктивну господарську діяльність. Зазначене обґрунтовується тим, що у відношенні засновника ТОВ БК Сучасні Технології України , який є і директором означеного підприємства, Дзержинським районним судом м. Харкова винесений вирок по кримінальній справі №754/12434/15-к, за яким останнього визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво, створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності та ч.3 ст. 358 КК України.

По відношенню до засновника ТОВ ПА.З.Л. Харківським районним судом Харківської області винесено вирок по кримінальній справі №635/2888/15-к, за яким його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 205 КК України. Вироки вже набрали законної сили, а тому з огляду на наявні обставини, відповідач наголошує на тому, що господарські правовідносини не мали на меті отримання прибутку, ділової мети та реального господарського характеру.

Зазначені у сукупності обставини вказують на неможливість перелічених вище підприємств фактично здійснювати постачання товарів/надання послуг на замовлення позивача, а тому об'єкти оподаткування у вказаних взаємовідносинах відсутні, що призвело до неправомірного формування позивачем податкового кредиту та завищення збитків з податку на прибуток. За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення - рішення від 24.02.2016: №0000652204 (форми Р ) та №0000672204 (форми Р ) прийняті контролюючим органом правомірно, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. До суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі повноважного представника позивача в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, заперечив проти заявленого позову та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ВБК Центр (далі - ТОВ ВБК Центр ) (ідентифікаційний код 33806480) зареєстровано як юридичну особу 03.10.2005 розпорядженням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 03.10.2005 № 224 102 0000 01755. На податковому обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебуває з 06.10.2005 за № 13858, у тому числі і як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.06.2010 № 100289646.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВБК Центр з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.10.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.10.2015, результати якої оформлені актом від 04.01.2016 № 5/04-63-22-04/33806480.

Означеною перевіркою охоплені господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Сіріус ОПТ , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ БК Сучасні Технології України , ТОВ ПА.З.Л. , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер - МТ , ТОВ Торг - Консар , ТОВ Днепротехноком .

Результати перевірки оформлені актом від 04.01.2016 № 5/04-63-22-04/33806480.

Згідно з висновками означеного акта, зокрема, перевіркою встановлено:

1) порушення п.п. 138.1, п.п. 138.2 ст. 138 ПК України, позивач задекларував витрати на придбання товару за період з 01.01.2012 по 31.10.2015, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за звітній (податковий) період на суму у розмірі 1175987,00 грн., у тому числі за 2012 рік на суму 137792,00 грн., за 2013 рік на суму 716993,00 грн., за 2014 рік на суму 321202,00 грн. Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України: оскільки 1095 день з дня граничного строку подачі декларації з податку на прибуток за періоди: 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року сплив 08.11.2015, то позивач вважається вільним від нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток за період: 1 квартал 2012 рік, 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року;

2) порушення п.198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України, що призвело до заниження сплати сум податку до бюджету України в розмірі 1241944,00 грн. Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України: оскільки 1095 день з дня граничного строку подачі декларації за період з січня 2012 року по листопад 2012 року сплив 21.12.2015 року, то позивач вважається вільним від нарахованого грошового зобов'язання по ПДВ за період: з січня 2012 року по листопад 2012 року;

На підставі означеного акта податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 24.02.2016 року: № 0000652204 (форма Р ), за яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 1298343,75 грн., з яких за основним платежем у розмірі 1038195,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 259548,75 гривень; №0000672204 (форми Р ), за яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) всього на суму у розмірі 1748139,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 1165426,00 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями у розмірі 582713,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності винесення оскаржених податкових повідомлень -рішень від 24.02.2016 № 0000652204 (форми Р ) та № 0000672204 (форми Р ) та висновками акта перевірки від 04.01.2016 №5/04-63-22-04/33806480, суд виходить з такого.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів, тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

У листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 №742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ ВБК Центр та ТОВ Сіріус ОПТ , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ БК Сучасні Технології України , ТОВ ПА.З.Л. , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер - МТ , ТОВ Торг - Консар , ТОВ Днепротехноком і реальність зміни майнового стану першого.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між ТОВ ВБК Центр та ТОВ Лідер - МТ (постачальник) укладений договір поставки № 0706-2 від 07.06.2012, за умовами якого позивач придбав запасні частини до рухомого складу та деталі верхньої будівлі колії. Вартість товару визначена у специфікаціях, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 134 - а.с. 172, т.1).

Відповідно до умов договору позивачу виставлені рахунки, відпуск товару здійснено постачальником за видатковими накладними, транспортування товару від ТОВ Лідер -МТ до ТОВ ВБК Центр підтверджено товарно-транспортними накладними, продавцем ТОВ Лідер - МТ складені та видані позивачеві податкові накладні за період з 11.06.2012 р. по 30.11.2012 р., належним чином засвідчені копії означених документів містяться в матеріалах справи (а.с. 207 - а.с. 250,т. 4; а.с. 1 - а.с. 116, т.5).

Розрахунки за придбаний товар позивачем здійснено у безготівковій формі на підставі платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи: № 191 від 31.01.2013 р., № 188 від 29.01.2013 р., № 186 від 24.01.2013 р., № 179 від 18.01.2013 р., № 176 від 17.01.2013 р., № 168 від 10.01.2012 р., № 21.12.2012 р., № 141 від 11.12.2012 р., № 145 від 14.12.2012 р., № 139 від 11.12.2012 р., № 136 від 29.11.2012 р.; № 123 15.11.2012 р., № 122 від 15.11.2012 р., № 115 від 09.11.2012 р., № 112 від 01.11.2012 р., № 108 від 22.10.2012 р., № 106 від 18.10.2012 р., № 97 від 25.09.2012 р., № 62 від 21.08.2012 р., № 51 від 26.07.2012 р., № 49 від 24.07.2012 р., а також надана виписка по особовому рахунку з 18.10.2012 р. по 18.10.2012 р.; 01.11.2012 р.; 16.11.2012 р. (а.с. 117 - а.с. 144, т.5).

07.11.2012 між позивачем та ТОВ Торг Консар укладений договір купівлі-продажу №281. Найменування, кількість та ціна товару визначені у специфікаціях, складених у період з 03.12.2012 по 12.06.2013 (а.с. 101 - а.с. 172, т.1).

Відпуск товару позивачу здійснено постачальником за видатковими накладними, які виписані у період з 03.12.2012 по 12.06.2013; транспортування товару від ТОВ Торг Консар до ТОВ ВБК Центр проведено на підставі товарно-транспортних накладних; ТОВ Торг Консар складені та видані позивачеві податкові накладні за період з 03.12.2012 по 12.06.2013, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.1 - а.с. 167, т. 4).

Суд критично оцінює доводи відповідача в акті перевірки про те, що основний вид діяльності ТОВ Торг Консар : 35.23. Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, у той час як позивачу реалізовано запасні деталі до залізничних вагонів, з огляду на те, що суб'єкти господарської діяльності жодним чином не обмежені основним видом діяльності при здійсненні підприємницької діяльності та нормами чинного законодавства не встановлено таких обмежень.

Оплата на користь ТОВ Торг Консар здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 168 - а.с. 206, т.4).

Судом встановлено, що 21.11.2014 між позивачем та ТОВ Агро - Ніка укладений договір поставки №157. Перелік товару, що поставляється - постачальником ТОВ Агро-Ніка в адресу ТОВ ВБК Центр наведений в додатку №1 від 21.11.2014 до означеного договору.

За умовами вказаного договору ТОВ Агро - Ніка взяло на себе зобов'язання поставити і передати у власність позивача запасні частини до залізничного транспорту в кількості та по ціні, вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 4.2. п. 4 означеного договору, поставка товару здійснювалася на умовах DDU (відповідно до Міжнародних правил Інкотермс 2000 р. ) за рахунок постачальника автотранспортом на склад покупця.

На підставі означеного договору ТОВ Агро - Ніка складені та видані позивачу: рахунок на оплату товару від 22.12.2014 №91, видаткова накладна від 22.12.2014 №33, податкова накладна від 22.12.2014 №33, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 201 - а.с. 202, а.с. 204, т. 7). Транспортування товару здійснено на підстави товарно-транспортної накладної, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 203, т.7). Оплата товару здійснена позивачем в повному обсязі на підставі платіжних доручень №1059 від 16.02.2015, №1046 від 10.02.2015 (а.с. 205 - а.с. 206, т.7), які містяться в матеріалах справи.

По взаємовідносинам позивача та ТОВ Сіріус Опт (код ЄДРПОУ 38301142) судом встановлено, що між сторонами укладений договір поставки №28 від 04.03.2013.

За умовами означеного договору ТОВ СІРІУС ОПТ зобов'язалося поставити позивачеві запасні частини до залізничного транспорту. Кількість та ціну сторони визначили в специфікаціях до означеного договору: № 1 від 04.03.2013 р., №2 до договору № 28 від 04/03/13, №3 від 05.03.2013 р., № 4 від 11.03.2013 р., №5 від 18.03.2013 р., №6 від 20.03.2013 р., №7 від 22.03.2013 р., №8 від 25.03.2013 р., № 9 від 29.03.2013 р., № 9/1 від 29.03.2013 р., №10 від 30.03.2013 р., №11 від 01.04.2013 р., №12 від 04.04.2013 р., №12/1 від 16.04.2013 р., №13 від 24.04.2013 р., №14 від 04.05.2013 р., №15 від 20.05.2013 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.29 - а.с. 48, т. 2).

Як вбачається з наданих доказів, відпуск товару позивачу здійснено на підставі видаткових накладних, які виписані у період з 04.03.2013 по 20.05.2013; транспортування товару від ТОВ Сіріус Опт до ТОВ ВБК Центр проведено на підставі товарно-транспортних накладних, ТОВ Сіріус ОПТ складені та видані позивачу податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 145 - а.с. 221, т. 5).

За умовами означеного договору оплата товару здійснювалася на рахунок постачальника, сторони погодили у пункті 4.1 договору відстрочку платежу 45 банківських днів після підписання специфікації і видаткової накладної. Оплата товару підтверджена платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 222 - а.с. 244, т. 5).

У періоді, що перевірявся, між позивачем та ТОВ Днепротехноком укладений договір поставки від 24.05.2013 №24, за умовами якого ТОВ Днепротехноком зобов'язалося поставити та передати у власність позивача товар відповідно до специфікації.

Відпуск товару здійснено на підставі видаткових накладних. Транспортування товару від ТОВ Днепротехноком до ТОВ ВБК Центр відповідно до п.п. 5.2 договору поставки №24 від 24.05.2013 здійснено на умовах ЕХW Інкотермс 2000. Поставка товару здійснювалася у період з 03.06.2013 по 09.12.2013, що підтверджується товарно-транспортними накладними. ТОВ Днепротехноком складені та видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні, належним чином засвідчені копії означених документів містяться в матеріалах справи (а.с. 199 - а.с. 250, т. 2, а.с. 1 - 240, т.3 ).

Оплата товару здійснювалася в безготівковій формі на підставі платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 187 - а.с. 240, т. 3).

Між позивачем та ТОВ Моторба укладений договір поставки №25 від 10.11.2014, за умовами якого ТОВ Моторба поставлено позивачу товар - запасні частини до рухомого складу та деталі верхньої будівлі колії. Вартість товару визначена у специфікаціях, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 26 - а.с.28, т.2).

Відпуск товару здійснено на підставі видаткових накладних: № 315 від 17.11.2014, № 313 від 11.11.2014 №314 від 12.11.2014, № 316 від 18.11.2014, № 317 від 20.11.2014, № 318 від 27.11.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснено на підставі товарно - транспортних накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ Моторба складені та видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 159 - а.с. 176, т.6).

Оплата товару здійснена у безготівковій формі, що підтверджується випискою, яка міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 28.02.2014 між позивачем та ТОВ Лонгкон укладений договір поставки №34 від 28.02.2014, за умовами якого ТОВ Лонгкон зобов'язався поставити позивачеві запасні частини до залізничного транспорту у кількості та по ціні, вказаній в специфікаціях до означеного договору (а.с. 19 - а.с.25, т. 2).

За умовами означеного договору ТОВ Лонгкон поставлений позивачу товар на підставі видаткових накладних: №215 від 28.03.2014, №188 від 14.04.2014, №8 від 03.03.2014, № 14 від 05.03.2014, № 2 від 01.04.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснено на підставі товарно -транспортних накладних. ТОВ Лонгкон складені та видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 180 -а.с. 198, т.6).

Оплата товару здійснена у безготівковій формі, що підтверджується випискою, яка міститься в матеріалах справи.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 02.06.2014 між ТОВ ВБК Центр та ТОВ Гранада Груп укладений договір поставки №423, за умовами якого ТОВ Гранада Груп здійснило постачання в адресу позивача запасних частин до залізничного транспорту. Вартість товару визначена у специфікаціях: № 1 від 04.08.2014 р., № 2 від 04.08.2014 р., №3 від 05.08.2014 р., № 4 від 14.08.2014 р., №5 від 21.08.2014 р., № 5/1 від 04.09.2014 р., № 6 від 08.09.2014 р., № 7 від 07.10.2014 р., №8 від 07.10.2014 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 6 - а.с. 17, т.2).

Відпуск товару ТОВ Гранада Груп здійснено на підставі видаткових накладних №86 від 07.10.2014, №40 від 06.11.2014, № 139 від 10.10.2014, № 164 від 15.10.2014, № 41 від 04.08.2014, № 61 від 06.08.2014, №81 від 07.08.2014, № 182 від 14.08.2014, № 243 від 21.08.2014, № 241 від 18.09.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи; ТОВ Гранада Груп виписані позивачеві податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 200- а.с. 238, т. 6).

Оплата товару здійснена повністю на підставі платіжних доручень №903 від 10.10.2014, №902 від 10.10.2014, №916 від 22.10.2014, №920 від 23.10.2014, №926 від 30.10.2014, №928 від 05.11.2014 р., №950 від 11.11.2014, № 955 від 12.11.2014, №964 25.11.2014, № 965 від 25.11.2014, №992 від 05.12.2014, №1019 від 21.01.2015, №1032 від 29.01.2015, №1056 від 12.02.2015, №1057 від 12.02.2015, №1097 від 16.03.2015, №1099 від 17.03.2015, №1105 від 25.03.2015 (а.с. 240 - а.с. 250, т. 6; а.с. 1 - 7, т.7).

Судом встановлено, що між ТОВ ВБК Центр та ТОВ Скай Груп Плюс укладений договір поставки від 05.05.2014 № 05/5-1, за умовами якого ТОВ Скай Груп Плюс зобов'язалося поставити та передати у власність позивача запасні частини до залізничного транспорту, у кількості та по ціні, зазначених в специфікаціях, які є невід'ємною частиною означеного договору ( а.с. 190- а.с.194, т. 1).

Відповідно до п. 4.2 означеного договору поставка товару здійснювалася на умовах DDU (відповідно до Інкотермс , в редакції 2000р.) за рахунок постачальника автотранспортом на склад покупця.

Постачання товару здійснено на підставі видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснено на підставі товарно - транспортних накладних: № Р20 від 03.06.2014, № Р15 від 02.06.2014, №Р 105 від 15.05.2014, №Р 89 від 15.07.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ Скай Груп Плюс видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні від 15.07.2014 № 140, від 02.06.2014 № 15, від 15.05.2014 № 105, від 03.06.2014 № 20, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 112 - а.с. 126, т.6).

Оплата товару здійснена в повному обсязі на підставі платіжних доручень № 1042 від 10.02.2015, № 1033 від 29.01.2015, № 1018 від 21.01.2015, № 850 від 08.09.2014, № 851 від 08.09.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 128 - а.с.132, т. 6).

Між ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест та ТОВ ВБК Центр укладений договір поставки від 16.01.2014 №21, за умовами якого ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест зобов'язалося поставити та передати у власність ТОВ ВБК Центр запасні частини до залізничного транспорту, у кількості та по ціні, визначених у специфікаціях до укладеного договору.

Відповідно до п. 4.2 означеного договору сторони погодили, що поставка здійснюється на умовах DDU (відповідно до Інкотермс , в редакції 2000 р.), за рахунок постачальника автотранспортом на склад покупця (а.с. 183 - 189, т. 1).

Постачання товару здійснено на підставі видаткових накладних від 04.02.2014 №486, від 05.02.2014 №488, від 03.03.2014 №8, від 01.02.2014 №475, від 03.02.2014 №485, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснено на підставі товарно - транспортних накладних: 04.02.2014 №Р486, від 05.02.2014 №Р488, від 03.03.2014 №Р8, від 01.02.2014 №Р475, від 03.02.2014 №Р485, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні 04.02.2014 №486, від 05.02.2014 № 488, від 03.03.2014 №8, від 01.02.2014 № 475, від 03.02.2014 №485, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 133 - а.с.153, т.6).

Оплата товару здійснена в безготівковій формі, здійснення оплати підтверджується випискою з картки рахунку та платіжними дорученнями №785 від 13.03.2014, № 780 від 07.03.2014, №779 від 05.03.2014 належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 154 - а.с.158, т. 6).

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між ТОВ ВБК Центр та ТОВ Закуп (код ЄДРПОУ 39174218) укладений договір поставки №04/9 від 01.09.2014, за умовами та на підставі якого ТОВ Закуп здійснило постачання в адресу позивача товару - з/д крепіж, з/д запчастини та деталі верхньої будівлі колії. Вартість товару визначена у специфікаціях: № 1 від 01.09.2014, № 2 від 01.09.2014, № 3 від 01.10.2014 до означеного договору (а.с. 177 - а.с. 182, т.1).

Постачання товару здійснено на підставі видаткових накладних №294 від 02.10.2014 р., № 295 від 03.10.2014 , № 157 від 16.09.2014 р., № 293 від 01.10.2014 р., №156 від 01.09.2014 р., №296 від 06.10.2014 р., № 297 від 07.10.2014 р., №158 від 22.09.2014 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснено на підставі товарно - транспортних накладних: №Р294 від 02.10.2014 р., №Р295 від 03.10.2014 , №Р157 від 16.09.2014 р., №Р293 від 01.10.2014 р., №Р156 від 01.09.2014 р., №Р296 від 06.10.2014 р., №Р297 від 07.10.2014 р., №Р158 від 22.09.2014 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ Закуп видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні №294 від 02.10.2014 р., № 295 від 03.10.2014 , № 157 від 16.09.2014 р., № 293 від 01.10.2014 р., №156 від 01.09.2014 р., №296 від 06.10.2014 р., № 297 від 07.10.2014 р., №158 від 22.09.2014 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 72 - а.с.103, т.6).

Оплата товару здійснена в безготівковій формі, здійснення оплати підтверджується випискою з картки рахунку та платіжними дорученнями № 921 від 27.10.2014, №943 від 06.11.2014, № 921 від 21.10.2014, №922 від 27.10.2014, № 914 від 16.10.2014, № 899 від 08.10.2014, №883 від 07.10.2014, № 875 від 23.09.2014, № 876 від 24.09.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 104 - а.с.111, т. 6).

Між позивачем та Приватним підприємством Таргет - Плюс укладений договір поставки від 07.01.2015 №14, за умовами якого ПП Таргет - Плюс здійснило постачання на адресу позивача запасних частин до залізничного транспорту, у кількості та ціні, яка визначена в специфікаціях до означеного договору ( а. с. 173 - 176, т.1).

Відпуск товару здійснено на підставі видаткових накладних №РН-00043 від 04.02.2015, № РН -00041 від 03.02.2015, № РН-00038 від 02.02.2015, № РН 000014 від 05.02.2015, № РН-000015 від 06.02.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснено на підставі товарно - транспортних накладних: №Р43 від 04.02.2015, №Р41 від 03.02.2015, №Р38 від 02.02.2015, № Р14 від 05.02.2015, № Р15 від 06.02.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ПП Таргет - Плюс видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні №43 від 04.02.2015, №41 від 03.02.2015, №38 від 02.02.2015, №14 від 05.02.2015, №15 від 06.02.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата товару здійснена в безготівковій формі, здійснення оплати підтверджується випискою з картки рахунку та платіжними дорученнями №1055 від 12.02.2015, №1083 від 04.03.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 38 - а.с.39, т. 6).

Між ТОВ Техно Люкс та ТОВ ВБК Центр укладений договір поставки № 9 від 05.01.2012, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність замовника деталі верхньої будови колії та з/д запчастини, кількість та ціна яких визначена у специфікаціях до означеного договору (а.с. 250, т. 1; а.с. 1-5, т 2).

Відпуск товару здійснено на підставі видаткових накладних № 10613 від 06.01.2012, № 11215 від 12.01.2012, № 12016 від 20.01.2012 р., № 20221 від 02.02.2012, № 20619 від 06.02.2012, №30216 від 02.03.2012, №31421 від 14.03.2012, №120128 від 01.12.2011. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №06/01 від 06.01.2012, №12/01 від 12.01.2012, №20/01 від 20.01.2012, №02/02 від 02.02.2012, № 06/02 від 06.02.2012, №02/03 від 02.03.2012, № 14/03 від 14.03.2012, № 01/12 від 01.12.2011. ТОВ Техно Люкс складені та видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні № 10613 від 16.01.2012, №11215 від 12.01.2012, № 12016 від 20.01.2012, № 20221 від 02.02.2012, № 20619 від 06.02.2012, №30216 від 02.03.2012, № 31421 від 14.03.2012, № 120128 від 01.12.2011, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 8 - а.с. 39, т.7).

Оплата товару здійснена в безготівковій формі, здійснення оплати підтверджується банківськими виписками, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 40- а.с.50, т.7).

Між ТОВ Діло та ТОВ ВБК Центр укладений договір поставки №38 від 21.03.2012, за умовами якого ТОВ Діло зобов'язалося за попередньо наданим замовленням передавати у власність ТОВ ВБК Центр запчастини до з/д вагонів. Кількість та ціна сторонами узгоджувалася в специфікаціях до означеного договору (а.с. 244 - а.с. 249, т. 1).

Відпуск товару здійснено на підставі видаткових накладних видаткових накладних № 32216 від 22.03.2012, № 32612 від 26.03.2012, №40427 від 04.04.2012, №51718 від 17.05.2012, № 43013 від 30.04.2012, № 42015 від 20.04.2012, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 22/03 від 22.03.2012, № 26/03 від 26.03.2012, № 04/04 від 04.04.2012, № 17/05 від 17.05.2012, № 30/04 від 30.04.2012, № 20/04 від 20.04.2012 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ Діло складені та видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні № 32216 від 22.03.2012, № 32612 від 26.03.2012, № 40427 від 04.04.2012, № 51718 від 17.05.2012, № 43013 від 30.04.2012, № 42015 від 20.04.2012, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 51- 74, т.7).

Оплата товару здійснена в безготівковій формі, здійснення оплати підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 75- а.с.85, т.7).

Між позивачем та ТОВ Таурус Голд укладений договір поставки № 1105-8 від 11.05.2012, за умовами якого ТОВ Таурус Голд зобов'язалося за попередньо наданим замовленням передавати у власність ТОВ ВБК Центр запчастини до з/д вагонів, у відповідності з умовами означеного договору, найменування в кількості та по ціні, узгодженій сторонами в специфікаціях №1 від 14.05.2012, №2 від 21.05.2012, №3 від 22.05.2012, № 4 від 01.06.2012, № 5 від 01.06.2012 , № 6 від 08.06.2012, №7 від 14.06.2012, №8 від 14.06.2012, № 9 від 02.07.2012, № 10 від 02.07.2012, № 11 від 04.07.2012, № 12 від 05.07.2012, №13 від 06.07.2012, № 14 від 13.07.2012, № 15 від 19.07.2012, № 16 від 01.08.2012, № 17 від 20.08.2012, № 16-1 від 15.08.2012., №18 від 21.08.2012, № 19 від 07.09.2012 (а. с. 221 - 243, т.1).

Відпуск товару здійснено на підставі видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ Таурус Голд складені та видані ТОВ ВБК Центр податкові накладні № 51412 від 14.05.2012, № 52110 від 21.05.2012, № 52210 від 22.05.2012, № 60411 від 04.06.2012, № 60519 від 05.06.2012, № 60519 від 05.06.2012, №61521 від 15.06.2012, №61924 від 19.06.2012, № 62217 від 22.06.2012, №70229 від 02.07.2012, № 70230 від 02.07.2012, № 70414 від 04.07.2012, № 70615 від 06.07.2012, № 70921 від 09.07.2012, № 71622 від 16.07.2012, № 80124 від 01.08.2012, №82230 від 22.08.2012, № 90421 від 04.09.2012, № 90720 від 07.09.2012, № 92022 від 20.09.2012, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 86 - а.с. 160, т. 7).

Оплата на користь ТОВ Таурус Голд позивачем проведена повністю, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 161 - а.с. 200, т. 7).

Між позивачем та ТОВ Міт Сейл укладений договір купівлі-продажу №35 від 02.09.2015, за умовами якого ТОВ Міт Сейл передало у власність позивача запасні частини до рухомого складу відповідно до специфікації №1 від 29.09.2015.

Відпуск товару ТОВ Міт Сейл здійснено на підставі видаткових накладних № 21 від 13.10.2015, № 30 від 12.10.2015, № 29 від 09.10.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №Р21 від 13.10.2015, №Р30 від 12.10.2015, №Р29 від 09.10.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ МІТ СЕЙЛ складені та видані позивачу податкові накладні № 21 від 13.10.2015, № 30 від 12.10.2015, №29 від 09.10.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивачем в повному обсязі оплачено товар, що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 1281 від 20.10.2015, № 1284 від 20.10.2015, № 1282 від 20.10.2015, № 1283 від 20.10.2015, № 1285 від 20.10.2015, № 1280 від 20.10.2015, № 1275 від 16.10.2015, № 1274 від 16.10.2015 (а.с. 13 - а.с. 20, т.6).

Дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з усіма контрагентами за період, що перевірявся, судом встановлено, вони складені належним чином, у вищезазначених документах зазначено, які товари придбавалися, постачалися, що в свою чергу свідчить про здійснення господарських взаємовідносин в межах їх господарської діяльності, означені господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при їх здійсненні.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем надано до суду докази подальшої реалізації придбаних товарів, тобто, позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 того ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У даному випадку податковий кредит сформовано по першій події - за датою отримання платником податку товарів, що підтверджується податковими накладними.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Доводи перевіряючих контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ ВБК Центр та ТОВ Лонгкон , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ТОВ Діло через наявність актів про неможливість проведення зустрічної звірки, складених у відношенні зазначених контрагентів-постачальників, судом відхиляються, оскільки сама собою наявність актів про неможливість проведення зустрічної звірки, складених у відношенні контрагентів платника податків, не може слугувати підставою для висновку податкового органу про відсутність реального здійснення господарської операції, оскільки таких висновків він може дійти виключно в ході проведення документальної перевірки підприємства та дослідження відповідних первинних документів.

Окрім того, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі №К/800/54350/13 (номер судового рішення в ЄДРСР №38158367).

Щодо відсутності виробничих та трудових можливостей у ТОВ Сіріус Опт , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро -Ніка , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер -МТ , ТОВ Торг-Консар , ТОВ Днепротехноком , ТОВ ПА.З.Л. для здійснення постачання товарів, що встановлено відповідачем під час перевірки за аналізом податкової інформації, суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами - постачальниками товарів (послуг) фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства -контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару, робіт/послуг.

Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого, як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем (постачальником).

Також, суд відхиляє доводи податкового органу про нереальність господарської операції, з огляду на відсутність сертифікатів, на підтвердження якості товару, отриманого позивачем від контрагентів, взаємовідносини яких були предметом перевірки, з урахуванням того, що наказом від 01.02.2005 №28 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики затверджений Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, проте в даному переліку товари придбані позивачем у вказаних підприємств відсутні. Окрім того, як зазначив представник позивача, з боку ТОВ ВБК Центр відсутні претензії в адресу вищеозначених постачальників щодо якості поставленого товару, зазначені товари повністю задовольняють вимоги позивача.

Що стосується спеціальної правосуб'єктності означених підприємств суд зазначає, що згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин вказані підприємства були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua), на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстровані як платники ПДВ. Таким чином, вказані підприємства на момент укладання правочинів із ТОВ ВБК Центр мали необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

Суд також зауважує, що відсутність інформації у контролюючого органу щодо наявності у контрагента позивача виробничих потужностей, устаткування, складських приміщень, транспорту, тощо, не є підставою для встановлення факту безтоварності господарських операцій з таким контрагентом, оскільки основні і транспортні засоби не обов'язково повинні знаходитися у власності суб'єкта господарювання та можуть бути орендовані або взяті в лізинг у третіх осіб. До того ж, зміст і порядок виконання розглянутих операцій не вимагає обов'язкової наявності у постачальника значного обсягу трудових і матеріальних ресурсів.

В матеріалах справи наявний договір поставки №214 від 26.08.2014, укладений між позивачем та ТОВ ПА.З.Л. , за умовами якого останній зобов'язався поставити позивачеві запасні частини до рухомого складу та деталі верхньої будівлі колії у відповідності до специфікацій: №1 від 26.08.2014, №2 від 26.08.2014, №3 від 29.08.2014.

На підтвердження здійснення постачання товару позивачем надані до суду: видаткові накладні: № 70 від 23.09.2014 № 69 від 19.09.2014, №68 від 10.09.2014, № 67 від 08.09.2014, №66 від 05.09.2014, № 64 від 01.09.2014, № 65 від 02.09.2014; рахунки на оплату товару: № 95 від 23.09.2014, № 91 від 19.09.2014, № 82 від 10.09.2014, № 76 від 08.09.2014, № 80 від 05.09.2014, №75 від 01.09.2014, №77 від 02.09.2014; товарно - транспортні накладні: №Р70 від 23.09.2014, №Р69 від 19.09.2014, №Р68 від 10.09.2014, №Р67 від 08.09.2014, №Р66 від 05.09.2014, №Р64 від 01.09.2014, № Р65 від 02.09.2014.

ТОВ ПА.З.Л. надані позивачу податкові накладні: №70 від 23.09.2014, № 69 від 19.09.2014, № 68 від 10.09.2014, № 67 від 08.09.2014, №66 від 05.09.2014, №64 від 01.09.2014, № 65 від 02.09.2014 на загальну суму 282042,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 47007,00 грн.).

Оплата товару здійснена позивачем у сумі 211000,00 гривень, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач під час судового розгляду вказав про наявність вироку Харківського районного суду Харківської області від 17.04.2015 у справі №635/2888/15-к, винесеного у відношенні засновника ТОВ П.А.З.Л. ОСОБА_5, з урахуванням чого наголосив на нереальності господарських операцій між ТОВ ВБК Центр та ТОВ ПА.З.Л. . Проте такі доводи відповідача критично оцінюються судом, з урахуванням такого.

Згідно вироку Харківського районного суду Харківської області від 17.04.2015 у справі №635/2888/15-к, який набрав законної сили 18.05.2015, затверджено угоду про визнання винуватості від 06 квітня 2015 року, укладену між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_5. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України та призначено узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Означеним вироком встановлено, що ОСОБА_5, з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру здійснення статутної діяльності підприємства, 26 вересня 2014 року придбав (шляхом внесення до статутного капіталу товариства майнового внеску) підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю П.А.З.Л. (код за ЄДР 35288805). Так, ОСОБА_5, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, в серпні - вересні 2014 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, надав згоду невстановленій слідством особі на створення (придбання) підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю П.А.З.Л. (код ЄДР 35288805). У зв'язку з чим, ОСОБА_5 видав довіреність невстановленій слідством особі на представництво інтересів ТОВ П.А.З.Л. (код ЄДР 35288805) в органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях. На підставі підписаних ОСОБА_5 статутних та установчих документів, 07 жовтня 2014 року реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ П.А.З.Л. (код ЄДР 35288805). Відповідні зміни проведено у зв'язку з придбанням громадянином ОСОБА_5 корпоративних прав на юридичну особу ТОВ П.А.З.Л. . Статут ТОВ П.А.З.Л. зареєстровано реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області 07.10.2014. Відповідно до статутних документів ТОВ П.А.З.Л. зареєстровано за адресою: 62472, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дачна, 28. Підприємство взято на податковий облік в Харківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області 08.10.2014 року за №605.

Таким чином, ОСОБА_5 став формальним учасником (власником) та директором ТОВ П.А.З.Л. , не маючи при цьому наміру здійснювати заявлену у статуті фінансово-господарську діяльність зазначеного підприємства та усвідомлюючи той факт, що діяльність підприємства ТОВ П.А.З.Л. буде носити незаконний характер, зокрема, направлена на сприяння підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків, шляхом безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам контрагентам, а також на вчинення безтоварних операцій направлених на переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову.

З наведеного вироку слідує, що під час слідства встановлено, що ОСОБА_5, з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру здійснення статутної діяльності підприємства, 26 вересня 2014 року придбав (шляхом внесення до статутного капіталу товариства майнового внеску) підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю ПА.З.Л. . Проте, як встановлено судом, остання взаємодія ТОВ ВБК Центр з ТОВ ПА.З.Л. мала місце 23.09.2014. Фактів здійснення незаконної діяльності ТОВ ПА.З.Л. до 26.09.2014 слідством не встановлено, відповідачем таких доказів суду також не надано.

Окрім того, означений вирок Харківського районного суду Харківської області від 17.04.2015 у справі №635/2888/15-к постановлений у відношенні громадянина ОСОБА_5, у той час як всі первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані позивачем на підтвердження господарських взаємовідносин останнього з ТОВ ПА.З.Л. підписані ОСОБА_3, а договір поставки від 26.08.2014 №214 від ТОВ ПА.З.Л. підписано директором ОСОБА_6

За таких обставин, суд зазначає, що факти скоєння ОСОБА_5 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, тобто фіктивного підприємництва, тобто створення (придбання) суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою подальшого прикриття незаконної діяльності мали місце вже після (з 26 вересня 2014 року) здійснення господарських взаємовідносин позивача із ТОВ ПА.З.Л. , а тому вирок Харківського районного суду Харківської області від 17.04.2015 не може бути розцінений судом як доказ на підтвердження відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між ТОВ ВБК Центр та ТОВ ПА.З.Л. .

З урахуванням вищевикладеного та досліджених під час розгляду справи первинних документів судом встановлений рух активів від ТОВ Сіріус Опт , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер - МТ , ТОВ Торг-Консар , ТОВ Днепротехноком , ТОВ ПА.З.Л. до ТОВ ВБК Центр . Таким чином, віднесення до складу податкового кредиту вищеозначених сум у періоді, що перевірявся, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Сіріус Опт , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро -Ніка , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер-МТ , ТОВ Торг-Консар , ТОВ Днепротехноком , ТОВ ПА.З.Л. , відповідає вимогам норм чинного податкового законодавства, а використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи та випливає з характеру діяльності підприємства позивача.

Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ БК Сучасні Технології України у періоді, що перевірявся, суд зазначає таке.

В матеріалах справи наявний договір поставки №321 від 28.09.2013, укладений між ТОВ БК Сучасні Технології України та ТОВ ВБК Центр , за умовами якого ТОВ БК Сучасні Технології України зобов'язалося поставити та передати у власність позивача певну продукцію, відповідно до специфікації, а ТОВ ВБК Центр зобов'язалося прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору.

До означеного договору сторонами складені специфікації: № 1від 28.09.2013, №2 від 01.10.2013, № 3 від 03.10.2013, № 4 від 03.10.2013, № 5 від 07.10.2013, № 6 від 01.11.2013, № 7 від 07.11.2013, № 8 від 01.11.2013, № 9 від 05.11.2013№ 4/12 від 03.12.2013, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем надані до суду видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ БК Сучасні Технології України надані позивачу податкові накладні: №123 від 01.10.2013, №125 від 02.10.2013, № 126 від 03.10.2013, № 128 від 04.10.2013, № 129 від 07.10.2013, № 130 від 08.10.2013, № 131 від 01.11.2013, № 132 від 04.11.2013, № 133 від 05.11.2013, № 134 від 07.11.2013, № 149 від 03.12.2013 на загальну суму 447520,16 гривень, із яких сума ПДВ складає 74586,70 гривень. Оплата товару здійснена позивачем у сумі 132162,06 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що у відношенні засновника та директора ТОВ БК Сучасні Технології України ОСОБА_7 винесений вирок у кримінальній справі.

Відповідно до вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.03.2016 у справі № 754/12434/15-к судом затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 11 грудня 2015 року між прокурором прокуратури Деснянського району м. Києва Кривов'яз Іваном Івановичем та обвинуваченою ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №32012110030000021 від 29.11.2012 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.2 ст.205, ч.3 ст.358 КК України. ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. 00 коп. ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України та призначено їй покарання у виді одного року позбавлення волі.

Оцінивши зміст вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.03.2016 у справі №754/12434/15-к, винесеного у відношенні засновника та директора ТОВ БК Сучасні Технології України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України - фіктивне підприємництво, тобто, створення суб'єкта підприємницької діяльності ( юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, повторно, та ч. 3 ст. 359 КК України - підроблення офіційних документів, які видаються та посвідчуються підприємством, так і іншою особою та звільняють від обов'язків, з метою використання їх як підроблювачем, так і іншою особою та їх збут, вчинене за попередньою змовою групою осіб, суд зазначає таке.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 26 січня 2016 року по справі №2а-15327/12/2670, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 14.06.2016 по справі №826/14268/14 первинні документи, які стали підставою для формування Товариством податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними.

Також первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентами, фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а отже і формування витрат за рахунок оплат товарів по даним контрагентам є безпідставними. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2016 року у справі №21-5332а15.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ БК Сучасні Технології України не мали на меті реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а надані позивачем на підтвердження вказаних взаємовідносин первинні документи є формально складеними.

Окрім того, згідно з пунктом 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Однак, повторність вчинення позивачем протягом 1095 порушення норм податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не підтверджується належними доказами. Відповідач не надав до суду доказів того, що податковий орган повторно визначив суму податкового зобов'язання ТОВ ВБК Центр , акт перевірки також не містить таких відомостей.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та доведеність позивачем невідповідності вимогам чинного законодавства оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000672204 від 24.02.2016 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним зобов'язанням на суму у розмірі 1090839,31 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 564066,33 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ Сіріус Опт , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер -МТ , ТОВ Торг-Консар , ТОВ Днепротехноком , ТОВ ПА.З.Л. .

Разом з тим, оскаржене податкове повідомлення - рішення від 24.02.2016 №0000672204 ( форми Р ) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 74586,69 грн. за основним платежем та у розмірі 18646,67 грн. за штрафними санкціями по взаємовідносинам позивача із ТОВ БК Сучасні Технології України є правомірним, а тому не підлягає скасуванню судом.

Надаючи оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 24.02.2016 за №0000652204 (форми Р ) суд зазначає, що підставою для його складання став висновок перевіряючих контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток за звітній період на суму 1038195,00 грн., внаслідок декларування витрат на придбання товарів за період, що перевірявся, які не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 ПК України. Вказаною статтею, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Як визначено в п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України зазначено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також суд зазначає, що з 01.01.2015 змінені правила податкового обліку під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме: з 01.01.2015 відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК України.

Відповідно до п.44.2 ст.42 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону №996, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Витрати затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно із п.6 П(С)БO 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п.7 П(С)БO 16).

Таким чином, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період, починаючи з 1 січня 2015 року, здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Зі змісту акта перевірки встановлено, що грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств донараховані позивачу внаслідок невизнання витрат на придбання товарів у ТОВ Сіріус ОПТ , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ БК Сучасні Технології України , ТОВ ПА.З.Л. , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер - МТ , ТОВ Торг - Консар , ТОВ Днепротехноком на суму у розмірі 6214250,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1175987,00 грн.

Враховуючи те, що факт здійснення вищеописаних господарських операцій позивача із ТОВ Сіріус ОПТ , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ ПА.З.Л. , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер - МТ , ТОВ Торг - Консар , ТОВ Днепротехноком , ТОВ ПА.З.Л. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та з урахуванням встановленого під час розгляду справи руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивача із вказаними підприємствами, суд дійшов висновку, що такі витрати позивачем здійснені правомірно, отже, суми за операціями з вищеперерахованими контрагентами у періоді, що перевірявся, до валових витрат позивачем віднесені правомірно.

В даному випадку, суд враховує, що за умовою пункту 10 підрозділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року (включно) встановлено ставку податку на прибуток у розмірі 19 %, з 01 січня 2014 року по 13 грудня 2014 року (включно) - у розмірі 18 %.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та доведеність позивачем невідповідності вимогам чинного законодавства оскарженого податкового повідомлення-рішення №000652204 від 24.02.2016 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 1013084,20 грн. та за штрафними санкціями 253271,05 грн. по взаємовідносинами позивача з ТОВ Сіріус Опт , ТОВ Моторба , ТОВ Лонгкон , ТОВ Гранада Груп , ТОВ Технолюкс , ТОВ Діло , ТОВ Таурус Голд , ТОВ Міт Сейл , ТОВ Агро - Ніка , ТОВ Скай Груп Плюс , ТОВ БК Мегаполіс Буд Інвест , ТОВ Закуп , ПП Таргет Плюс , ТОВ Лідер -МТ , ТОВ Торг-Консар , ТОВ Днепротехноком , ТОВ ПА.З.Л. . Разом з тим, оскаржене податкове повідомлення - рішення від 24.02.2016 №0000652204 (форми Р ) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств по взаємовідносинам позивача з ТОВ БК Сучасні Технології України за основним платежем на суму у розмірі 25110,80 гривень та 6277,70 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями є правомірним, а тому не підлягає скасуванню судом.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Центр до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.02.2016: №0000652204 (форми Р ) та №0000672204 (форми Р ) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.02.2016 № 0000652204 (форми Р ) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 1013084,20 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 253271,05 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.02.2016 №0000672204 (форми Р ) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним зобов'язанням на суму у розмірі 1090839,31 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 564066,33 грн.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Присудити з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Центр (і.к. 33806480) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 43818 (сорок три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 91 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова