Постанова

від 19.07.2017 по справі 815/2358/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2358/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Крись Ю.О. (представник за довіреністю)

Ремперт Ю.О. (представник за довіреністю)

відповідач: Оганесян В.Г. (представник за довіреністю)

Триполко О.Б. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Зевс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004931401 від 23.03.2017 р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Зевс" до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить: скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0004931401 від 23.03.2017 р., стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують здійснення господарських операцій з ПП ФЕБРУС , ПП "АВАЛОН-2", ПП "СТАВР І К", ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ", ПП ВЕГА-РЕМСТРОЙ , ПП "ТАУРУС-С", ПП "ЛАГУНА-БІЧ", ПП КОМІР ГРУП , ПП ТЕРРА ПРАЙС , що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, наведених у письмових запереченнях (т.2, а.с. 126-133).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі наказу № 305 від 17.02.2017 р., направлень на перевірку №№ 230/14-01, 231/14-01 від 20.02.2017р., №412/14-01 від 23.02.2017р., ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 16.11.2016р., згідно пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України, проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (код за ЄДРПОУ 38923790) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2013 по 31.10.2016 р.

За наслідками перевірки складено акт № 142/15-32-14-01/38923790 від 09.03.2017 р. (т.1, а.с. 14-78), відповідно до висновків якого встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 1765181 грн., в т.ч.: вересень 2014 - 100000 грн., жовтень 2014 - 50000 грн., грудень 2014 р. - 55599 грн., березень 2015р. - 475905 грн., квітень 2015 - 157465 грн., травень 2016 - 223913 грн.,червень 2015 - 49055 грн., липень 2015 - 321495 грн., серпень 2015 - 140552 грн., вересень 2015 - 16930 грн., жовтень 2015 - 100833 грн., грудень 2015 - 26667 грн., лютий 2016 - 46667 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004931401 від 23.03.2017 р., яким ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2206476 грн., з яких 1765181 грн. за основним платежем та 441295 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 12).

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється серед іншого у разі якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Судом встановлено, що копії наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 305 від 17.02.2017 р., направлень на перевірку щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки 21.02.201 7р. вручено під розписку представнику підприємства Крись Юлії Олександрівні.

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Зокрема, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України№88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, із системного аналізу вищеокреслених законодавчих положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

У постанові від 8 вересня 2009 року (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Однак податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

За змістом акта перевірки, перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, придбані за основною ставкою та нульовою та ставкою 7% показників за період з 01.01.2013 по 31.10.2016 у загальній сумі 18098044 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання ТМЦ, робіт та послуг, які використовуються підприємством для здійснення операцій з придбання ТМЦ, субпідрядних робіт та послуг, які використовуються підприємством для здійснення операцій з монтажу автоматичних систем пожежної сигналізації, протипожежних водопроводів, систем протидимного захисту та блискавкозахисту, списання матеріалів та інші витрати, пов'язані з господарською діяльністю підприємства (оренда офісу, складських приміщень, послуги зв'язку, перевезення, придбання канцтоварів, тощо).

Проведеною перевіркою відображеного показника встановлено завищення задекларованих показників у рядку 10.1 Декларацій у загальній сумі 1 127833грн., в т.ч.: за вересень 2014 - на 100000 грн., жовтень 2014 - на 50000 грн., грудень 2014 - на 83333 грн., січень 2015 - на 25000 грн., березень 2015 - на 522833грн., квітень 2015 - на 123167 грн., травень 2015 - на 173500 грн., червень 2015 - на 50000 грн.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, TOB "ПМК "ЗЕВС" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ від вартості ТМЦ та робіт (послуг), отриманих від ПП ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 38822690), ПП ВЕГА-РЕМСТРОЙ (код ЄДРПОУ 39076564), ПП ТАУРУС-С (код ЄДРПОУ 39266827), ПП ЛАГУНА-БІЧ (код ЄДРПОУ 39336354), ПП СТАВР і К (код ЄДРПОУ 39336375), ПП АВАЛОН (код ЄДРПОУ 39525849), ПП ФЕБРУС (код ЄДРПОУ 39613421), ПП КОМІР ГРУП (код ЄДРПОУ 39613437), ПП ТЕРА-ПРАЙС (код ЄДРПОУ 39733811) у загальній сумі 1765181 грн. (т.1, а.с. 28).

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Рішельєвська, будинок 56, ЄДРПОУ 38923790) є: Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи (основний);Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; Код КВЕД 80.20 Обслуговування систем безпеки; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Судом встановлено, що 26.09.2014р. між TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (замовник) та ПП Вега-Ремстрой (виконавець) укладено договір № 122, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажні роботи системи пожежної сигналізації (т. 1, а.с. 113-114).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 14 від 26.09.2014 р., № 19 від 28.10.2014 р., № 81 від 31.03.2015р., № 40 від 20.07.2015р. (т.5, а.с.208-211, 213-214; 245-246).

22.04.2015р. між TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (замовник) та ПП Вега-Ремстрой (виконавець) укладено договір № 286/15-М, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажні роботи системи пожежної сигналізації (т. 1, а.с. 159-160).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 46 від 23.04.2015р., № 90 від 30.04.2015р., № 88 від 30.04.2015р., № 17 від 07.05.2015р. (т.5, а.с. 228-231).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договорами № 122 від 26.09.2014р., № 286/15-М від 22.04.2015р. ПП Вега-Ремстрой виконані в повному обсязі та прийняті TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс", що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.1, а.с. 115-158; 161-220).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень (т.3, а.с. 40-56).

За наслідками правовідносин між позивачем та ПП Вега-Ремстрой згідно договору № 298/15-М від 20.05.2015р. позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 41 від 21.05.2015р. (т.5, а.с.216-217).

За наслідками правовідносин між позивачем та ПП Вега-Ремстрой згідно договору № 293/15-М від 13.05.2015р. позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 26 від 13.05.2015р. (т.5, а.с.236-237).

02.03.2015р. між TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (замовник) та ПП "ЛАГУНА-БІЧ" (виконавець) укладено договір № 266/2/15, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажні роботи системи пожежної сигналізації (т. 1, а.с. 221-222).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 5 від 23.03.2015р. (т.5, а.с. 218).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договором № 266/2/15 від 02.03.2015р. ПП "ЛАГУНА-БІЧ" виконані в повному обсязі та прийняті TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс", що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.1, а.с. 233-249; т.2, а.с. 1-4).

24.06.2015р. між TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (замовник) та ПП "ЛАГУНА-БІЧ" (виконавець) укладено договір № 302/15-М, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажні роботи протидимного захисту (т. 2, а.с. 5-6).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 31 від 30.06.2015р., № 35 від 30.06.2015р. (т.5, а.с. 241 - 242).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договорами № 302/15-М від 24.06.2015р. ПП "ЛАГУНА-БІЧ" виконані в повному обсязі та прийняті TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс", що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.2, а.с. 7-14).

30.03.2015р. між TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (замовник) та ПП "ЛАГУНА-БІЧ" (виконавець) укладено договір № 278/15-М, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажні роботи пожежної сигналізації (т. 2, а.с. 15-16).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 7 від 31.03.2015р., № 17 від 31.03.2015р., № 29 від 29.05.2015р.; № 63 від 27.07.2015р. (т.5, а.с. 221-223; 240, 247).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договорами № 278/15-М від 30.03.2015р. ПП "ЛАГУНА-БІЧ" виконані в повному обсязі та прийняті TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс", що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.2, а.с. 17-37).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень (т.3, а.с. 2-3; 25-39).

30.07.2015р. між TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (замовник) та ПП Фебрус (виконавець) укладено договір № 321/15-М, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажні роботи пожежної сигналізації (т. 2, а.с. 38-39).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 80 від 30.07.2015р., №73 від 05.10.2015р. (т.5, а.с. 250-251; т.6, а.с. 24-25).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договорами № 321/15-М від 30.07.2015р. ПП Фебрус виконані в повному обсязі та прийняті TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс", що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.2, а.с. 40-49).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідчену копію платіжного доручення (т.3, а.с. 1).

28.08.2015р. між TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (замовник) та ПП Фебрус (виконавець) укладено договір № 335/15-М, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажні роботи (т. 2, а.с. 56-51).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 141 від 28.08.2015р. (т.6, а.с. 10-11).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договорами № 335/15-М від 28.08.2015р. ПП Фебрус виконані в повному обсязі та прийняті TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс", що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.2, а.с. 52-62).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідченї копії платіжнх доручень(т.3, а.с. 13-17).

На підтвердження факту господарських правовідносин TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" з ПП "СТАВР І К" позивачем надано до суду засвідчені копії рахунку-фактури, видаткової накладної (т.2, а.с. 63-64).

За наслідками правовідносин між позивачем та ПП "СТАВР І К" згідно рахунку-фактури № 25/12 від 25.12.2015р. позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 285 від 25.12.2015р. (т.6, а.с. 26-27).

На підтвердження факту господарських правовідносин TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" з ПП "АВАЛОН-2" позивачем надано до суду засвідчену копію видаткової накладної (т.2, а.с. 65).

За наслідками правовідносин між позивачем та ПП "АВАЛОН-2" згідно договору поставки № 335/15-Т від 12.10.2015р. позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 97 від 15.10.2015р. (т.6, а.с. 22-23).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідчену копію платіжного доручення (т.3, а.с. 25).

31.08.2015р. між TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (замовник) та ПП Комір груп (виконавець) укладено договір № 339/15-М, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажні роботи (т. 2, а.с. 66-67).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 26 від 16.07.2015р., № 78 від 31.08.2015р., № 66 від 31.08.2015р., № 12 від 04.09.2015р., № 24 від 11.09.2015р. (т.5, а.с. 243-244; т.6, а.с. 13 - 21).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договором № 339/15-М від 31.08.2015р. ПП Комір груп виконані в повному обсязі та прийняті TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс", що підтверджується копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткових накладних (т.2, а.с. 68-79).

За наслідками правовідносин між позивачем та ПП Комір груп згідно договору поставки № 323/15 від 30.07.2015р. позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 76 від 31.07.2015р., № 63 від 16.08.2015р., № 72 від 27.08.2015р. (т. 6, а.с.1-2, 5-9).

За наслідками правовідносин між позивачем та ПП Комір груп згідно договору поставки № 1 від 13.08.2015р. позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 14 від 13.08.2015р. (т.6, а.с.3).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень (т.3, а.с. 4-12).

На підтвердження факту господарських правовідносин TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" з ПП Терра Прайс позивачем надано до суду засвідчені копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.2, а.с. 80-125).

За наслідками правовідносин між позивачем та ПП Терра Прайс згідно договору про надання послуг позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 5 від 02.02.2016р., № 264 від 29.02.2016р., (т.6, а.с. 28-31).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень (т.3, а.с. 19-20).

За наслідками правовідносин TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" з ПП "ТАУРУС-С" позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 28 від 31.03.2015р. (т.5, а.с. 224-227).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідчені копію платіжного доручення (т.3, а.с. 18).

За наслідками правовідносин TOB "Проектно-монтажна компанія "Зевс" з ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ" позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 55 від 22.12.2014 р., № 62 від 25.12.2014 р., № 41 від 30.01.2015р. (т.5, а.с.212-215; 238-239).

На підтвердження факту оплати за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень (т.3, а.с. 21-23).

Крім того, позивачем надано до суду дані бухгалтерського обліку (оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період квітень 2014р. - травень 2017 р.) (т.2, а.с. 244-245).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи згідно вищевказаних договорів виконувались на таких об'єктах:

Четвертий блок (другого пускового комплексу) Другої черги перепрофілювання заводу Агрегат , під багатофункціональний торгово-виставковий і готельний комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, Семафорний провулок, 4е;

Багатоповерховий житловий комплекс з вбудованими приміщеннями громадського призначення, двоповерховим торговим центром та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55, секція 6, секція 7;

Багатоповерховий житловий комплекс з об'єктами громадського призначеня, розташований за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 55, ЖК Альтаїр ;

об'єкти Одеського морського торгівельного порту;

Будівництво пасажирського термінального комплексу ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса за адресою: м.Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2;

На підтвердження факту подальшого використання у власній господарській діяльності, придбаних робіт (послуг) за наслідками господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивачем надано засвідчені копії:

- договору підряду № 20/10/14 від 20.10.2014р., укладеного між ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (підрядник) та ТОВ Торговий центр Середньофонтанський , предметом якого є виконання комплексу робіт щодо обладнання систем пожежного захисту (т.3, а.с. 57-62); довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), підсумкової відомості ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.3, а.с. 63- 202);

- договору підряду № 3/Л від 16.02.2015р., укладеного між ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (підрядник) та колективним підприємством Будова , предметом якого є виконання робіт з монтажу систем пожежної сигналізації на об'єкті будівництва: багатоповерховий будинок з вбудовано-прилаштованими приміщеннями громадського призначення, двоповерховим торговим центром та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55, секція 6, секція 7 (т.3, а.с. 203- 209); довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), підсумкової відомості ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.3, а.с. 210-250; т.4, а.с. 1-35);

- договору підряду № 200614 від 20.07.2014 р., укладеного між ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (підрядник) та колективним підприємством Будова , предметом якого є виконання робіт з монтажу систем пожежної сигналізації на об'єкті будівництва: багатоповерховий будинок з вбудовано-прилаштованими приміщеннями громадського призначення, двоповерховим торговим центром та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55 (т.4, а.с. 36-42), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), підсумкової відомості ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.4, а.с. 43-210);

- договору № 2/04-2015 від 02.04.2015 р., укладеного між ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (підрядник) та ТОВ Чорноморгідрострой , предметом якого є виконання комплексу робіт з благоустрою покриття покрівлі на об'єкті Будівництво пасажирського комплексу Центральний аеропорт, 2 (т.4, а.с. 211-220); довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), підсумкової відомості ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), відомості витрачених ресурсів, акту здачі-приймання робіт (надання) послуг (т.4, а.с. 221-249; т.5, а.с. 1-40).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з його контрагентами здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з отриманням послуг/робіт, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами обґрунтовані, серед іншого, посиланням на те, що операції не підтверджуються стосовно наявності необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів, в зв'язку з чим ставиться під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання даних операцій (т.1, а.с. 37).

Водночас, як встановлено судом, наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.

Також Вищим адміністративним судом України (ухвала від 04.03.2014р. №/9991/27474/12) доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача основних засобів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів відхилено, оскільки наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

Суд зазначає, що посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача об'єктивної можливості для виконання умов вищезазначених договорів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних обставин є безпідставними, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання умов вищезазначених договорів; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється контрагентом виконання умов договору. Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливості виконання умов укладених з позивачем договорів наявними у них силами та засобами. Подібна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2013 р. К/9991/71450/12.

При цьому, щодо тверджень контролюючого органу стосовно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином.

Обов'язковою ознакою фіктивності правочину є відсутність у сторін наміру створити правові наслідки, які передбачені цим правочином.

У разі виконання своїх обов'язків за договором хоча б однією із сторін фіктивність правочину не може вважатися встановленою.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобов'язань за договорами, укладеними позивачем з його контрагентами, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на контролюючий орган покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання та штрафні санкції.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі №1936/11/13-11 від 01.11.2011р. "Щодо підтвердження даних податкового обліку" сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Обґрунтовуючи висновки, зазначені в акті перевірки, про безтоварність господарських операцій позивача з такими контрагентами як ПП Фебрус , ПП "ТАУРУС-С", ПП Вега-Ремстрой , ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ", ПП "СТАВР І К", ПП "АВАЛОН-2", відповідач посилається на інформацію, зазначену в ухвалі слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М. від 16.11.2016 р. у справі №295/14430/16-к (т.2, а.с. 141-143), та, надавши витяги з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України (т.5, а.с. 119-131), акцентує увагу, що у період, в якому вказані юридичні особи мали господарські взаємовідносини з "Проектно-монтажна компанія "Зевс", керівники вищевказаних підприємств перебували за межами України (ОСОБА_6 перетнув кордон України у напрямку виїзд 25.04.2013 р., ОСОБА_7 - 07.03.2014р., ОСОБА_8 - 22.06.2014р.), відтак відповідач зазначає, що вказані особи не могли підписувати бухгалтерські та податкові документи по взаємовідносинах з позивачем.

З приводу наявності ознак фіктивності ПП Фебрус у акті перевірки контролюючий орган посилається на наступне.

ПП Фебрус , засновник, директор та головний бухгалтер - ОСОБА_6, і.к. НОМЕР_1. Встановлено, що ОСОБА_6 є громадянином Росії. Документом, який підтверджує право на постійне проживання ОСОБА_6 є посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_2 видана відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області. Відповідно до отриманої інформації посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 не видавалась. Згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_6 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності. Відповідно до витягу з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон ОСОБА_6 перетнув кордон України у напрямку виїзд 25.04.2013 року, а тому фактично не міг підписувати бухгалтерські та податкові документи. Печатку підприємства вилучено під час обшуку 17.05.2016 року, за адресою розташування конвертаційного центру м. Херсон, вул. 21-го Січня б. 37.

Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.07.2015р. встановлено, що ОСОБА_6 був керівником, ОСОБА_10 підписантом з 19.06.2015р. (т.2, а.с. 180-193). Господарські операції з даним контрагентом здійснювались у період з 30.07.2015р. по 28.08.2015р.

З приводу наявності ознак фіктивності ПП Вега-Ремстрой у акті перевірки контролюючий орган посилається на наступне.

ПП Вега-Ремстрой код ЄДР 39076564, зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова буд. 9. Проведеним оглядом встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться. Засновник, директор та головний бухгалтер - ОСОБА_7, і.к. НОМЕР_3. Встановлено, що ОСОБА_7 є громадянином Російської Федерації. Документом, який підтверджує право на постійне проживання ОСОБА_7 є посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_4 видана відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області. Відповідно до отриманої інформації з посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 не видавалась. Згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_7 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності. Печатку підприємства вилучено під час обшуку 17.05.2016 року, за адресою розташування конвертаційного центру м. Херсон, вул. 21-го Січня б. 37.

Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 26.09.2014р., вбачається, що з 27.01.2014р. керівником був ОСОБА_10 (т.2, а.с. 162-164). ОСОБА_7. став керівником ПП Вега-Ремстрой з 16.10.2015р. (т.2, а.с. 165-168). Тобто, на момент господарських взаємовідносин між позивачем та ПП Вега-Ремстрой ОСОБА_7 керівником ПП Вега-Ремстрой не був. У матеріалах справи не міститься жодного документу, підписаного ОСОБА_7 за наслідками вказаних господарських операцій. Договори із цим контрагентом укладені та інші первинні документи підписані ОСОБА_10

З приводу наявності ознак фіктивності ПП "КОМІР ГРУП" у акті перевірки контролюючий орган посилається на наступне.

Встановлено, що ПП "КОМІР ГРУП" код ЄДР 39613437, засновник, директор та головний бухгалтер - ОСОБА_6, і.к. НОМЕР_1. Встановлено, що ОСОБА_6 є громадянином Росії. Документом, який підтверджує право на постійне проживання ОСОБА_6 є посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_2 видана відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області. Відповідно до отриманої інформації посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 не видавалась. Згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_6 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності. Відповідно до витягу з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон ОСОБА_6 перетнув кордон України у напрямку виїзд 25.04.2013 року, а тому фактично не міг підписувати бухгалтерські та податкові документи. Печатку підприємства вилучено під час обшуку 17.05.2016 року, за адресою розташування конвертаційного центру м. Херсон, вул. 21-го Січня б. 37.

Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПП "КОМІР ГРУП", станом на 16.07.2015р. ОСОБА_6 був керівником, а ОСОБА_10 з 12.04.2015р. - підписантом. Господарські операції з даним контрагентом здійснювались у період з 16.07.2015р. по 11.09.2015р.

З приводу наявності ознак фіктивності ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ" у акті перевірки контролюючий орган посилається на наступне.

ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ" код ЄДР 38822690, зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Смірнова-Ласточкіна буд. 14. Проведеним оглядом встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться. Засновник, директор та головний бухгалтер - ОСОБА_7, і.к. НОМЕР_3. Встановлено, що ОСОБА_7 є громадянином Російської Федерації. Документом, який підтверджує право на постійне проживання ОСОБА_7 є посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_4 видана відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області. Відповідно до отриманої інформації з посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 не видавалась. Згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_7 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності. Печатку підприємства вилучено під час обшуку 17.05.2016 року, за адресою розташування конвертаційного центру м. Херсон, вул. 21-го Січня б. 37.

Водночас, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ", ОСОБА_10 є підписантом з 16.08.2013р., ОСОБА_7 є підписантом з 19.05.2015р. (т.2, а.с. 239-243). Господарські операції з даним контрагентом здійснювались у період з 31.12.2014р. по 30.01.2015р. Тобто, на момент господарських взаємовідносин між позивачем та ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ", ОСОБА_7 керівником ПП Вега-Ремстрой не був. Наявні в матеріалах справи первинні документи з цим контрагентом підписані ОСОБА_10

З приводу наявності ознак фіктивності ПП "ТЕРА-ПРАЙС" у акті перевірки контролюючий орган посилається на наступне.

ПП "ТЕРА-ПРАЙС" код ЄДР 39733811, виписка бухгалтерських та податкових документів здійснювалась особами, які входять до складу конвертаційного центру . Печатку підприємства вилучено під час обшуку 17.05.2016 року, за адресою розташування конвертаційного центру м. Херсон, вул. 21-го Січня б. 37.

Отже, контролюючий орган посилається на те, що печатку підприємства вилучено під час обшуку 17.05.2016р., тому директором підприємства не могли укладатися будь-які договори. Водночас, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, господарські взаємовідносини між позивачем та вказаним контрагентом тривали протягом лютого 2016, тобто до вилучення печатки.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи договори та первинні документи за наслідками господарських правовідносин вищевказаних контрагентів з позивачем підписано особами, які були керівниками чи підписантами вказаних юридичних осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Відповідач належними та допустимими доказами з посиланням на відповідні норми чинного законодавства не спростував того, що перетин кордону України у напрямку виїзд керівниками ПП Фебрус , ПП "ТАУРУС-С", ПП Вега-Ремстрой , ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ", ПП "СТАВР І К", ПП "АВАЛОН-2" ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, був перешкодою для підписання документів особами, які згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були підписантами та мали повноваження щодо представництва вказаних юридичних осіб.

Крім того, відповідач, вважаючи вищевказані обставини такими, що свідчать про неправомірність формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ПП Фебрус , ПП "ТАУРУС-С", ПП Вега-Ремстрой , ПП "ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ", ПП "СТАВР І К", ПП "АВАЛОН-2", не доводив та належними та допустимими доказами не підтвердив, що позивач був обізнаний з будь-якими зловживаннями з боку своїх контрагентів.

Суд акцентує увагу на тому, що Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України" зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суд також звертає увагу, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження обставини щодо обізнаності позивача про неправомірну, на думку відповідача, діяльність його контрагентів, та доказів про пряму чи опосередковану причетність до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди. У разі наявності у контролюючого органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

За приписами пп.20.1.30 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Водночас суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не надано.

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами, в зв'язку з їх здійсненням за відсутності договорів, оскільки за приписами ч.2 ст. 639 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 15.12.2015р. № 21-4266а15, в якій зазначено, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

В акті перевірки № 142/15-32-14-01/38923790 від 09.03.2017 р. зазначено про ненадання ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" до документів, які підтверджують господарські операції з його контрагентами.

Воднчас, відповідачем не надано до суду акту, складеного у довільній формі (як того вимагає Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р., що засвідчував би такі факти ненадання (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс".

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем у термін, визначений п. 44.7 ст. 44 ПК УКраїни надано до Головного управління ДФС в Одеській області на письмовий запит від 23.02.2017р. первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності ті інших документів, повязаних зі сплатою податків та зборів, засвідчені копії документів щодо взаємовідносин з ПП ФЕБРУС , ПП "АВАЛОН-2", ПП "СТАВР І К", ПП ВЕГА-РЕМСТРОЙ , ПП "ЛАГУНА-БІЧ", ПП КОМІР ГРУП . Подання документів позивачем до контролюючого органу підтверджується відміткою головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Триполко О.Б. про прийняття документів, зазначених у листі позивача від 24.02.2017р. (вих. № 24/02), та особистим підписом останної (т.1, а.с. 81-82).

Таким чином, як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" надано до перевірки необхідні документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, останні містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг/виконання робіт. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, зареєстровані у встановленому порядку, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, суд вважає, що ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" правомірно сформовано податковий кредит на підставі накладних, отриманих від зазначених контрагентів, оскільки наведені первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями, без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Таким чином, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" порушує вимоги податкового законодавства, порядок ведення бухгалтерського обліку, відтак висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки № 142/15-32-14-01/38923790 від 09.03.2017 р. не знайшли підтвердження під час розгляду справи судом.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0004931401 від 23.03.2017 р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Проектно-монтажна компанія "Зевс" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 33097,14 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Зевс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004931401 від 23.03.2017 р.,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0004931401 від 23.03.2017 р.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Зевс" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Рішельєвська, будинок 56, ЄДРПОУ 38923790) судовий збір у розмірі 33097,14 грн. (тридцять три тисячі дев'яносто сім гривень 14 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.07.2017 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.