Постанова

від 24.05.2007 по справі 48/456-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 24.05.07 р.          № 48/456-А

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Поташев С.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Національної комісії з питань регулювання звязку України

 на постанову Господарського суду м.Києва від

28.12.2006 

 у справі № 48/456-А  

 за позовом                               Науково-виробничої фірми

"Унітел" у вигляді ТОВ

 до                                                   Національної

комісії з питань регулювання звязку України

 про                                                  визнання недійсним рішення Національної

комісії з питань регулювання звязку від 05.05.06 № 258

ВСТАНОВИВ:

 НВФ «Унітел» у вигляді Товариства з обмеженою

відповідальністю звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом про

визнання недійсним рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку

України від 05.05.2006 р. № 258 в частині дії позиції 16 ст. 3 розділу ІІІ

Граничних тарифів.

Постановою Господарського суду

міста Києва від 28.12.2006 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною

постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського

апеляційного господарського суду, в якій просить постанову скасувати та

прийняти нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим,

що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням

обставин, що мають значення для справи та місцевий господарський суд

неправильно застосував та порушив норми матеріального і процесуального  права. 

Зокрема відповідач стверджує про

те, що оскаржувана постанова прийнята в межах компетенції  Національної комісії з питань регулювання

зв'язку України та у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема

Закону України „Про телекомунікації" та постанови Кабінету Міністрів

України від 09.08.2005 р. № 720, якою затверджені Правила надання та отримання

телекомунікаційних послуг.

Позивач у судове засідання не

з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не подав, хоча належним чином був

повідомлений про час та місце розгляду справи повісткою суду.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний

господарський суд встановив наступне.

Національною комісією з питань

регулювання зв'язку України  було

прийняте рішення від 05.05.2006 р. № 258, яким затверджено Граничні тарифи на

загальнодоступні телекомунікаційні послуги на період з 01.11.2006 р.

Позивач оскаржив зазначене рішення

НКРЗ в частині дії позиції 16 статті 3 розділу III Граничних тарифів.

Оскаржена позивачем позиція

визначає вартість однієї секунди телефонної розмови та обміну іншими

повідомленнями для абонента фіксованого зв'язку з абонентами мереж операторів

рухомого (мобільного) зв'язку.

Судова колегія вважає, що позовні

вимоги НВФ «Унітел» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про

визнання недійсним рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку

України від 05.05.2006 р. № 258 в частині дії позиції 16 ст. 3 розділу ІІІ

Граничних тарифів не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України

„Про телекомунікації" до загальнодоступних телекомунікаційних послуг

належать послуги фіксованого телефонного (місцевого, міжміського, міжнародного)

зв'язку, за винятком таких послуг, що надаються з використанням безпроводового

доступу, в тому числі служб екстреного виклику, послуги довідкових служб,

зв'язку за допомогою таксофонів та переговорних пунктів, факсимільного і

телеграфного зв'язку.

Закон України „Про

телекомунікації" виключає з загальнодоступних послуг послугу рухомого

(мобільного) зв'язку.

Судова колегія не погоджується  з висновком суду першої інстанції про те, що

послуга телефонної розмови та обміну іншими повідомленнями для абонента

фіксованого зв'язку з абонентами мереж рухомого (мобільного) зв'язку є послугою

саме рухомого (мобільного) зв'язку.

При цьому судом враховується,

послуга зв'язку - це така послуга, надання якої неможливо без спільної

діяльності декількох операторів. Такі оператори можуть надавати споживачам як

послуги фіксованого так і рухомого (мобільного) зв'язку. Водночас, при

організації зв'язку між споживачами різних типів мереж можуть встановлюватися

різні типи сполучення зазначених мереж. Це може бути дзвінок з фіксованої

мережі на фіксовану, з фіксованої мережі на мобільну, з мобільної мережі на

фіксовану, а також з мобільної на мобільну мережу. При сполученні різних типів

мереж оператор кожної мережі підтримує свою частину абонентської лінії,

оператор фіксованого зв'язку - фіксовану, оператор рухомого зв'язку - рухому. В

цьому випадку також будуть різними витрати операторів.

Таким чином, якщо споживач є

абонентом фіксованого зв'язку, тобто у нього встановлений телефонний апарат,

який за допомогою дроту під'єднаний до телефонної мережі і не може вільно

переміщатися, то цей абонент отримує від свого оператора послугу саме

фіксованого зв'язку і ніяким чином не може отримати послугу мобільного зв'язку,

так як це фізично неможливо. В цей же час, з іншого боку споживач, який є

абонентом оператора мобільної мережі отримує послугу саме рухомого зв'язку.

Таким чином, абоненти різних мереж, отримують різні послуги.

Законом України „Про

телекомунікації" було визначено право НКРЗ встановлювати Граничні тарифи

на загальнодоступні послуги, до яких входили послуги фіксованого зв'язку.

Отже,  НКРЗ правомірно встановила

оскаржувані тарифи на послуги для абонентів фіксованого зв'язку. В той же час

вартість телефонної розмови для абонентів рухомого (мобільного) зв'язку НКРЗ не

встановлювалась і була лише предметом договору між оператором і споживачем.

Постановою Кабінету Міністрів України

від 09.08.2005 р. № 720, що прийнята на виконання Закону України „Про

телекомунікації", затверджені Правила надання та отримання

телекомунікаційних послуг. Пунктом 120 даних правил послуги телефонних розмов

та обміну іншими повідомленнями для абонентів фіксованого зв'язку з абонентами

мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку віднесено до основних

загальнодоступних послуг.

Судова колегія вважає, що місцевим

судом безпідставно застосовано Закон України „Про внесення змін до закону

України „Про телекомунікації" від 28.11.2006 p., який набув чинності лише

16.12.2006 p., адже на момент прийняття оскаржуваного рішення НКРЗ, а саме

05.05.2006 р. цей закон не набрав чинності, і тим самим не мав застосовуватись

судом до спірних правовідносин.

За таких обставин судова колегія

вважає, що позовні вимоги НВФ «Унітел» у вигляді Товариства з обмеженою

відповідальністю про визнання недійсним рішення Національної комісії з питань

регулювання зв'язку України від 05.05.2006 р. № 258 в частині дії позиції 16

ст. 3 розділу ІІІ Граничних тарифів є необґрунтованими та не підлягають

задоволенню.

З огляду на наведене, постанова

Господарського суду м. Києва від 28.12.2006 р. у справі № 48/456-А, якою

повністю задоволений позов НВФ «Унітел» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю,

підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198,

206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний

господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.         

Постанову Господарського суду міста Києва від 28.12.2006 року по справі

48/456-А скасувати та прийняти нову постанову.

2.          В позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з Науково-виробничої фірми

«Унітел» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Одеса, вул.

Нежинська, 55/4, код31081603) на користь Національної комісії з питань

регулювання зв'язку України  (м. Київ,

вул. Хрещатик, 22, код 33349546)1,70 грн. судового збору за перегляд постанови

в апеляційному порядку.

4.          Постанова набирає законної сили з

моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого

адміністративного суду України з дня складення постанови в повному обсязі.

5.          Постанову в повному обсязі складено

31.05.2007 р.

 Головуючий суддя          

 Судді