Постанова

від 18.07.2017 по справі 826/5966/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/5966/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ МАРКЕТИНГ ЕНД КОММУНІКЕЙШНЗ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ МАРКЕТИНГ ЕНД КОММУНІКЕЙШНЗ" (далі - ТОВ "ГЛОБАЛ МАРКЕТИНГ ЕНД КОММУНІКЕЙШНЗ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2015 р. №0004862207, №0004872207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 30.06.2015 р. №0004862207, №0004872207.

На вказану постанову ДПІ у Шевченківському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ГЛОБАЛ МАРКЕТИНГ ЕНД КОММУНІКЕЙШНЗ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ ПРОФІ СТАЙЛС за період з 01.10.2014 р. по 01.03.2015 р., за результатами якої складений акт перевірки від 10.06.2015 р. №252/26-59-22-07/35391935.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення ТОВ ГЛОБАЛ МАРКЕТИНГ ЕНД КОММУНІКЕЙШНЗ податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму - 81 312,50 грн., в т.ч. по періодам: - листопад 2014 р. - 68 312,50 грн., - лютий 2015 р. - 13 000,00, що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 81 312,50 грн., в тому числі за березень 2015 року у сумі 81 312,50 грн.;

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на загальну суму 73 181,25 грн., а саме за 2014 рік на суму - 73 181,25 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 10.06.2015 р.:

- №0004862207, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на 73181,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 18259,00 грн.;

- №0004872207, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 81312,00 грн.

Висновки відповідача про такі порушення ґрунтуються на тому, що договір від 30.10.2014 р. №30/10-2014, укладений позивачем з ТОВ ПРОФІ СТАЙЛС не спричинив реального настання юридичних наслідків та є безтоварним.

Вирішуючи даний спір колегія суддів виходить з наступного.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач як замовник мав господарські відносини з ТОВ ПРОФІ СТАЙЛС на підставі договору про надання послуг від 30.10.2014 р. №30/10-2014.

У відповідності до п. 2.1 цього договору та на підставі підписаних сторонами Додатків, виконавець надає наступні послуги:

2.1.1 розміщення Рекламних матеріалів Замовника засобами зовнішньої реклами (як на рекламо-носіях, які належать Виконавцю, так і на рекламо-носіях, які надані Виконавцю в користування);

2.1.2. розміщення Рекламних матеріалів Замовника на телебаченні;

2.1.3. розміщення Рекламних матеріалів Замовника на радіо;

2.1.4. розміщення Рекламних матеріалів Замовника в пресі;

2.1.5. показ Рекламних матеріалів на веб - сайтах;

2.1.6. розміщення інформаційних матеріалів у соціальних мережах;

2.1.7. розробка та реалізація рекламних проектів;

2.1.8. розробка креативної стратегії;

2.1.9. проведення маркетингових досліджень.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання заявки замовника, виконавець письмово або за допомогою електронної пошти повідомляє замовнику про строки й умови надання послуг. Після узгодження всіх істотних умов надання послуг, сторони підписують відповідний додаток до даного договору, у якому обумовлюють вид послуг, умови, порядок і строки надання послуг, вартість (з урахуванням умов, зазначених в розділі 3 договору).

У відповідності до п. 2.3.1 договору виконавець направляє замовнику акт прийому - передачі наданих йому послуг протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів від дня закінчення Рекламних кампаній, передбачених у додатках до даного договору.

Розділом 3 даного договору врегульовані умови оплати вартості послуг і порядок розрахунків за надані послуги.

У відповідності до Додатку №1 до договору №30/10-2014 від 30.10.2014 року, сторони домовилися про надання виконавцем послуг щодо розміщення рекламних матеріалів на зовнішніх носіях та узгодили, що вартість послуг з урахуванням ПДВ складає 337875,00 грн., послуги надаються виконавцем в період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р., загальна вартість послуг сплачується замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця.

Додатком №2 до договору передбачено, що сторони домовилися про надання виконавцем послуг щодо розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет та узгодили, що вартість послуг з урахуванням ПДВ 20% складає 72000,00 грн, послуги надаються виконавцем в період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р., загальна вартість послуг сплачується замовником у безготівковій форма на розрахунковий рахунок виконавця в строк до 30.11.2014 р.

Як вбачається з наданої суду копії Додатку № 3 до договору, замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет, вартість послуг з урахуванням ПДВ 20% складає 78000,00 грн., послуги надаються виконавцем в період з 08.01.2015 р. по 08.02.2015 р., загальна вартість послуг сплачується замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця в строк до 08.01.2015 року.

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано такі первинні документи: договір про надання послуг та додатки до нього, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки на оплату послуг, податкові накладні, банківські виписки, а також фотокопії рекламних матеріалів.

Однак, такі документи містять інформацію лише про те, що надані послуги є рекламними та спосіб її розміщення. Такі первинні документи не розкривають зміст наданих послуг, їх кількісні і якісні характеристики, а лише містять загальні назви.

Надані суду фотокопії рекламної продукції не свідчать про те, що такі послуги були надані саме позивачу та вказаним контрагентом.

Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку, а не завищення валових витрат) і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Сама по собі наявність у позивача зазначених первинних документів не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків, при цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

При цьому, колегія суддів враховує, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Однак, дослідивши зазначені первинні документи у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про їх недостатність для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2016 р. у кримінальній справі №757/43005/16-к судом встановлено, що не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, пов'язану з рекламною діяльністю, зазначену у статутних документах ТОВ Профі Стайлс (код ЄДРПОУ 39328186), а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, як майбутнього засновника та директора вказаного підприємства, ОСОБА_3 погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи створити суб'єкт підприємницької діяльності. ОСОБА_3 підозрювався у пособництві фіктивному підприємництву, тобто реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Проте, згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження відносно директора ТОВ Профі Стайлс закрито судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто за нереабілітуючих підстав.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 30.06.2015 р. №0004862207, №0004872207.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі необхідно задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову , якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ МАРКЕТИНГ ЕНД КОММУНІКЕЙШНЗ" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст постанови складено 19.07.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.