Постанова

від 23.05.2007 по справі б24/284-06-7

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

23.05.2007                                                                                  

Справа № Б24/284-06-7 

 Дніпропетровський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

Джихур О.В. (доповідача)   

суддів:

Лисенко О.М., Виноградник О.М. 

при секретарі судового засідання:

Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:

від кредитора: ОСОБА_1,

представник, довіреність НОМЕР_1;

розпорядник майна: ОСОБА_2,

паспортНОМЕР_2;

представник боржника у судове

засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений

належним чином.    

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс

ТехФарфор”, м.Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської

області  від  13.03.2007р. у справі №Б24/284-06-7

за заявою: товариства з обмеженою

відповідальністю “Альянс ТехФарфор”, м.Київ 

до:

відкритого акціонерного товариства “Нікопольбуд”, м.Нікополь

про

визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 13.03.2007р (суддя Калиничсенко Л.М.) грошові

вимоги ТОВ ”Альянс ТехФарфор” у сумі 102 975 грн до боржника ВАТ “Нікопольбуд”

відхилені з тих підстав, що кредитор був повідомлений про неможливість

укладення основного договору у зв'язку з накладенням органами податкової служби

арешту на нерухоме майно, яке підлягало відчудженню згідно умов попереднього

договору.

Не погодившись з зазначеною ухвалою

кредитор її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та

фактичним обставинам справи. Посилається на те, що висновки суду не

відповідають дійсності та ст. 11 ГПК України, оскільки боржник не звертався до

кредитора з пропозицією змінити чи розірвати попередній договір. Укладення

основного договору стало неможливим через умисні дії боржника, який занизив

суму податкового зобов'язання по розрахунку земельного податку по приміщенням,

які є предметом основного договору.

Кредитор просить ухвалу суду від

13.03.2007р скасувати, визнати грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі

102 975 грн, які складаються із 51 000 грн штрафу за безпідставну відмову від

укладення основного договору, 451850 грн пені в розмірі 10 неоподаткованих

мінімумів доходів громадян за кожен день прострочки укладання основного

договору за період з 01.01.2006р по 19.10.2006р, 85 грн витрат по сплаті

державного мита, 40 грн витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового

процесу.

Розпорядник майна доводи апеляційної

скарги спростовує, вважає ухвалу законною, просить залишити її без змін.

Перевіривши доводи апеляційної

скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника скаржника та

розпорядника майна, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не

підлягає з наступних підстав.

          Ухвалою від 20.10.2006р господарський

суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство ВАТ

“Нікопольбуд”, м.Нікополь.

          24.11.2006р в газеті “Голос України”

№223 (3973) опубліковано оголошення про 

порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство

боржника.

          Кредитор ТОВ “Альянс ТехФарфор”

заявив до боржника грошові вимоги в загальній сумі 102 975 грн., які

складаються із 51 000 штраф за безпідставну відмову від укладення основного

договору згідно п.4.1. попереднього договору, 51 850 грн. пеня за кожен день

прострочки укладення основного договору згідно п.4.2 попереднього договору, 85

грн. витрати по сплаті держмита, 40 грн. витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

          Розпорядник майна вказані грошові

вимоги не визнав.

          Зобов'язання у боржника перед

кредитором по сплаті неустойки виникли із попереднього договору  від 27.05.2005р., посвідченого нотаріусом

Нікопольського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі

заНОМЕР_3 (а.с.7)

          За умовами попереднього договору

боржник та кредитор повинні були до 31.12.2005р. укласти договір

купівлі-продажу нерухомості, яка належала боржнику згідно переліку наведеному в

п.1.3 попереднього договору.

          Кредитор згідно п.3.2.1 договору

повинен був розробити в строк до 01.12.2005р. проект основного договору.

          За невиконання умов попереднього

договору щодо укладення основного договору передбачена відповідальність.

          Згідно п.4.1 попереднього договору у

випадку безпідставної відмови із сторін від укладення основного договору або

вчинення дій, у результаті яких укладання вищезазначеного договору стає

неможливим, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3000

неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

          У випадку прострочення однією з

сторін  п.1.1. договору, винна сторона

повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів

доходів громадян за кожен день прострочки.

          Матеріали справи свідчать, що

основний договір сторони не уклали, оскільки як пояснює боржник і це

підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого і нерухомого

майна, все майно та майнові права підприємства знаходилося у податковій

заставі.

29.12.05р. боржник повідомив

кредитора про неможливість укладення договору через наведені підстави.

          Згідно ч.1 ст.635 Цивільного кодексу

України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного

строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на

умовах встановлених попереднім договором.

          З матеріалів справи вбачається, що в

строк до 31.12.2005р. сторони основний договір не уклали, проект основного

договору розроблено кредитором 29.12.2005р., в той час як проект основного

договору підлягав розробки до 01.12.2005р.

          Згідно ч.4 ст.182 Господарського

кодексу України  обов'язок укласти

основний договір, передбачений попереднім договором, припиняється якщо до спливу

строку, в якій сторони повинні укласти основний договір, жодна із сторін не

направить проект такого договору іншій стороні.

          Проект договору направлений

кредитором боржнику з порушенням строку встановленого п.3.2.1 попереднього

договору.

Кредитор не вимагав укладення

основного договору в судовому порядку, тобто порушив умови п.5.2 основного

договору та ч.3 ст 182 Господарського кодексу України, яка встановлює, що в

разі ухилення сторони від укладення основного договору, інша сторона має право

вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

          Таким чином, судова колегія

погоджується з висновком господарського суду, що кредитор погодився з

поясненням боржника про неможливість укладення основного договору у зв'язку з

чим зобов'язання сторін за попереднім договором припиняються.  

          Витребувані апеляційною інстанцією

докази - витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №11296015 від

19.02.2007р свідчить, що з 18.11.1998р все майно та майнові права боржника

знаходилися в податковій заставі, що є публічним обтяженням.

Згідно ч.2 ст 586 Цивільного

кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати

його в у користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за

згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

             Таким чином, без згоди

заставодержателя, податкової інспекції боржник не мав підстав для укладення, а

нотаріус для нотаріального посвідчення попереднього договору.

          З огляду на викладене підстави для

стягнення з боржника неустойки за неналежне виконання зобов'язань за попереднім

договором і визнання грошових вимог кредитора до боржника відсутні.

          За наведених підстав доводи скаржника

до уваги не приймаються, твердження скаржника про умисні дії боржника належними

доказами в розумінні ст. ст. 32,34,36 ГПК України не підтверджені.

             Таким чином, ухвала господарського

суду Дніпропетровської області від 13.03.2007р відповідає діючому

законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 103-106

Господарського процесуального кодексу 

України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду

Дніпропетровської області  від  13.03.2007р. у справі №Б24/284-06-7 залишити

без змін.

Апеляційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю “Альянс ТехФарфор”, м.Київ без задоволення. 

Головуючий                                                                                   

О.В.Джихур 

Судді:                                                                                        

      О.М.Лисенко                                                                                                            О.М.Виноградник