Рішення

від 01.04.2010 по справі 15/89/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.10 Справа № 15/89/10

Суддя Горохов І.С.

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дунаєвецький арматурний завод , 69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська буд. 3

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент - Запоріжжя , 69063, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва 16

про визнання договору недійсним

за зустрічним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент - Запоріжжя , 69063, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва 16

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дунаєвецький арматурний завод , 69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська буд. 3

про визнання договору дійсним та визнання права власності

Суддя І.С. Горохов

представники сторін:

від ТОВ Дунаєвецький арматурний завод - ОСОБА_2 представник довіреність №01/12-юр від 01.04.2009р.

від ТОВ Агрорент - Запоріжжя - ОСОБА_3, представник довіреність №01/03-10 від 01.03.2010р.

Суть спору:

Розглядається первісний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дунаєвецький арматурний завод , м. Запоріжжя до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент - Запоріжжя , м. Запоріжжя про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки №25/02-09 від 25.02.2009р. та зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент - Запоріжжя , м. Запоріжжя до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дунаєвецький арматурний завод , м. Запоріжжя про визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки від 25.02.2009р. №25/02-09 дійсним та визнання права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6821810100:01:170:0003, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Дунаєвський район, м. Дунаївці, вул. Леніна (Красинських) буд. 13.

Ухвалою господарського суду від 10.03.2010р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.03.2010р. Ухвалою суду від 23.03.2010р. прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом у справі №15/89/10. Розгляд справи відкладався.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги з наступних підстав: відповідач без додаткового погодження з позивачем виписав на користь позивача простий вексель за пред'явленням серії АА №0990812 від 05.03.2009р. номінальною вартістю 239 448 грн. Зважаючи на відсутність в момент укладення договору встановленої законодавством форми договору, а саме його нотаріального посвідчення, що є істотною умовою договорів з купівлі-продажу земельної ділянки, вважає договір купівлі-продажу земельної ділянки не основним договором, а договором про наміри та таким, що не створює правових наслідків з переходу права власності на об'єкт договору. Посилаючись на вимоги ст.. 220 Цивільного кодексу України вважає, що укладений договір у простій письмовій формі є недійсним та таким, що не відповідає справжньому волевиявленню сторін. Просить первісний позов задовольнити.

Проти зустрічного позову заперечив з підстав зазначених в обґрунтування вимог за первісним позовом, відзив на первісний позов у письмовій формі не надав. .

Позивач за зустрічним позовом підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: розрахунок за договором у вексельній формі передбачено самим договором, а саме п. 2.3. ТОВ Агрорент - Запоріжжя виконано всі умови договору щодо оплати за договором та прийняття земельної ділянки за актом-приймання передачі. Разом з тим, саме ТОВ Дунаєвецький арматурний завод за умовами п. 4.5 договору повинно було здійснити нотаріальне посвідчення укладеного в простій письмовій формі спірного договору. Висловлена думка щодо укладення між сторонами попереднього договору не підкріплена жодним доказом. Враховуючи те, що ТОВ Дунаєвецький арматурний завод ухиляється від взятих на себе зобов'язань за договором щодо його нотаріального посвідчення, оскарження договору купівлі-продажу земельної ділянки в судовому порядку тим самим оспорюючи право власності на земельну ділянку, просить зустрічний позов задовольнити та визнати право власності на земельну ділянку.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснюється без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23.02.2009р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дунаєвецький арматурний завод (Продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент - Запоріжжя укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. ОСОБА_4 оформлено в простій письмовій Фомі.

За умовами п. 1.1 - 1.3 договору продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується оплатити на нижчевикладених умовах Земельну ділянку за кадастровим номером 6821810100:01:170:0003, яка належить продавцю на праві власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №308821 виданим виконавчим комітетом Дунаєвецької міської ради 28.01.2008 року.

Площа земельної ділянки, що відчужується складає 34 905 квадратних метрів, у межах, які визначені в натурі (на місцевості), закріплені межовими знаками і зазначені у Державному акті.

Земельна ділянка, що відчужується, належить Продавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ №308821, виданого Дунаєвецькою міською радою 28 січня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу №687 від 13.02.2007 року.

Місце розташування земельної ділянки: землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення.

Відповідно до п. 2.1 - 2.3 договору, продаж вчинено за погоджену сторонами суму 239 448 грн. включаючи ПДВ. Така вартість земельної ділянки визначена сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу будь-якого із сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин.

Сторони свідчать, що вони обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні земельні ділянки; за їх розсудом визначена в цьому договорі вартість саме цієї ділянки є справедливою і відповідає її дійсній вартості.

Вартість земельної ділянки сформовано на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 21.09.2009 року.

Оплата за даним договором здійснюється покупцем протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з моменту укладання даного договору, сторони дійшли згоди про можливість проведення оплати в інші строки, що передують зазначеному терміну.

За взаємною згодою сторін розрахунки можуть здійснюватися у будь -якій формі, що не суперечить діючому законодавству України (в готівковій, безготівковій формі, векселями, шляхом заліку зустрічних однорідних вимог тощо) без підписання відповідної додаткової угоди щодо здійснення розрахунку у формі передбаченій даним пунктом договору.

10.03.2009 рок між сторонами було підписано акт прийому -передачі земельної ділянки.

05.03.2010 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент -Запоріжжя виписано простий вексель серія АА № 0990812 на суму 239 448 грн., з призначенням платежу - за пред'явленням .

За актом приймання -передачі векселя від 05.03.2010 року вказаний вексель ТОВ Агрорент -Запоріжжя було передано ТОВ Дунаєвецький арматурний завод .

За умовами п. 4.5 договору, відповідно до ст.. 657 Цивільного кодексу України, що передбачає посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки у нотаріальній формі, обов'язок, щодо посвідчення даного договору нотаріально покладається на Продавця, та повинно бути оформлено протягом семи календарних днів з моменту фактичної передачі предмету даного договору, що оформлюється за актом приймання -передачі.

20.03.2009 року ТОВ Агрорент - Запоріжжя звернулось до ТОВ Дунаєвецький арматурний завод з вимогою виконати обов'язок передбачений п. 4.5 укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки №25-02-09 від 25.02.2009р.

27.03.2009р. ТОВ Дунаєвецький арматурний завод надіслало відповідь в якій зазначило, що оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки не було нотаріально посвідчено, він розцінюється підприємством як попередній договір, якій не має наслідків основного договору до його укладання у визначеній законодавством формі.

30.03.2009 року ТОВ Агрорент - Запоріжжя повторно надіслало ТОВ Дунаєвецький арматурний завод лист з вимогою виконати умови договору щодо нотаріального посвідчення спірного договору. Відповіді не надано.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2.2. Договору, оплата за даним договором здійснюється Відповідачем протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців моменту укладання дого вору.

В зазначеному пункті Договору сторони дійшли згоди про можливість прове дення оплати в інші строки, що передують зазначеному терміну.

Відповідно до пункту 2.3 договору, за взаємною згодою сторін розрахунки мо жуть здійснюватися у будь-якій формі, що не суперечить чинному законодавству України (в готівковій, безготівковій формі, векселями, шляхом заліку зустрічних однорідних ви мог тощо) без підписання відповідної додаткової угоди щодо здійснення розрахунку у формі передбаченій даним пунктом договору.

На виконання зазначених умов Договору Відповідач виписав на користь Позивача простий вексель зі строком сплати за пред'явленням серії АА № 0990812 від 05 берез ня 2оод року, номінальною вартістю 239 448 грн.

Зазначений вексель було передано Позивачу за актом приймання-передачі век селя від 05.03.2009 року.

Відповідно до умов п. 3-2 договору, передача земельної діля нки здійснюється протягом з (трьох) календарних днів з моменту оплати Відповідачем на умовах та в порядку, встановленому договором, та супроводжується Актом прийому-передачі земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання зазначеної умови Договору, Позивачем було передано, а Відпові дачем прийнято земельну ділянку за кадастровим номером 6821810100:01:170:0003, що розташована за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Леніна (Красинських), буд. 13, про що уповноваженими представниками Сторін підписа но відповідний акт приймання-передачі земельної ділянки від 10.03.2009 року (копія акту додається до даної зустрічної позовної заяви).

Відповідач повністю виконав всі договірні зобов'язання щодо прийняття земельної ділянки та її оплати.

ТОВ Дунаєвецький арматурний завод як Продавець зазначеної земельної ділянки прийняло на себе зобов'язання щодо нотаріального посвідчення укладеного в простій письмовій формі Договору № 25/02-09 від 25.02.2009 року, відповідно до пункту 4.5 договору та ст. 657 Цивільного кодексу України.

Зобовязання щодо нотаріального посвідчення укладеного Договору, по винно було бути виконано Позивачем протягом семи календарних днів з моменту фактичної передачі земельної ділянки, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

Акт прийому-передачі земельної ділянки, було підписано, як вже зазначалося, уповноваженими представниками сторін 10 березня 2009 року.

Позивачем повинні були бути вчинені дії щодо нотаріального посвідчення зазначеного Договору в строк до 18 березня 2009 року, включно.

ТОВ Дунаєвецький арматурний завод у зазначений строк не було вчинено жодних дій щодо нотаріального посвідчення укладеного у простій письмовій формі договору купівлі-продажу, умови якого щодо оплати та передачі земельної ділянки повністю виконано Відповідачем.

Згідно зі ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмо вій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України.

Укладений між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_4 купівлі-продажу земельної ді лянки відповідає загальним вимогам до правочину, встановленим ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме містить всі істотні умови, що передбачені діючим законодавством.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (тер мін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 657 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ді лянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого неру хомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не по свідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 219 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

В даному випадку нотаріальному посвідченню укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки перешкоджає неналежне виконання Позивачем договірного обов'язку щодо нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або час ткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвід чення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 132 Земельного кодексу України, угоди про перехід права власності на земельну ділянку підлягають нотаріальному посвідченню та державній ре єстрації.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

ТОВ Агрорент - Запоріжжя двічі зверталось до ТОВ Дунаєвецький арматурний завод з листами щодо нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу.

ТОВ Дунаєвецький арматурний завод було відмовлено в виконанні взятих на себе за договором зобов'язань щодо нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Посилання ТОВ Дунаєвецький арматурний завод про те, що укладений спірний договір є попереднім, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у пев ний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором є безпідставними та спростовуються наступним.

На виконання умов договору ТОВ Агрорент - Запоріжжя виписано на користь ТОВ Дунаєвецький арматурний завод простий вексель за пред'явленням се рії АА № 0990812 від 05 березня 2009 року, номінальною вартістю 239 448 грн.

На виконання умов договору ТОВ Дунаєвецький арматурний завод було передано, а ТОВ Агрорент - Запоріжжя прийнято земельну ділянку за када стровим номером 6821810100:01:170:0003, що розташована за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Леніна (Красинських), буд. 13, про що уповноваженими представниками Сторін підписано відповідний акт приймання передачі земельної ділянки від ю.оз-2009 року.

Згідно зі ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у пись мовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених зако ном або домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України. Укладений між Позивачем та Відповідачем договір купівлі-продажу земельної ділянки повністю відповідає загальним вимогам до правочину, вста новленим ст. 203 Цивільного кодексу України.

ТОВ Агрорент - Запоріжжя були виконані всі обов'язки, покладені на нього за спірним договором.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істот них умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначе ні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст..182 Господарського кодексу України, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується в певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умова, передбачених попереднім договором.

Також зазначений договір не може бути розцінений як попередній, оскільки По переднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, по годжуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простро ченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного зако нодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основ ний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім дого вором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укла дення.

Вважаючи на той факт, що укладений між Позивачем та Відповідачем договір купівлі-продажу не містить жодного положення щодо укладання основного Договору у майбутньому, а замість цього сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов такого дого вору, відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, як-то: предмет, ціну та строк дії договору, твердження Позивача щодо укладання у даному випадку попереднього договору, є такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Сторони визначили та узгодили предмет договору - земельна ділянка (з іденти фікуючими ознаками); ціну договору, яка визначається вартістю земельної ділянки та складає 239 448 грн., відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки; строк дії укладе ного Договору було визначено сторонами настанням певним моментом у часі, з настан ням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а саме повним виконан ням сторонами зобов'язань за договором, що повністю відповідає вимогам ст. ст. 251, 252 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідно до узгоджених договірних зобов'язань, беручи до уваги їх виконання з боку ТОВ Агрорент - Запоріжжя , та -часткове виконання -ТОВ Дунаєвецький арматурний завод , є повністю безпідстав ним положення про попередній характер укладеного Договору.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання за ТОВ Агрорент - Запоріжжя права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6821810100:01:170:0003 в порядку ст. 22, 58 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (май но), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права вла сності не встановлена судом.

Статтею 334 Цивільного кодексу України встановлено момент набуття права власності за догово ром, яке виникає у набувача майна за договором з моменту передання майна, якщо ін ше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідчен ню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право влас ності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про ви знання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою осо бою.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у то му числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створен ня юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємни цької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позо вними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарсь ким судам , господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивіль ним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарсько го і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між су б'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:

- утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спо ри про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень;

- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації;

- захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права;

- з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, вклю чаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про ви знання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 господарські суди на загальних підставах вирішують спори, пов'язані з захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.

До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження лише таких рішень, ухвалених суб'єктом владних повноважень, якими останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законо давством України є обов'язковим до виконання; інші ж справи за участю суб'єктів господарювання та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністратив ної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів і кожен з них має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за догово ром, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання дого вору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 219 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню пра вочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Відповідно до п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 і зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 18.02.02 р. за № 157/6445, далі -Тимчасове положення, обов'язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених керувати державним майном.

Згідно Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, передбаченого зазначеним вище Тимчасовим положенням, одним з таких правовстановлювальних документів є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно зі ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень реєстрація прав власності проводиться на підставі рішень суду, що набрали законної сили.

Вище зазначені обставини та надані суду документи підтверджують право ТОВ Агрорент - Запоріжжя на державну реєстрацію права власності на земельну ділянку для здійснення своєї підприємницької діяльності та задоволення потреб.

Порушення договірних зобов'язань зі сторони ТОВ Дунаєвецький арматурний завод , а також за явлення первісного позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним, свідчить про невизнання ним права власності на земельну ділянку, що придбана та оплачена ТОВ Агрорент - Запоріжжя , на умовах укладеного спірного Договору, що є підста вою для звернення до суду з позовом про визнання порушеного права ТОВ Агрорент - Запоріжжя .

Враховую вище викладене, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом безпідставними такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак задоволенню не підлягають. Разом з тим, зустрічний позов підлягає задоволенню в силу викладеного.

Судові витрати покладаються на сторін з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №25/02-09 від 25 лютого 2009 року укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дунаєвецький арматурний завод та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент - Запоріжжя .

4. Визнати за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент - Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул.. Чапаєва 16, код ЄДРПОУ 35345412) право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6821810100:01:170:0003, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Леніна (Красинських) буд. 13.

5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дунаєвецький арматурний завод (юридична адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Дяківська буд. 3, код ЄДРПОУ 32875218) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрорент - Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул.. Чапаєва 16, код ЄДРПОУ 35345412) судові витрати в розмірі 2715,48 грн. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 06.04.2010р.