Постанова

від 12.07.2017 по справі 910/23266/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2017 р. Справа№ 910/23266/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Вовченко С.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "АКТІВЦЕНТР"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі № 910/23266/16 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Чабанівської селищної ради Києвосвятошинського району Київської області

до Приватного підприємства "АКТІВЦЕНТР"

про визнання договору укладеним та стягнення 292 300,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року по справі № 910/23266/16 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року по справі № 910/23266/16 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині про визнання договору укладеним.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Приватне підприємство "АКТІВЦЕНТР" вважає оскаржуване рішення таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процессуального права з огляду на наступне.

Апелянт вказує, що позивач при зверненні до суду з порушенням строку позовної давності, якщо Позивач і мав право звернутися до ПП Актівцентр з позовними вимогами про визнання договору укладеним та стягнення збитків в розмірі 292 300.00 грн., то повинен був звернутися до суду лише в межах строку позовної давності, а саме до 09.08.2016 року.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 12.07.2017 року.

Позивач до судового засідання, що відбулось 12.07.2017 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

ПП "АКТІВЦЕНТР" виступило замовником будівництва офісно, виробничо-складської будівлі за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Чабани, вул. Машинобудівників, 1.

Так, відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 18.02.2014 року №КС143140490402, закінчений будівництвом об'єкт - офісні, виробничо-складської будівлі за адресою: вул. Машинобудівників, 1, с. Чабани, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., загальною площею 2748,3 м2, замовником якого є ПП "АКТІВЦЕНТР" є готовим до експлуатації (копія декларації долучена до позову).

Відповідно до рішення Чабанівської селищної ради від 27.06.2013р. за №485 "Про затвердження Положенння про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради" затверджено Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради (додаток 1); Типову форму договору між Чабанівською селищною радою та замовником "Про залучення коштів пайової у часті у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради" (додаток 2) (копія рішення долучена до позову).

Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради розроблене відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про інвестиційну діяльність"; Положення встановлює критерії визначення розміру та порядку сплати пайового внеску фізичними та юридичними особами у створенні і розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради (пункти 1.1., 1.2. Положення).

Відповідно до пункту 2.1 Положення величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі інвентаризаційної вартості, встановленої в технічному паспорті на будівлю.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населених пунктах Чабанівської селищної ради, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, крім випадків, передбачених пункту 1.4. цього Положення; розмір пайової участі визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації селищною радою звернення забудовника про укладення Договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта містобудування з техніко-економічними показниками відповідно до пункту 2.1. цього Положення; договір про пайову участь замовника у розвиток інфраструктури селища складається одночасно з договором на будівництво (реконструкцію) замовником обєкта в адміністративних межах Чабанівської селищної ради (пункти 3.1., 3.2., 3.3. Положення).

Згідно з пунктами 3.7, 3.8 Положення кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором; Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати дати здачі обєкта містобудування в експлуатацію.

Листом від 04.11.2015 року за № 718 позивач запропонував відповідачу звернутись до виконавчого комітету для укладення договору про пайову участь.

Листом від 17.12.2015 року за №890 позивач надіслав відповідачу договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради.

Оскільки після отримання вказаних листів ПП "АКТІВЦЕНТР" не звернулось до позивача із пропозицією укласти спірний правочин та не надіслало підписаний зі свого боку примірник договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем як замовником будівництва обов'язку взяти пайову участь у розвиток інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної, передбаченого ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та відповідно до "Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради " 04.11.2015 року та 17.12.2015 року звернувся до відповідача з листами про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради. Разом з тим, договір між сторонами укладено не було, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради від 17.12.2015 року.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є визнання договору укладеним та стягнення збитків у розмірі 292300,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем, як замовником будівництва, невиконано обов'язку взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Чабани, передбаченого ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради, у зв'язку з чим 04.11.2015 року звернулась до відповідача з листом №718 про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради. Разом з тим, договір між сторонами укладено не було, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір про пайову участь у розвиток інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради від 17.12.2015 року в редакції, викладеній у позові.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 Цивільного кодексу України.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.06.2013р. за №485 було затверджено "Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради " (надалі - Положення). Разом зі вказаним Положенням був затверджений типовий договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради.

Позивачем було складено та направлено на адресу відповідача лист від 17.12.2015 року за №890, яким позивач в порядку досудового врегулювання спору направив відповідачу два примірники договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради від 17.12.2015 року

Разом з тим, примірник вказаного договору відповідач не підписав та не повернув позивачу.

За змістом ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ПП "АКТІВЦЕНТР" виступило замовником будівництва офісних, виробничо-складських будівель за адресою: вул. Машинобудівників, 1, с. Чабани, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., загальною площею 2748,3 м2 .

За змістом ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Так, відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 18.02.2014 року за №КС 143140490402, закінчений будівництвом об'єкт - офісні, виробничо-складські будівлі за адресою: вул. Машинобудівників, 1, с. Чабани, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., загальною площею 2748,3 м2, замовником якого є ПП "АКТІВЦЕНТР" є готовим до експлуатації (копія декларації долучена до позову).

Місцевий суд вірно зазначає, що аналіз норм ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За змістом положень ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (ст. 187 Господарського кодексу України).

За таких обставин невиконання замовником будівництва обов'язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва не звільняє його від такого обов'язку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року по справі №3-1281гс16.

Аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Визначений частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (15 робочих днів, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обов'язку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року по справі №3-1323гс16.

Так, за приписами ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. При цьому, норми глави 50 Цивільного кодексу України "Припинення зобов'язання" не містять такої підстави припинення зобов'язання як закінчення строку виконання зобов'язання, тобто прострочення виконання зобов'язання не звільняє від обов'язку виконання останнього.

За наведених обставин, невиконання замовником будівництва обов'язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва не звільняє його від такого обов'язку після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Наведене спростовує висновки відповідача щодо відсутності підстав укладання між ним та позивачем договору пайової участі за умов, коли об'єкт - житловий будинок введений в експлуатацію.

Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно з приписами частини третьої статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Господарський суд міста Києва вірно враховує, що форма та зміст (умови) типового договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради затверджено рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.06.2013р. за № 485 також було затверджено "Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради".

Отже, умови типового договору є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов'язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що запропонований позивачем до укладення договір відповідає умовам типового договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради.

Так, проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради, спір про укладення якого розглядається в межах даної справи, містить наступні розділи: І. Предмет договору; ІІ. Зобов`язання сторін; ІІІ. Особливі умови; ІV. Відповідальність сторін; V. Строк дії договору; VI Інші умови; VII. Адреси та реквізити Сторін.

Щодо визначеного позивачем розміру пайового внеску, суд зазначає, що такий розмір визначено з урахуванням п.п. 2.1., 3.7., 3.8. Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради.

Як зазначалось, рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.06.2013р. за № 485 було затверджено "Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради. Разом зі вказаним Положенням був затверджений типовий договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради.

Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради розроблене відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про інвестиційну діяльність"; Положення встановлює критерії визначення розміру та порядку сплати пайового внеску фізичними та юридичними особами у створенні і розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради (пункти 1.1., 1.2. Положення).

Відповідно до пункту 2.1 Положення величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі інвентаризаційної вартості, встановленої в технічному паспорті на будівлю.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населених пунктах Чабанівської селищної ради, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, крім випадків, передбачених пункту 1.4. цього Положення; розмір пайової участі визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації селищною радою звернення забудовника про укладення Договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта містобудування з техніко-економічними показниками відповідно до пункту 2.1. цього Положення; договір про пайову участь замовника у розвиток інфраструктури селища складається одночасно з договором на будівництво (реконструкцію) замовником об`єкта в адміністративних межах Чабанівської селищної ради (пункти 3.1., 3.2., 3.3. Положення).

Згідно з пунктами 3.7, 3.8 Положення кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором; Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати дати здачі об`єкта містобудування в експлуатацію.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації кошторисна вартість будівництва офісно, виробничо-складських будівлях за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1 складає 2923000,00 грн., а 10% від загальної вартості будівництва складає: 2923000,00 х 10% = 292300,0 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищенаведене, оскільки обов'язок замовника будівництва з укладення договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не припиняється у зв'язку з прийняттям об'єкта будівництва в експлуатацію, враховуючи, що договір про пайову участь між позивачем та відповідачем як замовником закінченого будівництвом об'єкта - житлового будинку за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1 не було укладено, позовні вимоги Чабанівської селищної ради до ПП "АКТІВЦЕНТР" про визнання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради укладеним підлягає задоволенню та договір визнається судами укладеним на умовах, викладених у долученому позивачем до позовної заяви проекті договору, з урахуванням уточнень, викладених у заяві про зміну предмету позову, поданої 22.03.2017 року до відділу діловодства господарського суду міста Києва.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо строків позовної давності в частині вимог про визнання договору укладеним, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з пунктом 5 статті 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п. 2,11,12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМ України від 13.04.2011р. №461 (із змінами тап доповненнями) прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

За приписами частини п`ятої ст. 39 Закону датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Отже, з урахуванням того, що Інспекцією ДАБК у Київській області вказана декларація №КС143140490402 зареєстрована 18.02.2014 року, то відповідно строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, для захисту порушеного права позивача в частині вимог про визнання договору укладеним, на час звернення до суду із позовом, не сплив.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що позивач при зверненні до суду з порушенням строку позовної давності, якщо Позивач і мав право звернутися до ПП Актівцентр з позовними вимогами про визнання договору укладеним та стягнення збитків в розмірі 292 300.00 грн., то повинен був звернутися до суду лише в межах строку позовної давності, а саме до 09.08.2016 року.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 292300,00 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання відповідачем встановленого законом обов`язку щодо участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради.

Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди; причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вини.

Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника за умови порушення ним зобов'язання.

Згідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, з договору.

Згідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В даному випадку, всупереч вимог Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності" договір (правочин) між позивачем та відповідачем, який передбачає конкретний розмір пайової участі, порядок та строк його внесення тощо, укладено не було, а тому у відповідача перед позивачем не виникло зобов`язання щодо сплати пайової участі, саме в разі невиконання якого позивач мав би право стягнути збитки у вигляді упущеної вигоди.

Отже, обов'язковою умовою виникнення зобов'язальних правовідносин є договір, а оскільки між сторонами у справі договір про пайову участь не укладався, то відповідні зобов'язальні правовідносини у сторін не виникли, а відтак і порушення зобов'язання зі сторони відповідача не відбулося.

При цьому, договір між сторонами укладено в судовому порядку, а в силу положень ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України днем укладення спірного договору є день набрання чинності цим рішенням суду.

Окрім того, відповідно до положень п. 2.1 договору замовник (відповідач) зобов'язаний сплатити кошти пайової участі до 01 травня 2017 року.

Таким чином, в даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення в діях відповідача, а саме: протиправна поведінка відповідача; відсутній факт заподіяння збитків відповідачем у вигляді упущеної вигоди, оскільки відсутнє саме зобов`язання відповідача перед позивачем сплатити суму 292300,00 грн.; відсутня вина відповідача у невиконанні зобов`язання та заподіянні збитків.

Таким чином, заперечення апеялянта не знайшли підтвердження зібраними у матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення апелянта до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

З огляду на викладене позовні вимоги Чабанівської селищної ради Києво-святошинського району Київської області є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції в частині визнання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Чабанівської селищної ради укладеним, в іншій частині позовних вимог судом першої інстанції вірно відмовлено.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року у справі № 910/23266/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Приватного підприємства "АКТІВЦЕНТР", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства "АКТІВЦЕНТР" на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року у справі № 910/23266/16 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АКТІВЦЕНТР" на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року у справі № 910/23266/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року у справі № 910/23266/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/23266/16 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка