Постанова

від 12.07.2017 по справі 910/1995/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2017 р. Справа№ 910/1995/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Лисиця С.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Криворог І.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017р.

у справі №910/1995/17 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІНКЕФЕР"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"

про відшкодування шкоди 72 076,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРІНКЕФЕР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" про відшкодування шкоди у розмірі 72 076,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду залиттям водою приміщення позивача (магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і пошкодженням належного йому майна, вартість якого у загальному розмірі складає 86 480,60 грн., адже прорив системи водопостачання і залиття майна стався у приміщенні, яким відповідач володів на підставі договору оренди з третьою особою. Позивач стверджував, що частина збитків відшкодована позивачу страховою компанією на підставі договору добровільного страхування, тому позивач просив суд стягнути з відповідача різницю між розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування, що становить 72 076,93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017р. у справі №910/1995/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінкефер" 72 076,93 грн. та 1 600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з висновками та мотивами прийнятого судом рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував на недоведеність позивачем розміру шкоди та вини відповідача. При цьому відповідач стверджував, що рішення винесено судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" прийнято до провадження, у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 12.07.2017р.

07.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому його представник вказував на необґрунтованість апеляційної скарги.

10.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. На думку заявника, затоплення приміщення і пошкодження майна позивача відбулось внаслідок неправомірних дій третіх осіб, результатом яких стало падіння встановленого у приміщенні відповідача настінного електричного водонагрівача. На думку відповідача, для встановлення вини відповідача суду необхідно визначити будівельні вимоги щодо встановлення настінного електричного водонагрівача.

Третя особа до судового засідання, що відбулось 12.07.2017р., не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у приміщенні, яким володіє позивач на підставі договору суборенди №4/СО від 01.01.2016р., укладеного між ним та гр. Німеччини ОСОБА_6, розміщено магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1". Приміщення знаходиться на першому поверсі нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

06.07.2016р. внаслідок зміщення кріплення настінного електричного водонагрівача, встановленого у санвузлі офісного блоку, яким володіє відповідач на підставі договору оренди №690 від 01.07.2016р., укладеного між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю УніКредит Лізинг (в подальшому перейменоване на ТОВ Неос Лізинг ), сталося падіння настінного електричного водонагрівача на керамічний унітаз з подальшим неконтрольованим надходженням води.

06.07.2016р. комісією у складі представників ТОВ "Фасилити", представника ПАТ "Укрсоцбанк" та представника відповідача - начальника відділу інформаційних технологій та методологічної підтримки Ремез Д.А. здійснено огляд місця падіння водонагрівача в санвузлі другого поверху UnicreditLeasing за адресою АДРЕСА_1, і виявлено вирваний зі стіни анкерний болт кріплення, що спричинило падіння настінного електричного водонагрівача, в результаті чого був розбитий керамічний унітаз. Водою, яка надходила із бачка, почалось затоплення санвузла, суміжних та нижче розташованих приміщень, що зафіксовано актом огляду від 06.07.2016р.

07.07.2016р. актом загального огляду нежитлового приміщення встановлено, що на першому поверсі розміщується магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", залиття відбулося через пошкодження системи водопостачання на другому поверсі в приміщенні, що використовує ТОВ "НЕОС ЛІЗИНГ". Вказаний акт складений та підписаний представниками позивача, відповідача, ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Модестайл", ФОП ОСОБА_8

Відповідно до Звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого страхувальнику через пошкодження майна магазин, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ПП ОСОБА_9 (на підставі сертифіката №УОк-23 від 04.09.2001р., свідоцтва оцінювача №3198 від 26.02.2005р.) на замовлення ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" 22.07.2016р., вартість пошкоджень, завданих майну позивача, складає 52 953,60 грн., 2 981,00 грн. витрат позивача на діагностику та ремонт пошкодженого обладнання, три одиниці обладнання на суму 30 546,00 грн. внаслідок їх залиття водою виведені з ладу і відновленню не підлягають. Тож, загальний розмір шкоди, завданої позивачу у результаті потрапляння води у приміщення, становить 86 480,60 грн.

З матеріалів справи випливає, що на підставі договору добровільного страхування № БМЕ 0031504 від 16.03.2016р., укладеного між позивачем та ПрАТ "СК" Колоннейд Україна", страховиком виплачено страхове відшкодування у розмірі 14 403,67 грн. Розмір непокритого страховою виплатою збитку складає 72 076,93 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 27/09/16 від 27.09.2016р. про відшкодування у добровільному порядку розміру збитків. Проте, листом № 1318 від 20.10.2016р. відповідач відмовив у задоволенні шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальним правилом, викладеним у нормі статті 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Поряд з цим, до правовідносин сторін підлягають застосуванню спеціальні норми ЦК України, які встановлюють особу, яка є відповідальною за шкоду у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм.

Відповідно до статті 780 ЦК України шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах. Шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач використовує приміщення, яке розташовано за адресою м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, на підставі укладеного 01.07.2016р.. з ПАТ "УКРСОЦБАНК" Договору оренди № 690

Відповідно до п.п. 2.1-2.2 Договору оренди в актах прийому-передачі приміщення обов'язково вказуються крім самого приміщення - перелік, найменування та інвентарні номери майна, яке передається в оренду разом з приміщенням.

З наявних у матеріалах справи актах здачі-приймання приміщення від 30.06.2016р., та від 01.07.2016р. не вказано про передачу в оренду відповідачу настінного електричного водонагрівача, падіння якого спричинило затоплення.

За таких обставин справи і з огляду на розподіл відповідальності між наймачем та наймодавцем за шкоду, що завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою найм, згідно із ст. 780 ЦК України, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, несе відповідач у справі.

Доводи апелянта, викладені ним у скарзі з посиланням на складений представниками ПАТ Укрсоцбанк , відповідача та ТОВ Фасіліті акт огляду від 06.07.2016р., щодо того, що падіння водонагрівача викликано зривом кріплення дюбеля в стіні від імовірної постійної вібрації, викликаною підземним рухом метрополітену та розташованим поряд будівництвом, не впливають на його обов'язок нести відповідальність за квазі-деліктними відносинами.

Закон не звільняє відповідача від обов'язку сумлінно і розумно ставитися до речей, які знаходяться у нього на праві власності або іншому правовому титулі, у даному випадку - наймі, підтримувати їх у справному і належному стані з наміром не допустити при їх використанні порушення прав інших осіб. Тож у разі, коли у зв'язку з користуванням річчю, іншим особам буде завдано шкоди, володілець речі, має нести цивільну-правову відповідальність у вигляді відшкодування шкоди у повному розмірі на загальних підставах.

Наявність збитків та їх розмір документально підтверджено позивачем, як і безпосередній причинний зв'язок між недбалістю позивача у зв'язку із користування річчю - настінним електричним водонагрівачем, що призвело до його падіння, затоплення орендованого приміщення і пошкодження водою речей позивача.

Відповідно до п. 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суд України №02-5/215 від 01.04.1994р. Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Разом з цим, як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З цих мотивів, клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи для встановлення вини відповідача до задоволення не підлягає.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Тобто, для встановлення дійсних обставин справи суд повинен досліджувати наявні докази в їх сукупності.

Враховуючи наведе, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо завдання останньому шкоди у розмірі 72 076,93 грн., у результаті залиття відповідачем приміщення магазину, що документально підтверджено доказами, тож позов підлягає задоволенню.

Відхиляючи твердження апелянта стосовно необґрунтованості відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №910/85/7 за позовом ПрАТ СК Колонейд Україна до ТОВ Неос Лізинг , ПАТ Укрсоцбанк про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 786 303,08 грн. на підставі звіту № 3908-9216-2 від 09.09.2016р., то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського про не пов'язаність обох справ і можливість вирішення кожного із спорів окремо один від іншого.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції законного рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017р. у справі №910/1995/17 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017р. у справі №910/1995/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017р. у справі №910/1995/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1995/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Руденко