Постанова

від 14.11.2017 по справі 910/1995/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Справа № 910/1995/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Удовиченка О.С., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 11.05.2017 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі№ 910/1995/17 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МАРІНКЕФЕР" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" провідшкодування шкоди 72 076,93 грн. за участю представників сторін: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРІНКЕФЕР" (далі - ТОВ "МАРІНКЕФЕР", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" (далі - ТОВ "Неос Лізинг", відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 72 076,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду внаслідок залиття водою приміщення позивача (магазин "Геррі Вебер") і пошкодженням належного йому майна, вартість якого у загальному розмірі складає 86 480,60 грн., адже прорив системи водопостачання і залиття майна стався у приміщенні, яким відповідач володів на підставі договору оренди з третьою особою. Позивач стверджував, що частина збитків відшкодована позивачу страховою компанією на підставі договору добровільного страхування, тому позивач просив суд стягнути з відповідача різницю між розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування, що становить 72 076,93 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2015 (суддя Ярмак О.М.) у справі № 910/1995/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 (колегія суддів: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г., Руденко М.А.) позов задоволено повністю; стягнуто з позивача на користь відповідача 72 076,93 грн. збитків.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ТОВ "Неос Лізинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, заявник посилається на неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень обставин справи.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що спірні правовідносини виникли внаслідок заподіяння ТОВ "Неос Лізинг" збитків в у розмірі 72 075, 93 грн., спричинених залиттям приміщення магазину "Геррі Вебер", яким володіє позивач на підставі договору суборенди №4/СО від 01.01.2016, укладеного між ним та гр. Німеччини ОСОБА_5 Приміщення знаходиться на першому поверсі нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас судами встановлено, що 06.07.2016 внаслідок зміщення кріплення настінного електричного водонагрівача, встановленого у санвузлі офісного блоку, яким володіє відповідач на підставі договору оренди № 690 від 01.07.2016, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "УніКредит Лізинг" (в подальшому перейменоване на ТОВ "Неос Лізинг"), сталося падіння настінного електричного водонагрівача на керамічний унітаз з подальшим неконтрольованим надходженням води.

06.07.2016 комісією у складі представників ТОВ "Фасилити", представника ПАТ "Укрсоцбанк" та представника ТОВ "Неос Лізинг" - начальника відділу інформаційних технологій та методологічної підтримки Ремез Д.А. здійснено огляд місця падіння водонагрівача в санвузлі другого поверху UnicreditLeasing за адресою АДРЕСА_1, і виявлено вирваний зі стіни анкерний болт кріплення, що спричинило падіння настінного електричного водонагрівача, в результаті чого був розбитий керамічний унітаз. Водою, яка надходила із бачка, почалось затоплення санвузла, суміжних та нижче розташованих приміщень, що зафіксовано актом огляду від 06.07.2016.

07.07.2016 актом загального огляду нежитлового приміщення встановлено, що на першому поверсі розміщується магазин "Геррі Вебер", залиття відбулося через пошкодження системи водопостачання на другому поверсі в приміщенні, що використовує ТОВ "Неос Лізинг". Вказаний акт складений та підписаний представниками позивача, відповідача, ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Модестайл", ФОП Рябічевою О.В.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого страхувальнику через пошкодження майна магазин, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ПП Манжос О.А. (на підставі сертифіката №УОк-23 від 04.09.2001, свідоцтва оцінювача № 3198 від 26.02.2005) на замовлення ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" 22.07.2016, вартість пошкоджень, завданих майну позивача, складає 52 953,60 грн., 2 981,00 грн. витрат позивача на діагностику та ремонт пошкодженого обладнання, три одиниці обладнання на суму 30 546,00 грн. внаслідок їх залиття водою виведені з ладу і відновленню не підлягають. Тож, загальний розмір шкоди, завданої позивачу у результаті потрапляння води у приміщення, становить 86 480,60 грн.

В процесі розгляду справи суди встановили, що майно та приміщення магазину позивача було застраховано на підставі договору добровільного страхування № SМЕ 0031504 від 16.03.2016, укладеного між позивачем та ПрАТ "СК" Колоннейд Україна".

Разом з тим, суди встановили, що на підставі вказаного вище договору добровільного страхування, страховиком було виплачено страхове відшкодування у розмірі 14 403,67 грн. Залишок непокритого страховою виплатою суми збитків становить 72 076,93 грн.

За наведених обставин судами було зазначено про те, що ТОВ "МАРІНКЕФЕР" звернулося до відповідача із претензією № 27/09/16 від 27.09.2016 про відшкодування у добровільному порядку розміру збитків. Проте, листом № 1318 від 20.10.2016 відповідач відмовив у задоволенні шкоди.

В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За приписами ст. 780 ЦК України шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах. Шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Відтак, суди зазначили, що до правовідносин сторін підлягають застосуванню спеціальні норми ЦК України, які встановлюють особу, яка є відповідальною за шкоду у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм.

Так, предметом спору у дані справі є стягнення з відповідача різниці в сумі 72 076,93 грн., оскільки частину збитків було відшкодовано позивачу страховою компанією на підставі договору добровільного страхування, внаслідок залиття водою приміщення позивача (магазин "Геррі Вебер") і пошкодженням належного йому майна, вартість якого у загальному розмірі складає 86 480,60 грн.

В ході розгляду справи, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідач використовує приміщення, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору оренди 01.07.2016 № 690 укладеного з ПАТ "УКРСОЦБАНК" .

Відповідно до п.п. 2.1-2.2 договору оренди в актах прийому-передачі приміщення обов'язково вказуються крім самого приміщення - перелік, найменування та інвентарні номери майна, яке передається в оренду разом з приміщенням.

При цьому, судами було зазначено, що ні в акті здачі-приймання приміщення від 30.06.2016, а ні в акті приймання-передачі від 01.07.2016, не було вказано водонагрівач, падіння якого спричинило затоплення.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, даний водонагрівач є власністю відповідача та встановлений ним самостійно, відтак збитки, які є предметом спору у даній справі, знаходяться в прямому причинному зв'язку з фактом вчинення неправомірних дій відповідача, внаслідок яких позивачу було заподіяно збитки, пошкодженням його майна.

З огляду на викладені обставини, та враховуючи те, що відповідачу було передано приміщення за договором оренди від 01.07.2016 №690, що підтверджується актами здачі-приймання приміщення від 30.06.2016, 01.07.2016 і не було вказано про передачу в оренду відповідачу настінного електричного водонагрівача, падіння якого спричинило затоплення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову та задовольнив його на підставі ч.1 ст. 780 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що саме протиправна поведінка відповідача призвела до вказаних негативних наслідків для позивача, відтак суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ТОВ "Неос Лізинг", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі № 910/1995//17 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

О.С. Удовиченко