Ухвала
від 19.07.2017 по справі 820/1549/17
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 р.Справа № 820/1549/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представник позивача - Цибань Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017р. по справі № 820/1549/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Сервіс"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрак Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2016р. №0004171402 Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Фрунзенський район), яким ТОВ "АВТОТРАК СЕРВІС" (п.н. 38383618) нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 25371,25грн. (20297,00грн. за податковими зобов'язаннями і 5 074,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки було складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки , яким встановлено, що ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС занижено податок на додану вартість. На підставі Акту перевірки Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення. Дане рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Сервіс" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 159 КАС України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінасову звітність в Україні , п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 ПК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Чумаченко В.О. в період з 12.09.2016 по 16.09.2016р. була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТРАК СЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Відповідно до висновку Акту від 23.09.2016 р. №4408/20-38-14-02-08/38383618 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС (п.н. 38383618) по взаємовідносинам з TOB СТ МІДЛ (п.н. 39165685) за період травень 2014р. встановлено порушення ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 20 297,00 грн. (двадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 00 коп.

07.10.2016р. Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі Акту від 23.09.2016р. №4408/20-38-14-02-08/38383618 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004171402 від 07.10.2016р., яким ТОВ АВТОРТАК СЕРВІС було збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 25371,25 грн. (за додатковими зобов'язаннями 20297,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 5 074,25 грн.).

Не погодившись із заначеним податковим повідомленнням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки № 4408/20-38-14-02-08/38383618 від 23.09.2016р. не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області підлягає скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність "АВТОРТАК СЕРВІС" - задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вище зазначено, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Зі змісту Акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС , висновки якого покладено в основу спірного рішення, вбачається, що перевіряючими було встановлено, що ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС у травні 2014 року придбало послуги з ремонту та обслуговування транспортних засобів у TOB СТ МІДЛ на суму 121 779,26 грн., у т. ч. ПДВ 20 296,55 грн. В податкових накладних та актах виконаних робіт зазначено лише назви послуг, встановити де саме TOB СТ -МІДЛ виконував роботи з ремонту та обслуговування транспортних засобів та де були придбані запчастини та мастила та за чий рахунок не є можливим.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС та TOB СТ МІДЛ був укладений договір про надання послуг з сервісного технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів №1/05-14 від 01.05.2014 р. /а.с. 40-43/.

Протягом травня 2014 року ТОВ СТ МІДЛ надавало ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС послуги за цим договором, що підтверджується наступними документами: акт надання послуг від 05.05.2014 р. на загальну суму 42 564,86 грн.; акт надання послуг від 08.05.2014 р. на загальну суму 6 330,60 грн.; акт надання послуг від 08.05.2014 р. на загальну суму 20 388,00 грн.; акт надання послуг від 12.05.2014 р. на загальну суму 17 589,60 грн.; акт надання послуг від 21.05.2014 р. на загальну суму 10 921,00 грн.; акт надання послуг від 26.05.2014 р. на загальну суму 20 888,20 грн.; акт надання послуг від 27.05.2014 р. на загальну суму 3 097,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 121779,26 грн. /а.с. 44-50/.

Послуги надавалися у відповідності до договору №1/05-14 від 01.05.2014р. за адресою: Харківська обл., Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8 або на виїзді чи території власників транспортних засобів, що є клієнтами ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС .

Вивчивши зміст зазначених актів надання послуг, колегія суддів зазначає, що ці акти складені у відповідності до вимог, встановлених до первинних документів, а саме: в них зазначені назва документу, дата і місце складання, назви сторін і посадових осіб, що підписували документ, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, підписи посадових осіб та печатки сторін.

ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС сплатило за отримані послуги у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку: від 19.06.2014р. (сплачена сума 51 779,26 грн.); від 04.07.2014р. (сплачена сума 25 000,00 грн.); від 11.08.2014р. (сплачена сума 45 000,00 грн.). Загальна сума оплачених послуг складає 121 779,26 грн. /а.с. 132-134/.

Щодо використання отриманих послуг у господарській діяльності позивача, судом встановлено, що отримані від ТОВ СТ МІДЛ послуги були використані у господарській діяльності ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС на підставі відповідних договорів та актів.

Так, відповідно до договору про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту і продажу запасних частин №2 від 03.12.2012р. між ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС та ПП Транс- Сервіс був складений Акт надання послуг №159 від 05.05.2014р. на суму 47 298,03 грн. Оплата за вказаним Актом на користь Позивача надійшла у повному обсязі частинами: 23.05.2014р. - 8 258,03 грн.; 30.05.2014р. - 10 000,00 грн.; 04.06.2014р. - 10 000,00 грн.; 13.06.2014р. - 10 000,00 грн.; 18.06.2014р. -10 000,00 грн. /а.с. 75-80, 69, 124, 139-141/.

Відповідно до договору про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту і продажу запасних частин №52 від 30.10.2013р. між ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС та ТОВ БІОВЕТА УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 37888698) був складений Акт надання послуг №167 від 08.05.2014р. на суму 7 766,00 грн. Оплата за вказаним Актом на користь позивача надійшла 24.04.2014р. у повному обсязі /а.с. 81-85, 68, 143/.

Відповідно до договору про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту і продажу запасних частин №73 від 08.05.2014р. між TOB АВТОТРАК СЕРВІС та Філією Чугуївське ДЕГІ ДП Харківський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 03448913) був складений Акт надання послуг №168 від 08.05.2014р. на суму 23 988,00 грн. Оплата за вказаним Актом на користь позивача надійшла 08.05.2014р. у повному обсязі /а.с. 70-74, 67, 144/.

Відповідно до Акту надання послуг №109 від 12.05.2014р. ПАТ ФЕД було сплачено на користь ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС : 13.05.2014р. - 9 348,50 грн., 9 415,00 грн., 9 965,00 грн., 9 966,02 грн. /а.с. 69, 145/.

Відповідно до договору про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту і продажу запасних частин №13 від 10.12.2012р. між ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС та ТОВ Девелопмент констракшн холдинг (код ЄДРПОУ 34481556) був складений Акт надання послуг №176 від 21.05.2014р. на суму 12 152,00 грн. Оплата за вказаним Актом на користь позивача надійшла 15.05.2014р. у повному обсязі /а.с. 86-90, 65, 146/.

Відповідно до Акту надання послуг №181 від 26.05.2014р. Фермерським господарством ПЛАНЕТА було сплачено 24 362,40 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.05.2014р. /а.с. 64, 147/.

Відповідно до Акту надання послуг №184 від 27.05.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЯ було сплачено 3 476,16 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.05.2014р. /а.с. 63, 147/.

Щодо питань оренди нежитлових приміщень, судом встановлено, що ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС було зареєстровано за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19.

Крім цього, позивачем було укладено договір оренди №54-11/12 від 01.11.2012р. для оренди нежитлових приміщень із ПАТ Весотра-Харків за адресою: 62418, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, буд. 8. Відповідно до п. 9.1 цього договору оренди строк його дії був встановлений з 01.11.2012р. до 31.12.2013р. Додатковою угодою №1 від 31.12.2013 р. встановлений новий строк договору, а саме: з 01.11.2012р. до 31.12.2014р. /а.с. 58-61, 121/.

Оплата за договором оренди на користь ПАТ Весотра-Харків підтверджується банківськими виписками: від 22.05.2014р. на суму 5000,00 грн.; від 23.05.2014р. на суму 5000,00 гри.; від 27.05.2014р. на суму 5000,00 грн.; від 28.05.2014р. на суму 3 155,00 грн. /а.с. 123-126/.

Таким чином, за травень було сплачено в якості орендної плати за Договором оренди №54-11/12 від 01.11.2012р. - 18 155,00 грн., про що складений Акт виконаних робіт №346 від 31.05.2014р. /а.с. 122/.

Оскільки при сплаті орендної плати за травень у графі - Призначення платежу - була допущена помилка (замість сплата за оренду за травень зазначено сплата за оренду за квітень ), ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС склало листа щодо виправлення цієї описки.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС підтвердило придбання послуг наданими під час перевірки договором, Актами виконаних робіт та податковими накладними, які підтверджують реальність надання послуг.

У Договорі між TOB АВТОТРАК СЕРВІС та ТОВ СТ МІДЛ зазначено, також, що послуги надаються і для клієнтів ТОВ АВТОТРАК СЕРВІС , із якими були укладені відповідні договори. А, відповідно, отримувані послуги використовувалися у господарській діяльності позивача.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "СТ МІДЛ" належним чином оформили договірні правовідносини. Первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є документами первинного обліку. Будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених первинних документів судом не встановлено. Дослідивши копії податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в акті перевірки відсутні.

Колегія суддів вважає хибними посилання апелянта на податкову інформацію щодо ТОВ "СТ МІДЛ", з огляду на наступне.

В силу закону, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, формування податкового кредиту та податкового зобов'язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що висновки, викладені в акті перевірки №4408/20-38-14-02-08/38383618 від 23.09.2016р. не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області є таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 року по справі № 820/1549/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017р. по справі № 820/1549/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.07.2017 р.

Дата ухвалення рішення19.07.2017
Оприлюднено23.07.2017

Судовий реєстр по справі —820/1549/17

Постанова від 30.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 27.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 14.08.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 19.07.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 07.07.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 07.07.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 21.06.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Постанова від 23.05.2017

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панов М.М.

Ухвала від 12.04.2017

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панов М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні