Рішення

від 06.07.2017 по справі 908/1008/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/66/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017 Справа № 908/1008/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1008/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до відповідача: Приватного підприємства АЗОВ-2007

про зобов'язання визнати грошові вимоги в сумі 12009,73 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

за участю представників:

від позивача - Якушев С.О., довіреність № 7789-К-О від 28.12.2016 року

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства АЗОВ-2007 , в якій просить зобов'язати Приватне підприємство АЗОВ-2007 в особі ліквідаційної комісії визнати та включити кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , що складається з: заборгованості за кредитом - 7632,83 грн., заборгованості за пенею - 4376,90 грн. до проміжного ліквідаційного балансу приватного підприємства АЗОВ-2007 .

26.05.2017 року на адресу суду від позивача у справі - Товариства Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк надійшло клопотання в порядку ст. 74 1 ГПК України, в якому останній просить забезпечити судове засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/1008/16 та доручити забезпечення її проведення Господарському суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 29.05.2017 року клопотання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/1008/17 залишити без задоволення.

31.05.2017 року на адресу суду від позивача у справі надійшла заява про долучення доказів в порядку ст. 22 ГПК України, згідно з якою останній на виконання ухвали від 30.05.2017 року надає виписки за рахунками відповідача, що підтверджують виникнення заборгованості за кредитом, нарахування процентів, комісії та пені за період з 31.12.2008 року по 03.01.2017 року. При цьому зазначає, що виписки по рахунках є належними та допустимими доказами і це підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2014 року у справі № 908/4154/13, бо відповідно до п. п. 5.1, 5.4, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2006 року інформація, що міститься в первинних документах систематизується на регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Вказує, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

04.07.2017 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення в порядку ст. 22 ГПК України та додаткові докази, згідно з якими останній надає у повному обсязі належним чином засвідчений договір № Z01W65 від 07.05.2007 року з усіма додатками до нього. Зазначає, що датою заяви Банку з кредиторськими вимогами до Приватного підприємства АЗОВ-2007 є 22.03.2017 року, а датою подання заяви до відділення поштового зв'язку, також, є 22.03.2017 року, що підтверджується не тільки копією фіскального чеку поштового відділення, але й можна перевірити за допомогою штрих кодового ідентифікатору № 4909404624841 цього відправлення на інтернет-сайті УДППЗ Укрпошта . Надав суду заяву Банку з кредиторськими вимогами до Приватного підприємства АЗОВ-2007 від 22.03.2017 року з копією чеку та опису, а також інформацію щодо цього відправлення на інтернет-сайті УДППЗ Укрпошта . Пояснює, що зазначення у виписках в розділі Призначення платежу різних дат укладання договору № Z01W65, є лише технічною помилкою, яка не впливає на сам зміст суми заборгованості і номеру договору за яким обліковується ця заборгованість. Надав розрахунок заборгованості з пені за період з 24.12.2013 року по 24.12.2016 року, тобто в межах нарахування неустойки протягом 3 (трьох) років, як це передбачено п. 5.3 договору № Z01W65 банківського рахунку від 07.05.2007 року, згідно якого заборгованості з пені за три роки дорівнює 4115,68 грн.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою за закінченням терміну зберігання . Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 року).

З інформації, отриманої з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України http://usr.minjust.gov.ua станом на 20.06.2017 року та на 06.07.2017 року вбачається, що місце знаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Леніна, буд. 17, кв. 2.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Безпосередньо в судовому засіданні 06.07.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 07.05.2017 року Приватне підприємство АЗОВ-2007 звернулося до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк із заявою про відкриття поточного рахунку в гривнях, яка оформлена на бланку типової форми та містить підпис та печатку відповідача.

Разом з тим 07.05.2007року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк , далі Банк, та Приватного підприємства АЗОВ-2007 , далі Клієнт, було укладено договір № Z01W65 банківського рахунка, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк відкриває Клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього Договору.

Підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 Договору визначено, що списувати кошти з усіх поточних (карткових) рахунків Клієнта у національній валюті України, відкритих за цим Договором, оформлюючи меморіальний ордер у межах сум, - які належать до сплати Банку за цим Договором, згідно з тарифами, строками та порядком оплати, передбаченими додатком 1 (здійснювати договірне списання).

Згідно п. 6.1 Договору, цей договір укладається на невизначений термін, набуваю чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.

07.05.2017 року сторонами підписано Додаток №7 до Договору, відповідно до умов п. 1.1 якого Банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі Анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок (додаток 8 до цього Договору), що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами, Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта № 26052055892258, відкритому в Банку, далі - картрахунок, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього додатка, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Ліміт овердрафтового кредитування Клієнта - сума коштів, у межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух коштів за поточним рахунком, балансу підприємства і звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвідношення власних і позикових коштів, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів і нормативних актів Національного банку України. Надається для використання довіреними особами Клієнта за допомогою корпоративних платіжних карток на цілі, зазначені в п. 4.2 додатка 6 до цього Договору.

Кредитне обслуговування Клієнта здійснюється з дати підписання цього Договору та додатків 6, 7, 8 до нього.

Операції на території України власниками карток здійснюються тільки в національній валюті. Виключення складає одержання Клієнтами готівкової іноземної валюти із своїх карткових рахунків в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів.

Умовами п. 1.3 Додатку №7 до Договору сторони узгодили, що ліміт згідно з цим додатком до Договору, являє собою суму коштів, у межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється Банком залежно від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб Клієнта, і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що Банк встановлює згідно з Анкетою-заявою (додаток 8 до цього Договору).

На момент підписання цього додатку до Договору ліміт складає дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок (2500,00). Номер (-и) корпоративної картки 4246005102072498. Проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому цим додатком до Договору, здійснюється Банком у термін до ____

Згідно підпункту 1.12.2 пункту 1.12 Додатку №7 до Договору встановлювати згідно з п. 1.3 цього додатка до Договору та/або переглядати ліміт відповідно до внутрішньобанківських нормативних документів і нормативних актів НБУ. У випадку зміни суми Банк письмово сповіщає про це Клієнта протягом 2 (двох) банківських днів, що є пропозицією про зміну ліміту. Клієнт зобов'язується письмово повідомляти Банк про згоду чи незгоду з запропонованим Банком відповідно до п. 1.12.2 лімітом у термін не пізніше 2 (двох) банківських днів від дати одержання від Банку повідомлення про перегляд ліміту.

У випадку неотримання Банком від Клієнта письмового повідомлення про згоду чи незгоду з величиною встановленого Банком ліміту:

- у разі збільшення знов розрахованого ліміту пропозиція Банку вважається не прийнятою і зміна ліміту не здійснюється;

- у разі зменшення величини знов розрахованого ліміту і неотримання Банком від Клієнта письмової згоди про встановлення нового ліміту в зазначений в цьому пункті термін Банк має право припинити овердрафтове кредитування Клієнта в рамках цього Договору, про що Банк зобов'язується письмово повідомити Клієнта за 3 (три) дні до припинення овердрафтового кредитування. Надалі Банк має право відновити овердрафтове кредитування в рамках цього Договору, у випадку одержання згоди від Клієнта на встановлення нового ліміту, чи розірвати цей Договір у встановленому законом порядку.

Встановлення нового ліміту здійснюється шляхом укладання Додаткової угоди до цього Договору.

Якщо сума нового ліміту перевищує мінімальний бланковий ліміт овердрафтового кредитування, Сторони мають право достроково припинити дію цього додатка та виключити його з тексту Договору Додатковою угодою. У цьому разі Клієнт на дату складання такої Угоди повинен погасити всю заборгованість та штрафні санкції за цим Договором. Подальші взаємовідносини Сторін регулюються окремим Договором.

У разі незгоди Клієнта зі зміною величини розрахованого ліміту Клієнт має право вимагати розірвання Договору у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Пунктом п. 2.3 Додатку №7 до Договору передбачено, що Банк проводить овердрафтове обслуговування Клієнта згідно з таким порядком.

1. При здійсненні списань протягом банківського дня і за відсутності коштів на картковому рахунку Клієнта Банк здійснює овердрафтове обслуговування відповідно до умов цього додатка до Договору в межах установленого ліміту.

2. За результатами операцій, проведених за картковим рахунком Клієнта протягом банківського дня, перед закриттям банківського дня на картрахунку Клієнта може бути сформоване як кредитове сальдо (у випадку перевищення величини надходжень на картковий рахунок над величиною списань з карткового рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківської доби), так і дебетове сальдо (у випадку перевищення величини списань з карткового рахунку над величиною надходжень на картковий рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківської доби).

Банківським днем вважається робочий день для банківських установ України, у який Банк здійснює проведення операцій з переказу коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ.

3. На момент закриття банківського дня сформоване дебетове сальдо на картковому рахунку Клієнта фактично є сумою використовуваного Клієнтом кредиту в цей день.

4 За рахунок коштів, що надійшли на картковий рахунок Клієнта, погашення відбувається в такому порядку:

1) заборгованість за іншими витратами пов'язаними з цільовим використанням корпоративних платіжних карток;

2) заборгованість за простроченими відсотками;

3) прострочена заборгованість за кредитом;

4) сума відсотків за користування кредитом, розрахована згідно з п. 3.1, 3.2 цього додатка до Договору;

5) сума винагород;

6) штраф, пеня, неустойки;

7) сума кредиту.

Кошти, що надходять на картковий рахунок Клієнта, автоматично зменшують дебетове сальдо за картковим рахунком.

У випадку відсутності надходжень коштів на картковий рахунок Клієнта погашення відсотків, розрахованих згідно з пп 3.1, 3.2 цього додатка до Договору, здійснюється за рахунок невикористаного залишку ліміту. Після погашення заборгованості за відсотками Банк проводить овердрафте обслуговування карткового рахунку Клієнта на цілі, визначені п. 4.2 додатка 6 до цього Договору протягом банківського дня в межах невикористаного залишку ліміту.

Відповідно до п. 3.1 Додатку №7 до Договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта після закриття банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до Договору.

Умовами пунктів п. 3.8 Додатку №7 до Договору сторони узгодили, що у разі недостатності у Клієнта коштів для повного виконання зобов'язань за цим додатком до Договору зобов'язання виконуються в такій послідовності:

1) погашення заборгованості за іншими витратами пов'язаними з цільовим використанням корпоративних платіжних карток;

2) погашення заборгованості за простроченими відсотками;

3) погашення простроченої заборгованості за кредитом;

4) погашення суми відсотків за користування кредитом, розрахованої згідно з пп. 3.1, 3.2, 4 цього додатка до Договору;

5) погашення суми винагород;

6) погашення штрафу, пені, неустойки;

7) погашення суми кредиту.

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 та підпунктів 4.2.2, 4.2.3, 4.2.4, 4.2.5, 4.2.6 пункту 4.2., для розрахунку відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процентна ставка.

Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну Існування непогашеного залишку за кредитом і визначається такою таблицею:

Термін користування кредитомПроцентна ставка протягом 1-3 днів 12% протягом 4-7 днів 13% протягом 8-15 днів 17% протягом 16-30 днів 19% Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в період безперервного користування кредитом, визначеного в п. 1.4 цього додатка до Договору, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Порядок розрахунку відсотків за диференційованою процентною ставкою:

За 1-ий день користування кредитом розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою інтервалу 1-3 дні .

У випадку непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 4-7 днів .

У випадку непогашення кредиту після закінчення 7 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 8-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 8-15 днів .

У випадку непогашення кредиту після закінчення 15 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 16-30 днів .

У випадку непогашення кредиту після закінчення 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвоєна процентна ставка, визначена в п. 3.2 цього додатка до Договору.

У випадку повного погашення кредиту - виникнення на картковому рахунку нульового дебетового сальдо - на момент закриття операційного дня, починаючи з наступного дня, Клієнту надається кредит зі сплатою відсотків за цей день за процентною ставкою інтервалу 1-3 дні , і з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом.

Пунктами 5.1, 5.3, 5.4 Додатку №7 до Договору сторони узгодили, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до Договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пп. 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до Договору, винагороди, передбаченої пп. 1.10, 3.4, 3.5, 3.6, цього додатка до Договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який |виплачується пеня. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп. 5.1, 5.2, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом. Термін давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди неустойки - пені, штрафів - за цим додатком до Договору установлюються сторонами тривалістю 5 років.

Позивач в позові вказує, що на виконання умов укладеного Договору свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт 10.07.2007 року в розмірі 2500,00 грн. та 29.08.2007 року в розмірі 10000,00 грн., втім відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, внаслідок чого у останнього станом на 22.03.2017 року виникла заборгованість в загальній сумі 12009,73 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 7632,83 грн., пені в сумі 4376,90 грн.

Разом з тим вказує, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стало відомо, що з 06.12.2016 року Приватного підприємства АЗОВ-2007 перебуває в стані припинення, строк для заявлення кредиторами своїх вимог не встановлено, у зв'язку з чим 22.03.2017 року позивачем було направлено на адресу ліквідаційної комісії Приватного підприємства АЗОВ-2007 заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 22.03.2017 року. Однак, як зазначає позивач в позові, зазначена заява з кредиторськими вимогами не отримана відповідачем, а повернена за зворотною адресою, й отримана позивачем 27.04.2017 року. Вважає, що вказані обставини свідчать про ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання грошових вимог позивача. Поряд з цим позивач вказує, що місячний строк для звернення до суду має відраховуватися з 28.04.2017 року, тобто останній день для звернення до суду - 27.05.2017 року, тому просить суд визнати, що банком не пропущено строк для звернення до суду на підставі ст. 112 ЦК України.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою Договір № Z01W65 банківського рахунку від 07.05.2007 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З виписки по рахунку Клієнта вбачається, що у період з 16.05.2007 року по 30.03.2012 року із відкритого поточного рахунку відповідача здійснювалися платежі на підставі розрахункових документів Клієнта, списання винагороди, погашення процентів за користування кредитним лімітом, погашення комісії та погашення пені згідно з договором банківського обслуговування. Згідно наданого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість за кредитом в сумі 7632,83 грн.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 1069 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів те, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а розмір заборгованості за кредитом в сумі 7632,83 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи виписками по поточному рахунку відповідача та розрахунками з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат боргу. Відповідач доказів погашення кредиту в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 Додатку № 7 Договору передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до Договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пп. 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до Договору, винагороди, передбаченої пп. 1.10, 3.4, 3.5, 3.6, цього додатка до Договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який |виплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пунктів 5.3, 5.4 Додатку № 7 Договору сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп. 5.1, 5.2, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом. Термін давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди неустойки - пені, штрафів - за цим додатком до Договору установлюються сторонами тривалістю 5 років.

Згідно наданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нарахована пеня на суму боргу по кредиту за загальний період з 24.12.2013 року по 22.03.2017 року, розмір нарахованої позивачем пені складає 4376,90 грн. Внаслідок чого станом на 22.03.2017 року заборгованість складається з заборгованості за кредитом в сумі 7632,83 грн. та пені в сумі 4376,90 грн.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року у справі № 808/3283/15 за позовом Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області припинено юридичну особу Приватне підприємство АЗОВ-2007 (код ЄДРПОУ 34920534), оскільки підприємство з 01.10.2013 року не подавало фінансову звітність до податкового органу.

З інформації, отриманої з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України http://usr.minjust.gov.ua станом на 20.06.2017 року та на 06.07.2017 року вбачається, що Приватне підприємство АЗОВ-2007 перебуває в стані припинення за судовим рішенням з 06.12.2016 року, однак запис про припинення відповідача до реєстру не вносився. Отже, відповідач не припинений як юридична особа і може бути відповідачем у справі, місцезнаходженням відповідача є: 72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Леніна, буд. 17, кв. 2.

Відповідно до вимог частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Приписами ч. ч. 3 - 6 ст. 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 року (в редакції на момент внесення інформації про перебування відповідача у стані припинення до реєстру) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема безоплатного доступу через портал електронних сервісів до: відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту.

За інформацією, отриманою з офіційного сайту Міністерства юстиції України usr.minjust.gov.ua, судом встановлено, що інформація про рішення щодо припинення відповідача було оприлюднена на вказаному сайті 06.12.2016 року. При цьому інформація щодо строку заявлення вимог кредиторами на сайті відсутня.

Відомості про строк заявлення вимог кредиторів у суду відсутні та до матеріалів справи не надані.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № Z01W65 банківського рахунка від 07.05.2007 року та перебуванням підприємства відповідача в стані припинення з 06.12.2016 року позивач направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 22.03.2017 року, в якій заявляє до відповідача грошові вимоги з оплати заборгованості за договором № Z01W65 банківського рахунка від 07.05.2007 року, яка виникла станом на 22.03.2014 року у розмірі 12009,73 грн., та складається із заборгованості за кредитом - 7632,83 грн., пені - 4376,90 грн. Факт направлення вказаної заяви на адресу відповідача підтверджується описом вкладення від 22.03.2017 року та фіскальним чеком від 22.03.2017 року, засвідчені копії яких знаходяться у справі.

Як вбачається з наданої позивачем інформацією з офіційного сайту Українського державного підприємства Укрпошта http://services.ukrposhta.ua щодо відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором 4909404624841, поштове відправлення, в якому направлялась відповідачу заява з вимогами, дана заява надійшла до відділення поштового зв'язку та була повернута позивачу 27.04.2017 року за закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Матеріали справи свідчать, що позивач не отримав відповіді від відповідача про результат розгляду його вимог, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом до Приватного підприємства АЗОВ-2007 про зобов'язання визнати грошові вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Приписами ч. 4 ст. 51 ГПК України визначено, що процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Так, позовна заява в даній справі надійшла на адресу суду в поштовому конверті зі штампом відділення поштового зв'язку 11.05.2017 року , відтак вказана позовна заява вважається поданою до суду в розумінні ч. 4 ст. 51 ГПК України 11.05.2017 року.

Враховуючи повернення на адресу позивача поштового відправлення, в якому направлялась відповідачу заява з вимогами, 27.04.2017 року з позначкою за закінченням терміну зберігання , місячний строк для звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України, позивачем не пропущений.

Згідно з ч. 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Позивач скористався своїм правом, звернувшись до господарського суду з позовом в даній справі. В даному випадку вимоги позивача взагалі не розглядались ліквідаційною комісією відповідача, оскільки заява позивача повернулась на його адресу за закінченням терміну зберігання. Тобто дані вимоги не можуть вважатися погашеними відповідно до ч. 5 ст.112 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджена і відповідачем не спростована наявність заборгованості за договором № Z01W65 банківського рахунка від 07.05.2007 року на загальну суму 12009,73 грн. При цьому нарахування пені за період з 24.12.2013 року до 22.03.2017 року включно підтверджується виписками по рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи.

Станом на 06.07.2017 року відповідачем не надано доказів включення до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства АЗОВ-2007 грошових вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк за договором № Z01W65 банківського рахунка від 07.05.2007 року в сумі 12009,73 грн., яка складається з: основного боргу в сумі 7632,83 грн., пені за період з 24.12.2013 року по 22.03.2017 року в сумі 4376,90 грн..

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Приватного підприємства АЗОВ-2007 про зобов'язання Приватного підприємства АЗОВ-2007 в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк за договором № Z01W65 банківського рахунка від 07.05.2007 року в сумі 12009,73 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в сумі 7632,83 грн., пеню в сумі 4376,90 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне підприємство АЗОВ-2007 , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.07.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 35, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Приватного підприємства АЗОВ-2007 задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство АЗОВ-2007 , 72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Леніна, буд. 17, кв. 2, код ЄДРПОУ 34920534, в особі голови ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, за договором № Z01W65 банківського рахунка від 07.05.2007 року у розмірі 12009 (дванадцять тисяч дев'ять) грн. 73 коп., в т.ч. заборгованість за кредитом в сумі 7632 (сім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 83 коп., пеню в сумі 4376 (чотири тисячі триста сімдесят шість) грн. 90 коп. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Приватне підприємство АЗОВ-2007 , 72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Леніна, буд. 17, кв. 2, код ЄДРПОУ 34920534, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 12.07.2017 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.