ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18 липня 2017 р. Справа № 903/424/17
за позовом Приватного підприємства "Українська служба комерційної безпеки "Вітязь-1"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західгідроенерго"
про стягнення 23 236,00грн
Суддя Філатова С.Т.
за участю представників сторін:
від позивача : Ленько Р.І., дов. №31 від 16.06.2017р.
від відповідача: н/в
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. В судовому засіданні згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
У судовому засіданні 18.07.2017р. відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Приватне підприємство "Українська служба комерційної безпеки "Вітязь-1" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західгідроенерго" про стягнення 23 236,00грн. заборгованості за надані послуги по охороні об'єкту згідно договору №21 про надання послуг по охороні об'єкту.
Позовні вимоги обґрунтовані таким:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західгіроенерго" та приватним підприємством "Українська служба комерційної безпеки "Вітязь-1" 01 жовтня 2014 року було укладено договір про надання послуг по охороні об'єкту № 21, терміном дії з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року (п. 6.1. договору).
На підставі п. 6.2. договору договір вважається пролонгованим ще на 1 рік у випадку, якщо ні одна зі сторін не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку його дії не заявить про його припинення; даний договір було пролонговано на терміни з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року та з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року у зв'язку із відсутністю заяв сторін про припинення договору.
Згідно з п. 1 договору замовник доручає, а охоронна фірма ПП "УСКБ "Вітязь-1" бере під охорону об'єкт за адресою: Тернопільський район, село Г. Івачів, вулиця Незалежності, 14А, зокрема: майданчик з обладнанням для гідроелектростанції (трансформаторні підстанції та буд. майно). Охорону території забезпечує один добовий пост охорони.
Доказами надання послуг охорони у період з 01 жовтня 2014 року до січня 2017 року та вартості цих послуг є акти здачі-прийняття наданих послуг від 31.10.2014, 30.11.2014, 31.12.2014, 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 31.07.2015, 31.08.2015, 30.09.2015, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, 31.07.2016, 31.08.2016, 30.09.2016, 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 31.01.2017.
Разом з тим, акти здачі-прийняття наданих послуг від 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 31.01.2017 за період надання послуг з жовтня 2016 року по січень 2017 року були направлені відповідачу, однак ним не підписані та не повернуті позивачу без повідомлення причин цього.
У зв'язку із тим, що послуги за договором надані позивачем відповідачу протягом листопада 2016 року, грудня 2016 року, січня 2017 року останнім не були оплачені, акти здачі-приймання наданих послуг не підписані, позивач припинив надання послуг з 01 лютого 2017 року на підставі п. 4.9. договору, про що повідомив відповідача листом від 30.01.2017р. №5 та здав об'єкт з-під охорони за актом від 01.02.2017 року, який було підписано представниками сторін договору.
Ухвалами суду від 12.06.2017р., 04.07.2017р. розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України відкладався у зв'язку з неподанням відповідачем витребуваних доказів.
У судовому засіданні 17.07.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду від 23.05.2017р., 04.07.2017р. не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, згідно з витягом із офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта ухвала суду від 04.07.2017р. повернута органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо , то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно витягу з ЄДР адреса відповідача - ТзОВ "Західгідроенерго": м. Луцьк, вул. Набережна, 4, куди і направлялася ухвала суду від 04.07.2017р.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, був повідомлений ухвалами суду від 23.05.2017р., 04.07.2017р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -
встановив:
01.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західгідроенерго" (замовник) та Приватним підприємством "Українська служба комерційної безпеки "Вітязь-1" (охоронна фірма) було укладено договір про надання послуг по охороні об'єкту №21, відповідно до умов якого замовник доручив, а охоронна фірма взяла під охорону об'єкт за адресою Тернопільський район, с. Г. Івачів, вул.. Набережна, 14 А - майданчик з обладнанням для гідроелектростанції (трансформаторні підстанції та буд.майно) (а.с. 7-8).
Відповідно до п.п 5.1, 5.3 договору вартість послуг охорони за один пост становить 10,00грн. за годину, загальна вартість послуг охорони по договору становить 7 308,00грн. в місяць.
Оплата послуг охорони здійснюється щомісячно до 5 числа поточного місяця згідно акта здавання-приймання послуг в розмірі вартості охоронних послуг за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок охоронної фірми.
На підставі п. 6.2. договору договір було пролонговано на терміни з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року та з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року у зв'язку із відсутністю заяв сторін про припинення договору.
На підтвердження надання послуг по охороні між сторонами були підписані без зауважень та скріплені печатками акти здавання-приймання послуги від 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р., 31.01.2015р., 28.02.2015р., 31.03.2015р., 30.04.2015р., 31.05.2015р., 30.06.2015р., 31.07.2015р., 31.08.2015р., 30.09.2015р., 31.10.2015р., 30.11.2015р., 31.12.2015р., 31.01.2016р., 29.02.2016р., 31.03.2016р., 30.04.2016р., 31.05.2016р., 30.06.2016р., 31.07.2016р., 31.08.2016р., 30.09.2016р. (а.с. 12-35).
Акти здавання-приймання послуги від 31.10.2016р., 30.11.2016р., 31.12.2016р., 31.01.2017р. були надіслані відповідачу, що стверджується рекомендованими повідомленнями та поштовими квитанціями від 16.12.2016р., 26.01.2017р., 08.02.2017р. (а.с.40-45), однак відповідачем не підписані та не повернуті позивачу (а.с. 36-39).
Позивачем відповідачу для оплати послуг були виставлені рахунки за період з жовтня 2014р. по січень 2017р. на загальну суму 197 580,00грн. (а.с. 89-116).
Відповідач надані послуги оплатив частково в розмірі 174 344,00грн., що стверджується банківськими виписками за період з жовтня 2014р. по січень 2017р., із зазначенням призначення платежу - за охорону згідно рахунків (а.с.46-68).
Водночас, представник позивача у судовому засіданні 04.07.2017р. зауважив, що акти звірок, які зазначені в призначенні платежу, між сторонами не підписувались.
26.01.2017р. позивач на адресу відповідача на підставі п.п. 6.3, 6.4 договору надіслав попередження №4 про зупинення дії договору №21 від 01.10.2014р. у випадку непогашення заборгованості в розмірі 23 236,00грн. (а.с. 9).
01.02.2017р. між виконавчим директором ПП "Українська служба комерційної безпеки "Вітязь-1", начальником охорони об'єкта та представником замовника ТзОВ "Західгіроенерго" був підписаний акт здачі об'єкта з-під охорони, а саме: 01.02.2017р. о 08.00год. представник замовника прийняв, а представники охоронної фірми здали з-під охорони об'єкт та майно. Підписи скріплені печатками.
У акті від 01.02.2017р. відображено, що заборгованість за виконані послуги по охороні об'єкту станом на 31.01.2017р. становить 23 236,00грн. (а.с. 11).
Відповідно до п. 6.5 договору №21 від 01.10.2014р. дострокове припинення дії договору не звільняє сторони від відповідальності , що передбачена договором, а також сплати боргів.
Відповідач заборгованість за надані охоронні послуги в сумі 23 236,00грн. не сплатив, що спричинило звернення з позовом.
Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по наданню послуг по охороні об'єкту між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.901 ЦК України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу положень частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг по охороні об'єкту №21 від 01.10.2014р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався.
Факт надання позивачем охоронних послуг підтверджується актами здавання-приймання послуги від 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р., 31.01.2015р., 28.02.2015р., 31.03.2015р., 30.04.2015р., 31.05.2015р., 30.06.2015р., 31.07.2015р., 31.08.2015р., 30.09.2015р., 31.10.2015р., 30.11.2015р., 31.12.2015р., 31.01.2016р., 29.02.2016р., 31.03.2016р., 30.04.2016р., 31.05.2016р., 30.06.2016р., 31.07.2016р., 31.08.2016р., 30.09.2016р., підписаними відповідачем без зауважень (а.с. 36-39).
Акти здавання-приймання послуги від 31.10.2016р., 30.11.2016р., 31.12.2016р., 31.01.2017р. отримані відповідачем 19.12.2016р., 30.01.2017р., 13.02.2017р., що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 41, 43, 45), всупереч п. 5.3 договору не підписані, оплата не здійснена.
Водночас, у акті здачі об'єкта з-під охорони від 01.02.2017р., який підписаний сторонами та скріплений печатками, відображено заборгованість за виконані послуги по охороні об'єкту станом на 31.01.2017р. у розмірі 23 236,00грн. (а.с. 11).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позов не оспорив, доказів оплати не представив.
Заборгованість на день розгляду спору становить 23 236,00грн., стверджується договором про надання послуг по охороні об'єкту №21 від 01.10.2014р. (а.с. 7-8), актами здавання-приймання послуги від 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р., 31.01.2015р., 28.02.2015р., 31.03.2015р., 30.04.2015р., 31.05.2015р., 30.06.2015р., 31.07.2015р., 31.08.2015р., 30.09.2015р., 31.10.2015р., 30.11.2015р., 31.12.2015р., 31.01.2016р., 29.02.2016р., 31.03.2016р., 30.04.2016р., 31.05.2016р., 30.06.2016р., 31.07.2016р., 31.08.2016р., 30.09.2016р., 31.10.2016р., 30.11.2016р., 31.12.2016р., 31.01.2017р. (а.с. 12-39), банківськими виписками за період з жовтня 2014р. по січень 2017р. (а.с.46-68), актом здачі об'єкта з-під охорони від 01.02.2017р. (а.с. 11), відповідачем не заперечена та підлягає до стягнення з ТзОВ "Західгідроенерго" в силу ст.193 ГК України, ст. 901 ЦК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174, 193, 202 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західгідроенерго , м. Луцьк, вул. Набережна, 4, код ЄДРПОУ 38474605
на користь Приватного підприємства Українська служба комерційної безпеки Вітязь-1 , м. Тернопіль, вул. Танцорова, 20, код ЄДРПОУ 31548717
23 236,00грн. основного боргу, 1 600,00грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 24 836,00грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.
Повне рішення складено
21.07.2017р.
Суддя С.Т.Філатова
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2017 |
Оприлюднено | 24.07.2017 |
Номер документу | 67849922 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Філатова Світлана Тимофіївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Філатова Світлана Тимофіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні