Постанова

від 19.07.2017 по справі 812/839/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/839/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Бутенко К.В.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії

про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/839/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути на свою користь грошову винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року в сумі 15562,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з травня 2010 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області. У період часу з 19.07.2014 по 07.11.2015 позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158, про що свідчить довідка від 24.06.2015 № ВДЗ/6161/А.

Всупереч вимог пункту 2 постанови КМУ від 04.06.2014 № 158 відповідачем у період з 19.07.2014 по 31.12.2014 позивачу не виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції, розмір якої за розрахунком позивача, з урахуванням інформації та даних, викладених у довідці від 29.12.2016 № 9801/111/46-2016, складає 15562,22 грн.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 20, 38), в заяві від 03.07.2017 б/н просив розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 28).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову від 26.06.2017 б/н, у яких зазначив, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення) лише у межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Відповідно до вимог бюджетного законодавства кошторис видатків бюджетних установ затверджується тільки на відповідний рік. Таким чином, неможливо здійснити виплати у поточному році за зобов'язаннями минулих років особам, які не перебувають у трудових відносинах з ГУМВС України у Луганській області. Також зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 19.07.2014. Однак, оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, у відповідача відсутні законні підстави щодо виплати винагороди за участь в АТО за спірний період (арк. спр. 22-24).

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 21, 39), у запереченнях проти позову заявив клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з листопада 2013 року по листопад 2015 року проходив службу в Білокуракинському районному відділі ГУМВС України у Луганській області на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Білокуракинського районного відділу Головного управління МВС України у Луганській області, про що свідчить довідка про періоди служби, видана Білокуракинським районним відділом ГУМВС України у Луганській області, від 30.06.2017 за № 3650/111/46-2017 (арк. спр. 36).

Відповідно до довідки ГУМВС України у Луганській області від 24.06.2015 № ВДЗ/6161/А про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та довідки ГУМВС України у Луганській області від 26.06.2017 № 6/4-217лк позивач дійсно брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 19.07.2014 по 07.11.2015 відповідно до наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 07.06.2015 № 158 (арк. спр. 7, 25).

Наказом Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 17.11.2015 № 321 позивач з 07.11.2015 виключений зі складу сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, про що свідчить довідка ГУМВС України у Луганській області від 26.06.2017 № 6/4-217лк (арк. спр. 25).

Згідно з довідками про доходи від 29.12.2016 № 9801/111/46-2016 та від 30.06.2017 № 3649/111/46-2017, виданими Білокуракинським районним відділом ГУМВС України у Луганській області, загальний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2014 по 31.12.2014, на підставі якого розраховується розмір винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.07.2014 по 31.12.2014, складає 18905,75 грн, а саме: за липень 2014 року - 2815,91 грн, з яких грошове забезпечення - 2771,46 грн, нічні - 44,45 грн; за серпень 2014 року - 3160,71 грн, з яких грошове забезпечення - 3160,71 грн, нічні - 0,00 грн; за вересень 2014 року - 3007,47 грн, з яких грошове забезпечення - 3005,01 грн, нічні - 2,46 грн; за жовтень 2014 року - 3020,58 грн, з яких грошове забезпечення - 3020,58 грн, нічні - 0,00 грн; за листопад 2014 року - 3133,14 грн, з яких грошове забезпечення - 3129,57 грн, нічні - 3,57 грн; за грудень 2014 року - 3767,94 грн, з яких грошове забезпечення - 3767,94 грн, нічні - 0,00 грн (арк. спр. 8, 35).

Довідками Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області від 29.12.2016 №№ 9802/111/46-2016, 9803/111/46-2016 підтверджено, що у період з 19.07.2014 по 31.12.2014 позивач на лікарняному не перебував, винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області за спірний період не отримував; згідно наказу Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області від 18.11.2014 № 68 позивач перебував у щорічній основній відпустці за 2014 рік з 19.11.2014 по 23.11.2014 у кількості 5 діб (арк. спр. 9, 10).

З наявних у матеріалах справи документів та заперечень відповідача судом встановлено, що відповідачем не заперечується факт безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період з 19.07.2014 по 31.12.2014. Спірним питанням є можливість виплати відповідачем позивачу в поточному році такої винагороди поза межами відповідного бюджетного періоду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі - Постанова № 158), у редакції, чинній у спірному періоді, було визначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (далі - Наказ № 719), яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах.

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Пунктом 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Наказ № 499) установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Також Наказом № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, положеннями якої, зокрема, визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанова № 158 та Наказ № 719) можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується особам за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним Наказом № 719 передбачена виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за минулі періоди є безпідставними.

Що стосується посилань на відсутність у кошторисі відповідача видатків на виплату такої винагороди за минулі періоди, суд вважає їх також необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно частин першої, другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі Кечко проти України , заява № 63134/00, пар. 23, 26, рішення від 08.11.2005, зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі Бурдов проти Росії , № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Отже можна зробити висновок, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Оскільки інформацією, зазначеною у довідках ГУМВС України у Луганській області від 24.06.2015 № ВДЗ/6161/А та від 26.06.2017 № 6/4-217лк підтверджується безпосередня участь позивача в антитерористичній операції у періоді з 19.07.2014 по 31.12.2014, тобто право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої пунктом 2 Постанови № 158, відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.07.2014 по 31.12.2014.

З огляду на розмір грошового забезпечення позивача у періоді з 19.07.2014 по 31.12.2014, підтверджений довідками про доходи від 29.12.2016 № 9801/111/46-2016 та від 30.06.2017 № 3649/111/46-2017, який у липні 2014 року був меншим ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць, суд вважає, що розрахунок винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за липень 2014 року слід здійснити із розміру грошового забезпечення у сумі 3000,00 грн у розрахунку на місяць.

Таким чином судом встановлено, що розмір винагороди позивача за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.07.2014 по 31.12.2014 складає: за липень 2014 року - 1258,01 грн (2815,91 грн - грошове забезпечення за липень 2014 року, тому відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 158 до виплати належить 3000,00 грн : 31 = 96,77 грн (за одну добу) х 13 діб (участь в АТО розпочата з 19.07.2014); за серпень 2014 року - 3160,71 грн, за вересень 2014 року - 3007,47 грн, за жовтень 2014 року - 3020,58 грн; за листопад 2014 року - 2611,00 грн (3133,14 грн - грошове забезпечення за листопад 2014 року: 30 = 104,44 грн (за одну добу) х 25 діб (участь в АТО у листопаді 2014 року складає 25 діб, оскільки у період з 19.11.2014 по 23.11.2014 позивач перебував у щорічній відпустці); за грудень 2014 року - 3767,94 грн; а всього - 16825,71 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції безпідставно не враховано додатковий вид грошового забезпечення - доплату за роботу в нічній час, та зроблена математична помилка у розрахунку загальної суми винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, що призвело до обчислення позивачем винагороди у розмірі меншому, ніж розмір винагороди, обчислений судом з дотриманням положень Наказу № 719 та Наказу № 499.

Разом з тим, ці помилки, допущені позивачем, не змінюють суті його позовних вимог, які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З метою повного захисту права позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, про захист якого він просить, керуючись частиною другою статті 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі більшому, ніж визначений у позовній заяві.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 94 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір .

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 19 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 липня 2017 року, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 11, 23, 69-72, 87, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити повністю.

Стягнути з Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (ідентифікаційний код 08670800, місцезнаходження: 92200, Луганська область, Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Кірова, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року в сумі 16825,71 грн (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять грн 71 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною третьою статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 липня 2017 року.

Суддя Т.І. Чернявська