Постанова

від 13.07.2017 по справі 820/4579/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 липня 2017 р. № 820/4579/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - Борбунюка О.О.,

представника відповідача - Краснікової О.В.,

представника третьої особи - Рубанова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" до Харківської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком" про визнання протиправним та скасування висновку і картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок по ЕМД №807110000/2016/002000 від 23.02.2016 року і визнати протиправною та скасувати картку відмови № 807110000/2016/00048 від 23.02.2016 р., прийнятих відповідачем щодо нього.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок Управління адміністрування митних платежів митно-тарифного регулювання Харківської митниці ДФС по ЕМД №807110000/2016/002000 від 23.02.2016 року та картка відмови в прийнятті митних декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційну призначення №807110000/2016/00048 від 23.02.2016 р. протиправні, незаконні та необгрунтовані. Висновки, що викладені у вказаних процесуальних рішеннях не відповідають фактичним обставинам, а також допущено ряд інших процесуальні помилок, що мають наслідком винесення вказаних незаконних та необгрунтованих рішень Харківської митниці ДФС.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, Харківської митниці ДФС, у судовому засідання проти позову заперечував, подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару за МД №807110000/2016/002000 від 23.02.2016 Харківська митниця ДФС не порушувала жодних прав та законних інтересів ПП "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС".

Третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком", в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

31.05.2017 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про заміну первісного позивача, в якому просить суд замінити первинного позивача належним позивачем - ТОВ ТЕХНОКОМ .

У судовому засіданні було відмовлено у задоволені клопотання позивача про заміну первинного позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

З матеріалів справи встановлено, що між Приватним підприємством "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" (Повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком" (Довіритель) укладено договір №89 від 26.05.2014 року про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів.

Згідно розділу 1 Предмет договору договору №89 від 26.05.2014 року про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів вищевказаного договору Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов'язання в межах та згідно чинного законодавства України відповідно до цього договору на платній основі та в обумовлений термін надавати наступні послуги:

- вчиняти дії, пов'язані з митним оформленням у відповідних митних органах товарів, транспортних засобів, та інших предметів Довірителя, що переміщуються через кордон України, від імені та за рахунок коштів Довірителя в порядку передбаченому цим договором та чинним законодавством України.

- здійснювати представництво інтересів Довірителя в органах державної влади і управління України в митних органах України, інших підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності з правом вирішувати усі без винятку питання, що стосуються митного оформлення товарів Довірителя.

Відповідно до розділу 4 Відповідальність сторін договору №89 від 26.05.2014 року про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів:

п.4.1. При невиконанні або неналежному виконанні прийнятих за даним Договором зобов'язань Сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

п.4.2. Повірений несе повну відповідальність за належне виконання своїх зобов'язань за цим договором а також за відповідність даних (інформації), внесених ним у документи, які подаються ним в ході виконання цього Договору у відповідні органи, даним (інформації) у тих документах, які надаються Довірителем з метою наступного декларування в митних органах Товарів Довірителя.

п.4.3. Якщо в ході виконання Повіреним своїх зобов'язань по цьому Договору Довірителеві було завдано фінансових втрат або іншої матеріальної шкоди чи пред'явлено обгрунтовані штрафні санкції третіх осіб внаслідок неналежного виконання або безпідставного невиконання Повіреним своїх зобов'язань за даним Договором з вини Повіреного, Повірений зобов'язаний компенсувати Довірителеві в повному розмір понесені Довірителем витрати та збитки підтверджені відповідними документами, в узгоджені Сторонами строки.

п.4.4. Повірений несе відповідальність перед Довірителем за несвоєчасне надання (більше ніж протягом 3-х робочих днів) Довірителю необхідних документів, передбачених Договором та чинним законодавством України у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості наданих послуг, документи щодо яких не були надані.

п.4.5. У разі застосування до Довірителя зі сторони контролюючих органів штрафних санкцій, пов'язаних з несвоєчасним наданням Повіреним Довірителеві необхідних документів, передбачених Договором та чинним законодавством України. Повірений зобов'язаний відшкодувати Довірителеві понесені витрати.

п.4.6. У разі несвоєчасного надання Повіреним Довірителеві необхідних документів, передбачених Договором та чинним законодавством України, що призвело до понесеиня Довірителем збитків, Повірений зобов'язується відшкодувати їх Довірителеві.

п.4.7. У разі втрати Довірителем права на податковий кредит внаслідок неналежного оформлення податкової накладної або внаслідок не реєстрації чи несвоєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, у випадках, коли реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена Податковим кодексом України, Повірений сплачує на користь Довірителя штраф у розмірі суми втраченого податкового кредиту з податку на додану вартість. Сплата штрафу здійснюється шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог за рахунок грошових коштів, які підлягають оплаті Довірителем Повіреному за надані послуги з обов'язковим повідомленням Повіреного за місцезнаходження, вказаним в даному Договорі.

п.4.8 При виникненні помилок щодо неправильно сплачених митних платежів, що виникли з вини Повіреного. Повірений зобов'язується відшкодувати витрати Довірителю у розмірі вартості послуги оформлення вантажної митної декларації. У випадку виникнення помилок більше 2-х разів , Довіритель має право припинити співпрацю з Повіреним, розірвавши даний договір в односторонньому порядку.

п.4.9. У випадку допущення помилок в документах, які оформляються Повіреним або залученими ним третіми особами в процесі виконання цього Договору, Повірений зобов'язаний сплатити Довірителеві штраф в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень за кожен такий випадок, а також зобов'язаний відшкодувати Довірителеві усі документально підтверджені витрати та збитки, завдані вказаними помилками.

пп.4.9.1. Помилкою в розумінні пункту 4.9. Договору не вважається відображення в документах, які оформляються Повіреним або залученими ним третіми особами в процесі виконання цього Договору недостовірної інформації, яка в свою чергу була надана Повіреному уповноваженими особами Довірителя, і Повіреним буде доведено що недостовірна інформація отримана саме від уповноважених осіб Довірителя.

Отже, Харківською митницею ДФС при винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807110000/2016/00048 від 23.02.2016 року, визначено саме ПП "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" суб'єктом якому відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів за митною декларацією №807110000/2016/002000.

Таким чином, оскаржуване рішення винесене відповідачем перешкоджає виконанню взятих на себе позивачем обов'язків згідно договору №89 від 26.05.2014 року про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів, а отже можуть порушувати права Приватного підприємства "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" та можуть нести негативні наслідки для даного підприємства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Приватне підприємство "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" є належним позивачем по даній адміністративній справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Представником позивача ОСОБА_5 23.02.2016 р. було подано Харківській митниці ДФС електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №807110000/2016/002000 та Сертифікат форми ЕUR.1 №А 697652 від 12.02.2016 р. на імпорт товару овочі сушені .

23.02.2016 р. після проведення процедури правильності визначення країни походження товарів у примітках було зазначено: сертифікат з перевезення форми ЕUR. 1 не приймається для надання преференційного режиму з технічних причин .

Позивачу було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у вільний обіг шляхом надання посадовими особами Харківської митниці ДФС картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807110000/2016/00048 від 23.02.2016 р. у зв'язку з визнанням управлінням адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання недійсним сертифікату про перевезення форми ЕUR.1 №А 697652 від 12.02.2016 р. для застосування преференційного режиму на товар та складанням протоколу про порушення митних правил від 10.03.2016 р. №136/80700/16.

Відповідно до ст. 48 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) орган доходів і зборів відмовляє у випуску товар; якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. В свою чергу, товари, походження яків достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митнії території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тариф; України, а у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне абс додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Крім того, відповідно до ч. 4 вказаної статті до товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборі не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належиш чином оформленого відповідного документа про їх походження.

Позивачу було відмовлено у митному оформленні, а саме випуску товарів у вільний обіг шляхом надання посадовими особами Харківської митниці ДФС картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №807110000/2016/00048 від 23.02.2016 р. у зв'язку з визнанням управлінням адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання недійсним сертифікату про перевезення форми EUR.l №А 697652 від 12.02.2016 р. для застосування префернційного режиму на товар та складанням протоколу про порушення митних правил від 10.03.2016 р. №136/80700/16.

У службовій записці №26-01/26/311-вн від 01.03.2016 року заступника начальника управління з боротьби з митними правопорушеннями Волокітіна Є.П. зазначено, що можливо дійти висновку щодо наявності в діях декларанта Приватного підприємства "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" гр.ОСОБА_5 складу порушення митних правил, передбаченого ст..485 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи заступником начальника Харківської митниці ДФС - начальника управління з боротьби з митними правопорушеннями Волокітіним Є.П. винесено постанову №136/80700/16 від 18.08.2016 про порушення декларантом митних правил, передбачених ст..485 МК України.

Разом з цим суд зазначає, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2017 року по справі № 640/13072/16-а адміністративний позов Приватного підприємства "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову в справі про порушення митних правил №136/80700/16 від 18.08.2016 року заступника начальника Харківської митниці ДФС - начальника управління з боротьби з митними правопорушеннями Волокітіна Євгенія Петровича відносно ОСОБА_5 за статтею 485 Митного кодексу України у зв'язку з відсутністю в її діях складу порушення митних правил

В подальшому ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 року постанову Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2017 р. по справі № 640/13072/16-а залишено без змін.

Крім того суд зазначає, що у вищевказаних рішеннях суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновків про відсутність в діях ОСОБА_5, уповноваженої особи Приватного підприємства "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС", наявного складу правопорушення передбачений ст. 485 Митного кодексу України, а саме - заявлення у митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Частиною другою статті 544 МК України до основних завдань митниці ДФС віднесено, зокрема пунктом 14: проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження. Крім того, відповідно до пункту 15 частини 2 вказаної статті, митниці ДФС виконують завдання щодо здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами України, митними, правоохоронними та іншими органами іноземних держав.

Стаття 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Частина 3 вказаної статті зазначає, що Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частина 8 зазначеної статті встановлює, що у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частина 9 вказаної статті зазначає, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувань них специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Стаття 44 МК України встановлено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту , Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту , Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , Про зовнішньоекономічну діяльність ; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 45 МК України імперативно встановлено процедуру перевірки документів, що підтверджують країну походження товару. Так, зокрема, ч. 1 вказаної статті зазначає, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни. зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Частина 2 ст. 45 МК України вказує, що запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

Частина 3 зазначає, що до запиту додається документ, що підлягає перевірці або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Частина 4 ст. 45 МК України вказує, що запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв'язку з кримінальним провадженням.

Частина 5 ст. 45 МК України зазначає, що у випадках, визначених статтею 45 МК України вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Відповідно до ст. 38 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014, у разі помилки з боку компетентних органів під час належного менеджменту преференційної системи експорту і, зокрема, під час застосування положень Протоколу до цієї Угоди Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва , коли така помилка призводить до наслідків для ввізного мита, Сторона, яка стикається з такими наслідками, може звернутися із запитом до Комітету з питань торгівлі стосовно розгляду можливості прийняття будь-яких відповідних заходів для вирішення ситуації.

Відповідно до вимог статті 17 Протоколу 1 Щодо визначення концепції Походження товарів і методів адміністративного співробітництва до Угоди (далі - Протокол 1) сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Відповідно до ст. 30 Протоколу 1 виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов'язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.

Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.

На національному рівні відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2014 № 1142, сертифікат з перевезення товару EUR. 1 заповнюється та видається відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), статті 46, пункту 14 частини другої статті 544 Митного кодексу України та цього Порядку.

Відповідно до п. 2 розділу 3 сертифікат видається посадовою особою митниці під час здійснення експорту товару або після експорту товару у випадках, встановлених Угодою.

Відповідно до п. 4. розділу 3 посадова особа митниці перед видачею сертифіката перевіряє наявність документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, та їх відповідність вимогам Угоди.

Таким чином експортер при отриманні сертифікату з перевезення товару EUR.1 надає митному органу, що має видати відповідний сертифікат, документи, що підтверджують преференційне походження товарів відповідно до вимог Протоколу 1. Митний орган вправі видати або відмовити у видачі сертифікату в разі встановлення невідповідностей або неправильно зазначених відомостей. Виданий сертифікат є документом, який підтверджує статус преференційного походження товару. Жодні сумніви щодо відомостей зазначених у факультативних для заповнення графах не можуть свідчити про його нечинність.

Відповідно завданнями управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Харківської митниці ДФС є, зокрема: прийняття попередніх рішень про визначення країни походження товарів відповідного до встановленого порядку; надсилання до уповноважених органів зарубіжних країн запитів з перевірки достовірності сертифікатів про походження товарів, що подані до митного оформлення на умовах вільної торгівлі, а також перевірки виконання критеріїв походження товарів відповідно до вимог міжнародних договорів; підготовлення та направлення у встановленому порядку до ДФС запитів щодо проведення перевірки сертифікату про походження товарів та декларації інвойсу; направлення до ДФС інформації про підприємства, що подавали при митному оформленні фальсифіковані сертифікати про походження товарів для внесення до реєстру підприємств Чорний список ; направлення у встановлені строки до ДФС інформації про здійснення перевірки країни походження товару на умовах угод про вільну торгівлю; ведення реєстру товарів, по яким здійснено перевірки.

Харківською митницею ДФС на момент прийняття оскаржуваних рішень не було направлено відповідного запиту щодо верифікації поданого сертифікату походження та не було отримано відповідної відповіді від суб'єкта, який видав зазначений сертифікат. Отже оскаржувані рішення прийняті Харківською митницею ДФС були передчасними, протиправними та незаконними з огляду на зазначене.

Натомість Харківською митницею ДФС було порушено процедуру верифікації сертифікату та було протиправно та незаконно визнано його не чинним в порушення норм чинного законодавства.

Крім того суд зазначає, що листом Харківської митниці ДФС №3501/00-1/20-70-19-04 від 29.05.2017 року повідомлено про отримання митницею відповіді від уповноважених органів Німеччини стосовно автентичності сертифікатів з перевезення товару ЕUR.1 № А 697654 від 18.02.2016 та № А 697652 від 12.02.2016. Також зазначено, що вище згадані сертифікати дійсно видані митними органами Німеччини та є автентичними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2016/00048 від 23.02.2016 р. діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, тому дана картка відмови підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування висновку по ЕМД №807110000/2016/002000 від 23.02.2016 року, суд зазначає наступне.

Листом Харківської митниці ДФС №314/ФОП/00-2/20-70-19-03 від 12.12.2016 року повідомлено, що рішення (висновок) управлінням адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Харківської митниці ДФС по ЕМД №807110000/2016/002000 від 23.02.2016 року ні в паперовому, ні в електронному вигляді не оформлювалось.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи не було спростовано інформації у вищевказаному листі Харківської митниці ДФС, а позивачем не надано належних доказів існування висновку по ЕМД №807110000/2016/002000 від 23.02.2016 року, як і не надано самого висновку в паперовому чи в будь якому іншому вигляді.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування висновку по ЕМД № 807110000/2016/002000 від 23.02.2016 року, задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" до Харківської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком" про визнання протиправним та скасування висновку і картки відмови -задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2016/00048 від 23.02.2016 р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" (62489, Харківська область, смт. Безлюдівка, вул. Молодіжна, буд.15 код ЄДРПОУ 35119457) судові витрати в загальному розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (61003, м.Харків, вул. Короленка, 16-б, код ЄДРПОУ 39534151).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18.07.2017 року.

Суддя О.М.Тітов