Ухвала

від 19.07.2017 по справі 826/14638/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14638/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Партнер до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Глобал Партнер (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0007342213 та № 0007352213від 26 травня 2014 року; скасування податкової вимоги № 12923-25 від 03 липня 2014 року; скасування рішення № 655/26-59-25-01-14 від 21 липня 2014 року про опис майна у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2015 року у справі № 826/14638/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2016 року № К/800/11142/16 попередні судові рішення у справі № 826/14638/14 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 11 квітня 2017 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києві від 25 березня 2014 року по матеріалах досудового розслідування, на підставі наказу № 125 від 18 квітня 2014 року, у порядку підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Глобал Партнер по взаємовідносинам з ТОВ Старксервіс за період 2012-2014 років, за результатами якої складено акт № 1043/2213/38568111 від 07 травня 2014 року (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог: пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Глобал Партнер занижено податок на додану вартість в періоді, який перевірявся на суму 3 724 404 грн.; пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Глобал Партнер занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 610 695 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 26 травня 2014 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0007352213 відповідно до якого згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ Глобал Партнер збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3 263 369 грн., у тому числі за основним платежем на суму 2 610 695 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674 грн.;

- № 0007342213 відповідно до якого згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ Глобал Партнер збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 655 505 грн., у тому числі за основним платежем - 3 724 404 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 931 10 грн.

Крім того, відповідачем оформлено податкову вимогу № 12923-25 від 03 липня 2014 року, згідно якої зобов'язано ТОВ Глобал Партнер сплатити суму узгодженого податкового боргу у розмірі 1 045 грн., а 21 липня 2014 року прийнято рішення № 655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.

Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 26 липня 2016 року № К/800/11142/16 вказав, що судам належить з'ясувати: характер та зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Старксервіс ; дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції; наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій. Також касаційний суд зазначив, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не встановлено чи було прийнято судом відповідне рішення по кримінальному провадженню № 32013110000000012 від 17 січня 2013 року, внесеного до ЄРДР за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як убачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді позивач мав господарські правовідносини з ТОВ Старксервіс на підставі договору № 0910-021 від 09 жовтня 2013 року, згідно якого ТОВ Старксервіс (виконавець) зобов'язується за завданням замовника (ТОВ Глобал Партнер ) виготовляти та передавати йому у власність продукцію, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати продукцію на умовах, передбачених договором.

На виконання договору ТОВ Старксервіс протягом листопада 2013 року - січня 2014 року поставило ТОВ Глобал Партнер товар в асортименті - коробки (упаковки) до товарів (пилососів, чайників, прасок, пральних та посудомийних машин, тощо), що підтверджується відповідними видатковими накладним та податковими накладними на загальну суму 22 346 421, 04 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 724 403, 51 грн.

Розрахунки між підприємствами проводилися у безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Транспортування вказаного товару від ТОВ Старксервіс здійснювалося залученим позивачем перевізником ТОВ Престо , що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, в яких вантажоотримувачем визначено позивача, а вантажовідправником, відповідно, - ТОВ Старксервіс .

В товарно-транспортних накладних зазначено вид та кількість вантажу, містяться відмітки водія-експедитора, ідентифіковані транспортні засоби, а також містяться відтиски штампу/печатки та підписи учасників операцій - постачальника та покупця.

На підтвердження факту перевезення у справі також міститься копія договору надання транспортних послуг № 0111/2-03 від 01 листопада 2013 року, укладеного між ТОВ Глобал Партнер та ТОВ Престо , та відповідні до нього акти прийому-передачі наданих транспортних послуг.

Відповідальне зберігання товарів на складі, навантаження та розвантаження товарів, а також надання інших послуг, пов'язаних із вантажем, здійснювалися ТОВ Тефія на підставі укладених із ТОВ Глобал Партнер договорів № КЗТН-0104/13-01 від 01 квітня 2013 року та № КЗТН-1312- 02/13 від 31 грудня 2013 року.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відсутність первинних документів під час перевірки в акті перевірки не встановлено.

Висновки акту перевірки про те, що первинні документи, виписані постачальником, не мають юридичної сили суд вважає безпідставними, оскільки порушення при створенні чи під час діяльності постачальника не позбавляють правового значення виписаних ним первинних документів.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на не підтвердження реальності вчинення господарських операцій, у зв'язку із не наданням позивачем до перевірки документів щодо оформлення працівників ТОВ Глобал Партнер , наказів на відрядження, посвідчень на відрядження, авансових звітів, квитків на проїзд, проживання та перебування працівників в Київській області, то суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що податкове законодавство не ставить право платника на формування витрат у залежність від наявності у платника таких документів, а тому відсутність такої документації само по собі не може свідчити про вчинення позивачем порушення та позбавляти його права формування відповідних вигод. При цьому суд враховує, що під час розгляду справи з боку податкового органу не надано доказів того, що в ході перевірки витребовувалися такі документи, але позивач відмовився їх надати (акт відмови у наданні документів, як передбачено пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України).

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як встановлено судом, ТОВ Глобал Партнер здійснює діяльність з оптової торгівлі побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення, оптової торгівлі електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього.

Для здійснення основного виду діяльності ТОВ Глобал Партнер на підставі договору оренди № 15/02-13 від 15 лютого 2013 року та додаткової угоди до нього орендує у ТОВ Фламенко частину нежитлового приміщення загальною площею 104,53 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, що визнається відповідачем в акті перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, що у позивача станом на жовтень 2013 року кількість штатних одиниць становила 31, а на січень 2014 року - 36,5.

Позивач стверджує, що спірний товар (коробки, упаковки) придбавався у контрагента з метою використання у власній діяльності по продажу побутової техніки (електроніки).

На підтвердження реальності спірних господарських операцій та факту використання придбаних товарів у межах господарської діяльності позивач надав до суду копії наступних документів: розрахункові документи; бухгалтерські та аналітичні довідки; оборотно-сальдові відомості; зведені реєстри ТОВ Глобал Партнер , які характеризують господарські операції з придбання (імпорту) товарів, виготовлення та придбання упаковки, транспортування, перепакування товарів, отримання інших суміжних послуг, подальшої реалізації товарів, які у своїй сукупності підтверджують здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ Глобал Партнер та ТОВ Старксервіс ; довідка № 0910/2 від 09 жовтня 2014 року про відображення в обліку операцій, пов'язаних з імпортом, товарів, їх перепакуванням та продажем, покупцям за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року; договір поставки продукції № 0910-021 від 09 жовтня 2013 року між ТОВ Глобал Партнер і ТОВ Старксервіс з додатковою угодою № 1 від 09 жовтня 2013 року; накази ТОВ Глобал Партнер про виготовлення та заміну упаковки імпортованих товарів; господарські договори відповідального зберігання товарів на складі, транспортного експедирування і завантажувально-розвантажувальних робіт між ТОВ Тефія і ТОВ Глобал Партнер з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); договір перевезення вантажів між ТОВ Престо і ТОВ Глобал Партнер з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують придбання ТОВ Глобал Партнер товарів у ТОВ Старксервіс , а також їх транспортування ТОВ Престо (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, замовлення-специфікації до договору, кошториси до замовлень-специфікацій, протоколи погодження остаточного вигляду виробу з фото додатками, тощо); фінансово-господарські документи по взаємовідносинах ТОВ Глобал Партнер з ТОВ Лайк Трест , що підтверджують придбання ТОВ Глобал Партнер послуг щодо перепакування товарів з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ Старксервіс , а також послуг з приведення імпортних товарів у відповідність до вимог законодавства про захист прав споживачів (договір про надання послуг, заявки на виконання робіт, кошториси до заявок, акти передання матеріалів, звіти про використання матеріалів, звіти обстеження виробів, акти виконаних робіт, акти списання матеріалів); податкові накладні по взаємовідносинам ТОВ Глобал Партнер з ТОВ Лайк Трест та витяг з єдиного реєстру податкових накладних; довідки ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 1747/2202/38568111 від 31 липня 2014 року Про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ Глобал Партнер щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ Лайк Трест реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2014 року ; фінансово-господарські документи по взаємовідносинам ТОВ Глобал Партнер з INTER - COM 2000 LTD , що підтверджують придбання ТОВ Глобал Партнер імпортного товару, який у подальшому перепакувався силами ТОВ Лайк Трест з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ Старксервіс ; фінансово-господарські документи по взаємовідносинам ТОВ Глобал Партнер з R' DAM HOLDINGS Ltd. , Mauritius , що підтверджують придбання ТОВ Глобал Партнер імпортного товару, який у подальшому перепакувався силами ТОВ Лайк Трест з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ Старксервіс ; фінансово-господарські документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Антараль , які підтверджують реалізацію (продаж) ТОВ Глобал Партнер імпортної продукції; накладні на прийняття та видачу ТОВ Тефія з відповідального зберігання згідно договору № КЗТН-0104/13-01 від 01 квітня 2013 року, який ТОВ Глобал Партнер реалізовано ТОВ Антараль ; фінансово-господарські документи по взаємовідносинам ТОВ Глобал Партнер з ТОВ Хаус-Технік , які підтверджують реалізацію (продаж) ТОВ Глобал Партнер імпортної продукції; накладні вимоги на відпуск товару зі складу; накладні вимоги на прийняття товарів на відповідальне зберігання на складі; банківські виписки про перерахування коштів ТОВ Антараль і ТОВ Хаус-Технік на розрахунковий рахунок ТОВ Глобал Партнер за придбаний товар.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного здійснення господарських операцій вказує, що позивач здійснював витрати на придбання у ТОВ Старксервіс товарів для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Крім того, у зв'язку зі здійсненням спірних операцій позивач отримав економічний ефект від подальшого продажу придбаного товару у вигляді прибутку, що відображено ним у відповідних податкових деклараціях з податку на прибуток у складі доходу за звітний період. У свою чергу в акті перевірки відповідачем не встановлено порушень з приводу формування ТОВ Глобал Партнер доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач правомірно формував витрати за перевірений період по взаємовідносинам з контрагентом за спірними операціями.

При вирішенні даного спору, суд враховує вимоги статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ Старксервіс було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на дані податкової звітності постачальника щодо відсутності інформації про трудові ресурси, складські приміщення, транспорт та устаткування, оскільки зазначене не підтверджується будь-якими доказами.

Помилковими є також твердження відповідача про відсутність здійснення господарських операцій, зроблене на підставі отриманої податкової інформації, у тому числі у вигляді актів про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника, виходячи з того, що зазначені обставини не підтверджується належними доказами, а неможливість звірки свідчить лише про відсутність у податкового органу відомостей.

У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Так, посилання відповідача на протокол допиту директора ТОВ Старксервіс - ОСОБА_2, слід зазначити, що за відсутності висновків експертизи, проведеної в порядку статті 84 Податкового кодексу України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями, самі по собі, за відсутності вироку у кримінальній справі, не є достатніми та допустимими доказами юридичної дефектності первинних документів та податкових накладних, нездійснення спірних операцій, та підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2012 року у справі № К-9574/08.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 32013110000000012 від 17 січня 2013 року, в рамках якого слідчим прийнято постанову про призначення позапланової документальної перевірки позивача, вказане кримінальне провадження розслідувалося відносно громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ ПІАР ПАРТНЕР та ТОВ Ф'ЮЧЕРС ІНВЕСТ , а не відносно ТОВ Старксервіс чи ТОВ Глобал Партнер , і було закрите 06 вересня 2013 року, тобто до прийняття постанови про призначення позапланової перевірки позивача. Дане кримінальне провадження було закрите на підставі частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Що ж стосується посилання в акті перевірки на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року, згідно якого ОСОБА_5 - директора ТОВ Старксервіс визнано винним у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (пособництво у створенні ряду фіктивних підприємств, у тому числі і ТОВ Старксервіс ), суд зазначає про наступне.

Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року по кримінальній справі № 761/22932/13-к, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_5; визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Проте, оцінюючи вказаний вирок як доказ, суд звертає увагу на те, що всі первинні документи, які укладалися між ТОВ Старксервіс та позивачем за спірними операціями, з боку ТОВ Старксервіс підписані його керівником ОСОБА_2, який приступив до виконання обов'язків директора з 04 грудня 2012 року, тобто зовсім іншою особою.

До того ж, у згаданому вироку Шевченківського районного суду міста Києва не встановлено, що ТОВ Старксервіс не мало взаємовідносин з ТОВ Глобал Партнер , не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ Старксервіс по взаємовідносинам із ТОВ Глобал Партнер та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку, суд керується наступним.

Згідно з п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ Старксервіс товарів безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ Старксервіс , був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг/товарів. В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Порушень з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних підприємством-постачальником, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ Старксервіс , тому висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - протиправним.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до матеріалів справи додано висновок судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7771/7772/14798-14803/15-45 від 27 серпня 2015 року, яким підтверджується реальність господарської діяльності ТОВ Глобал Партнер з ТОВ Старксервіс , R' DAM HOLDINGS Ltd. , ТОВ Тефія , ТОВ Престо , ТОВ Антраль , ТОВ Хаус Технік . Також, встановлено, що висновки акту відповідача № 1043/22-13/38568111 від 07 травня 2014 року - документально не підтверджуються.

Згідно наявного в матеріалах справи листа начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві підполковника податкової міліції Новачука С.А. (вих. №21321/10/26-59-09-01 від 25 травня 2015 року) кримінальне провадження № 32014100100000063 від 21 травня 2014 року в частині кримінального правопорушення, зареєстрованого за матеріалами акту перевірки № 1043/22-13/38568111 від 07 травня 2014 року, закрито прокуратурою Шевченківського району міста Києва на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях службових осіб ТОВ Глобал Партнер , передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Отже, вказані обставини додатково свідчать на користь того, що наведені відповідачем в акті перевірки аргументи не спростовують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується посилань представника апелянта на те, що Верховний суд України звернув увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду України від 05.03.2012 (справа № 21-421а11), відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним, то колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду у справах про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Тобто, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, ухвала про закриття провадження), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС.

Згідно зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Оскільки сторонами не надано суду обвинувальних вироків суду відносно керівників як позивача так і його контрагентів, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе відійти від позиції Верховного суду України.

Також, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення з боку його контрагентом.

Крім того, суд звертає увагу на незаконність проведеної податковим органом перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі якого проведена спірна перевірка позивача, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як убачається з матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Глобал Партнер була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у ув'язку із надходженням постанови слідчого з ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києві Тахтарова О.С. від 25 березня 2014 року Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ Глобал Партнер по взаємовідносинам з ТОВ Старксервіс , винесеної в рамках кримінального провадження № 32013110000000012 від 17 січня 2014 року, внесеного до ЄРДР за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

Однак, судом встановлено, що постанова слідчого Тахтарова О.С. від 25 березня 2014 була скасована постановою старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Барабаш Д.В. від 18 квітня 2014 року Про скасування постанов слідчого про призначення перевірок , як незаконно прийнята.

Тобто, станом на момент проведення перевірки та складання акту перевірки постанова про призначення перевірки була скасована, а тому законних підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період 2012-2014 років фактично не існувало.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення № 0007342213 та № 0007352213 від 26 травня 2014 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Що стосується вимог про скасування податкової вимоги № 12923-25 від 03 липня 2014 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 655/26-59-25-01-14 від 21 липня 2014 року, то колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вони підлягають скасуванню також, оскільки є похідними від протиправних податкових повідомлень-рішень.

Окрім того, як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана позивачем до суду першої інстанції 23 вересня 2014 року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , у редакції чинній на момент подання адміністративного позову по даній справі, за подання позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 вересня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову до суду першої інстанції сплачено судовий збір за три вимоги майнового характеру.

Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду за вимогами майнового характеру у розмірі 16 077, 60 грн. (1 218 х 4 х 3 х 110 %).

З урахуванням положень Закону України Про судовий збір , з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 16 077, 60 грн.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, Код ЄДРПОУ 39561761) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 220301106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 16 077,60 грн. (шістнадцять тисяч сімдесят сім гривень шістдесят копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Є.В. Чаку

Судді В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Повний текст ухвали виготовлено 24.07.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.