Ухвала

від 24.07.2017 по справі 903/242/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" липня 2017 р. Справа № 903/242/15 Суддя господарського суду Волинської області Філатова С.Т., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" від 05.07.2017р. (вх.№01-59/17/17від 10.07.2017р.) про відстрочку виконання рішення

по справі №903/242/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау"

про стягнення 131 881 062, 85 грн.

Суддя Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від заявника: Мельничук В.В., дов. від 05.07.2017р. №16

від позивача (стягувача): н/в

від Луцької ОДПІ: Михалік М.В. , дов. від 23.05.2017р. №32

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" звернулося до господарського суду з заявою від 05.07.2017р. (вх.№01-59/17/17від 10.07.2017р.), в якій просить відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015р. по справі №903/242/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" про стягнення 131 881 062,85 грн. до 01.03.2018р.

Заява обґрунтована таким:

На сьогоднішній день заявник перебуває у складному фінансовому становищі, що ускладнює виконання рішення суду. Сума, заявлена до стягнення за даним рішенням, є досить значною і сплата цієї суми може призвести до ліквідації підприємства, а у зв'язку з наявністю інших кредиторів товариства, до неможливості виконання зобов'язань у повному обсязі перед всіма кредиторами товариства.

Крім того, наявність інфляційних процесів в економіці держави, нестабільна політична ситуація в країні, все це негативно впливає на фінансовий стан та стабільність роботи підприємства.

Через скрутне фінансове становище ТзОВ Едель-Бау змушене було тимчасово призупинити господарську діяльність.

Товариство має намір відновити господарську діяльність та добровільно здійснювати погашення суми боргу.

ТзОВ Аудиторською фірмою Аудит-Стандарт з 27.02.2017р. по 07.06.2017р. було проведено аудит ТОВ Едель-Бау та 02.03.2016р. видано аудиторський висновок - Звіт незалежного аудитора про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур щодо аналізу фінансової звітності товариства.

Згідно п. 5.1. звіту, аудиторською фірмою отримано фінансову звітність ТзОВ Едель-Бау станом на 31.12.2016р. та 31.03.2017р., та здійснено порівняння цих показників із залишками відповідних рахунків в Головній книзі станом на 31.12.2016р. та 31.03.2017р. Зафіксовано, що розрахункові економічні показники платоспроможності та фінансової стійкості на базі даних фінансової звітності на вказані дати в цілому не відповідають встановленим нормативам, що свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства.

Непокритий збиток товариства станом на 31.03.2017р. становить 167 584 тис. грн.

Згідно п.5.2. звіту, аудиторською фірмою отримано показники структури власного капіталу для оцінки фінансової стійкості підприємства, здійснено порівняння цих показників з установчими документами та із залишками відповідних рахунків в Головній книзі станом на 31.12.2016р., 31.03.2017р. Зазначено, що підприємство має значення чистих активів в сумі -163 584 тис. грн., що є меншим значенням від показника статутного фонду та не відповідає встановленим вимогам cт. 155 ЦК України та чинного законодавства України, а економічні показники на вказані дати показують всі ознаки критичного стану підприємства.

Зазначено, що результат аналізу вищенаведених показників фінансової звітності підприємства в результаті проведення умовної реструктуризації в порівнянні з цими ж показниками, розрахованими станом на 31.03.2017р., свідчить, що переведення кредиторської заборгованості з поточної в довгострокову в цілому дозволило поліпшити показники ліквідності та платоспроможності підприємства. Поліпшення даних показників зумовлено відтермінуванням строків кредитної заборгованості, в той час як у підприємства залишається можливість генерувати кошти для її погашення.

Таким чином, зафіксовано, що у підприємства з'являється ймовірність виконати свої зобов'язання перед кредиторами, якщо брати до уваги не тільки заборгованість по сумам, а і по термінам погашення зобов'язань, що і пропонує підприємство - постатейну реструктуризацію балансу.

Зважаючи на подальше ймовірне погіршення коефіцієнтів платоспроможності та коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства у зв'язку з таким стягненням з товариства якісної дебіторської заборгованості та залишків на поточних рахунках товариства на загальну суму 131 881 062,85 гривень та відповідному зменшенню залишку по статті балансу Короткострокові кредити банків це може призвести до ліквідації підприємства, а у зв'язку з наявністю інших кредиторів товариства (а також беручи до уваги від'ємний Власний капітал товариства на 31.03.2017р.), до неможливості виконання зобов'язань у повному обсязі перед всіма кредиторами товариства.

До заяви долучив звіт від 07.06.2017р. ТзОВ Аудиторської фірми Аудит Стандарт про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур щодо аналізу фінансової звітності ТОВ Едель-Бау станом на 31.03.2017р., довідку №9 від 05.07.2017р. директора ТзОВ "Едель-Бау" Зеленковського О.О. про те, що на підприємстві ТзОВ "Едель-Бау" господарська діяльність не ведеться, рухоме та нерухоме майно відсутнє, ухвали господарській судів по інших справах.

Ухвалою суду від 12.07.2017р. призначено розгляд заяви на 24.07.2017р. на 10:00 год.

ПАТ "ВіЕйБі Банк" у заяві від 20.07.2017р., яка надійшла електронною поштою, зазначило, що на підставі постанови Правління НБУ від 19.03.2015р. №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" і рішення Фонду від 20.03.2015р. №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" у банку строком на 1 рік по 19.03.2016р.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 22.02.2016р. №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації банку та повноваження ліквідатора банку строком на два роки до 19.03.2018р.

Повідомило, що представник ПАТ "ВіЕйБі Банк" не зможе прибути до суду в судове засідання, що обумовлено зниженням чисельності спеціалістів, відсутністю часу та відсутністю грошових коштів на переїзд за межі м. Києва, у зв'язку з чим звернулося з клопотаннями про відкладення розгляду заяви та участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Клопотання про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції відхилені, як такі, що суперечить вимогам ст.ст. 74-1, 121 ГПК України. Згідно зі ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Ухвалою суду від 12.07.2017р. заяву призначено до розгляду на 24.07.2017р., клопотання стягувача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надійшло до суду 20.07.2017р., тобто з порушенням строку, передбаченого статтею 74-1 ГПК України, для звернення із зазначеним клопотанням, що унеможливлює проведення судового засідання, призначеного на вищевказану дату, в режимі відеоконференції.

У відповідності до вимог ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вищий господарський суд України у п. 25 інформаційного листа від 11.04.2005р. №01-8/344 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році роз'яснив, що господарський суд не може продовжити встановлений ч. 1 ст. 121 ГПК України строк розгляду заяви про відстрочку виконання рішення.

Представник заявника у судовому засіданні 24.07.2017р. заяву про відстрочку підтримав з підстав, викладених в останній.

Представник Луцької ОДПІ у судовому засіданні 24.07.2017р. заяву заперечив, як безпідставну.

Заслухавши пояснення представника заявника та Луцької ОДПІ, дослідивши долучені до заяви докази, господарський суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи із такого:

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.03.2015 року у справі №903/242/15 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 131 881 062,85грн., в тому числі: 110 000 000грн. - заборгованості за кредитним договором №13-2014 від 08.01.2014р., 15 495 232,88грн. - заборгованості по процентам, 2 193 972,60грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 501 990,64грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 288 853,20грн. - 3% річних, 2 767 741,86грн. - інфляційних збитків за несвоєчасне погашення боргу та 633 271,67грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів. Крім того, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 73 080,00грн.

06.04.2015р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015р. видано накази за №903/242/15-1 та №903/242/15-2.

18.02.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" звернулося до господарського суду із заявою №б/н від 12.02.2016р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015р. по справі №903/242/15 до 13.02.2019р.

В обґрунтування заяви посилалось на складне фінансове становище, наявність негативного впливу інфляційних процесів в економіці держави, нестабільної ситуації в країні на фінансовий стан та стабільність роботи підприємства, призупинення господарської діяльності підприємства, недостатність коштів на рахунку підприємства для погашення заборгованості, відсутність рухомого та нерухомого майна.

Ухвалою суду від 01.03.2016р. в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" №б/н від 12.02.2016р. про відстрочку виконання рішення відмовлено.

25.03.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" звернулося до господарського суду із заявою №б/н від 25.03.2016р. (вх.№01-59/60/16 від 30.03.2016р.), в якій просило відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015р. по справі №903/242/15 до 01.09.2017р.

В обґрунтування заяви долучило довідку директора ТзОВ "Едель-Бау" Зеленковського О.О. №1 від 25.03.2016р. про те, що на підприємстві ТзОВ "Едель-Бау" господарська діяльність не ведеться, рухоме та нерухоме майно відсутнє, Звіт ТзОВ "Аудиторської фірми "Аудит Стандарт" від 02.03.2016р. про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур щодо аналізу фінансової звітності ТзОВ "Едель-Бау" станом на 31.12.2015р.

Повідомило, що ТзОВ "Едель-Бау" має намір відновити господарську діяльність та добровільно здійснювати погашення суми боргу.

Ухвалою суду від 18.04.2016р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" №б/н від 25.03.2016р. (вх.№01-59/60/16 від 30.03.2016р.) про відстрочку виконання рішення господарського суду від 24.03.2015р. у справі № 903/242/15 до 01.09.2017р. відмовлено.

21.12.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" звернулося до господарського суду з заявою №б/н (вх.№01-59/226/16 від 28.12.2016р.), в якій просило відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015р. на один рік шість місяців.

В обґрунтування заяви долучило звіт ТзОВ "Аудиторської фірми "Аудит Стандарт" про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур щодо аналізу фінансової звітності ТзОВ "Едель-Бау" станом на 30.09.2016р., довідку директора ТзОВ "Едель-Бау" Зеленковського О.О. №7 від 21.12.2016р. про те, що на підприємстві ТзОВ "Едель-Бау" господарська діяльність не ведеться, рухоме та нерухоме майно відсутні.

Ухвалою суду від 10.01.2017р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" №б/н від 21.12.2016р. (вх.№01-59/226/16) про відстрочку виконання рішення господарського суду від 24.03.2015р. у справі № 903/242/15 на один рік шість місяців відмовлено.

05.07.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" звернулося до господарського суду із заявою від 05.07.2017р. (вх.№01-59/17/17від 10.07.2017р.), в якій просить відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015р. до 01.03.2018р.

В обґрунтування заяви долучило звіт ТзОВ "Аудиторської фірми "Аудит Стандарт" про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур щодо аналізу фінансової звітності ТзОВ "Едель-Бау" станом на 30.03.2017р., довідку директора ТзОВ "Едель-Бау" Зеленковського О.О. №9 від 05.07.2017р. про те, що на підприємстві ТзОВ "Едель-Бау" господарська діяльність не ведеться, рухоме та нерухоме майно відсутні.

Відповідно до ч.4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Заява відповідача розглядається відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Згідно п.10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003р." при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.1, 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Обов'язковою умовою надання розстрочки чи відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Заявником не надано документів, проаналізувавши які можна дійти висновку про реальну можливість виконання рішення господарського суду 01.03.2018р. та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду; як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення, не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

Наведені заявником в заяві та в судовому засіданні 24.07.2017р. підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, що давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення до 01.03.2018р., яке не виконується з квітня 2015р.

В судовому засіданні представник заявника підтвердив невиконання судового рішення в повному обсязі.

При цьому, суд зауважив, що матеріали справи не містять доказів закінчення виконавчого провадження через неможливість виконання у спосіб, передбачений рішенням від 24.03.2015р. у справі №903/242/15, відсутні також і висновки державного виконавця про неможливість виконання рішення господарського суду.

Водночас, суд зауважує, що довідка директора ТзОВ "Едель-Бау" Зеленковського О.О. №9 від 05.07.2017р. про те, що на підприємстві ТзОВ "Едель-Бау" господарська діяльність не ведеться, рухоме та нерухоме майно відсутнє, не гарантує виконання рішення суду боржником в подальшому.

До того ж, при зверненні із заявами про відстрочку виконання судового рішення 25.03.2016р., 21.12.2016р. заявник долучав заяви №1 від 25.03.2016р., №7 від 21.12.2016р. про те, що на підприємстві господарська діяльність не ведеться, рухоме та нерухоме майно відсутнє. Вказані довідки спростовують твердження заявника про наміри та реальну можливість відновити роботу підприємства та добровільно сплатити борг.

Що стосується результатів Звіту ТзОВ "Аудиторської фірми "Аудит Стандарт" про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур щодо аналізу фінансової звітності ТзОВ "Едель-Бау" станом на 31.03.2017р., то наведені дані щодо економічних показників, фінансової звітності, показників статутного фонду, значення чистих активів та моделювання коефіцієнтів платоспроможності підприємства, наведені в звіті, практично повністю збігаються з даними звітів станом на 31.12.2015р., 30.09.2016р., яким надано оцінку судом в ухвалах від 11.04.2016р., 10.01.2017р., до того ж як зазначено в звіті, він не є аудитом або оглядом, проведеним відповідно до Міжнародних стандартів аудиту або Міжнародних стандартів завдань з огляду (або національних стандартів чи практики), тому фірма не висловлює впевненості стосовно фінансового стану товариства станом на 30.03.2017р.

Водночас, у Звіті вказано, що у товариства відсутня реалізація (прибуток), непокритий збиток станом на 31.03.2017р. становить 167 584 тис. грн.., при тому що станом на 30.09.2016р. він становив 166 868,2 тис. грн., що свідчить про відсутність позитивної динаміки у господарській діяльності підприємства.

Зауважено, що Звіт призначений лише для товариства і не повинен використовуватись в будь-яких інших цілях; Звіт стосується лише рахунків і статей, вказаних у Звіті, і не поширюється на будь-які фінансові звіти товариства у цілому.

Тобто, не може слугувати обґрунтуванням можливості забезпечення виконання судового рішення в подальшому - 01.03.2018р.

Суд зауважує, що відповідно до ст.42 та абзацу 5 ст.44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

З огляду на це, суд вважає, що наведені заявником обставини передусім є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу якихось об'єктивних, незалежних від боржника обставин.

До того ж, жодних дій, які б свідчили про намагання боржника забезпечити добровільне виконання рішення, не вчинено.

Крім того, господарський суд зобов'язаний врахувати майнові інтереси обох сторін, як боржника, так і стягувача.

Що стосується негативного впливу інфляційних процесів в економіці держави, то цей вплив поширюється як на боржника, так і на стягувача, який на даний час перебуває в процесі ліквідації, яка обмежена визначеними законодавством строками.

Так, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.03.2015р. № 63 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" строком на 1 рік з 20.03.2015р. по 19.03.2016р.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 22.02.2016р. №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації банку та повноваження ліквідатора банку строком на два роки до 19.03.2018р.

Діяльність банку під час здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом та який має пріоритет перед іншими нормами законодавства України під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відноситься, зокрема, вжиття заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб. Основною метою Уповноваженої особи Фонду при здійсненні ліквідації є захист прав і законних інтересів вкладників банку, забезпечення ефективної процедури ліквідації.

Разом з тим, суд зауважує, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, тому з метою вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини - несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, - суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин даної справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у пар.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на зазначене, суд вважає, що надання у даному випадку відстрочки було б невмотивованим, позаяк фактичне зупинення виконання рішення, що набрало чинності в квітні 2015р., на тривалий період до березня 2018р. було б здійснено без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, чим порушено основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавило б кредитора можливості захистити свої права, знизило б авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не могло б вважатися законним та справедливим.

Крім цього, суд зауважує, що доводи, наведені у заяві про відстрочку виконання рішення від 05.07.2017р., вже наводились заявником у заявах про відстрочку виконання рішення від 12.02.2016р., 25.03.2016р., 21.12.2016р. оцінені судом та у задоволенні заяв судом відмовлено ухвалами від 01.03.2016р., 06.04.2016р., 10.01.2017р. що набрали законної сили.

При цьому суд відзначає, що сума основної заборгованості 110 000 000,00грн. заборгованості за кредитом та 15 495 232,88грн. заборгованості за процентами виникла у відповідача у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №13-2014 від 08.01.2014р.

За вказаним договором відповідач отримав кредит у сумі 110 000 000,00 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом з терміном користування до 15.12.2014р.

Враховуючи набрання рішенням законної сили 06.04.2015р., і обов'язковість його для виконання, тривалий час невиконання рішення суду в повному обсязі та той факт, що боржником не доведено винятковості обставин та об'єктивної можливості виконати рішення 01.03.2018р., суд дійшов висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" від 05.07.2017р. (вх.№01-59/17/17від 10.07.2017р.) про відстрочку виконання рішення від 24.03.2015р. у справі №903/242/15 до задоволення не підлягає.

При розгляді заяви судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, що висловлена, зокрема, у постановах від 19.11.2014р. у справі №5019/117/11, від 17.12.2015р. у справі №5015/3077/12, від 28.12.2015р. у справі №42/78-17/284, від 29.03.2016р. у справі №903/336/14 та Рівненським апеляційним господарським судом у постановах від 05.08.2014р. у справі №903/1545/13, від 03.02.2016р. у справі №903/336/14.

Відповідно до п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ст. 121 ГПК України не обмежує право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом, за умови обґрунтування належними доказами неможливості виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау" від 05.07.2017р. (вх.№01-59/17/17від 10.07.2017р.) про відстрочку виконання рішення господарського суду від 24.03.2015р. у справі № 903/242/15 до 01.03.2018р. відмовити .

Суддя С. Т. Філатова