Ухвала

від 24.07.2017 по справі 904/7452/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.07.2017 Справа № 904/7452/17

Суддя Воронько В.Д. , розглянувши матеріали

за позовом Садівничого товариства "Ізумруд", смт Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області

до Садівничого товариства "Топольок", смт Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області

про визнання договору укладеним та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Садівниче товариство "Ізумруд" (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Садівничого товариства "Топольок" (відповідач), у якій заявило вимоги про:

визнання укладеним договору № 7-3 про відшкодування витрат за надані послуги між Садівничим товариством "Ізумруд" та Садівничим товариством "Топольок" від 01.04.2015;

зобов'язання голови правління Садівничого товариства "Топольок" підписати договір № 7-3 про відшкодування витрат за надані послуги між Садівничим товариством "Ізумруд" та Садівничим товариством "Топольок" від 01.04.2015.

Під час перевірки та підготовки цього позовного матеріалу до розгляду, дослідивши його за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог, господарський суд Дніпропетровської області встановив, що позовна заява подана до суду з порушенням правил подання позову, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

Відповідно до приписів ГПК України, позовна заява повинна відповідати формі та змісту, встановлених розділом VІІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті Закону передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2017 рік", ст. 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн.

З огляду на прохальну частину позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимоги немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п.2.11 ч.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13 № 7).

Отже, за обидві немайнові вимоги судовий збір повинен бути сплачений на загальну суму 3200,00 грн (1600,00 + 1600,00), тобто по 1600,00 грн за кожну вимогу окремо.

До позовної заяви позивачем додано тільки однин платіжний документ (квитанція № 0.0.811547135.1 від 20.07.2017) на суму 1684,00 грн, тобто судовий збір сплачено лише за однією позовною вимогою немайнового характеру та недоплата судового збору складає 1516,00 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо повернення сплачених сум судового збору.

Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до п. 2 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За змістом правової позиції, викладеної у п.п. 5.2 п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, викладену від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 1684,00 грн, сплачені квитанцією № 0.0.811547135.1 від 20.07.2017, підлягають поверненню платнику на підставі Закону України "Про судовий збір" за умови подання ним відповідного клопотання.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Садівничому товариству "Ізумруд" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток (тільки заявнику) : позовна заява з додатком на "48" арк., у тому числі квитанція № 0.0.811547135.1 від 20.07.2017 про сплату судового збору у сумі 1684,00 грн.

Суддя В.Д. Воронько