Ухвала

від 21.07.2017 по справі 917/1217/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua УХВАЛА 21.07.17                                                                           Справа №  917/1217/13         Колегія суддів: головуючий суддя Тимощенко О.М., судді Киричук О.А., Кульбако М.М., розглянувши скаргу Приватного  акціонерного товариства  "АвтоКраз" на дії державного виконавця по справі №917/1217/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вул. Шевченка, 12, м. Київ, 01001 до  Публічного акціонерного товариства  "АвтоКраз", вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область,39631 про стягнення 184366247,51грн. Встановив: Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.11.2013 року (Колегія суддів: головуючий суддя Кльопов І.Г,  судді Киричук О.А., Солодюк О.В.) у даній справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» були задоволені частково та  стягнуто  з Публічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за Кредитним договором № 76-08/КР від 01.12.2008р. в розмірі  170804480,51 грн., з яких: 95000000,00 грн. - заборгованість за кредитом згідно Кредитного договору від 01.12.2008 року № 76-08/КР; 68152533,99 грн. - заборгованість за відсотками; 5668767,12грн. - 3% річних за простроченим кредитом; 1640005,10грн. - 3% річних за простроченими відсотками; 270425,37грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 72748,93грн. інфляційні нарахування за несплату відсотків, а також 63757,68грн. витрат по сплаті судового збору. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року рішення господарського Полтавської області від 13.11.2013 року по справі №917/1217/13 залишено без змін. Господарським судом Полтавської області 03.02.2014 року на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 13.11.2013 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року було видано відповідні накази по справі №917/1217/13. 18.07.2017 року до господарського суду надійшла скарга Приватного  акціонерного товариства  "АвтоКраз" від 27.06.2017 року вих. № 135/18-84  про: 1. визнання результатів електронних торгів від 12.04.2017 року з продажу лота №205689, а саме: будівлі палацу культури, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, Полтавська область, вул. 60 років Жовтня (проспект Свободи), 56/2 недійсними; 2. скасування акту державного виконавця від 29.05.2017 року, про реалізацію предмета іпотеки - будівлі палацу культури, площею 3876,89 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня (проспект Свободи), 56/2.   За результатами повторного автоматизованого розподілу   судової справи в зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Кльопова І.Г., у провадженні якого перебувала дана справа, скаргу передано на розгляд судді Тимощенко О.М. (протокол від 19.07.2017 року). Відповідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Разом з тим, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Викладені у скарзі обставини перебувають у сфері регулювання Закону України «Про виконавче провадження»,  Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Із ст. 121-2 ГПК вбачається, що на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал постанов господарських судів подаються скарги. Господарським судам підвідомчий розгляд скарги на дії ДВС в порядку подачі скарги (спосіб захисту встановлений законом ) - ст. 121-2 ГПК України. Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно до  ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове  виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень  зокрема є:  звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Згідно з ч. 1  ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Пунктом 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р. за змістом положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 названої Інструкції). З урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався. При цьому неоскарження позивачем у порядку статті 121-2 ГПК дій або бездіяльності органу Державної виконавчої служби під час виконання судового рішення не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними.   Згідно з п. 17 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», розглядаючи скарги на дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, суд повинен перевірити їх відповідність як положенням ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV, так і прийнятим відповідно до цього Закону нормативно-правовим актам. Оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову, у зв'язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і роз'яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.   Отже, скаржником всупереч способу захисту, встановленого законом, подано скаргу  на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної Міністерства юстиції України. На підставі вищевикладеного колегія судів дійшла  висновку, що скарга Приватного  акціонерного товариства  "АвтоКраз" на дії державного виконавця по справі №917/1217/13  не підлягає розгляду в господарському суді в порядку статті 121-2 ГПК України. Відмова в прийнятті скарги, не позбавляє скаржника  права захищати права в порядку і спосіб, передбачений законодавством України, шляхом подання відповідного позову. Керуючись п. 1 ст. 62, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд - Ухвалив: У прийнятті скарги Приватного  акціонерного товариства  "АвтоКраз" на дії державного виконавця по справі №917/1217/13  відмовити. Головуючий суддя                                                                      Тимощенко О.М.                                                                         Суддя                                                                                 Киричук О.А.                         Суддя                                                                                  Кульбако М.М.