Рішення

від 19.07.2017 по справі 908/1187/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/81/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017 Справа № 908/1187/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а)

До відповідачів:

1. Приватного підприємства «ТАХО - 2» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Набережна, 29)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а)

про стягнення 10 420,31 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №29/12-10 від 29.12.2016р.

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

08.06.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» до Приватного підприємства «ТАХО - 2» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя про стягнення 11 910,31 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1187/17, справі присвоєно номер провадження - 5/81/17, розгляд якої призначено на 03.07.2017р. Ухвалою суду від 03.07.2017р. розгляд справи відкладено на 19.07.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України. У судовому засіданні 19.07.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2017р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідачів солідарно суму боргу у розмірі 10 420,31 грн., а саме з відповідача-1 суму у розмірі 9 420,31 грн., з відповідача-2 суму у розмірі 1 000,00 грн., у зв'язку із частковою сплатою відповідачем-1 суми боргу у розмірі 1 490,00грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду, оскільки вона відповідає статті 22 ГПК України.

Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також з підстав викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 12.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» та Приватним підприємством «ТАХО - 2» було укладено в усній формі договір поставки металопродукції. На виконання вказаного договору позивач поставив, а відповідач-1 прийняв металопродукцію (труба) за видатковою накладною №РН3-001237 від 12.10.2016р. на загальну суму 34 760,39грн. Факт поставки та прийняття металопродукції підтверджується видатковою накладною. Відповідачем-1 була отримана вказана металопродукція та запереч, щодо її кількості, асортименту, якості та комплектності заявлено не було. Відповідачем-1 частково було сплачено за поставлений товар у загальній сумі 22 850,08 грн. за видатковою накладною №РН3-001237 від 12.10.2016р.Свій обов'язок, щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару відповідачем-1 на суму 11 910,31 виконано не було. Крім того, зобов'язання відповідача-1 забезпечено договором поруки №10/05 від 10.05.2017р., укладеним з поручителем - Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя в забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором, укладеним з позивачем. Відповідно до п. 2 договору поруки від 10.05.2017р. розмір відповідальності відповідача-2 перед позивачем обмежується сумою - 1 000,00 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача-1 суму боргу у розмірі 9 420,31грн. та з відповідача-2 суму боргу у розмірі 1 000,00грн. за договором поруки від 10.05.2017р. №10/05. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач-1,2 у судові засідання 03.07.2017р. та 19.07.2017р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач-1,2 були повідомлені своєчасно та належним чином шляхом направлення на їх адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач-1,2 не скористалися. Документи витребуванні ухвалами суду від 08.06.2017р. та 03.07.2017р. №908/1187/17 не надали.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ).

В п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвали про порушення провадження у справі від 08.06.2017р. №908/1187/17 та відкладення розгляду справи від 03.07.2017р. №908/1187/17, направлені Приватному підприємству «ТАХО - 2» на адресу: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Набережна, 29. Ухвала про порушення провадження від 08.06.2017р. №908/1187/17 повернулася на адресу суду з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання (а.с. 117-119).

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцем знаходження Приватного підприємства «ТАХО - 2» є: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Набережна, 29 (а.с. 93-96). Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем-1.

Також, ухвали про порушення провадження у справі від 08.06.2017р. №908/1187/17 та відкладення розгляду справи від 03.07.2017р. №908/1187/17, були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя на адресу: 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а. Вказані ухвали на адресу суду не поверталися.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю МД Груп Запоріжжя є: 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а (а.с. 97-101). Саме за вказаною адресою здійснювалось листування з відповідачем-2.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (…).

Враховуючи приписи вказаної норми та той факт, що юридична адреса відповідача-2 є: 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а, судом була прийнята вказана позовна заява до розгляду у господарському суді Запорізької області.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» (далі - постачальником, позивачем у справі) та Приватним підприємством «ТАХО - 2» (далі - покупцем, відповідач-1 у справі) було укладено договір поставки у спрощений спосіб, відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України.

На виконання усних домовленостей, досягнутих між сторонами, позивачем було поставлено відповідачу-1 металопродукцію (труба) на суму 34 760,39 грн. Про вказаний факт поставки та приймання товару свідчить видаткова накладна від 12.10.2016р. №РН3-001237 на суму 34 760,39грн., яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача-1 (а.с. 11).

Також, як вбачається з матеріалів справи, факт приймання товару належним представником відповідача-1 підтверджується довіреністю від 12.10.2016р., яка видана на ім'я заступника директора ПП ТАХО-2 - ОСОБА_2 (а.с. 12).

Строк оплати металопродукції не встановлений.

Відповідачем-1 було прийнято відповідний товар та заперечень, щодо його кількості, асортименту, якості та комплектності заявлено не було.

Відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару на суму 22 850,08 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с. 69-91).

Як вбачається з матеріалів справи 10.05.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» (далі-кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю МД Груп Запоріжжя (далі-поручитель) було укладено договір поруки №10/05 (далі-договір), відповідно до п.1 договору, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП «ТАХО - 2» (далі - боржник) своїх зобов'язань по оплаті металопродукції за усним договором поставки за видатковою накладною № РН3-001237 від 12.10.2016р. в частині оплати суми в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 договору, обсяг відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.).

Згідно п. 3 договору, у разі невиконання боржником обов'язків по оплаті металопродукції за усним договором поставки за видатковою накладною № РН3-001237 від 12.10.2016р. боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 5 договору передбачено, що поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені у вимозі кредитора (письмовій, направленої по електронній пошті, зазначеної в цьому договорі), в перебігу 1-го робочого дня з моменту отримання вимоги кредитора.

Відповідно до п.7 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2017р.

Позивачем, на виконання п. 5 договору поруки №10/05 від 10.05.2017р., була направлена вимога №029/197 від 12.05.2017р. (а.с. 15) на адресу відповідача-2, у якій позивач просить відповідача-2 здійснити оплату відповідно до умов договору поруки №10/05 від 10.05.2017р. у розмірі 1 000,00 грн.

Відповіді на вказану вимогу позивачем не було отримано.

Акт звірки взаєморозрахунків наданий позивачем, яким підтверджується наявна заборгованість, не був підписаний відповідачем-1 (а.с. 13).

У судовому засіданні 19.07.2017р. представником позивача було надано суду акт звірки взаєморозрахунків№10584 від 19.07.2017р. на суму 10 420,31 (а.с. 121), а також надано заяву від 19.07.2017р. про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач вказує, що після порушення провадження по цій справі відповідачем-1 було частково сплачено суму боргу у розмірі 1 490,00грн.

Також, у вказаній заяві позивач пояснив суду, що видатковій накладній №РН3-001237 від 12.10.2016р. є посилання на договір купівлі-продажу СФЗ-03379 від 12.10.2016р. є помилковим та просить суд вказане посилання не брати до уваги (а.с. 123).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1, 2 ст. 553 ЦК України закріплено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, у частинами 1, 2, 6 статті 265 якого встановлено, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. (…). До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 Оглядового листа №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту частини першої статті 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2012р. №12/5026/556/2012).

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем-1 і видаткова накладна №РН3-001237 від 12.10.2016р., надана позивачем на підтвердження своїх вимог свідчать про наявність боргу у розмірі 10 420,31грн.

Акт звірки взаєморозрахунків №10584 від 19.07.2017р. на суму 10 420,31 грн. відповідачем-1 не підписаний та відповідних зауважень до нього ним не надано.

Відповідачем-2 не було надано відповіді на вимогу №029/197 від 12.05.2017р., у якій позивач просить відповідача-2 здійснити оплату відповідно до умов договору поруки №10/05 від 10.05.2017р. у розмірі 1 000,00 грн.

Також, відповідачем-2 в порушення умов договору поруки №10/05 від 10.05.2017р. не було виконано своїх зобов'язань.

Також, суд бере до уваги той факт, що відповідачем-1 після порушення провадження було частково сплачено суму боргу у розмірі 1 490,00 грн., що на думку суду є визнанням суми боргу відповідачем-1.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів-1 борг у розмірі 9 420,31 грн. та солідарно з відповідача-2 суму боргу за договором поруки №10/05 від 10.05.2017р. у розмірі 1 000,00 грн. Вказана сума підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачами-1,2 суду не надано.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачами-1,2 суду не надано. Як і не надано документи, витребувані ухвалами суду від 08.06.2017р. та від 03.07.2017р., в т.ч. контррозрахунку суми позову.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , (…). У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Отже, на відповідача-1 покладаються судові витрати у розмірі 1 523,28грн. та на відповідача-2 покладаються судові витрати у розмірі 76,72грн. відповідно.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТАХО - 2» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Набережна, 29, код ЄДРПОУ 37043076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а, код ЄДРПОУ 32040840) борг у розмірі 9 420 (дев'ять тисяч чотириста двадцять) грн. 31 коп. та судовий збір у розмірі 1 523 (одна тисяча п'ятсот двадцять три) грн. 28 коп. Видати наказ.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а, код ЄДРПОУ 34501561) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а, код ЄДРПОУ 32040840) суму боргу за договором поруки №10/05 від 10.05.2017р. у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а, код ЄДРПОУ 34501561) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6 - а, код ЄДРПОУ 32040840) судовий збір у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 72 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 21.07.2017р.