Ухвала

від 21.07.2017 по справі 722/605/15-ц

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/605/15-ц

Номер провадження 6/722/13/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2017 року м.Сокиряни

Сокирянський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Побережної О.Д.

при секретарі Гладкій Г.П.,

за участі: заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника заінтересованої особи ПАТ КБ ПриватБанк ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в :

11.07.2017 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про відстрочку виконання рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 30.07.2015 року, яке змінено рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 08.10.2015 року щодо звернення стягнення на належне йому нерухоме майно: квартиру за адресою: вул. Давиденка, буд.2 БАДРЕСА_1.

Посилається на те, 14.04.2016 року Сокирянським районним судом Чернівецької області було видано виконавчий лист 2/722/193/15 про стягнення з нього на користь ПАТ КБ ПриватБанк боргу у розмірі 1177626,27 грн.

31.05.2016 року старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

19.06.2017 року ОСОБА_1 отримано повідомлення про те, що його майно, у т.ч. на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, буде звернено стягнення та реалізовано на аукціоні в рахунок погашення заборгованості за кредитом. Вважає, що дані дії з приводу погашення заборгованості за кредитом за рахунок реалізації належної йому квартири є незаконними і мають бути зупинені з тих підстав, що у даній квартирі постійно проживає він, його дружина та двоє синів, тому у разі реалізації квартири будуть порушені їхні конституційні права, гарантовані ст. 47 Конституції України.

Крім того, вважає, що дії державного виконавця порушують положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , а наявність даного Закону є винятковою обставиною, на підставі якої суд може відстрочити виконання вищезазначених судових рішень в частині звернення стягнення на належну йому квартиру.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали подану заяву та просять її задовольнити.

Представником ПАТ КБ ПриватБанк ОСОБА_4 подано письмові заперечення на дану заяву, в якій зазначає, що ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 05.09.2008 року уклали кредитний договір №Е/V082833, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 70000 доларів США на термін до 30.08.2018 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та порядку, встановлених кредитним договором. Внаслідок невиконання відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка судовим рішенням стягнена з ОСОБА_1 З метою примусового виконання Банком було подано виконавчий лист до відповідного відділу ДВС. Під час здійснення примусового виконання рішення суду державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника та проводяться дії щодо його реалізації у відповідності до Закону України Про виконавче провадження . Відстрочка виконання судового рішення не матиме будь-якого ефекту для боржника, оскільки дія кредитних правовідносин продовжується і з врахуванням заборгованості боржника, на кінець виплати буде новий борг, який буде донарахований. Крім того вважає, що Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не обмежено права на проведення дій щодо підготовки предмету іпотеки до проведення його реалізації, тому винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника не може бути підставою для відстрочки виконання рішення.

У судовому засіданні представник ПАТ КБ ПриватБанк ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні заяви.

Представником Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_5 подано письмову заяву про проведення судового розгляду без його присутності, вирішення заяви про відстрочку виконання судового рішення покладає на розсуд суду.

Судом встановлено, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 30.07.2015 року було задоволено позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Е/V082833 від 05.09.2008 року у розмірі 1169437,21 грн., а також стягнено 3654 грн. понесених судових витрат (єдиний унікальний номер 722/605/15-ц, номер провадження 2/722/193/15).

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 08.10.2015 року змінено вищезазначене рішення суду першої інстанції: стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №ЕV082833 від 05.09.2008 року у розмірі 51635,8 доларів США, що станом на 17.03.2015 року становила 1177626,27 грн., а також стягнено з ПАТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 1,82 грн. судового збору.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2015 року вищезазначені судові рішення залишені без змін.

Постановою старшого державного виконавця Сокирянського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_5 31.05.2016 року під час примусового виконання виконавчого листа №2/722/193/15, виданого 14.04.2016 року Сокирянським районним судом Чернівецької області щодо стягнення з ОСОБА_1 та користь ПАТ КБ ПриватБанк боргу у розмірі 1177626,27 грн., у зв`язку з невиконанням боржником добровільно у запропонований державним виконавцем строк зазначеного виконавчого документа було накладено арешт на все належне боржнику майно в межах суми боргу (ВП №51190361).

15.06.2017 року за вих. № 14.11-20/747 начальник Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_6 повідомлено сторони виконавчого провадження про те, що державним виконавцем описано та арештовано квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 71,6 кв,м., житловою площею 44,6 кв.м., а також що вона буде передана на реалізацію.

У відповідності до ч.1 ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження, суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

Як встановлено судом, вищезазначеними судовими рішення не вирішувалося питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно посилання заявника та його представника щодо відстрочки виконання судового рішення в частині звернення стягнення на належну боржнику квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 є безпідставними.

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 Закону України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - ОСОБА_7 № 1304-VII) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Відтак установлений Законом № 1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

ОСОБА_7 не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону № 1304-VII не підлягає виконанню.

Вищезазначений висновок, викладений у постанові Верховного Суду України по справі №6-492цс15 від 16.09.2015 року та відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України повинен враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Згідно інформаційної довідки №92544788 від 21.07.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 71,6 кв,м., житловою площею 44,6 кв.м., яка є предметом іпотеки. Крім того, йому належить на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 28,8 кв.м., житловою площею 15,8 кв.м.

Таким чином, на зазначене майно не поширюється дія Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , оскільки боржнику належить на праві спільної власності ще інше нерухоме житлове майно. При цьому, в Законі відсутні будь-які застереження щодо виду власності на інше нерухоме майно та щодо його розміру, відповідно безпідставними є доводи заявник та його представника щодо неможливості проживання заявника та членів його сім`ї у разі позбавлення його житла у однокімнатній квартирі, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

Доводи заявника та його представника в частині порушення ст.47 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла, крім як на підставі закону за рішенням суду, суд також вважає безпідставними.

Питання щодо законності або незаконності дій державного виконавця під час примусового виконання судового рішення, на які фактично посилаються заявник та його представник, не є предметом розгляду даної справи, оскільки нормами чинного законодавства передбачено інший порядок їх оскарження.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити, оскільки заявником та його представником не доведено наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.208, 209, 210, ч.1 ст.360-7, ч.1 ст.373 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: