Постанова

від 20.07.2017 по справі 820/1992/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 липня 2017 р. 16:24 год. справа № 820/1992/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Король Д.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Васильєв Є.О.,

представника третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - державного реєстратора Трубнікової Інни Олександрівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Трейдопс , про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - державного реєстратора Трубнікової Інни Олександрівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Трейдопс , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни з внесення 01.07.2016р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про припинення обтяження нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення № 13 загальною площею 58,9 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, індексний номер рішення про припинення обтяження 30263391;

- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни з внесення 01.07.2016р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису №15220147 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення №13 загальною площею 58,9 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1 за ТОВ Трейдопс (ідентифікаційний код 39259825);

- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни №30263391 від 01.07.2016р. про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна: нежитлового приміщення № 13 загальною площею 58,9 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни №30292591 від 04.07.2016р. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 13 загальною площею 58,9 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Трейдопс (ідентифікаційний код 39259825).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна йому стало відомо про те, що 01.07.2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковою І.О., як державним реєстратором, було неправомірно внесено запис про скасування запису про обтяження щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення № 13 площею 58,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 18981180361, а в подальшому безпідставно внесено запис про реєстрацію права власності на це приміщення за ТОВ Трейдопс . Позивач вважає, що рішення державного реєстратора Трубнікової І.О. про зняття обтяження та подальшу державну реєстрацію права власності на приміщення за ТОВ Трейдопс є незаконним та протиправним з огляду на невідповідність вимогам діючого на час його прийняття законодавства що регулює питання державної реєстрації права власності, таким, що порушує його права, а отже підлягає скасуванню через те, що станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про зняття обтяження та державну реєстрацію права власності, арешт нерухомого майна, який було накладено на підставі Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 02.06.2015р. у справі №752/1344/13-ц не був скасований. Отже реєстрація права власності проведена за наявності відповідного обмеження - арешту такого нерухомого майна.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення про внесення запису про скасування обтяження було прийнято ним на підставі Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2016р. у справі № 752/6072/16-ц, якою було скасовано заходи забезпечення позову, накладені згідно Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 02.06.2015р. у справі №752/1344/13-ц. Вважаючи скасування запису про обтяження приміщення правомірним, відповідач вважає прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на приміщення зі ТОВ Трейдопс законним. З огляду на викладене, відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань або заяв не надав, правом надання заперечень проти адміністративного позову не скористався.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2015р. у цивільній справі № 752/13440/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Замок на Паньківській позовні вимоги ОСОБА_3, було задоволено частково, визнано приміщення загальною площею 52,6 кв.м., що знаходиться в крайній лівій частині першого поверху будинку № 8 по вул. Паньківській в м. Києві - допоміжним приміщенням; зобов'язано ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) усунути перешкоди у користуванні допоміжним приміщенням загальною площею 52,6 кв.м., що знаходиться в крайній лівій частині першого поверху будинку № 8 по вул. Паньківській в м. Києві шляхом виселення.

Під час розгляду справи 02 червня 2015 року Голосіївським районним судом м. Києва у цивільній справі № 752/1344/13-ц було задоволено клопотання представника ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову, та постановлено ухвалу про накладення арешту на нежитлове приміщення №13, розташоване в м. Києві по вул. Паньківській,8, загальною площею 58,9 кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_6

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №83601511 сформованої станом на 28.03.2017р. вбачається, що 12.06.2015р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про обтяження: №10018931, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: приміщення АДРЕСА_1.

12.04.2016 року рішенням Апеляційного суду м. Києва рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Під час прийняття рішення судом апеляційної інстанції питання скасування забезпечення позову не вирішувалось.

В подальшому, до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих на підставі Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 02.06.2015р. звернулась ОСОБА_7

Згідно Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2016р. у справі №752/6072/16-ц скасовано заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/13440/13-ц (провадження № 2-з/752/215/15), якою в порядку забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Замок на Паньківській про визнання приміщення допоміжним та зобов'язання вчинити дії накладено арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 58,9 кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_6.

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову стосувались приміщення АДРЕСА_1, при цьому заходи забезпечення позову скасовано відносно нежитлового приміщення АДРЕСА_1, що є відмінним.

01 липня 2016 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трубнікова Інна Олександрівна, діючи як суб'єкт владних повноважень - державний реєстратор, прийняла рішення № 30263391 про припинення обтяження на приміщення № 13 по вул. Паньківській,8 в м. Києві на підставі Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2016р. у справі № 752/6072/16-ц, серія та номер 2-зз/752/34/16 та внесла запис до відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження.

В цей же день, 01 липня 2016 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трубнікова Інна Олександрівна, діючи як суб'єкт владних повноважень - державний реєстратор, прийняла рішення № 30292591 та внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на приміщення № 13 по вул. Паньківській,8 в м. Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю Трейдопс (код за ЄДРПОУ 39259825). Підставою виникнення права власності зазначено протокол, серія та номер: 3, виданий 05.08.2015р., видавник Загальні збори учасників ТОВ Трейдопс , акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 29.09.2015р., видавник ТОВ Трейдопс .

З протоколу Загальних зборів учасників ТОВ Трейдопс № 3 від 05.08.2015р., який міститься у матеріалах справи, вбачається, що цим рішенням загальними зборами було прийнято рішення про вступ ОСОБА_6 до складу учасників цього Товариства з передачею у якості внеску до статутного капіталу приміщення АДРЕСА_1. 29.09.2015р. між ОСОБА_6 та ТОВ Трейдопс було підписано Акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, згідно з яким приміщення АДРЕСА_1 було прийнято Товариством, як вклад учасника до статутного капіталу.

16.11.2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення Апеляційного суду м. Києва від 12.04.2016р. у справі за позовом ОСОБА_3 про визнання приміщення допоміжним, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2015р. було залишено без змін.

Верховним Судом України за заявами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у допуску до перегляду рішення суду касаційної інстанції було відмовлено, що підтверджується Ухвалами від 19.01.2017р. та 20.03.2017р.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд виходить з наступного.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2015р., яке набрало законної сили, встановлено, що приміщення, щодо якого відповідачем було прийнято оскаржувані рішення, є допоміжним приміщенням.

Згідно ч.2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відтак, суд виходить з того, що позивач, звертаючись з адміністративного позову, діє як співвласник допоміжного приміщення.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2015р. у справі №752/13440/13-ц не відноситься до приміщення №13, реєстраційні дії щодо якого є предметом оскарження у даній адміністративній справі. Суд зазначає, що з мотивувальної частини рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2015р. вбачається, що судом розглядались позовні вимоги саме щодо приміщення, якому в подальшому було присвоєно № 13 і площа якого була змінена з моменту вибуття приміщення з власності позивача.

Оцінюючи доводи позивача про те, що у резолютивній частині Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2016р. зазначено приміщення під номером 18, а не 13, щодо якого відповідачем прийнято рішення про припинення обтяження, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що під час здійснення реєстраційних дій державні реєстратори керуються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 року та іншими нормативно - правовими актами України.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.2 Закону України №1952-IVдержавна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 4 ст.18 Закону України №1952-IV визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з положеннями п.1 та п.2 ч.3 ст.10 Закону України №1952-IV, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно положень статті 13 Закону Державний реєстр прав складається з розділів, а у свою чергу Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що зазначення в Ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2016р. номеру приміщення 18 є технічної помилкою, яка не є підставою відмови у проведені державної реєстрації, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішення описки чи арифметичні помилки.

Відтак, право на виправлення описок та арифметичних помилках у судових рішеннях є дискреційними повноваженнями суду, який ухвалив рішення по суті.

Згідно п.5 ч.1 ст. 24 Закону України №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відтак, суд вважає, що діях відповідача наявне порушення вимог Закону України №1952-IV, оскільки Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2016р. містила відомості, які не відповідали відомостям які містяться у Державному реєстрі в частині номеру приміщення.

Суд також вважає недоведеним відповідачем, що Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2016р. про виправлення описки в Ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2016р. могла бути підставою для прийняття законного рішення про припинення обтяження. Так, судом встановлено, що Ухвала про виправлення описки від 23.06.2016р. була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.07.2016р. о 15 год. 27 хв., що підтверджується листом ДП Інформаційні судові системи № 2706/17-вщ від 03.07.2017р.

Одночасно, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 83601511 запис про припинення обтяження було внесено відповідачем о 09:35:01 год.

Також суд виходить з того, що відповідачем, на якого згідно ч. 2 ст. 71 КАС України покладено обов'язок доказування, не надав суду належних доказів отримання Ухвали про виправлення описки, яка набрала законної сили станом на момент прийняття оскаржуваного рішення і така ухвала відсутня у реєстраційній справі відповідача.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2016 року про виправлення описки в Ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2016 року не набрала законної сили станом на час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

З огляду на той факт, що Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2016 року про виправлення описки в Ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2016 року не набрала законної сили станом на час прийняття відповідачем спірного рішення №30263391 від 01.07.2016р. про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна: нежитлового приміщення № 13 загальною площею 58,9 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що державний реєстратор, встановивши невідповідність поданих документів даним, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у відповідності до вимог п.5 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов'язаний був відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, у зв'язку із тим, що відповідачем не дотримано вимог п.5 ч.1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування рішення №30263391 від 01.07.2016р. про державну реєстрацію припинення обтяження.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним дій відповідача з внесення 01.07.2016р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 15220147 про реєстрацію права власності на приміщення АДРЕСА_1 за ТОВ Трейдопс та скасування рішення відповідача № 30292591 про таку реєстрацію також підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Так, встановлені обставини щодо протиправності дій відповідача в частині прийняття рішення про припинення обтяження та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру свідчать про те, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення були наявні підстави для відмови у проведені державної реєстрації.

Згідно п.6 ч.1 ст. 24 Закону України №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 травня 2015 року у справі №21-121а15, де визначено, що аналіз наведених норм матеріального права дає колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України підстави для висновку про те, що наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-357а14).

Також, Верховний Суд України у постанові від 09.02.2016 року по справі №803/74/15-а зазначив: що "Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права у спорах цієї ж категорії. Так, у постановах, на які посилається у своїй заяві Товариство, міститься правовий висновок, відповідно до якого наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте"

Відповідно до положень ч.2 ст.161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що державний реєстратор, безпідставно припинив відповідне обтяження та як наслідок, у відповідності до вимог п.6 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , зобов'язаний був відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

При цьому, саме наявність запису про арешт майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової І.О., як державного реєстратора, про державну реєстрацію права власності №30292591 від 01.07.2016р., згідно якого право власності на приміщення АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Трейдопс код ЄДРПОУ 39259825.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, оцінивши надані позивачем докази суд приходить до висновку про доведення позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки судом встановлено, що позивач дізнався про порушення його права після відкриття провадження Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/22065/16-ц. Відповідач, який просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду достатніх доказів того, що позивачу стало або могло стати відомо про порушення його права раніше, не надав.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на відсутність бюджетних асигнувань відповідача, однак зважаючи на те, що на відповідача покладено виконання функцій держави під час вчинення реєстраційних дій, суд присуджує стягнути з приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни документально підтверджені судові витрати на користь ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - державного реєстратора Трубнікової Інни Олександрівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Трейдопс , про визнання протиправними дій та скасування рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни з внесення 01.07.2016р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про припинення обтяження нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення № 13 загальною площею 58,9 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, індексний номер рішення про припинення обтяження 30263391.

Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни з внесення 01.07.2016р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису №15220147 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення №13 загальною площею 58,9 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1 за ТОВ Трейдопс (ідентифікаційний код 39259825).

Скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни №30263391 від 01.07.2016р. про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна: нежитлового приміщення № 13 загальною площею 58,9 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни №30292591 від 04.07.2016р. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 13 загальною площею 58,9 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Трейдопс (ідентифікаційний код 39259825).

Стягнути з приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікової Інни Олександрівни (АДРЕСА_3, ід.код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 01033, ід. код НОМЕР_3) судовий збір у сумі 2560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.07.2017 року.

Суддя Біленський О.О.