Постанова

від 24.07.2017 по справі 815/3029/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3029/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 год. 42 хв.

20 липня 2017 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Казарян С.Б.,

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «КЕЙТ ТУР» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Головним управлінням ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 28.04.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «КЕЙТ ТУР» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення прийнятого Головним управлінням ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 28.04.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним, оскільки чинним законодавством не передбачено, що обов'язковою умовою надання поворотної фінансової допомоги підприємству від засновника (учасника) цього підприємства є внесення її через касу, а здійснюється за вибором платника чи отримувача, або за взаємною згодою сторін. Відтак, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 28.04.2017 р. прийняте за наслідками фактичної перевірки підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшли письмові заперечення (а.с. 80-81), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки фінансова допомога (поворотна або безповоротна) у вигляді готівкових коштів відноситься до позареалізаційних надходжень та вважається готівковою виручкою підприємств (підприємців), відтак, на думку відповідача, відповідно до вимог п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій, у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., має своєчасно та у повному обсязі оприбутковуватися.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові (а.с. 3-7; 59-62), письмових поясненнях (а.с. 96-98), додаткових поясненнях до адміністративного позову, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України, в зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі .

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі ст. 20, пп.80.2.3 п.80.2 ст. 80 ПК України, відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 794 від 23.03.2017р. у період з 27.03.2017р. по 31.03.2017р. проведено фактичну перевірку Приватного підприємства «КЕЙТ ТУР» (код ЄДРПОУ 36502347) з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо додержання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (22-25).

За наслідками перевірки складено акт № 154/15/53/РРО/36502347 від 31.03.2017р., яким зафіксовано порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій, у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. (далі - Положення № 637) та встановлено не оприбуткування грошових готівкових коштів ПП «КЕЙТ ТУР» в касі підприємства, які внесені на рахунок № 26001311838101, відкритий в АБ Південний , відповідно до наданих дублікатів квитанцій, а саме: № 13093053 за 02.03.2017р. - 19000,00 грн.; № 14394922 за 09.03.2017р. - 6375,00 грн.; № 14390189 за 09.03.2017р. - 1090,00 грн.; № 15735424 за 15.03.2017р. - 3400,00 грн.; № 16283918 за 17.03.2017р. - 23100,00 грн. Згідно висновку акта перевірки відповідачем встановлено порушення п. 2.6 гл. 2 Положення № 637 (а.с. 22-25).

14.04.2017р. позивачем до Головного управління ДФС в Одеській області подано заперечення на акт перевірки № 154/15/53/РРО/36502347 від 31.03.2017р. (а.с. 68-70).

28.04.2017 р. відповідачем за наслідками розгляду вищевказаних заперечень надано позивачу відповідь, в якій зазначено, що висновки, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству (а.с. 35-37).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.04.2017 року, яким до позивача за порушення п. 2.6 гл. 2 Положення № 637 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 264825,00 грн. (а.с. 33).

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 6 ст. 33 Закону України Про Національний банк України для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює, зокрема, визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. (далі - Положення № 637) визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Згідно з п.1.2. гл. 1 Положення № 637, готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

При цьому, каса це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Касова книга - документи установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Відповідно до пп.1.2 п.1 гл.1 Положення № 637 готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. Позареалізаційні надходження - надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

Згідно п. 2.6 гл. 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно п. 2.3 гл.1 Положення № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Пунктом 2.1 глави 2 Положення № 637 передбачено, що підприємства (підприємці) мають здійснювати розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі.

Постановою Правління Національного банку України "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" № 210 від 06.06.2013р. (далі - Постанова № 210) визначено граничні суми розрахунків готівкою.

Відповідно до вимог, установлених пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, обмежуються готівкові розрахунки між підприємством (підприємцем) та фізичною особою, що здійснюються протягом одного дня. Таким чином, сплата за договором, загальна сума за яким перевищує 150000 гривень, у різні дні частками, кожна з яких не перевищує встановленої суми обмеження, не суперечить законодавству.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов'язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки (лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 Роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів Національного банку України щодо обмеження готівкових розрахунків ).

За приписами пп. 14.1.257 п.14.1 ст. 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є засновником Приватного підприємства «КЕЙТ ТУР» , що підтверджується копіями статуту Приватного підприємства «КЕЙТ ТУР» (а.с. 9-17), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 67).

Позивачем зазначено, що 01.03.2017р. за адресою: м.Одеса. вул. Тираспольська, 37, сталась пожежа, внаслідок якої пошкоджено приміщення, в яких розміщений офіс підприємства. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано акт про пожежу від 01.03.2017р. (а.с. 111). Ці обставини зумовили необхідність оперативного вирішення невідкладних питань щодо ремонтно-відновлювальних робіт офісу ПП «КЕЙТ ТУР» .

02.03.2017р. засновником Приватного підприємства «КЕЙТ ТУР» ОСОБА_3 прийнято рішення про надання Приватному підприємству «КЕЙТ ТУР» фінансової допомоги в межах суми 58000,00 грн. шляхом укладення договору для оперативного вирішення невідкладних питань, які виникли ведення господарської діяльності підприємства (а.с. 47).

02.03.2017р. між громадянином України ОСОБА_3 (позикодавець) та Приватним підприємством «КЕЙТ ТУР» (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги в межах суми 58000,00 грн. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника (а.с. 45-46).

Судом встановлено, що платежі згідно дублікатів квитанцій № 13093053 за 02.03.2017р. - 19000,00 грн.; № 14394922 за 09.03.2017р. - 6375,00 грн.; № 14390189 за 09.03.2017р. - 1090,00 грн.; № 15735424 за 15.03.2017р. - 3400,00 грн.; № 16283918 за 17.03.2017р. - 23100,00 грн. ОСОБА_3 було внесено на рахунок № 26001311838101, відкритий в АБ Південний . Загальна сума платежів становить 57965,00 грн. (а.с. 39-44)

Крім того, в матеріалах справи міститься лист від 25.04.2017р. (вих. № 64-23708БТ), що платником за вищевказаними квитанціями є ОСОБА_3 (код платника НОМЕР_2). Призначення платежу Поворотна фінансова допомога (а.с. 38).

Суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено вимог щодо обов'язку внесення засновником безповоротної фінансової допомоги засновником (учасником) підприємства саме через касу підприємства.

Відтак, сума поворотної фінансової допомоги була внесена на розрахункові рахуки ПП КЕЙТ ТУР . Під час здійснення перевірки відповідачем не встановлено наявності цих коштів у готівці в касі ПП КЕЙТ ТУР .

Відповідач, обґрунтовуючи висновки, зазначені в акті перевірки, стверджує про неправомірність не оприбуткування грошових готівкових коштів ПП «КЕЙТ ТУР» в касі підприємства, внесених на рахунок № 26001311838101, відкритого в АБ Південний , відповідно до наданих дублікатів квитанцій, а саме: № 13093053 за 02.03.2017р. - 19000,00 грн.; № 14394922 за 09.03.2017р. - 6375,00 грн.; № 14390189 за 09.03.2017р. - 1090,00 грн.; № 15735424 за 15.03.2017р. - 3400,00 грн.; № 16283918 за 17.03.2017р. - 23100,00 грн., однак не доводить належними та допустимими доказами з посиланням на норми чинного законодавства протиправності внесення засновником вказаних коштів на банківський рахунок підприємства, а не через касу цього підприємства.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення штрафні санкції застосовані відповідачем до позивача на підставі Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

В Конституційному Договорі про основні принципи організації і функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні №1 к/95-ВР від 8 червня 1995 року (відповідно до ч. 2 ст. 25) було закріплене право Президента України видавати укази з питань економічної реформи, не врегульованих діючим законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Ані вищевказаний Конституційний Договір, ані Конституція України не надають таким указам сили закону або будь-якого іншого особливого статусу. Указ Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" не є законом, а є підзаконним нормативно- правовим актом.

Згідно з п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 109.2 ст. 109 ПК України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 28.04.2017 року є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено 1600 грн. судового збору (а.с. 8). Відтак, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП КЕЙТ ТУР судові витрати у розмірі 1600 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20.07.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «КЕЙТ ТУР» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення прийнятого Головним управлінням ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 28.04.2017 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийнятого Головним управлінням ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 28.04.2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «КЕЙТ ТУР» (код ЄДРПОУ 36502347) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 24.07.2017 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.