Рішення

від 19.07.2017 по справі 910/7000/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017Справа №910/7000/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт

до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва

про стягнення 180 952,69 грн.

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві

Суддя Князьков В.В.

Представники сторін:

від позивача - Авраменко О.В. (довіреність №б/н від 24.04.2017р.);

від відповідача - Дацюк І.І. (довіреність №б/н від 27.04.2017р.);

від третьої особи - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва (далі - Відповідач) про стягнення 174 294,19 грн., а саме: 164 289,02 грн. - основної заборгованості, 2 027,66 грн. - пені, 6 940,94 - інфляційних втрат та 1 666,57 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2017р. порушено провадження у справі №910/7000/17, розгляд справи призначено на 31.05.2017р.

16.05.217р. представник позивача через відділ діловодства (канцелярія) надав документи для долучення до матеріалів справи.

31.05.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду відповідачем подано клопотання про відкладення слухання справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2017р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 14.06.2017р.

12.06.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві вказує на умови договору щодо пов'язаності оплати з бюджетним фінансуванням та категорично заперечує проти застосування до нього санкцій за ст. 625 ЦК України, так як не вбачає своєї вини у прострочці оплат.

Судове засідання 14.06.2017р. не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Князькова В.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2017р. розгляд справи призначено на 05.07.2017р.

04.07.217р. представник позивача через відділ діловодства (канцелярія) надав документи для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання 05.07.2017р. представники сторін надали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2017р. продовжено строк вирішення спору у справі №910/7000/17 на 15 днів. Розгляд справи відкладено на 19.07.2017р. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві.

18.07.2017р. на адресу господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт про збільшення позовних вимог, зокрема, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 164 289,02 коп., пеню в сумі 3 144,82 грн., інфляційні втрати у розмірі 10 718,07 грн. та 3% річних в сумі 2 800,84 грн.

Судом дана заява прийнята до розгляду, тому відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову.

Представник третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судове засідання 19.07.2017р. не з'явився, пояснень по суті спору не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвала суду від 05.07.2017р. відправлена на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві: 01601, м.Київ, вул.Терещенківська, 11-а.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від третьої особи до господарського суду міста Києва не надходило.

Вищий господарський суд України у п.11 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/7000/17.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт (далі - позивач, підрядник) та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва (далі - відповідач, замовник) укладено договір підряду №401, за умовами п.1.1. якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з капітального ремонту сходових клітин (далі - об'єкт), який знаходиться за адресою: б-р Бучми, буд.№3 (1-й під'їзд) в Дніпровському районі м.Києва та здати закінчені роботи в установлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. договору №401 від 25.11.2016р. договірна ціна визначена в додатку 2, що є невід'ємною частиною даного договору, розрахована відповідно до державних будівельних норм, є твердою і складає 167 841,60 грн. Договірна ціна є не змінною за виключенням випадків передбачених законом.

За змістом п.3.4. вказаного договору, оплата робіт згідно з цим договором здійснюється замовником наступним чином: попередня оплата (передоплата) 30% від вартості робіт - на початку робіт після отримання позитивного висновку експертизи та 70% - після закінчення, прийняття робіт та підписання акту прийняття виконаних робіт, при наявності коштів на реєстраційному рахунку.

Пунктом 3.5. договору підряду №401 від 25.11.2016р. передбачено, що попередня оплата на придбання матеріальних ресурсів необхідних для виконання робіт (КЕКВ 3132) (Інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування), згідно п.1 пп.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти , на строк не більше 3-х місяців, але не пізніше 28 грудня 2016 року здійснюється в розмірі 30% вартості цього договору на підставі рахунку протягом 10 календарних днів з дати підписання додаткової угоди (за необхідності її підписання), за умови, що на рахунку замовника є наявні кошти відповідного призначення.

Відповідно до п.3.8. договору оплата робіт за цим договором здійснюється замовником згідно п.1 пп.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти на підставі довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2 протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів усіма сторонами у порядку, встановленому даним договором при наявності коштів на реєстраційному рахунку.

За змістом п.п.12.13., 12.14. договору підряду №401 від 25.11.2016р. розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (КБ-3, КБ-2) щомісячно. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи на протязі 3-х банківських днів, при наявності коштів на реєстраційному (бюджетному) рахунку.

Відповідно до календарного графіку будівельних робіт на виконання робіт з капітального ремонту сходових клітин за адресою б-р Бучми, буд.№3 (1-й під'їзд) в Дніпровському районі м.Києва, сторони визначили дату початку робіт - 25.11.2016р.

Як встановлено, договір №401 від 25.11.2016р. є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, зокрема, Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вже зазначалося, пунктом 3.4. договору підряду передбачено, що оплата робіт згідно з цим договором здійснюється замовником наступним чином: попередня оплата (передоплата) 30% від вартості робіт - на початку робіт після отримання позитивного висновку експертизи та 70% - після закінчення, прийняття робіт та підписання акту прийняття виконаних робіт, при наявності коштів на реєстраційному рахунку.

Враховуючи зміст п.п.3.1., 3.4. договору підряду №401 від 25.11.2016р., з урахування встановлення сторонами у календарному графіку дати початку виконання робіт, а також приймаючи до уваги наявний в матеріалах справи (арк.справи 129-130) експертний звіт №04-0402/16 від 19.12.2016р. Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ , суд приходить до висновку, що відповідач мав здійснити попередню оплату у розмірі 50 352,48 грн. в строк до 19.12.2016р.

Проте, як встановлено, відповідач взяті на себе за договором підряду №401 від 25.11.2016р. зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати не виконав.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Разом с тим, незважаючи на невиконання Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва обов'язку щодо сплати авансу, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято будівельні роботи на загальну суму 164 289,02 грн., що підтверджуються довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016р., а також актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. (арк.справи 43-48)

Вказані документи підписані сторонами 28.12.2016р. без зауважень та заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем підрядних робіт на загальну суму 164 289,02 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.8. договору оплата робіт за цим договором здійснюється замовником згідно п.1 пп.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти на підставі довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2 протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів усіма сторонами у порядку, встановленому даним договором при наявності коштів на реєстраційному рахунку.

Також, пунктом 12.14. договору підряду №401 від 25.11.2016р. встановлено, що документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи на протязі 3-х банківських днів, при наявності коштів на реєстраційному (бюджетному) рахунку.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором підряду №401 від 25.11.2016р. зобов'язання не виконав, підрядні роботи у розмірі 164 289,02 грн. в строк до 03.01.2017р. (з 31.12.2016р. по 02.01.2017р. - вихідні та святкові дні) не оплатив.

Позивач листом №2/1 від 24.03.2017р. звернувся до відповідача з вимогою негайно виконати свої зобов'язання за договором №401 від 25.11.2016р., зокрема, сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт заборгованість у розмірі 164 289,02 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без виконання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №103/32-451 від 12.06.2017р. проти наявності у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 164 289,02 грн. не заперечує, однак зазначає, що не визнає заявлені до нього позовні вимоги про примусове погашення заборгованості у зв'язку з тим, що умовами договору передбачено відкладальні умови щодо виникнення у нього обов'язку здійснити оплату, та зокрема зазначено, що у разі затримки бюджетного фінансування за договором, розрахунок за фактично надані послуги/виконані роботи відповідачем здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання ним, як замовником, бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п.п. 3.4., 3.8., 12.14. договору №401 від 25.11.2016р.).

Оскільки станом на момент виникнення у відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи за договором №401 від 25.11.2016р. на реєстраційному рахунку відповідача були відсутні кошти, заявлені до нього вимоги він вважає безпідставними, та також вважає, що відповідно до умов договору за домовленістю сторін не несе відповідальності за несплату по спірному договору.

Також, відповідач стверджує, що він включив позивача в реєстр кредиторів до державного казначейства на 2017р. та неодноразово звертався до позивача з проханням укласти додаткову угоду на отримання коштів за виконані роботи, які надійшли на реєстраційний рахунок підприємства, але позивач проігнорував звернення відповідача.

Разом з цим, суд до таких заперечень відповідача ставиться критично, та зазначає, що хоча умови чинного цивільного законодавства передбачають право сторін, не відходячи від обов'язкових вимог актів цивільного законодавства, в іншій частині погодити умови договору на власний розсуд, проте посилання відповідача на умови договору, згідно з якими обов'язок відповідача остаточно розрахуватися за виконанні для нього роботи залежить від надходження на рахунки відповідача певних сум коштів від інших контрагентів та джерел фінансування, не свідчить про досягнення між сторонами по справи згоди про строк оплати наданих послуг, оскільки вищевказані умови договору не вказують на подію, яка неминуче має настати (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Обов'язок замовника оплатити виконані для нього роботи в силу вимог чинного законодавства не пов'язаний з наявністю у того необхідних коштів чи станом виконання перед ним зобов'язань іншими особами (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Твердження відповідача стосовно ухилення позивача від підписання додаткової угоди, суд до уваги не приймає, оскільки умовами договору підряду №401 від 25.11.2016р. не передбачено обов'язкового укладання сторонами додаткової угоди для отримання позивачем коштів за виконані роботи. Крім того, пунктом 15.1. договору підряду №401 від 25.11.2016р. передбачено, що внесення змін у договір допускається тільки за згодою сторін.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги положення укладеного договору та приписи діючого законодавства, суд дійшов висновку щодо наявності у відповідача основної заборгованості перед позивачем за договором підряду №401 від 25.11.2016р. у розмірі 164 289,02 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача нарахованої на суму 50 352,48 грн. (не сплачена попередня оплата) за період з 25.11.2016р. по 28.12.2016р. пені у розмірі 171,20 грн., інфляційних втрат в сумі 453,17 грн., 3% річних в сумі 140,71 грн., а також нарахованої на суму 164 289,02 грн. (вартість виконаних підрядних робіт) пені за період з 04.01.2017р. по 04.07.2017р. у розмірі 2 973,62 грн., інфляційних втрат за період з 04.01.2017р. по 19.07.2017р. в сумі 10 264,84 грн., 3% річних за період з 04.01.2017р. по 19.07.2017р. в сумі 2 660,13 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами п.14.9. договору №401 від 25.11.2016р., при невиконанні чи неналежному виконанні замовником своїх зобов'язань по п.3.6. та п.3.7. цього договору він сплачує підряднику штраф у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу (при наявності коштів на реєстраційному рахунку) за кожний календарний день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період. Крім того, загальна сума штрафу не може перевищувати 0,1% від суми договору.

При цьому, відповідно до п.п.14.4., 14.6. договору підряду, замовник не несе відповідальності у разі затримки бюджетного фінансування на реєстраційний (бюджетний) рахунок. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинною, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

У п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Позивачем нараховано пеню на суму 50 352,48 грн. (не сплачена попередня оплата) за період з 25.11.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 171,20 грн., а також на суму 164 289,02 грн. (вартість виконаних підрядних робіт) за період з 04.01.2017р. по 04.07.2017р. у розмірі 2 973,62 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає наступне:

Як вище встановлено, відповідач мав здійснити попередню оплату позивачу за договором №401 від 25.11.2016р. у розмірі 50 352,48 грн. в строк до 19.12.2016р.

Враховуючи, що відповідачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджується відсутність коштів на реєстраційному рахунку станом на 19.12.2016р., суд приходить до висновку, що відповідач прострочив сплату авансу, а тому вимоги про сплату пені нараховану на суму авансу є правомірними.

Разом с тим, перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд приходить до висновку, що пеня нарахована на суму авансу, підлягає стягненню з 20.12.2016р. Отже, враховуючи заявлений позивачем період (з 25.11.2016р. по 28.12.2016р.), суд задовольняє вимоги про стягнення пені нарахованої на суму авансу за період з 20.12.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 45,32 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені нарахованої з 04.01.2017р. по 04.07.2017р. на суму 164 289,02 грн. (вартість виконаних підрядних робіт) суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Частиною 1 ст.614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відповідно до п.п.14.4., 14.6. договору підряду, замовник не несе відповідальності у разі затримки бюджетного фінансування на реєстраційний (бюджетний) рахунок. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинною, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Враховуючи те, що обов'язок відповідача щодо оплати остаточної вартості виконаних робіт настав 03.01.2017р. (з 31.12.2016 по 02.01.2017р.-вихідні та святкові дні), а матеріалами справи підтверджується відсутність коштів на реєстраційному рахунку відповідача (арк.справи 117-119), а також приймаючи до уваги п.14.4. договору, господарський суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення пені нарахованої з 04.01.2017р. по 04.07.2017р. на суму 164 289,02 грн. (вартість виконаних підрядних робіт) підлягають залишенню без задоволення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків сплати авансу та виконаних підрядних робіт позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України звернувся до суду з вимогою про стягнення з Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва нарахованих на суму 50 352,48 грн. (не сплачена попередня оплата) за період з 25.11.2016р. по 28.12.2016р. інфляційних втрат в сумі 453,17 грн., 3% річних в сумі 140,71 грн., а також нарахованих на суму 164 289,02 грн. (вартість виконаних підрядних робіт) інфляційних втрат за період з 04.01.2017р. по 19.07.2017р. в сумі 10 264,84 грн., 3% річних за період з 04.01.2017р. по 19.07.2017р. в сумі 2 660,13 грн.

Вказані вимоги, з урахуванням періоду нарахування визначений позивачем, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

В ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу , який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання , та не є мірою відповідальності (постанова Верховного Суду України від 15.11.2010 у справі №4/720).

Сторони погодили, що замовник не несе відповідальності у випадку затримки бюджетного фінансування (п.14.4 договору). Водночас, вказаний пункт не містить застережень щодо сплати замовником інфляційних втрат та 3% річних у випадку затримки бюджетного фінансування.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: сума санкцій = С х 3 х Д : 365 : 100, (де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення).

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судом встановлено, що фактичний розмір 3%, що підлягає стягненню з відповідача становить 2 697,38 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 50352.48 20.12.2016 - 28.12.2016 9 3 % 37.25 164289.02 04.01.2017 - 19.07.2017 197 3 % 2660.13 Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: ИИс = (ИИ1:100) х (ИИ2:100) х (ИИ3:100) х ... (ИИZ:100), (де ИИ-1 - індекс інфляції за первий місяць прострочення, ИИ-2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення, ......, ИИ-Z - індекс інфляції за останній місяць прострочення).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, судом встановлено, що фактичний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 13 057,70 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 20.12.2016 - 28.12.2016 50352.48 1.000 0.00 04.01.2017 - 19.07.2017 164289.02 1.079 13057.70 Проте, в позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 10 718, 01 грн. За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення інфляційних втрат у меншому розмірі ніж передбачено законодавством, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт , як особи інтереси якої порушені.

Таким чином, враховуючи приписи ст.625 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт про стягнення з відповідача 3% річних та суми інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 2 697,38 грн. та 10 718,01 грн. відповідно.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Одночасно, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2017р. встановлено у розмірі 1 600,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1 600,00 грн., а максимальна 240 000,00 грн.

В позовній заяві позивач (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) заявляє вимогу майнового характеру, а саме про стягнення заборгованості за виконані роботи згідно договору №401 від 25.11.2016р. з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 180 952,69 грн.

З огляду на положення п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви становить 2 714,29 грн.

Однак, при зверненні до суду з даною позовною заявою, позивачем згідно платіжних доручень №102 від 24.04.2017р. та №121 від 14.07.2017р. сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 690,86 грн.

Відтак позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 23,43 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва (02002 м.Київ, вул.Челябінська, 9-Г, ЄДРПОУ 39606435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт (01004 м.Київ, Крутий Узвіз, буд.6/2А, ЄДРПОУ 40534736) основну заборгованість у розмірі 164 289 (сто шістдесят чотири тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 02 коп., інфляційні втрати у розмірі 10 718 (десять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 01 коп. та 3% річних в сумі 2 697 (дві тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 38 коп., судовий збір у розмірі 2 666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 25 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт (01004 м.Київ, Крутий Узвіз, буд.6/2А, ЄДРПОУ 40534736) в дохід бюджету судовий збір у розмірі 23 (двадцять три) грн. 43 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позову відмовити.

У судовому засіданні 19.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.07.2017 року.

Суддя В.В. Князьков