Ухвала

від 27.07.2017 по справі 910/7000/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27.07.2017Справа № 910/7000/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В., розглянувши за власною ініціативою питання про необхідність прийняття додаткового рішення у справі №910/7000/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Стейт"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" ,

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві

про стягнення 180 952,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтех Стейт" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" (далі - відповідач) про стягнення 174 294,19 грн., а саме: 164 289,02 грн. - основної заборгованості, 2 027,66 грн. - пені, 6 940,94 - інфляційних втрат та 1 666,57 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2017р. порушено провадження у справі №910/7000/17.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2017р. продовжено строк вирішення спору у справі №910/7000/17 на 15 днів. Розгляд справи відкладено на 19.07.2017р. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2017р. позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Стейт" основну заборгованість у розмірі 164289,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 10718,01 грн., 3% річних в сумі 2697, 38 грн. та судовий збір у розмірі 2 666,25 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Стейт" в дохід бюджету судовий збір у розмірі 23,43 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується вищевказане рішення суду, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 22.03.2012 р. вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється. У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

З урахуванням викладеного, заява позивача про винесення додаткового рішення може бути розглянута за наявними в матеріалах справи документами без виклику представників сторін.

Як зазначено у п. п. 13-15 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. № 6 прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо). Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК).

При цьому сама ст. 88 ГПК України передбачає, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

В судовому засіданні 19.07.2017р. розглядалися позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованої на суму 50 352,48 грн. (не сплачена попередня оплата) за період з 25.11.2016р. по 28.12.2016р. пені у розмірі 171,20 грн., інфляційних втрат в сумі 453,17 грн., 3% річних в сумі 140,71 грн., а також нарахованої на суму 164 289,02 грн. (вартість виконаних підрядних робіт) пені за період з 04.01.2017р. по 04.07.2017р. у розмірі 2 973,62 грн., інфляційних втрат за період з 04.01.2017р. по 19.07.2017р. в сумі 10 264,84 грн., 3% річних за період з 04.01.2017р. по 19.07.2017р. в сумі 2 660,13 грн.

Як вже було встановлено в рішенні господарського суду міста Києва від 19.07.2017р.:

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами п.14.9. договору №401 від 25.11.2016р., при невиконанні чи неналежному виконанні замовником своїх зобов'язань по п.3.6. та п.3.7. цього договору він сплачує підряднику штраф у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу (при наявності коштів на реєстраційному рахунку) за кожний календарний день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період. Крім того, загальна сума штрафу не може перевищувати 0,1% від суми договору.

При цьому, відповідно до п.п.14.4., 14.6. договору підряду, замовник не несе відповідальності у разі затримки бюджетного фінансування на реєстраційний (бюджетний) рахунок. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинною, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

У п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Позивачем нараховано пеню на суму 50 352,48 грн. (не сплачена попередня оплата) за період з 25.11.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 171,20 грн., а також на суму 164 289,02 грн. (вартість виконаних підрядних робіт) за період з 04.01.2017р. по 04.07.2017р. у розмірі 2 973,62 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає наступне:

Як вище встановлено, відповідач мав здійснити попередню оплату позивачу за договором №401 від 25.11.2016р. у розмірі 50 352,48 грн. в строк до 19.12.2016р.

Враховуючи, що відповідачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджується відсутність коштів на реєстраційному рахунку станом на 19.12.2016р., суд приходить до висновку, що відповідач прострочив сплату авансу, а тому вимоги про сплату пені нараховану на суму авансу є правомірними.

Разом с тим, перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд приходить до висновку, що пеня нарахована на суму авансу, підлягає стягненню з 20.12.2016р. Отже, враховуючи заявлений позивачем період (з 25.11.2016р. по 28.12.2016р.), суд задовольняє вимоги про стягнення пені нарахованої на суму авансу за період з 20.12.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 45,32 грн.

Із рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2017р. у справі №910/7000/17 вбачається, що при винесенні такого процесуального документа судом було вирішено питання про стягнення пені нарахованої на суму авансу за період з 20.12.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 45,32 грн., проте, відсутнє посилання на вирішення такого питання в резолютивній частині рішення.

Керуючись ст. ст. 80, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Доповнити резолютивну частину рішення господарського суду м. Києва від 19.07.2017р. по справі № 910/7000/17 пунктом 5, який викласти в наступній редакції:

"Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" (02002 м.Київ, вул.Челябінська, 9-Г, ЄДРПОУ 39606435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Стейт" (01004 м.Київ, Крутий Узвіз, буд.6/2А, ЄДРПОУ 40534736) 45 (сорок п'ять) грн. 32 грн.".

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Князьков