Постанова

від 20.07.2017 по справі 904/11541/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017 року Справа № 904/11541/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № б/н від 01.12.2016 р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 02.03.2017 р.;

представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т", м. Одеса на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 року у справі № 904/11541/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", м. Дніпро

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т", м. Одеса

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті", м. Дніпро

про стягнення 41 158 грн. 28 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" про стягнення з відповідачів-1,-2 308 624 грн. 19 коп., у тому числі з відповідача-1 308 524 грн. 19 коп., що складає 273 260 грн. 40 коп. - вартість поставленого і неоплаченого товару відповідно до умов договору від 30.09.2010р. №618/10/225 поставки з відстрочкою платежу, 32 047 грн. 83 коп. - пені та 3 215 грн. 96 коп. - 3 % річних, а також з відповідача-2 100 грн. 00 коп. - вартості поставленого і неоплаченого товару.

У заяві від 11.04.2017р. про уточнення позовних вимог Позивач просив стягнути з відповідачів-1,-2 41 158 грн. 28 коп., у тому числі з відповідача-1: 41 058 грн. 28 коп., що складає 5 794 грн. 49 коп. - вартість поставленого і неоплаченого товару відповідно до умов договору від 30.09.2010р. №618/10/225 поставки з відстрочкою платежу, 32 047 грн. 83 коп. - пені та 3 215 грн. 96 коп. - 3 % річних, а також з відповідача-2 100 грн. 00 коп. - вартості поставленого і неоплаченого товару.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 року (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» на користь Товариства з обмеженої відповідальності «Дрінк Дістрібушн Сістем» 5 794 грн. 49 коп. - заборгованості, 32 047 грн. 96 коп. - пені, 3215 грн. 37 коп. - річних та 617 грн. 37 коп. - витрат по сплаті судового збору, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сіті» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» 100 грн. 00 коп. - заборгованості.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем-1 було частково оплачено позивачу товар у сумі 842 586 грн. 29 коп., а також повернено товар на загальну суму 144 251 грн. 62 коп., у зв'язку з чим заборгованість відповідача-1 перед позивачем за поставлений останнім товар становить 5 894 грн. 49 коп.; наявністю договору поруки, укладеного між позивачем та відповідачем-2.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" заборгованості в розмірі 5794, 49 коп., 32 047,83 пені, 3 215,96 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 617,37 грн., та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом зроблено помилковий та безпідставний висновок про те, що ТОВ "Горяц-Т" частково розрахувалась з позивачем та непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 5794,49 грн. На підставі цих же необґрунтованих розрахунків позивача, судом також безпідставно стягнуто з Відповідача-1 пеню в розмірі 32047,83 грн. та 3% річних в сумі 3215,96 грн.

Між тим, судом необґрунтовано відхилено посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" на укладення 01 жовтня 2013 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" ОСОБА_3 угоди №1 до Договору поставки з відстрочкою платежу № 618/10/225 від 30.09.2010 року, відповідно до якої пункт 4.1. Договору доповнено положенням, яким оплата за ТМ Таврія коньяки колекційні ("Асканія", "Херсон") ТМ ALeXX ТМ Таврія Преміум (Коньяк Таврія, Каховка Люкс ХО 0,5 в сувенірній коробці), ТМ "Георгіївський кавалер", ТМ William Grant & Sons здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за кожну товарну одиницю протягом 14 банківських днів після її реалізації в торговій мережі Покупця.

Відхиляючи зазначені посилання Відповідача-1, суд необґрунтовано виходив із того, що додаткова угода з боку позивача підписана особою, яка згідно з преамбулою додаткової угоди, діяла на підставі довіреності, проте довіреності на уповноваження даної особи на підписання додаткової угоди не надано.

В той же час, накладні, які містяться у матеріалах справи, свідчать про прийняття ОСОБА_3 угоди №1 від 01.10.2013 року до Договору поставки з відстрочкою платежу № 618/10/225 від 30.09.2010 року до виконання, оскільки відвантаження товару за вказаними накладними здійснювалося окремо за товарними групами в залежності від умов оплати, що відповідно до ст. 241 ЦК України є схваленням правочину.

Також, судом не було враховано, що позивач не заперечував скріплення ОСОБА_3 угоди №1 від 01.10.2013 р. печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем".

Крім того, судом не враховано та не надано належної правової оцінки іншим первинним документам, а саме змісту призначень платежів, здійснених ТОВ "Горяц-Т" за Договором поставки з відстрочкою платежу № 618/10/225, які свідчать про здійснення оплат на різних умовах оплати за договором, що також підтверджує схвалення позивачем ОСОБА_3 угоди №1 від 01.10.2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" залишити без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 року апеляційну скаргу у складі колегії суддів головуючого судді (доповідача) Джихур О.В., суддів Кузнецова І.Л., Сизько І.А. було прийнято та призначено до розгляду.

25.05.2017 року розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_4 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/11541/16 у зв'язку зі звільненням головуючого судді - доповідача Джихур О.В.

Таким чином, в результаті повторного автоматичного розподілу, справу №904/11541/16 було передано судді - доповідачу Іванову О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 року справу № 904/11541/16 з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" у складі колегії суддів головуючого судді (доповідача) Іванов О.Г. суддів Березкіна О.В., Кузнецова І.Л. було прийнято та призначено до розгляду на 20.07.2017 року.

В судовому засіданні 20.07.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським

судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. ОСОБА_3 докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

30.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» , (постачальник), та відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» , (покупець) було укладено Договір №618/10/225 поставки з відстрочкою платежу (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а покупець приймати і оплачувати товар, відповідно до умов даного договору.

Пунктом 1.2 Договору поставки передбачено, що товаром за цим договором є товари, вказані в узгодженому сторонами прейскуранті (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього договору; в прейскуранті (специфікації) вказується перелік товарів, що поставляється, і ціни на них.

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставки поставка товару здійснюється на умовах DDР-склад покупця (в інтерпретації Міжнародних термінів Інкотермс 2000) однією або декількома партіями у відповідності із специфікаціями або накладними, які складаються на кожну таку партію; за узгодженням сторін одержувачем товару за цим договором може бути третя особа.

Згідно пункту 3.18 Договору поставки (в редакції Протоколу від 14.10.2010р. узгодження розбіжностей до Договору поставки) приймання-передача товару здійснюється згідно накладної представником покупця і представником постачальника; постачальник зобов'язаний прийняти накладну від покупця, під час поставки товару при наявності підпису відповідальної особи - директора торгового об'єкту або розподільного центру покупця, вказаного в круговій довіреності, а також за наявності штампу даного об'єкту; оригінал довіреності покупець зобов'язаний передати постачальнику в момент підписання цього договору; покупець зобов'язаний при зміні відповідальних осіб підписати нову кругову довіреність і надати її постачальнику; покупець вправі вважати накладну недійсною, в якій відсутній підпис відповідальної особи.

На виконання умов Договору у період з 06.04.2016 року по 07.09.2016 року позивачем було поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 992 732 грн. 40 коп., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, долученими до матеріалів справи (а.с. 38-199 т.1, 1-138 т.2) та не спростовується представниками позивача та відповідача-1.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 було частково оплачено товар у сумі 842 586 грн. 29 коп., а також повернено товар на загальну суму 144 251 грн. 62 коп., у зв'язку з чим заборгованість відповідача-1 перед позивачем за поставлений останнім товар становить 5 894 грн. 49 коп.

04.01.2016 року між відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква Сіті» , як поручителем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» , як кредитором, було укладено Договір поруки №04/01-16 (надалі - Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (код ЄДРПОУ 34443264) (надалі - боржник) відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань з оплати товарів, поставлених боржнику відповідно до Договору поставки №618/10/225 від 30.09.2010р., (надалі - основний договір), укладеного між кредитором і боржником (т.3 а.с. 144).

У пункті 1.2 Договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідно до пункту 1.1 цього договору відповідає перед кредитором у наступному обсязі: за зобов'язаннями з оплати вартості товарів, поставлених боржнику відповідно до основного договору в сумі вартості поставлених товарів, але не більше 100 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.3 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором тільки щодо оплати вартості товару поставленого за основним договором (основного боргу); порука в будь-якому випадку не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків тощо.

Пунктом 2.1.1 Договору поруки передбачено, що у випадку прострочки боржником виконання грошового зобов'язання, визначеного відповідно до пункту 1.2 цього договору, понад один банківський день, поручитель зобов'язується за вимогою кредитора протягом двох банківських днів з дати надходження до нього такої вимоги сплатити за грошовими зобов'язаннями боржника, у розмірі, що не перевищує суму, передбачену пунктом 1.2 цього договору.

У випадку невиконання зобов'язань, які виникли з основного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно (пункт 5.1 Договору поруки).

Як вбачається позивач звертався до відповідача-2 з вимогою про сплату частини боргу, відповідно до якої вимагав перерахувати позивачу 100 грн. 00 коп. (т.3 а.с. 146).

За доводами Позивача Відповідач-1 свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару не здійснив. Зазначаючи про порушення Відповідачем-1 грошових зобов'язань, Позивач просить стягнути з Відповідача-1 5 794 грн. 49 коп. - вартість поставленого і неоплаченого товару, 32 047 грн. 83 коп. - пені та 3 215 грн. 96 коп. - 3 % річних, а також з Відповідача-2 100 грн. 00 коп. - вартості поставленого і неоплаченого товару.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом попередньої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання Договору поставки з відстрочкою платежу № 618/10/225 від 30.09.2010 року Позивач в період часу з 06.04.2016 року по 07.09.2016 року поставив Відповідачу-1 товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 992 732 грн. 40 коп., який був прийнятий покупцем, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, які підписані представниками Відповідача-1 і наявні в матеріалах справи (а.с. 38-199 т.1, 1-138 т.2). Факт отримання товару не спростовується представниками Відповідача-1.

Наявні у справі видаткові накладні та товарно-транспортними накладними мають усі обов'язкові реквізити первинних бухгалтерських документів.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Отже, Відповідач 1 не надав доказів, які б спростовували твердження позивача про виконання ним своїх обов'язків за вищенаведеним Договором поставки № 618/10/225 від 30.09.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 4.1 Договору поставки оплату кожної окремої партії товару (визначеній в накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 60-ти календарних днів з моменту її отримання.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо поставки Позивачем Відповідачу-1 частини товару на умовах реалізації та оплати такого товару протягом 14-ти банківських днів після його реалізації з огляду на наступне.

Відповідачем-1 долучено до матеріалів справи додаткову угоду від 01.10.2013р. №1 до Договору поставки (надалі - ОСОБА_3 угода №1) (т.5 а.с. 17), укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» (позивачем у справі), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (відповідачем-1 у справі), як покупцем, відповідно до пункту 1 якої пункт 4.1 було доповнено умовою оплати за ТМ Таврія коньяки колекційні («Асканія» , «Херсон» ), ТМ AleXX ТМ Таврія Преміум (Коньяк Таврія, Каховка Люкс ХО 0,5 в сув.кор), ТМ «Георгіївський Кавалер» , ТМ William Grant & Sons здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за кожну товарну одиницю протягом 14 банківських днів після його реалізації в торговельній мережі покупця; покупець зобов'язаний надати постачальнику інформацію про хід реалізації поставленого товару сумарно в юридичної особи з 05 по 10 число кожного місяця - 1 раз в місяць.

Вказану ОСОБА_3 угоду №1 підписано від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» ОСОБА_5 (в преамбулі ОСОБА_3 угоди №1 вказано в особі директора, що діє на підставі довіреності) та від відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» ОСОБА_6 (в преамбулі ОСОБА_3 угоди №1 вказано в особі директора, що діє на підставі статуту).

У пункті 2 ОСОБА_3 угоди №1 зазначено, що ця угода є невід'ємною частиною Договору та вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом строку дії Договору.

Позивачем заперечуються повноваження ОСОБА_5 на підписання ОСОБА_3 угоди №1 від імені позивача, тому вказана ОСОБА_3 угода №1 позивачем не визнається.

Статтею 8 Статуту ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" в редакції, чинній станом на 01 жовтня 2013 року визначено, що виконавчим органом товариства є директор, в повноваження якого входить підписання господарчих договорів, здійснення без довіреності від імені товариства будь-яких дій відносно діяльності товариства, представництво, видача довіреностей.

Відповідач-1 не надав довіреності, яка б підтверджувала повноваження ОСОБА_5 на підписання додаткової угоди до Договору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.10.2013р. (момент підписання ОСОБА_3 угоди №1) керівником підприємства позивача є ОСОБА_7.

Будь-яких доказів в підтвердження повноважень ОСОБА_5 на підписання ОСОБА_3 угоди №1 від Позивача Відповідачем-1 не надано, матеріали справи не містять. В судовому засідання представник Відповідача-1 пояснив, що на даний час відповідної довіреності він не має.

Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено в ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що ОСОБА_3 угода від 01.10.2013р. №1 підписана не уповноваженою на те особою без наявності необхідних повноважень та відповідно без додержання вимог, які встановлені ст.ст. 203, 207, 208 ЦК України. А відтак, судом підставно не прийнято дану угоду, як належний доказ зміни умов оплати частини товару, поставленого Позивачем Відповідачу-1 за Договором поставки.

Згідно з ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку представник представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Отже, обов'язковою умовою схвалення правочину особою, від імені якої його вчинено, є відповідні дії (письмове звернення, конклюдентні дії - прийняття правочину до виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів та ін.) саме уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника.

Тобто, посадова особа повинна мати право, бути уповноваженою на схвалення правочину, що вчинений з перевищенням повноважень.

В той же час, колегія суддів вважає, що скаржником не надано жодних доказів схвалення Позивачем цієї ОСОБА_3 угоди.

Так, матеріали справи не містять жодної видаткової накладної, у якій йде посилання Позивача у якості підстави для поставки товару на ОСОБА_3 угоду № 1 від 01.10.2013 року.

Та обставина, що в один день, в один і той самий супермаркет Позивачем поставлено товар ТОВ "Горяц-Т" за двома видатковими накладними, в яких постачальником самостійно розподілено товар за його асортиментом, не свідчить про відвантаження товару за товарними групами в залежності від умов оплати, оскільки це не підтверджується самими первинними документами.

По-перше, у видаткових накладних не зазначено умов оплати, тобто, умови оплати зазначені в договорі.

По-друге, видаткові накладні за доводами Позивача формувалися останнім відповідно до замовлень Відповідача-1, з урахуванням розміщення товару на складі Позивача та з побажаннями Відповідача-1 щодо поставки товарів до магазинів, які розташовані за різними адресами.

По-третє, як вже зазначено вище, жодна з видаткових накладних не містить посилання у якості підстави для поставки товару на ОСОБА_3 угоду № 1 від 01.10.2013 року, та всі видаткові накладні, видані Позивачем за спірний період з 06.04.2016 року по 07.09.2016 року містять посилання лише на Договір поставки з відстрочкою платежу № 618/10/225 від 30.09.2010 року.

Вчетверте, у своїх платіжних дорученнях Відповідач-1 також жодного разу не посилався на ОСОБА_3 угоду № 1 від 01.10.2013 року

Крім того, на підтвердження реалізації товару ТОВ "Горяц-Т" на виконання ОСОБА_3 угоди № 1 від 01.10.2013 року повинно було б надавати звіти про реалізований товар. В той же час, таких звітів ТОВ "Горяц-Т" Позивачу за весь період співпраці не надавало та ніяких доказів на підтвердження своїх доводів суду не надало.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що будь-яких дій на схвалення ОСОБА_3 угоди № 1 від 01.10.2013 року Позивач не вчиняв.

Отже, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем-1 було частково оплачено товар у сумі 842 586 грн. 29 коп., а також повернено товар на загальну суму 144 251 грн. 62 коп., у зв'язку з чим заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем за поставлений останнім товар становить 5 894 грн. 49 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед Позивачем Відповідачем-1 не надано.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з Відповідача-2 підлягає стягненню вартість поставленого і неоплаченого товару у сумі 100 грн. 00 коп., а з Відповідача-1 - у сумі 5 794 грн. 49 коп.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 5.2 Договору поставки передбачено, що кожна із сторін за кожен день прострочення виконання будь-яких зобов'язань, що випливають із цього договору, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь час такої прострочки, а також, понад цього, компенсує будь-які прямі та непрямі збитки, що викликані такою прострочкою; для постачальника пеня обчислюється від вартості партії товару, в період поставки якої відбулося порушення договору, а для покупця - від суми прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані Відповідачу за період з 06.06.2016р. по 05.12.2016 р. 3 % річних в сумі 3 215 грн. 96 коп. та пеня в сумі 32 047 грн. 83 коп.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача (межі зазначеного ним періоду), положення частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України, колегія суддів відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування 3% річних та пені, прийшла до висновку, що господарським судом правомірно задоволені вимоги позивача в цій частині, оскільки прострочення оплати вартості поставленого товару з боку Відповідача-1 мало місце.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т", м. Одеса - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 року у справі № 904/11541/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 21.07.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.Л. Кузнецова