Постанова

від 20.07.2017 по справі 924/228/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2017 р. Справа № 924/228/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-2 фермерського господарства "Дружба" на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2017р. у справі №924/228/17 (суддя Магера В.В.)

за позовом керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави (м.Старокостянтинів)

до відповідачів: 1) Старокостянтинівської районної державної адміністрації (м.Старокостянтинів); 2) фермерського господарства "Дружба" (смт. Білогір'я Хмельницька область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (м. Хмельницький)

про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди земельної ділянки загальною площею 30 га

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, прокурор служб. посв. №019161 від 30.07.2013р.;

відповідача - 1 - не з'явився;

відповідача - 2 - ОСОБА_2, представник за договором про надання правової допомоги від 04.04.2017р.;

третьої особи - не з'явився;

Судом роз'яснено прокурору та представнику відповідача-2 права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди земельної ділянки загальною площею 30 га, укладеного між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Терра Віва" (правонаступником якого є фермерське господарство "Дружба"), який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 03.05.2007р. №040774700334.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.05.2017р. у справі №924/228/17 позов задоволено; визнано недійсним та припинено на майбутнє договір оренди земельної ділянки загальною площею 30 га, укладений 16.04.2007р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Терра Віва" (правонаступником якого є фермерське господарство "Дружба"), який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 03.05.2007р. за №040774700334; стягнуто з Старокостянтинівської районної державної адміністрації на користь Прокуратури Хмельницької області 800 грн. витрат по оплаті судового збору; стягнуто з фермерського господарства "Дружба" на користь Прокуратури Хмельницької області 800 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, фермерське господарство "Дружба" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду. Суд першої інстанції, розглядаючи спір, безпідставно не застосував строк позовної давності до вимог позивача, що призвело до необґрунтованого задоволення позову. Скаржник зазначає, що із договору оренди земельної ділянки вбачається, що останній містить умови щодо орендної плати і визначеної нормативної грошової оцінки 1 гектара земельної ділянки, що оформлено додатком від 16.04.2007р. до договору оренди у виді витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, що становить 11480,27 грн./1га. Таким чином, наведене спростовує доводи позивача про те, що нормативну грошову оцінку у 2007 році не було здійснено та не застосовано при укладанні договору оренди землі. При цьому, скаржник вказує, що повідомлення відділу Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі про те, що матеріали технічної документації про нормативну грошову оцінку у 2017 році у них відсутні чи не збереглися, не спростовує факту здійснення нормативно-грошової оцінки та її застосування при укладенні договору оренди землі. Скаржник звертає увагу суду на те, що позивач не довів суду того, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки була у 2007 році була інакшою ніж та, що зазначена у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку та застосована у договорі оренди.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №16481/17 від 08.06.2017р. вх. №16733/17 від 12.06.2017р.) в яких третя особа доводи апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Старокостянтинівська районна державна адміністрація надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №17263/17 від 16.06.2017р.) в якому відповідач-1 вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, тому просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Фермерське господарство "Дружба" подало до суду письмові пояснення (вх. №17735/17 від 20.06.2017р., вх. №20019/17 від 11.07.2017р.) в яких відповідач-2 підтримує доводи апеляційної скарги, при вирішенні спору просить суд застосувати правові висновки Верховного суду України; просить скасувати рішення суду першої інстанції, застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача та відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 10.07.2017р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Філіпової Т.Л. та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 924/228/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2017р. визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/228/17 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Гулова А.Г., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Представник відповідача-2 в судових засіданнях 20.06.2017р., 11.07.2017р. та 20.07.2017р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 11.07.2017р. підтримав доводи апеляційної скарги, просять її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Прокурор в судових засіданнях 20.06.2017р., 11.07.2017р. та 20.07.2017р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа та відповідач-1 не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 20.07.2017р., про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача-1,2, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, розпорядженням Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 25.09.2006р. №306/2006-р "По надання в оренду земель за межами населених пунктів району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", відповідно до п. 12 Перехідних положень, ст. 124 ЗК України, ЗУ "Про оренду землі", розглянувши матеріали комісії з питань надання земель державної власності, земель під водними об`єктами, земель лісового фонду було вирішено надати в тимчасове користування на умовах оренди землі державної власності, що знаходяться за межами населених пунктів району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва фермерському господарству "Терра Віва" земельну ділянку площею 200 га. (а.с. 13).

16.04.2007р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та фермерським господарством "Терра Віва" (орендар), правонаступником якого є фермерське господарство "Дружба" укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 14-15).

Згідно п. 1.1 договору орендодавець на підставі розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 25.09.2006р. №306/2006-р передав, а орендар прийняв у строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Пеньківської сільської ради.

Відповідно до п. 2.1 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30 га, у тому числі ріллі 30 га із земель запасу Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району згідно із календарним планом (схемою) розташування земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок наведена окремою довідкою, що додається та є невід'ємною частиною договору. (п. 2.2 договору).

Згідно п. п. 3.1, 3.2 договору передбачено, що земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до "25" вересня 2055 року для використання за цільовим призначенням. При бажанні продовжити договір на новий строк орендар зобов'язаний не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору письмово попередити про це орендодавця.

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата за землю встановлюється у грошовій формі і становить 40 (сорок) грн. за 1 га, що становить 1200 (одна тисяча двісті грн. 00 коп.) гривень щорічно. Орендна плата вноситься щомісячно, в рівних долях, тобто по 100 грн. (сто грн. 00 коп.) кожного року оренди.

Вказаним договором сторони передбачили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту відведення. Передача здійснюється за актом прийому-передачі земельної ділянки (п.п. 5.1, 6.1, 6.2 договору).

Договір зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040774700334 від 03.05.2007 року.

Згідно акту визначення меж прийому-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі від 16.04.2007р. сторони вказали, що земельна ділянка зі встановленими межовими знаками знаходиться у стані, придатному для використання за призначенням. Акт підписаний представниками сторін, скріплений печатками.

Відповідно до копії витягу від 16.04.2007р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району базова вартість ріллі становить 4500 грн., коефіцієнт - 2,551, вартість станом на 16.04.2007р. - 11480, 27 грн.

13.01.2017р. листом №8-2203-99.2-44/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Старокостянтинівську місцеву прокуратуру, що в управлінні відсутні відомості щодо проведення нормативної грошової оцінки, зокрема, земельної ділянки площею 30 га кадастровий номер 6824286700:07:001:0002, яка надана ФГ "Терра Віва" згідно договору оренди від 16.04.2007р.

17.01.2017р. листом №77-16вих-17 прокурор звернувся до Старокостянтинівської районної ради із запитом в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про надання інформації про те, чи затверджувалась нормативна грошова оцінка земельних ділянок державної власності фермерським господарством "Терра Віва" площею 30 га, кадастровий №6824286700:07:001:0002.

18.01.2017р. Старокостянтинівська районна рада листом №30 повідомила прокуратуру про те, що сесією районної ради не затверджувалась технічна документація з нормативно грошової оцінки земельних ділянок ФГ "Терра Віва". Аналогічна відповідь надана районною радою стосовно ФГ "Дружба" листом від 25.01.2017р. №45.

16.02.2017р. листом №77-1359 вих.-17 прокурор звернувся до Старокостянтинівського відділення Красилівської ОДПІ про надання інформації щодо сплати ФГ "Дружба" орендних платежів протягом 2016-2017р.р.

20.02.2017р. листом №235/9/22-10-15-07 Старокостянтинівським відділенням Красилівського ОДПІ надано відповідь прокуратурі, що в 2016р. ФГ "Дружба" сплачено 34037,05 грн., а в 2017р. - 2880,38 грн. орендних платежів, заборгованість відсутня.

ОСОБА_3 у Старокостянтинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.05.2017р. №316/413 повідомило заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про відсутність у ОСОБА_3 технічної документації про нормативну грошову оцінку землі в оренді ФГ "Терра Віва".

Предметом даного позову є вимога прокурора визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди земельної ділянки загальною площею 30 га, укладений між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Терра Віва" (правонаступником якого є фермерське господарство "Дружба").

Обґрунтовуючи позов, прокурор посилається на те, що при укладенні договору оренди сторонами не дотримано вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", а відсутність нормативної грошової оцінки земельних ділянок на час укладення договору оренди від 16.04.2007р. є підставою для визнання даного договору оренди землі недійсним відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором про оренду землі.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (ст. 2 Закону України "Про плату за землю").

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки (ст.13 Закону України "Про плату за землю").

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За приписами ст. 21 названого Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами ст. 5 цього ж Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов'язковим при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. 18 названого Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідач-2, заперечуючи проти позову, вказує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передавалася за договором оренди від 16.04.2007р. проводилась, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 16.04.2007р.

Так, в матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку 1 гектара сільськогосподарських угідь Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 16.04.2007р. , видана фермерському господарству "Терра Віва", відповідно до якого базова вартість ріллі становить 4500 грн., коефіцієнт - 2,551, вартість станом на 16.04.2007р. - 11480, 27 грн. (а.с. 140).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Приписами ст. 23 Закону України "Про оренду землі" визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передавалася відповідачу за договором оренди від 16.04.2007р. не розроблялась, не погоджувалась, на розгляд до уповноваженого органу не подавалась та, відповідно, ним не затверджувалась, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що сам по собі витяг з технічної документації є неналежним доказом здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки містить лише дані про нормативну грошову оцінку 1 гектара сільськогосподарських угідь Пеньківської сільської ради, а не земельної ділянки, що передавалась в оренду.

Отже, оскільки земельним законодавством передбачено обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, яка є основою для визначення розміру орендної плати за них, укладення договору оренди землі без проведення нормативної грошової оцінки свідчить про порушення законодавчих приписів у таких правовідносинах, що з огляду на норми ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для висновку про обґрунтованість заявлених прокурором вимог.

Як встановлено апеляційним судом, відповідачем-2 подано до суду першої інстанції заяву в якій він просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити в задоволенні позову з цих підстав.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб'єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Частинами 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладено відповідачами 16.04.2007р., в той час як з позовною заявою прокурор в інтересах держави звернувся до господарського суду лише у 2017 році.

При цьому, прокурор зазначає, що про вказані порушення прокуратурі стало відомо лише в січні 2017 році з листа управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі № 8-2203-99.2-44/2-17 від 13.01.2017р.

Проте, дослідивши обставини даної справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Наказом від 19.09.2005р. №3гн Генеральний прокурор України визначив основним завданням наглядової діяльності прокуратури захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, державних та публічних інтересів. Із цією метою наказав забезпечити нагляд за додержанням законів, передусім у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів.

Аналогічні вимоги до підпорядкованих прокурорів містять також і накази Генерального прокурора, зокрема, від 18.10.2010р. №3гн, від 12.04.2011р. №3гн, від 07.11.2012р. №3гн.

Також вказані накази, крім іншого, містять конкретні вказівки до прокурорів, а саме: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.

Таким чином, нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими місцевими державними адміністраціями рішеннями, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може свідчити про те, що прокурор не міг бути обізнаний про існування договору до спливу строку позовної давності та підтверджувати доводи останнього про початок перебігу цього строку лише з січня 2017 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.06.2017р. зобов'язував Старокостянтинівську районну державну адміністрацію надати суду інформацію стосовно того, чи повідомляла адміністрація прокуратуру району (області) про прийняття головою адміністрації розпорядження від 25.09.2006р. №306/2006-р щодо передачі у користування на правах оренди земельної ділянки ФГ "Терра Віва" та про укладений на підставі нього договір оренди земельної ділянки від 16.04.2007р.

На виконання вимог ухвали суду від 20.06.2017р., відповідач-1 надав суду лист Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 07.07.2017р. №45/1027-14/2017 в якому зазначено, що районна державна адміністрація постійно інформувала органи прокуратури про прийнятті головою районної державної адміністрації розпорядження в галузі земельних відносин. Однак, відповідно до номенклатури справ Старокостянтинівської районної державної адміністрації, журнали реєстрації вхідної та вихідної документації зберігаються протягом 10 років, тому надати інформацію за 2006 рік не має можливості.

Як зазначалось раніше, спірний договір оренди зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040774700334 від 03.05.2007р.

При вирішенні даного спору в частині застосування правил ЦК України про позовну давність, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати правову позицію Верховного суду України викладену в постанові від 01.07.2015р. у справі №6-178цс15 про те, що оскільки положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, тому про порушене право прокуратурі було відомо з часу державної реєстрації уповноваженим ораном держави договору оренди земельної ділянки від 16.04.2007р., тобто з 03.05.2007р.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прокурор мав усі можливості та повноваження для отримання повної та достовірної інформації протягом встановленого законом строку позовної давності, як про розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 25.09.2006р. №306/2006-р., так і про договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015р. на підставі якого він укладений (від дати його укладення та державної реєстрації), тому приходить до висновку відмовити в задоволенні позову прокурора у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що позов безпідставний та необґрунтований, тому в його задоволенні слід відмовити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, 99, 101, 103-105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства "Дружба" на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2017р. у справі №924/228/17 задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2017р. у справі №924/228/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Старокостянтинівської місцевої прокуратури (31100, м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького, 41) на користь фермерського господарства "Дружба" (30200, Хмельницька обл., Білогірський р-н., смт. Білогір`я, вул. Шевченка, 78А) 1760 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати судовий наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Мельник О.В.