Ухвала

від 18.07.2017 по справі 816/531/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 р.Справа № 816/531/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 816/531/17 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Полтавської області, звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко , в якому просило стягнути витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, за березень 2017 року у сумі 5 088,40 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року по справі № 816/531/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство Райз-Максимко (ідентифікаційний код 30382533) зареєстроване як юридична особа 26.05.1999 року (а.с. 12).

Відповідач має відокремлені структурні підрозділи, якими, зокрема, є Романівська філія Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко (код 35644016) та Шевченківська філія Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко ( код 35643714), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2017 року (а.с. 103-105).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування діяв Закон України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що для платників збору, визначених п. п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

При цьому, за змістом п. п. 1, 2 ст. 1 цього Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1ст. 2 цього Закону.

Аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених їх працівникам на пільгових умовах за списком № 2, за ставкою 100 % розміру виплаченої пенсії.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно вимог п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у п.п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, п.п. 2.1.1. п. 2.1. Інструкції визначено наступних платників: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

У відповідності до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Як передбачено п. 6.7. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем надіслано до Романівської філії ПАТ Райз-Максимко розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 2017 року на суму - 294,21 грн та з лютого 2017 року на суму - 156,82 грн, які отримано Романівською філією ПАТ Райз-Максимко , про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 68-69).

Відповідно до наведених розрахунків сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії працівникам Романівської філії ПАТ Райз-Максимко за березень 2017 року склала 451,03 грн.

Також позивачем надіслано до Шевченківської філії ПАТ Райз-Максимко розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 2017 року на загальну суму - 4 637,37 грн, який отримано Шевченківською філією ПАТ Райз-Максимко , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 71).

У відповідності до зазначеного розрахунку, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії працівникам Шевченківської філії ПАТ Райз-Максимко за березень 2017 року склала 4 637,37 грн.

За особовим рахунком Романівської філії ПАТ Райз-Максимко відображено суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за березень 2017 року в розмірі 451,03 грн, за особовим рахунком Шевченківської філії ПАТ Райз-Максимко відображено суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 , за березень 2017 року в розмірі 4 637,37 грн (а.с. 67, 70).

Матеріалами справи підтверджено, що платіжним дорученням № 108106846 від 27.03.2017 року Романівською філією ПАТ Райз-Максимко перераховано Управлінню Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі кошти в сумі 45103 грн із призначенням платежу пільгові пенсії за березень 2017 року (а.с. 132).

Згідно до наданих відповідачем банківських виписок АТ Ощадбанк Шевченківською філією ПАТ Райз-Максимко перераховано Управлінню Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі 27.03.2017 кошти в сумі 2 905,01 грн з призначенням платежу оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових за березень 2017 року , а 31.03.2017 року - кошти в сумі 1 732,36 грн з призначенням платежу оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових за березень 2017 року (доплата) , тобто всього перераховано 4 637,37 грн (а.с. 132-134).

Як визначено п. 1.30. ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ, платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

На підставі п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право самостійно визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Пунктом 10.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, визначено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених положень Інструкції, а також Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідний правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 02.06. 2015 року у справі позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до публічного акціонерного товариства Одеське виробниче об'єднання Холодмаш про стягнення заборгованості.

Як встановлено ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

За таких обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 02.06.2015 року, суд приходить до висновку, що кошти, перераховані Романівською та Шевченківською філіями ПАТ Райз-Максимко Управлінню Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за березень 2017 року, не могли бути зараховані позивачем в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Таким чином, беручи до уваги те, що в ході розгляду справи підтверджено, що Романівською філією ПАТ Райз-Максимко відшкодовано органу Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, за березень 2017 року в сумі 451,03 грн, а Шевченківською філією ПАТ Райз-Максимко відшкодовано органу Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, за березень 2017 року в сумі 4 637,37 грн, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі про стягнення вказаних сум у загальному розмірі 5 088,40 грн із ПАТ Райз-Максимко є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 816/531/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2017 р.