Рішення

від 21.07.2017 по справі 128/609/17

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/609/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2017 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Ганкіної І.А.,

за участі секретаря Жигарової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СтарКом-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який в подальшому уточнила (а.с. 16-17). Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, їй належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,6695 га, кадастровий номер: 0520688200:01:004:0027, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Широкогребелської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Вищевказану земельну ділянку вона, згідно договору оренди землі № ЗГ-03-16, укладеного 17 березня 2016 року та зареєстрованого в Реєстраційній службі по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області 26.03.2016 року, номер запису про право власності: 13880749, передала в оренду строком на сім років ТОВ СтарКом - Агро .

Відповідно до Договору оренди землі відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 6% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 31 грудня кожного року. В 2016 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки була визначена в розмірі 61112 грн. (шістдесят одна тисяча сто дванадцять гривень), а отже розмір орендної плати за умовами договору оренди землі в 2016 році склав 3666,72 грн.

Вказує, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2016 році та відповідно нехтує терміном, зазначеним в договорі оренди землі, який є його істотною умовою. Станом на 20 лютого 2017 року відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування в 2016 році належною їй земельною ділянкою, не сплачено жодних грошових коштів. До того ж, ніяких послуг в рахунок орендної плати за 2016 рік вона від відповідача не отримувала. На неодноразові її звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за Договором оренди, останній відповідав відмовою, а після надсилання письмового звернення вона отримала відповідь про надання реквізитів про оплату, однак, вже не бажає продовжувати надавати свою земельну ділянку в подальшому відповідачу в оренду у зв'язку з порушенням ним істотних умов договору.

Незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови Договоруоренди, відповідач не виявив доброї волі для вирішення цього спору у позасудовому порядку.На момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним.

Договором оренди землі встановлено обов'язок відповідача своєчасно сплачувати оренду плату, тобто до 31 грудня 2016 року. В зв'язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2016 році є невиконанням обов'язків відповідачем, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі є підставою для розірвання даного договору оренди землі.

При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, який відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі є істотною умовою договору оренди землі, вона розраховувала на отримання необхідних їй обігових грошових коштів. А отже, в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, вона була позбавлена можливості отримання матеріальних благ, на які розраховувала при укладені договору оренди землі.

За вказаних обставин позивач просить суд розірвати вищевказаний договір оренди землі.

В судове засідання 21.07.2017 року сторони по справі та їх представники не з'явились.

Представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 попередньо подав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, в заяві також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та у випадку неявки представника відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи і винесення заочного рішення.

Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ СтарКом-Агро в судові засідання 22.05.2017 року та повторно 21.07.2017 року не з'явився без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до норм ч. 5 ст. 74 ЦПК України , що підтверджується матеріалами справи, заяв про розгляд справи у його відсутність або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Таким чином, врахувавши думку представника позивача, викладену у поданій суду письмовій заяві, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

У рішенні Меньшакова проти України від 08.04.2010 року Європейський суд з прав людини виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду. Суд повторює, що пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,6695 га, кадастровий номер: 0520688200:01:004:0027, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Широкогребелської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Вказану вище земельну ділянку ОСОБА_1 згідно договору оренди землі № ЗГ-03-16 від 17.03.2016 року передала Товариству з обмеженою відповідальністю СтарКом-Агро в оренду на 7 (сім) років (а.с. 4-6).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором

оренди.

Пунктом 4.1. розділу 4 Орендна плата договору оренди землі № ЗГ-03-16 від 17.03.2016 року визначено, що орендна плата сплачується Орендарем один раз на рік у грошовій формі в розмірі 6% (шести) відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, або у натуральній та відробітковій формі.

Згідно п. 4.2. розділу 4 Орендна плата Договору оренди, натуральна оплата здійснюється продукцією, відробіткова оплата здійснюється послугами, згідно Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 2.3. розділу 2 Об'єкт оренди даного Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61112 грн.

Пунктом 4.3. розділу 4 Орендна плата Договору оренди визначено, що обчислення розміру орендної плати, при сплаті в грошовій формі, за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно п. 4.4. розділу 4 Орендна плата Договору, орендна плата сплачується у такі строки: з 15 серпня по 31 грудня кожного наступного року.

Однак, згідно позовної заяви, відповідач не виплатив позивачу визначену договором оренди орендну плату як орендодавцю та будь-яких послуг в рахунок орендної плати за 2016 рік позивач не отримувала, таким чином, відповідач не виконує належним чином умови договору.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Частиною 3 статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Пунктом 14.5. розділу 14 Зміна умов договору і припинення його дії даного Договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Частиною 1 статті 32 даного Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 15.1. розділу 15 Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору договору оренди землі № ЗГ-03-16 від 17.03.2016 року, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як вбачається із змісту ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 15.2. розділу 15 Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору Договору оренди землі, сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Відповідач, будучи повідомленим належним чином та завчасно про розгляд вказаної справи в суді свого представника в судове засідання не направив та не спростував надані позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

За відсутності клопотання у позивача про стягнення з відповідача судових витрат, суд вважає залишити їх за позивачем.

Керуючись ст.ст. 15, 651ЦК України, ЗК України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 158, 197, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № ЗГ-03-16, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю СтарКом-Агро 17 березня 2016 року та зареєстрований в Реєстраційній службі по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області 26 березня 2016 року, номер запису про право власності: 13880749.

Судові витрати по справі залишити за ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Суддя: