Рішення

від 20.07.2017 по справі 521/1865/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/1865/14-ц

Провадження №2/521/848/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Приморський-28 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЖБК Приморський-28 про визнання недійсним боргу перед ЖБК Приморський-28 , -

ВСТАНОВИВ:

Представник Житлово-будівельного кооперативу Приморський-28 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, уточнивши та збільшивши який, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2007 року по 30.04.2016 року в розмірі - 25 252,67 гривень, суму інфляційний витрат у розмірі 3 937, 30 гривень, три відсотки річних у розмірі - 345,77 гривень, судовий збір у розмірі 243,60 гривень. Свій позов обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, 65 в місті ОСОБА_2, загальною площею 86,10 квадратних метрів. Особовий рахунок на це приміщення відкритий на відповідача. Балансо утримувачем зазначеного багатоквартирного жилого будинку є ЖБК Приморський-28 згідно акту приймання-передачі житлового будинку з балансу на баланс від 04.09.2002 року. На підставі п.7 абз.2 ст.15 Закону України Про кооперацію , по аналогії закону абз. 13 ст. 10 Закону України Про ОСББ розміри внесків власників (членів ЖБК) на утримання будинку та прибудинкової території затверджені рішеннями загальних зборів членів ЖБК Приморський-28 . Відповідно до вимог Закону України Про кооперацію , Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , Закону України Про житлово-комунальні послуги та Правил користування приміщеннями житлових будників і гуртожитків , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року за № 572, ЖБК Приморський-28 уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг на повне технічне обслуговування ліфтів, на постачання електроенергії, на вивезення твердих побутових відходів, на послуги холодного водопостачання та водовідведення. В період з 01.11.2003 року по 31.05.2007 року відповідач оплачував їх не в повному обсязі, несвоєчасно вносив плату за житлово-комунальні послуги, надані Позивачем внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем за зазначений період утворилася заборгованість в сумі 3198,86 гривень, без урахування інфляційних витрат та річних відсотків. В період з 01.06.2007 року по 31.03.2014 року відповідач продовжував оплачувати комунальні послуги не в повному обсязі, внаслідок чого за цей період утворилася заборгованість у розмірі - 17396,19 гривень. В період з 01.04.2014 року по 30.04.2016 року боржник продовжував оплачувати комунальні послуги не повному обсязі, а тому за вказаний за вказаний період утворилася заборгованість у розмірі - 7856,48 гривень. Всього за період з 01.06.2007 року по 30.04.2016 року за відповідачем утворилася заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у загальному розмірі - 25 252,67 гривень, яку відповідач сплачувати у добровільному порядку відмовляється, що стало причиною для звернення з даним позовом до суду. У зв'язку з тим, що відповідач борг не сплачує у добровільному порядку, сторона позивача просить суд стягнути 3% річних за прострочення грошового зобов'язання та інфляційні витрати, розраховані в межах трирічного строку позовної давності. Не погоджуючись з позовом ЖБК Приморський -28 ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом в якому просив суд визнати недійсним борг перед ЖБК Приморський-28 на підставі того, що між ним та ЖБК не укладено договору на надання послуг. ОСОБА_1 у зустрічному позові звернув увагу, що саме він був ініціатором щодо укладення договору на надання послуг з ЖБК Приморський -28 , а відповідач в свою чергу навпаки ухилявся від його укладення, навіть не виконував рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, з тих підстав, що позивачем не надано суду допустимих доказів підтверджуючих наявність обов'язків відповідача перед позивачем. Представник позивача звернула увагу суду, що позов обґрунтовано записками бухгалтера, які документально не підтверджують надання послуг, їх кількість та якість. Підстави позову, які зазначено позивачем містять в собі видумані дані про кількість проживаючих, не відображають інформацію про встановлення водомірів. Оскільки на теперішній час у примусовому порядку виконана частина рішення суду та між сторонами даної справи підписано договір про надання послуг від 01.07.2016 року, а згідно з цим договором у відповідача заборгованості не має перед позивачем, у задоволенні позову необхідно відмовити. Представник відповідача зазначила, що позивачами не надано детального розрахунку заборгованості, а тому наведені у позові суми і не відповідають дійсності. Далі представник відповідачів зазначає, що згідно зі ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. Тобто, якщо б сторони спору мали договірні відносини, в такому випадку сума заборгованості повинна була б вираховуватися починаючи за 3 роки з моменту укладення договору, але жодним чином ні з 01.06.2007 року. З зазначених вище підстав просила відмовити у позові ЖБК, задовольнити зустрічний позов.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши інші матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так згідно п.2 ст.10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Статтею 67 Житлового кодексу України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги), береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами. Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги і зазначених вище норм Житлового кодексу України власник квартир та повнолітні особи, які проживають в ній, зобов'язані своєчасно сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги вноситься щомісячно. Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків , затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку по договору. Якщо договір не був укладений, власник повинен сплачувати спожиті комунальні послуги, згідно чинного законодавства. Ці платежі вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором чи законом не вставлено інші строки.

Згідно ст.156,162 ЖК України, власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Відповідно до вимог ст.179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. П.1 ч.1 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством України та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири № 73 у будинку № 65 в місті ОСОБА_2, і як власник вищевказаної квартири є членом Житлово - будівельного кооперативу Приморський-28 . Сумісно з ним у квартирі проживає його дружина - ОСОБА_2. Вказані обставини сторонами не оспорювалися.

Відповідно до Статуту затвердженого загальними зборами членів кооперативу від 05.06.2004 року, ЖБК Приморський-28 створений для обслуговування, ремонту, реконструкції жилого будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків членів ЖБК і за рахунок інших доходів, передбачених законодавством. Місцезнаходження кооперативу є будинок № 65 по вулиці Генерала Бочарова в м. Одесі.

Судовими рішеннями, що є в матеріалах цивільної справи підтверджено, що на протязі багатьох років між Житлово-будівельним кооперативом Приморський-28 та відповідачем вникали спірні питання щодо сум, які мали б сплачуватися відповідачем на користь позивача за надані послуги з ВЕР, користування холодною водою.

Так рішенням Суворовського районного суду міста ОСОБА_2 від 20 листопада 2007року з ОСОБА_1 на користь житлово-будівельного кооперативу Приморський-28 стягнуто заборгованість по обслуговуванню та ремонту будинку, прибудинкової території, комунальним послугам в розмірі - 3198 гривень 86 копійок. Як вбачається з мотивувальної частини рішення Суворовського районного суду місті ОСОБА_2 суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по ВЕР за період з 01.11.2003 року по 01.06.2007 року та заборгованість за користування холодною водою за період з 01.11.2006 року по 01.06.2007 року. Сторонами не оспорювалося, що рішення набрало законної сили та виконано відповідачем.

01 липня 2011 року представник ЖБК Приморський-28 звернувся до Малиновського районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача за період з червня 2007 року по травень 2011 року у загальній сумі - 10892,17 гривень. 14.09.2011 року за заявою ЖБК Приморський-28 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, заборгованості у розмірі 10892,64 гривень. Ухвалою суду від 12 червня 2013 року вказаний судовий наказ - скасовано. Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, у спорі, є підставою для відмові у позові. Представник ОСОБА_1 подала до суду заперечення на позовну заяву, в яких просила застосувати строки позовної давності. Як вбачається з ухвали Малиновського районного суду міста ОСОБА_2 від 12 червня 2013 року вказаний судовий наказ - скасовано. Проаналізувавши вищевказані судові документи, суд приходить до висновку, що після рішення Суворовського районного суду м. Одеси від представник позивача звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення заборгованості 01 липня 2011 року, тобто вже з пропуском строку позовної давності до вимог щодо стягнення боргу утвореного за період з 01 червня 2007 року по 01 липня 2008 року, а враховуючи, що подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом 11 ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності, то в даному випадку строк позовної давності слід рахувати з 01 липня 2008 року.

Як вбачається з Протоколу № 1 загальних зборів мешканців ЖБК Приморський-28 від 02.03.2008 року, затверджено тариф для мешканців другого поверху та вище у розмірі - 1,50 копійок. Відповідно до Протоколу № 1 загальних зборів мешканців ЖБК Приморський -28 від 25.02.2011 року затверджено тариф для мешканців другого поверху та вище у розмірі - 2,00 копійок. Відповідно до Протоколу загальних зборів ЖБК Приморський-28 від 11 березня 2016 року, тариф щодо послуг на ВЕР для власників квартир 2-10 поверхів з березня 2016 року - 3,00 гривень на один метр квадратний. З зазначених вище підстав з врахування площі квартири, належної відповідачу на праві власності (86,1 кв.м) з відповідача на користь позивача у період з 01.07.2008 року по 01.03.2011 року підлягає до стягнення сума боргу за надані послуги утримання будинку та прибудинкової території у розмірі - 4132,80 гривень (86,1 х 1,50 х 32 місяці). За період з 01.03.2011 по 30.02.2016 року сума - 10 332,00 гривень (86,1х 2,00 х 60). За період березень-квітень 2016 року сума - 516,60 (86,1 х 3,00 х2). Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за надані послуги щодо утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.07.2008 року по 30.04.2016 року у загальному розмірі - 14 981,40 копійок.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення заборгованості за вивіз твердих побутових відходів, суд дійшов наступних висновків. Як вбачається з розрахунків наданих стороною позивача за період до 18.02.2011 року у квартирі позивача мешкало три особи, тому розрахунок наданих послуг зроблено виходячи з тарифів у певний період часу, який множився на кількість осіб, проживаючих у квартирі відповідача. На підтвердження проживання у квартирі ОСОБА_1 саме трьох осіб, позивачем суду надані Акти про проживання від 13.11.2007 року, від 18.01.2008 року, від 11.01.2009 року, від 04.01.2010 року. Суд критично оцінює надані Акти про проживання, оскільки вони складені в односторонньому порядку та не конкретизують осіб, проживаючих разом з ОСОБА_1 Суд, не приймаючи до уваги вищевказані Акти, враховує, що у мотивувальній частині судового рішення Суворовським районним судом м. Одеси від 20 листопада 2007 року по справі за позовом ЖБК Приморський-28 до ОСОБА_1 про стягання заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2003 року по 01.06.2007 року, вже не приймався до уваги Акт від 13.11.2007 року, однак саме цей Акт надано позивачем і в даному судовому процесі. Окрім цього вищевказаним рішенням суду встановлено, що на житлові площі відповідача разом з ним на постійній основі проживає дві особи, він та його дружина, а у відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України,обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ , у який беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З цих підстав суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення грошова сума у розмірі - 1244 гривні за надання послуг щодо вивезення твердих побутових відходів за період з січня 2009 року по квітень 2016 року, розрахована виходячи з кількості осіб проживаючих у квартирі (дві особи) помножена на тарифи, встановлені рішенням Одеської міської ради у певні періоди (з 01.2009 по 06.2016 - тариф 6,50 гр. на особу; з 07.2015 по 04.2016 - тариф 11,50 на особу).

Як вбачається з розрахунків наданих стороною позивача відповідачем до ЖБК Приморський -28 надавалися показники лічильника холодної води у серпні 2007 року, у лютому 2008 року, у січні 2011 року, останній раз червні 2012 року. Суми нараховані у 2007 році та у лютому 2008 року до стягнення не присуджуються, у зв'язку зі спливом строку позовної давності. З врахуванням показників лічильників, відображених бухгалтером у довідці-розрахунку, за користування холодною водою з відповідача на користь позивача має бути стягнута грошова сума у загальному розмірі - 7266,90 копійок, розрахована виходячи з наступного: (у січні 2011 року борг складав - 2235,60 гривень (621 куб х 3,60 грн.), червень 2012 року розмір боргу - 821,38 гривень (184 куб.х4,464 грн.). Як вказувала представник позивача з серпня 2012 року борг розраховано виходячи з середнього тарифу на одну особу, тому що відповідач не надав показники лічильника до бухгалтерії ЖБК. Так з липня 2012 року по червень 2014 року, відповідачу нараховувалося за дві проживаючи особи щомісячно - 59 гривень 80 копійок, таким чином сума боргу за цей період складає - 59,80 х 24 місяці = 1435 гривень 20 копійок. Розрахунком, що є у матеріалах справи підтверджується, що за період з липня 2014 року по квітень 2015 року нараховувалася сума - 122,00 гривень на місяць відповідно до тарифу, за цей період сума боргу (122,00 х 10 = 1220 гривень); з травня 2015 року по грудень 2015 року - нараховувалося за двох осіб щомісячно - 125,38, загальна сума боргу за цей період - 1003,04 гривні (125,38 х8 = 1003,04); з січня 2016 року по квітень 2016 року борг нараховується із розрахунку 137,92 гривень на двох осіб, загальна сума боргу за цей період 137,92 х 4 = 551,68 гривень. Приймаючи до уваги вищенаведені розрахунки боргу за користування ходовою водою, суд приходить до висновку, що за користування холодною водою з відповідача підлягає до стягнення грошова сума у загальному розмірі - 7 266 гривень 90 копійок. Загальна сума боргу заборгованості за надані послуги щодо ВЄР, користування холодною водою, та вивіз твердих побутових відходів становить суму у розмірі - 23 472 гривні 30 копійок та підлягає до стягнення з відповідача на користь житлово-будівельного кооперативу Приморський-28 . Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання установлених ст. 526 ЦК зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а Кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав,визначених законом, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, право відношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням. З огляду на вищевикладене слід дійти до висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, в якому серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК) - вимагати сплату грошей з надані послуги. Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. З зазначених вище підстав суд задовольняє позовні вимоги ЖБК Приморський-28 щодо стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі - 345,77 гривень та інфляційні витрати у розмірі 3937,30 гривень, які розраховані представником ЖБК Приморський-28 та надані суду у відповідних письмових розшифровках розрахунків. Вказані розрахунки перевірені судом, є правильними, розраховані в межах трирічного строку позовної давності.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, судом враховуються правила статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , яка встановлює обов'язок саме споживача укласти договір про забезпечення житлово-комунальними послугами. Відповідно до ст.11ЦК України однією з підстав цивільних прав та обов'язків є правочин. Пунктом 3 ст.202 ЦК України визначено поняття одностороннього правочину. У відповідності з нормами п.5 ст.202 ЦК України до прав та обов'язків, які випливають з одностороннього правочину застосовуються норми як до договору. Отже, незважаючи на те, що між відповідачем та ЖБК Приморський-28 не було письмового договору, особи, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюють споживання житлово-комунальних послуг, чим фактично проявляють добровільне виявлення, через що у них в зв'язку з фактичним споживанням житлово-комунальних послуг, тобто одностороннім правочином, виникає зобов'язання з оплати спожитих послуг на користь виконавця цих послуг - ЖБК Примосрький-28 . До цього зобов'язання застосовуються норми як до договору. Оскільки позивачем надавалися послуги відповідачу, пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території, водопостачанням, вивезенням твердих побутових відходів, тому є усі підстави для стягнення з них заборгованості за фактично надані позивачем та отримані відповідачами послуги. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав можуть бути: 1)визнання права, 2)визнання правочину недійсним, 3)припинення дії, яка порушує право, 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна право відношення; 7) припинення право відношення, 8) відшкодування збитків; 9) відшкодування моральної ( не майнової шкоди) 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб. Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, а тому суд може застосувати інші способи захисту. Разом з тим на думку суду визначений позивачем спосіб захисту його цивільного права такий як визнання недійсним боргу за комунальними послугами, які нараховуються ЖБК Приморський-28 , не відповідає вимогам ст.16 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджується позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог у задоволенні яких відмовлено. Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз'яснив, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понеси пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується і випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 2-18 ОД № 083264 має інвалідність І групи безстроково. З цих підстав суд приходить до висновку, що відповідач звільнений від сплати судового збору, тому що є інвалідом І групи, а тому незважаючи на часткове задоволення позову ЖБК Приморський -28 , судові витрати не можуть бути стягнуті з нього, як того просить представник позивача. Разом з тим, суд з врахуванням вимог закону вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 257, 263, 264 ч.2, 267, 526, 541 ЦК України, ст.ст. 156, 162, 179 ЖК Української РСР, ст.ст. 19, 20, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 5-8, 10, 11, 15, 57-60, 62, 64, 195, 196, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу Приморський-28 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу Приморський-28 (юридична адреса та реквізити: 65123, м. Одеса, вулиця Ген.Бочарова,65 п/р 26005 0000 42457 ПАТ Укрсоцбанк МФО 300023 ЄДРПОУ 20941319)- заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги у розмірі - 23472 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят дві) гривні 30 копійок; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі - 345,77 гривень; інфляційні витрати у розмірі 3937,30 гривень, всього - 27755 (двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 37 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Приморський-28 - відмовити.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, адреса: м. Одеса, вул. Садова, 1/А повернути ЖБК Приморський-28 (юридична адреса: 65123, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 65 п/р 26005000042457 в ПАТ Укрсоцбанк МФО 300023, код ЄДРПОУ 20941319) судовий збір, сплачений на рахунок № 31216206700007, код 828011, 31 січня 2014 року по платіжному дорученню № 16 в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, адреса: м. Одеса, вул. Садова, 1/А повернути ЖБК Приморський-28 (юридична адреса: 65123, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 65 п/р 26005000042457 в ПАТ Укрсоцбанк МФО 300023, код ЄДРПОУ 20941319) судовий збір, сплачений на рахунок № 31216206700007, код 828011, 27 січня 2017 року по платіжному дорученню № 11 в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області в десятиденний строк. Особи, що приймали участь у справі але не були присутні при проголошенні рішення мають право на його оскарження у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду.

Головуючий: