Ухвала

від 19.07.2017 по справі 649/137/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 649/137/17-ц Головуючий в І інстанції: Соловйов В.В. Номер провадження: 22-ц/791/1143/17 Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоВейтас І.В., суддів: Колісниченка А.Г., Радченка С.В., секретар - Павловська Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 20 квітня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 07.04.2010 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 1400,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач порушив умови договору, у зв'язку з чим станом на 31.10.2016 року має заборгованість у сумі 32322,03 грн, яка складається з: 1348,58 грн заборгованість за кредитом; 24908,12 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 4050,00 грн заборгованість за пенею та комісією, а також 500,00 грн штраф (фіксована частина); 1515,34 грн штраф (процентна складова). Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість у сумі 32322,03 грн за кредитним договором №б/н від 07.04.2010 року, та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 20 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності для захисту порушеного права.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в зв'язку про пропуском позивачем строку позовної давності для захисту порушеного права, оскільки п.1.1.7.3.1 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору встановлений строк позовної давності 50 років. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_5 вказує на безпідставність її доводів, вважає рішення законним та обґрунтованим та просить його залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника банку, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 квітня 2010 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір. Відповідно до заяви позичальника банк надав відповідачу кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згодом, а саме 06 січня 2011 року кредитний ліміт було збільшено до 1200,00 грн, а 23 серпня 2011 року збільшено до 1400,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти ОСОБА_5 від 12.04.2017 року.

Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує, у зв'язку з чим станом на 31.10.2016 року має заборгованість у сумі 32322,03 грн, яка складається з: 1348,58 грн заборгованість за кредитом; 24908,12 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 4050,00 грн заборгованість за пенею та комісією, а також 500,00 грн штраф (фіксована частина); 1515,34 грн штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком банку та випискою по рахунку.

Позичальником подано заяву про застосування позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для захисту порушеного права.

Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи апеляційним судом, представником банку було надано копію підписаної 07 квітня 2010 року ОСОБА_5 довідки про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів льотного періоду , яка є складовою частиною договору про надання банківських послуг разом із Заявою та у якій сторонами договору погоджено розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) - 7% від заборгованості, однак не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості. Строк погашення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг, наданих позивачем до матеріалів справи, строки та порядок погашення по Кредиту (кредитний ліміт) по кредитним картам з встановленими Мінімальним обов'язковим платежем, а також Овердрафта, що виник по таким картам, наведений в Пам'ятці клієнта / Довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною договору, а також встановлюється даним пунктом. Платіж включає в себе плату за користування кредитом, передбачений Тарифами, та частину заборгованості за Кредитом. Згідно ст.212 ЦК України, у випадку наявності простроченого кредиту - строком повернення кредиту в повному обсязі є 211-й день з часу виникнення такої заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 07.04.2010 року, а також з виписки з основної карти за період з 12.03.2000 року по 12.04.2017 року, які були долучені до позову вбачається, що останній платіж ОСОБА_5 було здійснено 27 листопада 2012 року у розмірі 105,00 грн.

Згідно довідки про умови кредитування, підписаної ОСОБА_5, встановлено строк погашення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним. Отже строком повернення кредиту в повному обсязі є 211-й день з часу виникнення такої заборгованості, а саме 26 липня 2013 року. До суду банк звернувся 28 лютого 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі ( ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Згідно із ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що сторони домовилися про збільшення позовної давності, виходячи з наступного. Умови надання банківських послуг, пунктом 1.1.7.31 яких установлено позовну давність тривалістю в 50 років, не містять підпису відповідача, а відповідно до законодавства договір про збільшення позовної давності має бути укладено у письмовій формі. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались.

Разом з тим, як у заяві позичальника, так і у довідці про умови кредитування, що підписані ОСОБА_5 07 квітня 2010 року, немає підписаної домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки рішення суду постановлено правильно у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк відхилити.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: А.Г.Колісниченко

С.В.Радченко