Ухвала

від 12.07.2017 по справі 495/3243/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3243/17

2-з/495/138/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2017 м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

У складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі Мамончик К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 та представника третьої особи - Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Затоківська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Затоківська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0487 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0189, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул.. Лазурна, 62-а, на якій розміщена будівля кінотеатру Якорь площею 212,6 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести самочинно побудовані будівлі та споруди на земельній ділянці площею 0,0487 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0189, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул.. Лазурна, 62-а.

16 травня 2017 року від Затоківської селищної ради до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам (фізичним та юридичним) проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці загальною площею 0.0487 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0189, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Лазурна, 62-а та земельній ділянці загальною площею 0,019 га, кадастровий номер - 5110300000:02:0019:0023, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Лазурна, 62.

10 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 вдруге звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам (фізичним та юридичним) проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці загальною площею 0.0487 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0189, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Лазурна, 62-а та земельній ділянці загальною площею 0,019 га, кадастровий номер - 5110300000:02:0019:0023, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Лазурна, 62.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 10 липня 2017 року дві вказані заяви про забезпечення позову були об'єднанні з врахуванням їх однорідності та мети застосування.

Свої клопотання Затоківська селищна рада та ОСОБА_1 обґрунтовують наступним. Земельна ділянка № 62 по вул.. Лазурна в смт Затока у користування ОСОБА_2 Затоківської селищною радою ніколи не передавалась, він лише є власником будівлі, що розташована на вказаній ділянці. На теперішній час, ОСОБА_2 без відповідного дозволу на те, проводить будівельні роботи на вказаній земельній ділянці, за відсутності на неї будь-яких правовстановлюючих документів.

За результатами моніторингу офіційного веб-портау Державної архітектурно-будівельної інспекції України органами Державної архітектурно-будівельної інспекції дозвіл на виконання будівельних робіт ОСОБА_2 не надавався, декларація про початок будівельних робіт в останнього відсутня, про що також свідчать дані офіційного веб-порталу Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Вказані самовільні будівельні роботи без відповідного дозволу на те, здійснюється ОСОБА_2 також на сусідній земельній ділянці № 62а, загальною площею 0.019 га, яка раніше належала територіальній громаді смт Затока, а рішенням Затоківської селищної ради від 02.06.2017 року була передана ОСОБА_1 в оренду строком на 10 років, 30.06.2017 року був укладений відповідний договір оренди.

Про вчинення ОСОБА_2 самочинного будівництва відомо свідкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Уподаній позовній заяві ОСОБА_1 просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0487 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0189, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Лазурна, 62-а, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести самочинно побудовані будівлі та споруди на вказаній земельній ділянці. Селищна рада заперечує проти самовільного будівництва та проведення будівельних робіт на зазначених земельних ділянках, з боку відповідача та вважає, що в рамках даної цивільної справи виникає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме проводити будівельні роботи на земельній ділянці № 62-а по вул.. Лазурній в смт Затока, що перебувала в комунальній власності на момент подання даної заяви та використовується для обслуговування будівлі кінотеатру Якорь .

Крім того, як зазначають заявники, внаслідок проведення будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці, відповідачем на тривалий час можуть бути збудовані об'єкти нерухомості, які можуть змінити технічні та природні властивості вказаної земельної ділянки, що призведе до незворотних наслідків таких властивостей. Також внаслідок створення об'єктів нерухомості на вказаних земельних ділянках, відповідач матиме змогу набути та зареєструвати на них право власності, при цьому на тих земельних ділянках, на які він не має ані права власності, ані права користування.

Представник позивача - ОСОБА_5, в судовому засіданні підтримав заяву та просив суд задовольнити її.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, ОСОБА_6 наголошувала на тому, що обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову не має, всі доводи заявників є недоведеними, оскільки представлені ними докази не достовірні, не повні та неналежні. Також, представник наголошувала на тому, що для обмеження прав власності особи необхідні суттєві та вагомі підстави, в іншому випадку матиме місце неправомірне та необґрунтоване порушення прав однієї з сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи присутніх сторін, надавши правову оцінку всім представленим заявником доказам на обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії .

Так, за своєю правовою природою, забезпечення позову спрямовано на запобігання таких дій відповідача, які будуть спрямовані на приховання, знищення, продаж чи знецінення майна, що в свою чергу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , викладених у п. 4 постанови № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03 червня 2016 року № 5).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.05.2017 року по вказані справі було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0487 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0189, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул.. Лазурна, 62-а. При цьому, приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд виходив з того, що у відповідача наявне титуловане право користування (оренда) земельною ділянкою № 62 по вул.. Лазурній в смт Затока, в той час коли у позивача взагалі відсутнє таке право. Крім того, з наданих суду матеріалів неможливо було встановити як саме будівництво ОСОБА_2, якщо воно дійсне має місце, на сусідній ділянці порушує речові права позивача на користування кінотеатром Якорь , більш того, не можливо встановити як це може утруднити виконання рішення суду у майбутньому у разі задоволення позову, чи зробити його неможливим.

Станом на сьогоднішній день позивач ОСОБА_1 на підставі рішення Затоківської селищної ради від 02.06.2017 року та договору оренди земельної ділянки від 30.06.2017 року, є орендарем земельної ділянки № 62-а по вул.. Лазурній в смт Затока.

Наразі, Затоківська селищна рада, окрім наданих раніше позивачем доказів на підтвердження своїх доводів, надала копію депутатського звернення здійснене в порядку ст..ст.2, 11, 13 ЗУ Про статус депутатів місцевих рад депутатом Затоківської с/р VІІ скликання ОСОБА_7, в якому останній просить голів відомств: ДАБІ України, Департаменту ДАБІ в Одеській області, Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, Одеської обласної державної адміністрації, Затоківської селищної ради, перевірити наявність дозвільних документів на виконання робіт з реконструкції будівлі, які виходять за межі земельної ділянки та конфігурації будівлі, а також факту самовільного захоплення земельної ділянки територіальної громади смт Затока ОСОБА_2, що розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул.. Лазурна, 62.

Між тим, незрозумілим для суду є наголошення депутата ОСОБА_7 стосовно того, що ОСОБА_2 здійснює самовільне захоплення земельної ділянки № 62 по вул.. Лазурній, в той же час депутат ОСОБА_7 вказує на те, що ОСОБА_2 руйнує старі стіни та будує нові, а земельна ділянка № 62 перебуває у ОСОБА_2 в користуванні на правах оренди.

До того ж, результати звернення депутат ОСОБА_7 до відповідних органів, суду не відомі, що також свідчить про відсутність будь-яких належних доказів допущення ОСОБА_2 порушень будівельних та земельних норм, що може утруднити рішення суду у майбутньому у разі задоволення позову.

Суд критично відноситься до всіх наданих позивачем та Затоківською селищною радою доказів та не приймає їх з огляду на наступне. Так, в заяві про вжиття заходів забезпечення позову від 04.05.2017 року ОСОБА_1 вказував, що відповідач здійснює самовільне будівництво на земельній ділянці № 62-а по вул.. Лазурній в смт Затока, в той же час, депутат ОСОБА_7 в своєму зверненні зазначає, що відповідач - ОСОБА_2 здійснює реконструкцію будівлі № 62 по вул.. Лазурній, а саме, зносить старі стіни та будує нові, і здійснює самовільне захоплення земельної ділянки № 62 по вул.. Лазурній. Таким чином, доводи заявників суперечливі між собою, що викликає у суду сумніви в дійсності наведених ними обставин.

Заявник - Затоківська селищна рада, просить заборонити ОСОБА_2 здійснювати будівництво на земельних ділянках № 62 та № 62-а по вул.. Лазурній. При цьому, не надано жодного належного доказу того, що на сьогоднішній день ОСОБА_2, здійснюючи реконструкцію стін належної йому будівлі (кафе Замок по вул.. Лазурній, 62), якщо навіть допустити дійсність таких стверджень, порушує права територіальної громади та суміжного власника ОСОБА_1 Суду навіть не відомо чи примикають одна до одної дві будівлі - кафе Замок та кінотеатр Якорь . Листи - відповіді Департаменту ДАБІ в Одеській області, що надані заявником на підтвердження обґрунтованості заяви про забезпечення позову, в дійсності не містять жодного доказу, оскільки мають лише інформаційний характер стосовно того, що звернення ОСОБА_1 опрацьовується, вказані ним обставини встановлюються.

Суд звертає увагу сторін на те, що застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Разом з тим, як зазначалось судом, наразі достеменно суду не зрозуміло чи дійсно відповідач вчиняє самочинне будівництво яке грубо порушує права та свободи позивача. Застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони вчиняти самочинне будівництво по суті вказує на прийняття судом всіх тверджень позивача та постановлення рішення по суті, що є недопустимим.

Вірними є наголошення представника відповідача щодо імовірності безпідставного порушення прав відповідача у разі задоволення заяви. Так, у практиці Європейського Суду з прав людини (наприклад, рішення у справах Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими заяви Затоківської селищної ради та ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, наведенні обставини є недостатніми для встановлення того, що відповідач здійснює будівництво, яке є предметом розгляду вказаної справи та тим самим порушує права заявників.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Затоківської селищної ради та ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Затоківська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 - денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: