Постанова

від 25.07.2017 по справі 815/1023/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1023/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року м. Одеса

У залі судових засідань №25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Галушко А.В.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

представника третьої особи

ПП Агрос-Юг - ОСОБА_3 (по довіреності)

представника третьої особи

від ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Украгросоюз до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Дочірнє підприємство Украгросоюз з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27463501 від 24.12.2015 року, на підставі якого державним реєстратором Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_6 23.12.2015 року (номер запису 12761983) зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП Агрос-Юг , згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 15.05.2015 року укладеного з власником - ОСОБА_4

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав, просив суд скасувати спірну реєстрацію, оскільки, в даному випадку, наявна суперечність між заявленим та вже зареєстрованим речовим правом, оскільки між позивачем та ОСОБА_4 укладений договір оренди землі, який зареєстрований належним чином та на час здійснення спірної реєстрації був діючим.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки державний реєстратор при здійсненні спірної реєстрації діяв у відповідності до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , перевірив наявність суперечностей між заявленим та вже зареєстрованим речовим правом, не встановив таких суперечностей, а тому правомірно здійснив реєстрацію.

Представник третьої особи - ПП Агрос-Юг заперечував проти задоволення позову, оскільки державний реєстратор при реєстрації права оренди земельної ділянки за ПП Агрос-Юг діяв у відповідності до вимог законодавства, даних про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ДП Украгросоюз в органах Держкомзему не було, а дані про реєстрацію договору оренди землі укладеного між ОСОБА_4 та ДП Украгросоюз , зазначені в договорі викликають сумнів в фактичній реєстрації цього договору, оскільки договір не відповідав вимогам законодавства, дані про державну реєстрацію договору оренди землі мали зберігатися в Державному реєстрі земель та мали бути перенесені до Державного земельного кадастру, державний реєстратор перевірив дані ДЗК та не виявив відомостей про реєстрацію договору оренди від 30.09.2008 року.

Представник третьої особи - ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову, оскільки між ОСОБА_4 та ДП Украгросоюз був укладений договір оренди земельної ділянки, який не реєструвався, а тому не набрав чинності, що підтверджується даними Поземельної книги та Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, наявність в договорі відмітки про державну реєстрацію договору оренди не є належним доказом такої реєстрації, державний реєстратор при реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 та ПП Агрос-Юг діяв у відповідності до вимог законодавства, ним не було виявлено суперечностей між заявленим речовим правом та вже зареєстрованим.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2008 року між ОСОБА_4 та ДП Украгросоюз укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_4 надає, а ДП Украгросоюз приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, масив №57 поле №369 площею 3,49 га строком на 5 років, після закінчення якого орендар має право на поновлення його на новий строк. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (аркуші справи 10-13, 82-83).

На виконання зазначеного договору його сторонами 30 вересня 2008 року підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки (аркуш справи 14).

Земельна ділянка, передана в оренду ДП Украгросоюз з кадастровим номером - 5120281400:01:001:0226 належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку (аркуші справи 15-16).

Договір оренди землі від 30 вересня 2008 року містить дані про його реєстрацію в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК Держкомзему України , про що в Державному реєстрі земель вчинений запис від 20.06.2012 року за №512020004001302 з печаткою органу реєстрації та підписом посадової особи - ОСОБА_7

Суд вважає зазначений запис від 20.06.2012 року в договорі оренди землі від 30 вересня 2008 року належним доказом реєстрації прав оренди земельної ділянки в 2012 році, з огляду на наступне.

На час укладення договору оренди між ОСОБА_4 та ДП Украгросоюз нормами ст. 210 Цивільного кодексу України, нормами ст. 124-126 Земельного кодексу України та нормами ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі було передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом та в такому випадку правочин є вчинений з моменту його державної реєстрації.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем та право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

При цьому, документ, що посвідчує право на земельну ділянку, зокрема, право оренди землі є договір, який реєструється відповідно до закону.

Договір оренди землі підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом та набирає чинності після його державної реєстрації.

В той час, державна реєстрація договорів оренди землі, тобто, офіційного визнання і підтвердження державною факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок, здійснювалася на підставі Порядку державної реєстрації договорів оренди землі , затвердженого 25 грудня 1998 року постановою Кабінету Міністрів України №2073, який діяв до 05.08.2011 року.

Однак, протягом цього часу, тобто, до 05.08.2011 року позивачем не була здійснена реєстрація договору оренди землі від 30 вересня 2008 року, а тому він не набрав чинності та право на оренду земельної ділянки у нього не виникло.

Станом на 20.06.2012 року, тобто, на час реєстрації договору оренди землі від 30 вересня 2008 року норми ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі та ст. 125 Земельного кодексу України передбачали набрання чинності договором оренди землі після його державної реєстрації відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також виникнення права оренди земельної ділянки з моменту реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час реєстрації договору оренди землі від 30 вересня 2008 року) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права, в тому числі, право оренди земельної ділянки.

При цьому, згідно із п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ, до 1 січня 2013 року державна реєстрація, зокрема, договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України (в редакції на час реєстрації договору оренди землі від 30 вересня 2008 року) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги.

Станом на 20.06.2012 року, тобто, на час реєстрації договору оренди землі від 30 вересня 2008 року, така реєстрація здійснювалася на підставі Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель , затвердженого 02.07.2003 року наказом Держкомзему України №174, Порядком ведення Поземельної книги і Порядком ведення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі , затвердженими 09.09.2009 року постановою Кабінету Міністрів України №1021.

Відповідно до п. 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель , затвердженого 02.07.2003 року наказом Держкомзему України №174 державна реєстрація договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Згідно із Порядком ведення Поземельної книги , затвердженим 09.09.2009 року постановою Кабінету Міністрів України №1021 державний реєстр земель це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Поземельна книга це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки, тощо.

Згідно із п. 2.8, 4.2, 8.1, 16-2 Порядку ведення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі , затвердженого 09.09.2009 року постановою Кабінету Міністрів України №1021, оператор (реєстратор) здійснює видачу, в тому числі, договорів оренди землі із внесення запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках договорів оренди землі.

Державна реєстрація договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Реєстраційний номер присвоюється договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.

Для державної реєстрації договору оренди землі до відповідного територіального органу Держземагенства подається заява та копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку (копія документа на підтвердження повноважень представника), документація із землеустрою, договір оренди земельної ділянки, копія реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Враховуючи наявність на договорі оренди землі даних про його реєстрацію та цей запис має вноситися в момент здійснення його державної реєстрації, суд вважає що цей запис є належним доказом реєстрації договору оренди.

Крім того, з наявних в справі листів відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (аркуші справи 159, 193, 221) вбачається знаходження в відділі в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області примірника договору оренди землі, укладеного 30 вересня 2008 року між ОСОБА_4 та ДП Украгросоюз , кадастровий номер земельної ділянки - 5120281400:01:001:0226 з записом від 20.06.2012 року про реєстрацію цього договору за №512020004001302 з печаткою органу реєстрації та підписом посадової особи - ОСОБА_7

Відсутність даних про реєстрацію зазначеного договору в Поземельній книзі та відсутність Розділу 4 Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, в якому мають міститися дані про договори оренди землі може бути наслідок неналежного виконання посадовими особами органу реєстрації свої обов'язків, неналежного зберігання документів, що не може ставитися в провину позивачу, у якого наявні докази проведення реєстрації договору оренди землі та позивач не має перевіряти чи всі дії вчинені посадовими особами органу реєстрації, передбачені нормами законодавства для такої реєстрації.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що в наданій до суду Поземельній книзі (аркуші справи 196-210) запис про право власності ОСОБА_4 на її земельну ділянку внесений тільки 05.04.2016 року, хоча право зареєстроване ще в 2008 році, а дані про виникнення права оренди за ПП Агрос-Юг на зазначену земельну ділянку внесені 30.06.2016 року при реєстрації цього права 23.12.2015 року.

Посилання третіх осіб в своїх поясненнях на сумніви в фактичному здійснені реєстрації договору оренди, неналежного оформлення договору, що виключає можливість його реєстрації, неправомірності такої реєстрації, суд не приймає до уваги, оскільки сам договір не визнавався недійсним в судовому порядку, реєстрація договору оренди землі від 30 вересня 2008 року на даний час не скасована, дії з проведення такої реєстрації неправомірними не визнані, протягом тривалого часу реєстрація договору не була оскаржена, в тому числі, ОСОБА_4, яка фактично не заперечує укладання цього договору та використання її земельної ділянки ДП Украгросоюз , доказів підробки договору, внесення в нього недостовірних даних до суду не надано, факт реєстрації договору тільки в 2012 році при його укладенні в 2008 році не впливає на правомірність такої реєстрації, оскільки нормами законодавства та договором не передбачені будь-які обмеження в часі його реєстрації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір оренди землі від 30 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ДП Украгросоюз зареєстрований належним чином 20.06.2012 року за №512020004001302 в Державному реєстрі земель та враховуючи зазначені обставини, у відповідності до вимог законодавства та положень договору з цієї дати він набув чинності та діє протягом 5 років.

Суду не надано будь-яких доказів щодо розірвання зазначеного договору оренди, з підстав передбачених його умовами або нормами законодавства, звернення ОСОБА_4 до ДП Украгросоюз щодо зміни умов договору, при тому, що позивач має переважне право на його переукладення, а тому суд вважає цей договір є діючим протягом всього строку, на який він укладений з моменту його державної реєстрації.

Незважаючи на цю обставину, 15 травня 2015 року, тобто в момент дії договору оренди від 30.09.2008 року, між ОСОБА_4 та ПП Агрос-Юг укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_4 надає земельну ділянку площею 3,49 га, кадастровий номер -5120281400:01:001:0226, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, а ПП Агрос-Юг приймає в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва на 49 років

В подальшому ПП Агрос-Юг 23.12.2015 року подало через свого представника до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з наданням договору від 15 травня 2015 року для реєстрації права оренди земельної ділянки та рішенням державного реєстратора від 24 грудня 2015 року №27463501, яке позивачем оскаржено в цій справі, проведена державна реєстрація іншого речового права - оренди земельної ділянки кадастровий номер -5120281400:01:001:0226 за ПП Агрос-Юг (аркуші справи 131-141).

Суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірної реєстрації, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності умови, зокрема, реєстрації таких прав відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Згідно із п. 4 Розділу VII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо земельні ділянки зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Таким чином, відповідно до положень зазначеного законодавства право оренди землі на підставі договору від 30.09.2008 року за позивачем зберігається та є дійсним, а також дані про таке право мали бути перенесені до Державного земельного кадастру в автоматизованому режимі, однак такі дані до кадастру не були перенесені, що призвело до порушень прав позивача, як орендаря земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 2, 4, 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав підлягає, в тому числі, право оренди земельної ділянки.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до положень ст. 9, 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі на земельні ділянки.

Таким чином, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року у справі 21-760а15 та має бути врахована судом при розгляді цієї справи у відповідності до ст. 244-2 КАС України.

З підстав викладених вище, суд прийшов до висновку про наявність у позивача належної реєстрації прав оренди на земельну ділянку з 2012 року та не з його вини не перенесення цих даних до Державного земельного кадастру в автоматизованому режимі, а тому в даному випадку під час реєстрації речових прав на зазначену земельну ділянку в 2015 році за ПП Агрос-Юг існує суперечність між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, що є підставою для відмови державним реєстратором в реєстрації заявлених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства Украгросоюз обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства Украгросоюз до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27463501 від 24.12.2015 року - задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27463501 від 24.12.2015 року, на підставі якого державним реєстратором Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_6 23.12.2015 року (номер запису 12761983) зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП Агрос-Юг , згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 15.05.2015 року укладеного з власником -ОСОБА_4

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.07.2017 року

Суддя Л.І. Свида

.