Рішення

від 18.07.2017 по справі 906/1433/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" липня 2017 р. Справа № 906/1433/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився (у судовому засіданні 03.07.17. був присутній

представник Черниш О.М. - адвокат, договір №29/2014 від 26.07.14.)

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреність від 19.01.16.);

ОСОБА_4 (довіреність від 18.05.15.)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про спонукання до вчинення певних дій

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу збудованих конструкцій на проїзді та проході та звільнення зайнятих проїзду та проходу від будівельних матеріалів існуючого проїзду, який проходить через належні відповідачу земельні ділянки.

В обгрунтування підстав позову доводив наступне: позивач є власником нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1, прохід та проїзд до якого проходить по наявному проїзду через земельні ділянки, належні відповідачеві на праві власності; земельні ділянки набуті відповідачем у власність із спеціальними обмеженнями: надання безперешкодного проїзду та проходу до майна суміжних землекористувачів; на земельну ділянку площею 0,6722 га таке обмеження поширюється на площу 0,0767га, на земельну ділянку 0,0473га - 0,0176га; іншого проїзду та проходу до майна суміжних землекористувачів не існує, однак відповідач в порушення інтересів суміжних землекористувачів розпочав будівельні роботи на земельній ділянці, які слугували єдиним проїздом та проходом до майна позивача та на яку накладено спеціальне обмеження.

В обгрунтування правових підстав позову позивач посилався , серед іншого, на : ст. 41 Конституції України про непорушність права власності; на ст. 391 ЦК України про право власника вимагати усунення перешкод у вільному користуванні своїм майном; на п."г" ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; на ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України та ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України про право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

У відзиві на позовну заяву (а.с.63 том 1) відповідач позов не визнав з тих підстав, що земельні ділянки, що належать йому на праві власності не є єдиним проїздом чи проходом до земель позивача, позивач взагалі не є суміжним землекористувачем. Договір про встановлення земельного сервітуту сторони не укладали, спеціальні обмеження на земельних ділянках не зареєстровані.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

У судовому засіданні 03.07.17 за клопотанням представника позивача оголошувалась перерва до 11:30 год. 18.07.17 з метою надання письмових пояснень. Позивач та його представник в судове засідання 18.07.17 не з'явились. 18.07.17 до суду надійшло клопотання представника позивача Черниша О.М., в якому просить відкласти розгляд справи по причині його зайнятості в іншому судовому засіданні. До клопотання прикладено дві ухвали господарського суду Житомирської області у справі №1/94"Б", яка призначена на 18.07.17 о 10:30 год. та у справі №3/140"Б", яка призначена на 18.07.17 о 10:00. В обох цих ухвалах учасником процесу зазначено ліквідатора Черниша О.М., який також є представником позивача у даній справі. Господарським судом встановлено, що станом на 11:30 год. судові засідання у справах 1/94"Б" та №3/140"Б" були закінчені. Таким чином справи, на які посилався представник позивача Черниш О.М. в клопотанні про відкладення, не перешкоджали представнику з'явитись в судове засідання. Крім того дата судового засідання узгоджувалась з представниками сторін на предмет їх зайнятості в інших процесах. За нормами ст.28 ГПК України, громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, інтереси позивача може представляти як сам позивача так і будь-яка особа на підставі довіреності.

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відхиляє клопотання представника позивача, вважає, що він не добросовісно користується своїми процесуальними правами.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.14, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (позивач) придбав у власність земельну ділянку площею 1027 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення об'єктів промисловості (а.с.16). 16.10.14 ФОП ОСОБА_5 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку (а.с.18).

Відповідно до укладених 15 та 21 липня 2010 року Договорів купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (відповідач) придбав у власність земельну ділянку площею 0,6722 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) та земельну ділянку площею 0,0473 га (кадастровий номер НОМЕР_3) по АДРЕСА_2 для іншої промисловості ( а.с. 24-44 т 1).

На замовлення відповідача Комунальне підприємство "Житомирський міський центр земельних відносин" виготовило технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,6722 га , кадастровий номер НОМЕР_2 для іншої промисловості по АДРЕСА_2 та технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0473 га , кадастровий номер НОМЕР_3 для іншої промисловості по АДРЕСА_2 (а. с. 24, 34 т1).

Позивач вказує на те, що пункт 5.2 обох Договорів, містить відомості щодо обмежень (обтяження) - надання безперешкодного проходу та проїзду через земельну ділянку площею 767 кв.м. та площею 176 кв. м на користь суміжних землекористувачів. Спеціальне обмеження щодо надання безперешкодного проходу та проїзду через земельну ділянку площею 767 кв. м. поширюється на земельну ділянку площею 0,6722 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , а площею 176 кв. м - на земельну площею 0,0473га, кадастровий номер НОМЕР_3.

Натомість відповідач наголошує на тому , що право проїзду і проходу через чужу земельну ділянку є правом особи на чуже майно, яке має оформлюватись земельним сервітутом із власником земельної ділянки.

У зв'язку з цим, відповідач як власник земельних ділянок розуміє свій обов'язок надавати суміжним землекористувачам право безперешкодного проїзду та проходу через належні йому земельні ділянки, однак відповідно до укладених з такими землекористувачами договорів земельного сервітуту. Одночасно наголошує на тому, що позивачем не укладено договору земельного сервітуту як з попереднім власником земельних ділянок Житомирською міською радою, так і з відповідачем ( а.с. 63 т 1).

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку наявним доказам, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідач набув у приватну власність земельну ділянку площею 0,6722 га , кадастровий номер НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 0,0473 га , кадастровий номер НОМЕР_3 із земель комунальної власності м.Житомира, віднесених за основним цільовим призначенням до земель промисловості.

Згідно частини 1 ст. 111 Земельного кодексу України в редакції Закону № 1878-VI від 11.02.2010року було зазначено, що право на земельну ділянку може бути обмежено (обтяжено) законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи або договором шляхом встановлення, зокрема, заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту (п. г ч. 1 ст. 111 ЗК України).

За приписами частини 1 ст. 110 Земельного кодексу України в редакції Закону №1878-VI від 11.02.2010року обмеження (обтяження) може бути встановлено також на частину земельної ділянки.

Згідно частини 2 статті 111 Земельного кодексу України в редакції Закону № 1878-VI від 11.02.2010року, обмеження (обтяження) у використанні земельної ділянки, визначені у пунктах "б-е" частини першої цієї статті, підлягали державній реєстрації в Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому законом.

Згідно висновку Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №142/09 від 14.09.09 та рішення Житомирської міської ради №1023 від 05.08.09 (а.с.134 т2), внесено зміни до проекту "червоних" ліній вулиць та доріг з уточненням окремих положень генерального плану м.Житомира, у зв'язку з чим обмеження щодо червоної лінії по вул.Ватутіна - втратили чинність.

Згідно Витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, зареєстрованого в реєстрі за №630 від 08.06.10, на момент оформлення договорів купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення у приватну власність, будь-які обмеження (обтяження) були відсутні та не зареєстровані в Центрі державного земельного кадастру, про що вказано в п.5.2 договорів, а саме: встановлено спеціальні обмеження- надання безперешкодного проходу та проїзду через земельну ділянку площею 767 кв. м. та площею 176 кв.м на користь суміжних землекористувачів, відповідно до довідки про наявність обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки наданої Управлінням Держкомзему у м.Житомирі, обмеження щодо заборони викупу земельної ділянки площею 0,1720га у власність та заборони будівництва в межах "червоної лінії" вул. Ватутіна - втратили чинність.

Тобто, при переході права власності від Житомирської міської ради до підприємця ОСОБА_2 обмеження (обтяження), які було встановлені раніше - втратили чинність.

Одночасно господарський суд погоджується з позицією відповідача про те, що пункти 5.2 Договорів купівлі - продажу земельних ділянок не встановлюють земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху ( п.б ч.1 ст. 99 ЗК України), в даному випадку, по наявних під'їзних шляхах на користь суміжних землекористувачів, оскільки сторонами таких договорів є первісний та новий власники земельних ділянок. За суб'єктним складом сторонами договору земельного сервітуту є власник (володілець) сусідньої земельної ділянки та власник (володілець) обслуговуючої земельної ділянки ( ст.100 ЗК України).

У статті 90 Земельного кодексу України передбачено право власників земельних ділянок споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. За приписами статті 375 Цивільного кодексу України перелік об'єктів права забудови земельних ділянок є більшим.

Право забудови земельних ділянок відведених із земель промисловості Земельним кодексом України не забороняється.

Однак частина 7 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що діяльність власника може бути обмежена у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, викопіюванням генерального плану міста Житомира підтверджується, що вулиця АДРЕСА_1 - це територія комунального призначення, автопідприємств, баз та складів ( а.с. 32 Т.3).

По вул. АДРЕСА_1 у м. Житомирі підприємницьку діяльність здійснюють фізичні особи-підприємці ОСОБА_8, ОСОБА_2 (відповідач), ОСОБА_9, ОСОБА_5 (позивач), ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інші.

В ході вирішення спору встановлено, що належні відповідачу на праві власності земельні ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2 та кадастровий номер НОМЕР_3) примикають до магістральної вулиці АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України власник, зокрема, має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

08.02.11 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, ОСОБА_2 надано дозвіл №037/6/11 на виконання будівельних робіт з реконструкції власних будівель і нежитлових приміщень та будівництва адміністративно-виставкового будинку на власних земельних ділянках по АДРЕСА_1 під виробничо-торгівельний комплекс (а.с. 65 т2). В архітектурно-планувальному завданні № 336/510/08, в частині містобудівних вимог, зазначено, що при будівництві слід враховувати, серед іншого, технологічно - транспортну схему даної території ( території колишнього заводу ЗАТ "Хорс").

23.04.13 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого встановлено, що на момент перевірки за адресою АДРЕСА_1 проводились роботи по влаштуванню огорожі власної земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_7 від 10.11.10. Порушень не виявлено (а.с.66 т2).

На схемі розташування окремих в'їздів - виїздів винесених в натурі до об'єктів господарювання з АДРЕСА_5 показані існуючі в'їзди - виїзди до нежитлових приміщень, які на правах власності належать фізичним особам-підприємцям. В'їзди №1, № 2, №7 - передбачені з магістральної вулиці Ватутіна (проспект Незалежності), в'їзди №3, №4, №5 та №6 - передбачені з АДРЕСА_4 а. с. 230-239 т 2).

Згідно Висновку експерта №344/16-17 від 10.03.17 (а.с.190 т2), за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи, встановлено:

- земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 поділена на три земельні ділянки, які мають кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,0138га, НОМЕР_5 площею 0,0285га, НОМЕР_6 площею 0,6300га;

- на земельних ділянках, кадастрові номери НОМЕР_5 та НОМЕР_6, наявні поліпшення у вигляді огорожі, яка слугує відокремленням однієї ділянки від іншої;

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не являється суміжним землекористувачем щодо належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельних ділянок - кадастрові номери НОМЕР_5 та НОМЕР_6.

В'їзд - виїзд № 1 за фактичним станом є наявним шляхом з асфальтним покриттям. На місцевості (в натурі) проходить через земельну ділянку відповідача до об'єктів господарювання (нежитлових приміщень) того ж відповідача.

Спірні відносини між позивачем та відповідачем виникли виключно через користування в'їздом № 1 з магістральної вулиці Ватутіна. Попри те, що об'єкти нерухомості позивача на місцевості примикають до 6-го провулку Щорса, останній доводить, що в'їзди №№ 3,4 та 5 з цього провулку не можуть слугувати такими, що забезпечують обслуговування цих об'єктів , як це намагається довести відповідач .

Згідно схеми розташування окремих в'їздів-виїздів (а.с.239 т2) , земельна ділянка ФОП ОСОБА_5 не є суміжною із земельною ділянкою відповідача, земельна ділянка має вихід на землі загального користування з проспекту АДРЕСА_3 та має зручні заїзди №2, ширина якого дорівнює 6,30метрів та заїзд №3, ширина якого дорівнює 2,60метрів, які не мають жодного відношення до відповідача.

З викладеного суд приходить до висновку, що: обмеження у використанні земельних ділянок відповідача втратили чинність; позивач та відповідач не є суміжними землекористувачами; позивач має доступ до належної йому земельної ділянки. Таким чином обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 25.07.17

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2 - позивачу (рек)