Ухвала

від 26.07.2017 по справі 610/422/17

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

610/422/17

1-кп/621/159/17

У Х В А Л А

26 липня 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220190002060 від 26.12.2016 року, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2017 року до суду із апеляційного суду Харківської області для судового розгляду надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220190002060, відносно ОСОБА_4 , за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також розписка від підозрюваної про вручення їй копії обвинувального акту та реєстру матеріалів.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення судового розгляду, так як обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. Кримінальне провадження підсудне даному суду, судовий розгляд слід проводити у відкритому судовому засіданні із викликом обвинуваченого, потерпілого та повідомленням осіб, що беруть участь у цьому кримінальному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_4 передала слово своєму захиснику.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що обвинувальний акт слід повернути прокурору, так як він містить не чітке формулювання обвинувачення, не конкретизовано в обвинувальному акті: вчинила його підзахистна одиничний злочин чи множинність. Відсутність чітких критеріїв з визначення об`єму обвинувачення, який встановлений прокурором, з посиланням на фактичні обставини призводить до порушення права на захист ОСОБА_4 .

Представник потерпілого ОСОБА_6 погодився з думкою сторони захисту, та просив повернути даний обвинувальний акт прокурору.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.

У підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Тлумачення нормативного змісту інституту «обвинувачення», неоднакове застосування норм якого автоматично може потрапляти під діюстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) з огляду на недотримання гарантій права на справедливий суд.

Так, визначаючи основні терміниКПК, у пункті 13 частини першої статті 3 законодавець виклав загальне, незалежно від стадій кримінального провадження, поняття обвинувачення, яким є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до частини другоїстатті 42 КПК, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченомустаттею 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно із пунктом 3 частини другоїстатті 283 КПК, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт - це підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту.

Далі обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку (стаття 293 КПК). Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (частина першастатті 337 КПК).

Власне висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акта (частина другастатті 347 КПК), а суд роз`яснює суть обвинувачення і з`ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (частина першастатті 348 КПК).

Таким чином, системно-структурний аналіз нормКПКдоводить, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, формально-буквальне тлумачення пункту 5 частини другоїстатті 291 КПКсвідчить про відповідність способу викладу в обвинувальному акті формулювання обвинувачення ОСОБА_4 зазначеній нормі права, оскільки вказівка на те, що ОСОБА_4 , будучи начальником управління житлово-комунального господарства, будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради, будучи службовою особою, діючи умисно та протиправно, переслідуючи мету розтрати бюджетних коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в період часу з 08.05.2015 по 25.09.2015, вчинила розтрату бюджетних коштів на загальну суму 305582 гривень, , чим спричинила управлінню житлово-комунального господарства, будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради матеріальні збитки на вщезазначену суму, яка відповідно до примітки до ст. 185 КК України є такою, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто у великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.4 ст.191 КК України - розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинений у великих розмірах є формулюванням саме обвинувачення.

Водночас, підстави для повернення обвинувального акту, зазначені у клопотанні сторони захисту, з безспірністю не доводять чи має таке недотримання вимог кримінального процесуального закону наслідок у вигляді істотного впливу на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд.

У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту «а» частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).

Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

З матеріалів розглядуваного кримінального провадження убачається, що, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які, відповідно до частини першоїстатті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Що стосується обвинувального акта щодо ОСОБА_4 , то наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

З огляду на це конкретність викладення фактичних обставин у даному провадженні, а отже, і обвинувачення ОСОБА_4 не викликає сумнівів.

Таким чином, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогамиКримінального процесуального кодексу Україниі поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимогКПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, представник потерпілого обвинувачена.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220190002060 від 26.12.2016 року за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 191 КК України на 10-20 год. 03 серпня 2017 року.

Прийняти до судового розгляду цивільний позов прокурора Балаклійського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, заявленого в інтересах держави в особі Балаклійської міської ради Харківської області, визнавши його цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні, а обвинувачену ОСОБА_4 - цивільним відповідачем.

У судове засідання викликати обвинувачену ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_6 , повідомити прокурора.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя -