Ухвала

від 21.07.2014 по справі 758/6071/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6071/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 року суддя Подільського районного суду м.Києва Трегубенко Л. О. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і Товариства з обмеженою Рус-Інн про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 682068 грн. 16 коп.,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ТОВ Рус-Інн про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, з урахуванням уточнень від 21.07.2014 р., в загальній сумі 682068 грн. 16 коп..

21.07.2014 р. позивач подав заяву про забезпечення позову, обґрунтовуючи тим, що відповідачі, як позичальник, так і поручителі, умисно не виконують зобов'язання за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування, а також штрафних санкцій протягом тривалого часу, чим грубо порушують умови договору, є недобросовісними боржниками, не реагують у встановлений чинним законодавством та умовами договору термін на письмові звернення.

Відповідачі мають намір відчужити належне їм майно (у тому числі, здійснюючи фіктивні правочини по відчуженню майна найближчим родичам та знайомим), що може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, відсутні законні підстави для отримання інформації про фінансовий стан відповідачів та наявне у їх власності майно шляхом безпосереднього звернення до суб'єктів інформаційних відносин, що позбавляє можливості реалізувати свої права щодо подання доказів, тобто наявні суттєві труднощі в отриманні необхідної для забезпечення позову інформації, що унеможливлює її подання до суду без відповідного на те рішення.

У зв'язку з необхідністю отримання достовірної інформації про грошові кошти та майно, що перебуває у власності боржників, з метою забезпечення позову, шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, позивач просить зобов'язати відповідні органи надати інформацію, зокрема: Державну податкову адміністрацію у м. Києві, а також Державну податкову адміністрацію у Київській області - про наявність грошових коштів на рахунках; Державну реєстраційну службу України - про наявність нерухомого майна; УДАІ ГУ МВС України в м. Києві - про наявність рухомого майна; Управління земельних ресурсів м. Києва та Головне управління земельних ресурсів в Київській області - про наявність нерухомого майна, - що належать відповідачам на праві власності.

У порядку забезпечення позову, після отримання з відповідних органів даних про наявність майна, накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ Рус-Інн , де б воно не знаходилося.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання майбутнього рішення по справі.

При цьому, забезпечення позову спрямовано, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Перелік видів забезпечення позову, зазначений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України і передбачає, у тому числі, й можливість накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Однак цей перелік не є вичерпним, оскільки згідно з частиною 2 цієї правової норми судом у разі необхідності можуть бути застосовані й інші види забезпечення позову з метою створення умов для реального виконання в майбутньому ухваленого по справі судового рішення.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 4, 7, 9 постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 р. № 9 роз яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи … .

Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Звернути увагу судів на те, що відповідно до частин 9, 10 ст. 153 ЦПК ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження, на відміну від ухвали про скасування цього забезпечення, не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Як убачається з поданої позивачем заяви не можливо виконати вимоги закону та вказівки Пленуму Верховного Суду України при вирішенні питання про забезпечення позову в спосіб, наведений у ній, крім того зобов язання певних органів надати інформацію про наявність у власності відповідачів грошових коштів, нерухомого і рухомого майна ( крім того, без належного обґрунтування, що вони володіють такою інформацією), не входить до переліку заходів забезпечення позову, та й взагалі не являються такими.

За таких обставин, дійшла висновку, що заява про забезпечення позову не вмотивована і задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 151-153, 209, п.2 ст. 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою Рус-Інн про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 405881 грн. 33 коп. шляхом зобов'язання надати інформацію: Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації у Київській області - про наявність грошових коштів на рахунках; Державної реєстраційної служби України - про наявність нерухомого майна; УДАІ ГУ МВС України в м. Києві - про наявність рухомого майна; Управління земельних ресурсів м. Києва та Головне управління земельних ресурсів в Київській області - про наявність нерухомого майна, - що належать відповідачам на праві власності, та після отримання з відповідних органів даних про наявність майна, накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

СуддяЛ. О. Трегубенко