Ухвала

від 20.07.2017 по справі 292/94/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/94/16-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.3 ст.185 КК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора ОСОБА_6 ,

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження №292/94/16-к за апеляційною скаргою законного представника обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_11 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2017 року відносно

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі законний представник обвинуваченого ОСОБА_11 просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначено покарання ОСОБА_9 та призначити останньому інший вид покарання у виді 45 діб арешту. Вважає, що призначене покарання її неповнолітньому сину є надто суворим та таким, що не відповідає принципам покарання для виправлення винного. В судовому засіданні її син повністю визнав свою вину у вчиненому ним злочині, щиро каявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, потерпілій повністю відшкодовано завдані матеріальні збитки. Суд першої інстанції при призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_12 не врахував обставин визначених ст.103 КК України, а саме те, що він виховується у нормальній сім`ї, його батьки ніколи не притягувались до відповідальності за порушення закону та не здійснюють на нього негативного впливу, не враховано, що він має достатній рівень розвитку, у 2017 році закінчує Пулинський професійний ліцей, не прийнято до уваги його молодий вік та можливість перевиховання без ізоляції від суспільства, а також позитивні характеристики з місця навчання. Відповідно до ст.98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними вчиненні злочину, судом також може бути застосовано покарання у виді арешту на строк від 15 до 45 діб. Посилаючись на це, вважає, що саме такий вид покарання відповідав би вчиненому злочину ОСОБА_9 і було б достатнім для його виправлення.

В запереченнях на апеляційну скаргу представника обвинуваченого ОСОБА_11 , прокурор Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_13 , просить залишити наведену апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції відповідно без зміни. При цьому, зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_9 належно врахував всі обставини, передбачені ст.ст.65-67, 103 КК України, про що зазначив у оскаржуваному вироку.

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України з врахуванням положень ст.69 КК України, призначено покарання - 2 роки 1 місяць позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Червоноармійського райсуду Житомирської області від 04.08.2016 р., та остаточно призначено ОСОБА_9 покарання - 2 роки 2 місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 обчислено з дня його затримання, після вступу вироку в законну силу.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Вирок в частині засудження ОСОБА_10 за ч.3 ст.185 КК України в апеляційному порядку не оскаржено, а тому апеляційній перевірці в цій частині не підлягає.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, 04 листопада 2016 року близько 23-ї години, ОСОБА_10 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою : АДРЕСА_2 , в ході розмови з неповнолітнім ОСОБА_9 домовилися про вчинення крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, 05.11.2016 р. близько 01 години ОСОБА_10 , взявши з дому металеву викрутку, спільно із ОСОБА_9 прибули на подвір`я домоволодіння ОСОБА_14 , розташоване по АДРЕСА_2 .

Впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли перешкодити вчиненню злочину, ОСОБА_10 , застосовуючи фізичну силу, за допомогою металевої викрутки вийняв металеву скобу, до якої кріпився навісний замок на вхідних дверях господарського приміщення та в такий спосіб спільно із ОСОБА_9 проникли до вказаного приміщення, де виявили моторолер марки «Yiben» модель YВ 125Т-12, та діючи умисно, таємно викрали наступні складові вузли агрегати моторолера: - сидіння, вартістю 215 грн.; - двигуна № 152 QMI13033946, вартістю 1716 грн.; - заднє колесо, вартістю 495 грн.; - переднє колесо, вартістю 449 грн.; - металеву кришку двигуна, вартістю 47 грн.; - акумуляторну батарею, вартістю 164 грн.; - частину багажника металевого, вартістю 98 грн.; - бардачок пластиковий, вартістю 176 грн.; - вихлопну трубу, вартістю 137 грн.; - привід спідометра з штоком, вартістю 70 грн.; - пульт перемикання світла в зборі з гальмівною ручкою, вартістю 94 грн.

Після чого з полиці шафи вказаного приміщення, умисно, таємно викрали майно, а саме: - DVD - програвача марки "ВВК" з пультом керування, вартістю 228 грн.; - подовжувача, вартістю 110 грн.; - щітку для чищення металу, вартістю 8 грн.; - набір гайкових ключів (8 шт.), вартістю 106 грн.; - викрутки марки «Force» у кількості 4 шт., загальною вартістю 86 грн.; - ключа механічного (кліщі) з маркуванням "Din 1508976", вартістю 103 грн.; - набір шестигранників марки «Force» (9 шт.), вартістю 179 грн.; - набір ключів марки "Дело техники" (11 шт.), вартістю 152 грн., а всього на загальну суму 4633 грн.

З викраденим майном ОСОБА_10 та ОСОБА_9 залишили місце вчинення злочину, та розпорядилися ним у подальшому за власним розсудом, спричинивши потерпілій ОСОБА_14 майновий збиток на вказану суму.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників та обвинувачених, які просили апеляційну скаргу задовольнити, пояснення прокурора, яка просила вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КГЖ України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження та правова кваліфікація їх дій, ніким з учасників судового розгляду не оскаржується, визнавались обвинуваченими під час судового розгляду в суді першої інстанції, а тому наведені обставини апеляційним судом не перевіряються.

Разом з цим, відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Статтею 485 КПК України регламентовано відповідні обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, при тому, що крім обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, також з`ясовуються: 1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов`язану з психічною хворобою, повинно бути також з`ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними; 2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння; 3) умови життя та виховання неповнолітнього; 4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

Нормами ж ст.487 КПК України передбачено з`ясування умов життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, так: при дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого належить з`ясувати: 1) склад сім`ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім`ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім`ї; 2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього; 3) зв`язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції при ухваленні вироку не дотримався.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт стосовно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 направлено до Червоноармійського районного суду Житомирської області 05.12.2016 р. Підготовче засідання по зазначеному провадженню у Червоноармійському районному суді відбулось 12.12.2016 р.

При цьому, як передбачено п.6 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. Також, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді, що передбачено вимогами ч.5 ст. 314 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 314-1 КПК України, складання досудової доповіді представником уповноваженого органу з питань пробації за ухвалою суду, має на меті забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.

Частиною 2 ст. 314-1 КПК України визначено те, що досудова доповідь складається щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Однак, судом першої інстанції, в порушення вище зазначених вимог кримінального процесуального законодавства, у підготовчому судовому засіданні проведеного 12.12.2016 р., жодним чином не вирішилось питання про надання доручення органу з питань пробації на складання досудової доповіді стосовно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 .

На думку апеляційного суду, порушення судом вище зазначених вимог закону, а саме неналежне встановлення відомостей з відповідною інформацією, що характеризує неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 , стало перешкодою для виконання судом вимог ст.65 КК України, як при з`ясуванні обставин, які характеризують особу винного, так і при призначенні покарання останньому.

За таких обставин, судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону, що відповідно до ст.415 КПК України є підставою для скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу законного представника обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_11 задовольнити частково. Вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2017 року щодо ОСОБА_9 скасувати.

Призначити в Червоноармійському районному суді Житомирської області новий судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :