Постанова

від 21.07.2017 по справі 552/2159/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/2159/17 Номер провадження 33/786/516/17Головуючий у 1-й інстанції Антонов А. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2017 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1,

при секретарі Григоровій М.В.

за участі:

прокурора - Лещенка А.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

особи, що притягується

до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3

розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м.Полтави від 25 квітня 2017 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Рокитне Кременчуцького району Полтавської області, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працююча, проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. на користь держави.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 320 грн. в дохід держави.

Згідно постанови суду, ОСОБА_3 визнана винуватою в наступному.

Так, 25.10.2015 року відповідно до постанови Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області з чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів від 11.09.2015 № 8 для підготовки та проведення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів було сформовано Київську районну у місті Полтаві виборчу комісію.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Київська районна у місті Полтаві виборча комісія, яка знаходиться за адресою Полтавська область, м.Полтава, вул.Маршала Бірюзова, буд. 1/2 є комунальною організацією, основним видом діяльності якої є державне управління загального характеру, ідентифікаційний код 34011869. Керівник Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії - ОСОБА_3 з 17.09.2015 року, яка є членом державного колегіального органу, відповідно до підпункту і п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Положення п.22 Порядку оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 року № 687 одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій може бути нарахована та виплачена лише один раз протягом виборчого процесу після встановлення підсумків голосування, за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної територіальної виборчої комісії, і виплачена тим членам комісії, що брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи не на платній основі вони працюють у такій комісії. Одноразова грошова винагорода не є обов'язковою виплатою.

Також, п.23 вище зазначеного Порядку, передбачено, що розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на її засіданні за поданням голови виборчої комісії залежно від особистого внеску кожного члена комісії в її діяльність і не може перевищувати розміру місячної заробітної плати, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 року № 966 Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму (далі Постанова № 966), за посадами, які вони займають у відповідних виборчих комісіях.

Згідно з додатком 3 до Постанови № 966 місячна заробітна плата членів територіальних виборчих комісій (районної у місті) з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів під час проведення чергових, позачергових, повторних, проміжних та перших виборів (у разі формування нових місцевих рад) складає: голови 1395 гривень; заступника голови 1330 грн.; секретаря 1290 грн.; члена комісії 1240 грн.

Також Постановою № 966 установлено, що у разі, коли місячна заробітна плата, зазначена у додатках до цієї постанови , нижча від визначеного законом розміру мінімальної заробітної плати, заробітна плата встановлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати.

20.11.2015 року відбулось засідання Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії за адресою: м.Полтава, вул.М.Бірюзова, 1/2, на порядку денному якого було обговорено питання щодо затвердження одноразової грошової винагороди членам Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії Полтавської області. Під час засідання ОСОБА_3 винесла на розгляд комісії питання про затвердження фонду економії оплати праці для виплати одноразової грошової винагороди членам Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії.

У постанові Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії від 20.11.2015 року № 48 визначено розмір одноразової грошової винагороди між членами виборчої комісії, які брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи не на платній основі вони працюють у відповідній комісії, в якій було визначено розмір одноразової грошової винагороди голові Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії Полтавської області ОСОБА_3 у розмірі 21 000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії, тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийняті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Згідно ч.1 ст. 1 , п.2 ч.1 ст. 28 цього Закону реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

У голови Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії ОСОБА_3 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між її особистим приватним інтересом та її службовими повноваженнями, як члена державного колегіального органу, що полягав у бажанні отримати одноразову допомогу у розмірі, який перевищує розмір місячної заробітної плати, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 № 966 Про умови оплати праці членів виборчих комісій (зі змінами), за посадами, які вони займають у цих комісіях, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх службових повноважень.

Статтею 1 Закону України Про запобігання корупції встановлено, що приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки притягнення до відповідальності є неправомірним, а при винесенні постанови, суддя взяв до уваги докази, які не є достатніми для визнання провини у вчиненому.

Судом не взято до уваги, що ОСОБА_3 перебуваючи на посаді голови виборчої комісії та підписавши протокол №18 від 20.11.2015 року, не мала фактичної та об'єктивної можливості вплинути на результати ухвалення рішення безпосередньо на свою користь, оскільки відповідне рішення було ухвалене колегіально 13 членами комісії та одним протоколом відносно всіх членів комісії. У разі незгоди з внесеним поданням інші 12 членів комісії (за виключенням ОСОБА_3А.) мали можливість не підтримувати подання про виплату винагороди.

Матеріали проведеної перевірки не містять жодних доказів щодо чинення тиску на членів комісії при ухваленні рішення щодо розміру виплати одноразової грошової винагороди. Окрім того, отриманий розмір винагороди не є предметом вчинення адміністративного правопорушення.

Окрім того, на момент вчинення правопорушення до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України „Про запобігання корупції» не відносилась, оскільки адміністративне правопорушення вчинила будучи членом державного колегіального органу, яких включено до переліку суб'єктів, шляхом внесення змін до закону, лише 22.09.2016 року про що міститься відповідна відмітка в п.„і» ч.1 ст.3 Закону.

Водночас, Київська районна в м.Полтава виборча комісія є комунальною організацією публічного права, а тому виконання управлінських функцій від імені держави до повноважень не належить.

Вислухавши адвоката, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених, думку прокурора щодо законності постанови суду, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищезазначені вимоги закону суддею виконано в повному обсязі.

Адміністративна відповідальність, відповідно до положень ст.172-7 КУпАП, настає в разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно примітки ст.172-7 КУпАП , суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції .

Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону , за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону , наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону , або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

При цьому відповідно до тлумачень конфлікту інтересів зміст цього поняття визначають такі дві обов'язкові складові:

- конфлікт інтересів - це суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями;

- наявність такої суперечності може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Отже, не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові повноваження можуть не суперечити один одному.

Відповідно до листа-роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих.№223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, аналіз термінів „потенційний інтерес» та „реальний інтерес» , які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правових експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім.В.М.Корецького НАН України від 29.04.2016 року №126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї несуперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій в'явив або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Відповідно до ст.28 ЗУ Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону , зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Так, суддя, з огляду на матеріали справи, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 ознак складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП .

Тому, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні корупційних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП , як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, спростовуються наявними в справі доказами, зокрема: постановою Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області від 16 вересня 2015 року № 11; протоколом Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії від 20 листопада 2015 року №18; постановою Київської районної у місті Полтаві виборчої комісії від 20.11.2015 року № 48; випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копією листа Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 24.03.2017 № 20-16-08-2-17/1711 та довідка прийняття участі в проведенні спільної перевірки Київської районної у м.Полтава виборчої комісії; копією листа Головного управління ДКСУ в Полтавській області від 07.02.2017 № 15-16/2-788 з додатками; письмовими поясненнями членів виборчої комісії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, згідно яких голова та секретар Київської районної у місті Полтава виборчої комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_14 відповідно проголосували за надання собі одноразової грошової винагороди. Також члени виборчої комісії пояснили, що від голови та секретаря Київської районної в м. Полтава виборчої комісії повідомлень на засіданні про конфлікт інтересів відповідно до Закону України Про запобігання корупції не надходило; договором №1 від 14 вересня 2015 року; договором №7 від 17.09.2015; відомостями про нарахування заробітної плати членам Київської районної в м. Полтава виборчої комісії за вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року; копією платіжного доручення №65 від 24 листопада 2015 року; та №66 від 24 листопада 2015 року. Відповідно до даних протоколу №18 від 20.11.2015 відомості щодо заяв голови та секретаря Київської районної у місті Полтава виборчої комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_14 про конфлікт інтересів відсутні. Відповідно до листа Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 24.03.2017 № 20-16-08-2-17/1711 та довідки спільної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Київської районної у м. Полтаві виборчої комісії встановлено, що переплата одноразової грошової винагороди ОСОБА_3 становить 19 605 грн., що є порушенням вимог п. 23 Порядку оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 року № 687.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ №687 від 08.09.2015 року під час підготовки та проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост, позачергових і перших виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів оплата праці членів виборчих комісій, нарахування та виплата їм одноразової грошової винагороди здійснюються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з державного бюджету.

Згідно п.3 вказаної Постанови за рахунок фонду оплати праці, передбаченого єдиним кошторисом видатків на підготовку та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост територіальної виборчої комісії, здійснюються такі виплати: оплата праці голови, заступника голови, секретаря або інших членів виборчої комісії, які виконують свої повноваження на платній основі, оплата праці членів виборчих комісій за роботу в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів, одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці.

Положення п.22 Порядку оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 року № 687 одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій може бути нарахована та виплачена лише один раз протягом виборчого процесу після встановлення підсумків голосування, за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної територіальної виборчої комісії, і виплачена тим членам комісії, що брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи не на платній основі вони працюють у такій комісії. Одноразова грошова винагорода не є обов'язковою виплатою.

Також, п.23 вище вказаного порядку, передбачено, що розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на її засіданні за поданням голови виборчої комісії залежно від особистого внеску кожного члена комісії в її діяльність і не може перевищувати розміру місячної заробітної плати, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 року № 966 Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму (далі Постанова № 966), за посадами, які вони займають у відповідних виборчих комісіях.

Відповідно до п.24 Питання виплати одноразової грошової винагороди членам виборчих комісій, не врегульовані цим Порядком, вирішуються відповідно до законодавства.

Згідно з додатком 3 до Постанови № 966 місячна заробітна плата членів територіальних виборчих комісій (районної у місті) з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів під час проведення чергових, позачергових, повторних, проміжних та перших виборів (у разі формування нових місцевих рад) складає: голови 1395 гривень; заступника голови 1330 грн.; секретаря 1290 грн.; члена комісії 1240 грн.

Тому, ОСОБА_3, свідомо, в порушення норм закону, винесла на розгляд виборчої комісії питання про затвердження фонду економії оплати праці для виплати одноразової грошової винагороди членам Київської районної у м.Полтава виборчої комісії, зокрема, розмір допомоги голові комісії ОСОБА_3 складав 21 000 грн.

В зв'язку з цим, вказівка ОСОБА_3 щодо відсутності в неї фактичної та об'єктивної можливості впливу на членів виборчої комісії стосовно результатів ухвалення рішення щодо затвердження розміру одноразової грошової винагороди, є безпідставною.

Окрім того, ОСОБА_3 зазначає, що до суб'єктів , визначених ст.3 Закону України „Про запобігання корупції» , вона не відноситься, оскільки положення п.„і» ч.1 ст.3 Закону України „Про запобігання корупції» щодо членів державних колегіальних органів, доповнено пунктом 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540-VIII від 22.09.2016 року.

Так, дійсно, під час складення протоколів про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_3, будучи головою Київської районної у м.Полтаві виборчої комісії є членом державного колегіального органу, та відповідно до підпункту „і» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ „Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Однак, в той же час, ч.2 ст.81 ЦК України вказує, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Київська районна в м.Полтаві виборча комісія є комунальною власністю, основним видом діяльності якої є державне управління загального характеру. Органом управління юридичної особи являється Київська районна в м.Полтаві рада.

Згідно ст.20 ЗУ „Про місцеві вибори» , виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори. Територіальна виборча комісія є постійно діючи колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів. Територіальна виборча комісія є юридичною особою, яка має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

Положення п.п. „а» п.2 ч.1 ст.3 ЗУ „Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не визначені у п.1 ч.1 цієї статті і для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пункт перший примітки до ст.172-7 КУпАП зазначає, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст.3 ЗУ „Про запобігання корупції» .

Тому, ОСОБА_3, будучи головою Київської районної у м.Полтаві виборчої комісії, відповідно до п.п.„а» п.2 ч.1 ст.3, є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, у тому числі обмеження та зобов'язання, передбачені Законом, що в свою чергу вказує на безпідставність посилань апелянта в цій частині.

За таких обставин, вважаю, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Полтави від 25 квітня 2017 року відносно ОСОБА_3 - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ О.І. Захожай