Рішення

від 24.07.2017 по справі 671/462/17

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 671/462/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Павлової А.С.

за участю секретаря Козак Г.А.

прокурора Блажієвського В.О.

представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 райдержадміністрації ОСОБА_3

представника ТОВ Енселко Агро ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_5 районної державної адміністрації, ОСОБА_6, про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови ОСОБА_2 РДА, ОСОБА_5 РДА, наказів Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок , -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2017 керівник Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької областізвернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_5 районної державної адміністрації, ОСОБА_6, ТОВ Енселко Агро , про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови ОСОБА_2 РДА, ОСОБА_5 РДА, наказів Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельних ділянок.

Позовні вимоги прокурор мотивував тим, що ОСОБА_6, відповідно до його заяв, розпорядженнями голів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 РДА у 2012 році було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Бубнівської, Трительницької та Вівсянської сільських рад. У подальшому, в 2014 році наказами ГУ Держземагенства в Хмельницькій області затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та ОСОБА_6 були надані в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки.

На підставі вище вказаних наказів, у 2014 році ГУ Держземагенства у Хмельницькій області із ОСОБА_6 укладено договори оренди земельних ділянок. Надалі, 25.06.2014 ОСОБА_6 передав усі вищезазначені земельні ділянки загальною площею 92,3300 га на весь строк дії договорів оренди з ГУ Держземагенства у Хмельницькій області в суборенду ТОВ Енселко Агро , згідно договорів суборенди, які зареєстровані реєстраційною службою ОСОБА_2 районного управління юстиції 03.07.2014 та реєстраційною службою ОСОБА_5 районного управління юстиції 27.06.2014.

Разом з тим, в порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_6 у заяві до ОСОБА_2 РДА та доданих до неї документах не наведено жодних даних щодо обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, наявності необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель великих площ, не зазначено про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, у заяві до ОСОБА_5 РДА та доданих до неї документах не наведено жодних даних щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, наявності необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель великих площ, що свідчить про те, що наміру займатися фермерським господарством він не мав. На зазначене вказують наступні обставини.

ОСОБА_6 звернувся із відповідними заявами до ОСОБА_5 РДА та ОСОБА_2 РДА про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих не єдиним масивом, а земельних ділянок, що розташовані на значній відстані одна від одної. Самостійно здійснювати обробіток виділених земельних ділянок площею понад 92 га. ОСОБА_6 не зміг би, а тому не спроможний вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 20.05.2014 ОСОБА_6 формально створене фермерське господарство Соцький , єдиним учасником якого є ОСОБА_6

На відсутність у ОСОБА_6 наміру займатись фермерським господарством та на його дійсну мету вказує те, що останній, через 2 місяці після одержання вказаних земель в оренду, 25.06.2014 передав всі отримані в оренду земельні ділянки у суборенду ТОВ Енселко Агро , з яким перебуває в трудових відносинах - працює на посаді старшого агронома.

Крім цього, з 11.08.2016 ОСОБА_6 є засновником фермерського господарства СВМ-Агро . Зазначене підтверджує, що дійсний намір ОСОБА_6 спрямовувався на штучне використання процедури створення фермерського господарства, як пільгового порядку одержання земель державної власності в оренду поза передбаченою законодавством процедурою земельних торгів та подальшої їх передачі в суборенду ТОВ Енселко Агро , яке в порушення вимог ст.ст. 124, 134 ЗК України, без проведення земельних торгів, отримало земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 92 га. Тому вказані договори суборенди також підлягають визнанню недійсними.

Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, розглядаючи заяву ОСОБА_6 по суті ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА не надали належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заявах, доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, не перевірило, не врахувало обставин, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, наявність в нього бажання створити фермерське господарство та спроможність вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Формальний підхід до вирішення заяв, прийняття рішення про надання ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення та про передачу в оренду земельних ділянок, створили передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Враховуючи викладене, розпорядження голови ОСОБА_2 РДА, ОСОБА_5 РДА та накази ГУ Держземагенства у Хмельницькій області підлягають скасуванню, а укладені між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області, ОСОБА_6 та ТОВ Енселко Агро договори оренди та суборенди земельних ділянок - визнанню недійсними.

Крім того, наказами ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 29.01.2014 передано у користування на умовах оренди земельні ділянки загальною площею 69,3300 га., які повністю чи частково відносяться до особливо цінних земель, - без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади створено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши при цьому Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення. У зв'язку з цим, позов прокурора заявляється до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, яке є правонаступником Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області.

Щодо строку позовної давності, прокурор зазначає, що про вказані вище порушення стало відомо лише в лютому - березні 2017 року, після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копій розпоряджень з ОСОБА_2 РДА з доданими матеріалами, 22.11.2016 копій розпоряджень з ОСОБА_5 РДА з доданими матеріалами, 14.03.2017 копій наказів з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, а також інформації з Хмельницької філії ДУ Держгрунтохорона у зв'язку з чим, строк позовної давності не пропущено.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельних ділянок, що є умовою реалізації функцій держави з підтримки фермерства, забезпечення рівності можливостей всіх суб'єктів набути право оренди земельних ділянок на конкурентних засадах, явно переважає приватний інтерес у використанні таких земель ОСОБА_6, який свідомо порушуючи закон безпідставно набув право оренди. При цьому середній розмір орендної плати в договорах оренди, укладених за результатами проведення земельних торгів становить 8% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а у договорах оренди, укладених із ОСОБА_6 - 4%, що удвічі менше справедливої ціни, яка визначається за результатами отримання прав на землю на конкурентних засадах.

24.07.2017 прокурором було зменшено позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок загальною площею 92,3300 га., укладених між ОСОБА_6 та ТОВ Енселко Агро в кількості 6 договорів.

Прокурор в судовому засіданні заявлений позов, з врахуванням зменшених позовних вимог, підтримав за обставин викладених у ньому. Просив задовольнити.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в судовому засіданні проти позову заперечив, надав письмові заперечення (а.с. 101-103) в яких зазначив, що до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся ОСОБА_6 із заявами про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства на території Трительницької та Бубнівської сільських рад Волочиського району, Вівсянської сільської ради Чемеровецького району. До заяви були додані проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території відповідних сільських рад. Зазначені проекти були розроблені на підставі розпоряджень ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА. За результатами розгляду заяв та доданих документацій із землеустрою Головним управлінням встановлено, що надані документації із землеустрою розроблені у відповідності до вимог чинного земельного законодавства. Більше того, проекти були погоджені у відповідності до законодавства, що підтверджується висновком відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі та пройшли державну землевпорядну експертизу, про що свідчать позитивні висновки експертизи. Враховуючи відсутність підстав для відмови у задоволенні клопотань ОСОБА_6, Головним управлінням було прийнято накази про затвердження документацій із землеустрою та передачу відповідних земельних ділянок в оренду ОСОБА_6 Крім того, надання земельних ділянок єдиним масивом має місце лише в тому випадку, коли орган уповноважений розпоряджатися землями приймає рішення про надання в оренду громадянину земельних ділянок сільськогосподарського призначення, лісового та водного фондів єдиним масивом, а не окремо по кожній категорії земель для ведення фермерського господарства. Термін єдиний земельний масив введений до законодавства України Законом Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , однак його зміст чітко не визначений. Разом з тим, вказаний Закон передбачає виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) єдиними земельними масивами двох видів. Перший з них являє собою сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів. Другий вид єдиного земельного масиву - це одна земельна ділянка, яка передається у спільну власність групі власників земельних часток (паїв). Виходячи із загального аналізу вказаних вище понять, а також враховуючи відсутність у чинному земельному законодавстві чіткого визначення поняття єдиного земельного масиву , можна зробити висновок, що земельні ділянки для ведення фермерського господарства становлять сукупність індивідуальних земельних ділянок в групі компактно розташованих полів, а тому є єдиним земельним масивом. Слід зазначити, що чинне законодавство не встановлює обмежень для суб'єкта земельних відносин - фермерського господарства в плані граничних розмірів єдиних масивів земель для набуття в оренду та їх кількості. Також представник просив суд врахувати правовий висновок ВСУ у справі № 6-2354цс16, долучену до матеріалів справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 райдержадміністрації проти позову заперечив, надав письмові заперечення (а.с. 105), в яких зазначив, що видані ОСОБА_2 районною державною адміністрацією розпорядження не суперечать законодавству. У ОСОБА_2 РДА не було підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з земель державної власності для ведення фермерського господарства ОСОБА_6 При прийнятті рішення ОСОБА_2 РДА не мала інформації щодо дійсного наміру ОСОБА_6 скористатись спрощеним порядком отримання в оренду земельних ділянок, без мети самостійно здійснювати обробіток землі та займатись фермерським господарством. Твердження прокурора, щодо формального підходу РДА при вирішенні питання є необґрунтованим. Законом не передбачено жодних правових засобів, за допомогою яких суб'єкт владних повноважень може встановити дійсний намір особи. Рішення про надання дозволу приймалось на підставі висновку комісії по вилученню та наданню земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення, на засіданні якої заслуховувалась заява ОСОБА_6, обговорювались пояснення та аргументи заявника. Крім того, відповідно до ст. 14 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство та його члени мають право передавати в оренду земельну ділянку нарівні з правом самостійно господарювати на землі. ОСОБА_2 РДА при вирішенні питання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок ОСОБА_6 враховувалась пропозиція управління Держкомзему у ОСОБА_2 районі № 729. Щодо порушення прав інших осіб, то прийняті розпорядження є правовими актами індивідуальної дії, не порушують прав жодної особи. В позові прокуратури відсутні будь-які посилання та підтвердження щодо порушення прав третіх осіб.

Також представник ОСОБА_2 РДА подала заяву про застосування до вимог прокурора позовної давності (а.с. 181).

Представник відповідача ОСОБА_5 райдержадміністрації проти позову також заперечила, долучила до справи письмові заперечення (а.с. 177-180). Вважає посилання прокурора про те, що ОСОБА_5 РДА земельні ділянки в оренду ОСОБА_6 були надані не єдиним масивом є безпідставними. Крім того, ще однією з підстав для задоволення позову прокурор вважає отримання ОСОБА_6 в оренду земельних ділянок поза передбаченою законодавством процедурою земельних торгів. Однак, згідно з ч. 2 ст. 134 ЗК (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема в разі передання громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Також прокурор пропустив строк позовної давності, а тому представник ОСОБА_5 РДА просила застосувати позовну давність.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутності, проти задоволення позову заперечує (а.с. 173).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновків, що в позові слід відмовити з огляду на таке.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (ст. 1 Закону України Про фермерське господарство ).

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (ст. 8 цього Закону).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України "Про фермерське господарство" (далі - Закон).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Судом встановлено, що 06.09.2012 відповідач ОСОБА_6 звернувся до голови ОСОБА_5 РДА із заявою, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки щодо оформлення права користування земельними ділянками із земель запасу для створення фермерського господарства, які розташовані за межами населеного пункту на території Вівсянської сільської ради загальною площею 23 га. (в тому числі: земельна ділянка № 1 - 13,6590 га., земельна ділянка № 2 - 0,9716 га., земельна ділянка № 3 - 8,3694 га.). В новоствореному фермерському господарстві буде три члени, які мають право на отримання безкоштовно у власність земельну ділянку (а.с. 26).

До заяви додано копію диплому (а.с. 26 зворот).

26.10.2012 відповідач ОСОБА_6 звернувся до голови ОСОБА_2 РДА із заявою в якій просив надати йому земельні ділянки для створення фермерського господарства, які розташовані на території:

- Бубнівської сільської ради площею 14,522 га. та площею 12,6437 га. - всього 27,1657 га.;

- Трительницької сільської ради площею 51,99 га.; 22,42 га.; 21,47га.; 42,16 га. - всього 138,04 га.;

- Чернявської сільської ради площею 99,63 га. (а.с. 18).

До заяви додано копію паспорта та ідентифікаційного коду (а.с. 19-20), копію диплому (а.с. 21), викопіювання розташування земельних ділянок (а.с. 22-23).

Відповідно до положень ч.ч. 2-3, 7 ст. 7 Закону (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Розпорядженням голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 17.10.2012 № 537/2012-р ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 23,00 га., по передачі в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 20 років, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид угідь: рілля, для ведення фермерського господарства, за рахунок земель запасу та резерву Вівсянської сільської ради, які розташовані за межами населеного пункту с. Вівся Чемеровецького району Хмельницької області (а.с. 25).

Розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23.11.2012 № 1131/2012-р ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення з земель державної власності, для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 42,16 га., з передачею в довгострокову оренду за межами населеного пункту на території Трительницької сільської ради (а.с. 17).

Розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23.11.2012 № 1132/2012-р ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення з земель державної власності, для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 12,6437 га. та 14,5220 га., з передачею в довгострокову оренду за межами населеного пункту на території Бубнівської сільської ради (а.с. 16).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ЗК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 134 ЗК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до заяв ОСОБА_6 від 27.01.2014 (а.с. 31, 33, 35) та 13.02.2014 (а.с. 37) наказами Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області:

- № ХМ/6820987800:03:007/00000186 від 29.01.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та ОСОБА_6 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 42,1600 га. (кадастровий номер 6820987800:03:007:0002), строком на 21 рік, розташовану за межами населених пунктів Трительницької сільської ради Волочиського району. Встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки (а.с. 30);

- № ХМ/6820981500:04:011/00000187 від 29.01.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та ОСОБА_6 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 12,6437 га. (кадастровий номер 6820981500:04:011:0299), строком на 21 рік, розташовану за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Волочиського району. Встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки (а.с. 32);

- № ХМ/6820981500:04:007/00000188 від 29.01.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та ОСОБА_6 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 14,5220 га. (кадастровий номер 6820981500:04:007:0208), строком на 21 рік, розташовану за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Волочиського району. Встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки (а.с. 34);

- № ХМ/6825280800:03:003/00001362 від 24.03.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та ОСОБА_6 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки площею: 13,6590 га. (кадастровий номер 6825280800:03:003:0027); 8,3694 га. (кадастровий номер 6825280800:03:003:0026); 0,9716 га. (кадастровий номер 6825280800:03:003:0025), строком на 20 років, розташовані за межами населених пунктів Вівсянської сільської ради Чемеровецького району. Встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки (а.с. 36).

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України Про оренду землі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

На підставі вищевказаних наказів Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області із ОСОБА_6 укладено договори оренди земельних ділянок, а саме:

- № 1 від 07.05.2014 щодо земельної ділянки площею 42,1600 га. (кадастровий номер 6820987800:03:007:0002), строком на 21 рік, розташовану за межами населених пунктів Трительницької сільської ради Волочиського району (а.с. 192-199);

- № 2 від 07.05.2014 щодо земельної ділянки площею 12,6437 га. (кадастровий номер 6820981500:04:011:0299), строком на 21 рік, розташовану за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Волочиського району (а.с. 200-204);

- № 3 від 07.05.2014 щодо земельної ділянки площею 14,5220 га. (кадастровий номер 6820981500:04:007:0208), строком на 21 рік, розташовану за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Волочиського району (а.с. 205-209);

- № 4 від 02.04.2014 щодо земельної ділянки площею: 0,9716 га. (кадастровий номер 6825280800:03:003:0025), строком на 20 років, розташовану за межами населених пунктів Вівсянської сільської ради Чемеровецького району (а.с. 210-215);

- № 5 від 02.04.2014 щодо земельної ділянки площею: 8,3694 га. (кадастровий номер 6825280800:03:003:0026), строком на 20 років, розташовану за межами населених пунктів Вівсянської сільської ради Чемеровецького району (а.с. 216-221);

- № 6 від 02.04.2014 щодо земельної ділянки площею: 13,6590 га. (кадастровий номер 6825280800:03:003:0027), строком на 20 років, розташовану за межами населених пунктів Вівсянської сільської ради Чемеровецького району (а.с. 222-226).

У вказаних договорах оренди передбачене право орендаря передавати земельні ділянки в суборенду без отримання попередньої згоди орендодавця.

20 травня 2014 року відповідачем ОСОБА_6 зареєстровано фермерське господарство Соцький , який значиться єдиним його засновником та кінцевим бенефеціарним власником (контролером). Розмір статутного капіталу становить 500 грн. ОСОБА_4 діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами тварин, 49.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 56-60).

Відповідно до ст. 8 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється.

Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

25.06.2014 ОСОБА_6 передав усі надані йому в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 92,3300 га. на весь строк дії договорів оренди з ГУ Держземагенства у Хмельницькій області в суборенду ТОВ Енселко Агро (а.с. 131-141, 145-147, 151-153, 157-159), а 21.06.2017 сторони уклали угоди про дострокове припинення дії договорів суборенди земельних ділянок, які зареєстрували у встановленому законом порядку (а.с. 243-248):

Отже, правовідносини, що виникли регулюються положеннями земельного законодавства враховуючи системний зв'язок Земельного кодексу України, Закону України Про фермерське господарство та Закону України Про оренду землі .

Так, зокрема, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону).

Крім того, Закон України "Про фермерське господарство" передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цього Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

ОСОБА_7 ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року (справа № 6-248цс16).

В даному випадку, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА в порушення наведених вимог Закону України Про фермерське господарство не надали оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заявах ОСОБА_6 про надання йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, оскільки як вбачається у них взагалі відсутні обґрунтування розміру земельних ділянок, перспективи діяльності фермерського господарства. У заяві ОСОБА_2 РДА відсутні будь-які відомості про наявність у заявника трудових і матеріальних ресурсів.

Крім того, ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА при розгляді заяв ОСОБА_6 не пересвідчилися в спроможності заявника вести фермерське господарство - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Жодних доказів відповідачем ОСОБА_6 наявності у нього можливості займатися фермерським господарством, вести обробіток землі наданої йому в користування, як на момент її отримання так і на сьогоднішній день, - надано суду не було.

Таким чином, судом встановлено, що відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяв ОСОБА_6 ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання ОСОБА_6 в користування земель державної власності без мети їх обробітку.

За змістом ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації , розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

При цьому, щодо передання вказаних земельних ділянок не одним масивом, то суд звертає увагу, що станом на час виникнення спірних правовідносин, поняття єдиного масиву земельних ділянок однозначно визначено не було.

Європейський Суд у своєму рішенні ОСОБА_7 проти Сполученого Королівства визначив правило чіткого тлумачення обмежувальних положень згідно якого, чітке тлумачення означає, що є основою для будь-якого обмеження можуть бути тільки ті критерії, про які йде мова в самому обмежувальному положенні, а ці критерії, в свою чергу, треба розуміти таким чином, щоб значення цих слів не виходило за рамки їхнього звичайного змісту.

Верховний Суд України у постанові № 6-2354цс16 від 14.06.2017 також зазначив про помилковість висновку суду про необхідність надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства єдиним масивом, а не у вигляді земельних ділянок, розташованих на відстані одна від одної.

З огляду на викладене, посилання прокурора на виділення ОСОБА_6 землі не єдиним масивом не може бути взяте до уваги.

Однак, в цілому, вимога прокурора визнати незаконними та скасувати розпорядження голів ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА про надання ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства з наведених вище підстав є обґрунтованою.

Оскільки накази Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок ОСОБА_6 були винесені на підставі розпоряджень ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА, які, як встановлено судом, винесені з порушенням законодавства, то вимога прокурора визнати незаконними та скасувати зазначені накази, також є підставною.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 123 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

З листа Хмельницької філії ДУ Держгрунтохорона № 158-21/01/78 від 20.03.2017, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6820981500:04:011:0299, площею 12,6437 га., розташована за межами населеного пункту Бубнівської сільської ради Волочиського району відноситься до особливо цінних земель. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820987800:03:007:0002 площею 42,1600 га., розташованої за межами населеного пункту Трительницької сільської ради Волочиського району; 6820981500:04:007:0208 площею 14,5220 га., розташованої за межами населеного пункту Бубнівської сільської ради Волочиського району, частково відносяться до особливо цінних груп ґрунтів (а.с. 66).

Листом № 75-1425вих17 від 20.03.2017 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Городоцьку місцеву прокуратуру про те, що згідно наявної інформації, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації, а саме: проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства:

-кадастровий номер 6820987800:03:007:0002 площею 42,1600 га., яка розташована за межами населених пунктів Трительницької сільської ради Волочиського району;

-кадастровий номер 6820981500:04:007:0208 площею 14,5220 га., яка розташована за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Волочиського району;

-кадастровий номер 6820981500:04:011:0299 площею 12,6437 га., яка розташована за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Волочиського району, - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не проводилась (а.с. 67).

Разом з тим, з висновків державної експертизи землевпорядної документації від 03.12.2013 № 1042-13 та № 1041-13 (а.с. 190-191) слідує, що така експертиза проводилась Державним агентством земельних ресурсів України стосовно проектів землеустрою земельних ділянок:

-кадастровий номер 6820981500:04:007:0208 площею 14,5220 га., яка розташована за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Волочиського району;

- кадастровий номер 6820981500:04:011:0299 площею 12,6437 га., яка розташована за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Волочиського району.

Однак, доказів проведення обов'язкової державної експертизи проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 42,1600 га., кадастровий номер 6820987800:03:007:0002, яка розташована за межами населених пунктів Трительницької сільської ради Волочиського району, суду надано не було.

Суд вважає, якщо частина певного масиву відноситься до категорії особливо цінних земель, то вона підлягає обов'язковій державній експертизі. Тому суд погоджується з прокурором в тому, що земельна ділянка площею 42,1600 га. (кадастровий номер 6820987800:03:007:0002) з порушенням була передана у користування ОСОБА_6 без проведення обов'язкової державної експертизи проекту землеустрою.

При цьому, прокурор в цій частині оскаржує саме дії ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, щодо передачі землі в оренду з порушенням законодавства, а не дії ОСОБА_6 - щодо її отримання.

Винесення Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки частково віднесеної до категорії особливо цінних земель без висновку державної експертизи зазначеного проекту землеустрою суперечить наведеним вище положенням чинного законодавства.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови ОСОБА_2 РДА, ОСОБА_5 РДА, наказів Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області не можуть бути задоволені у даній справі , оскільки вони заявлені з порушенням строків позовної давності, а представниками відповідачів ОСОБА_5 РДА та ОСОБА_2 РДА в судовому засіданні заявлені клопотання про застосування вказаних строків (а.с. 177-181).

Так, відповідно до ст.ст. 256-257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

ОСОБА_7 позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року (справа № 6-2469цс16).

Крім того, у іншій своїй правовій позиції (№ 6-2070цс16 від 26 жовтня 2016 року) ВСУ зазначив наступне.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

З огляду на положення ст. 261 ЦК України, ст. 45 ЦПК України суди повинні були з'ясувати, з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради з позовом про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку. Це право пов'язане з моментом, коли саме повноважному органу, право якого порушене, стало відомо про таке порушення.

Ураховуючи те, що прокурор пред'явив позов в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради, суди не з'ясували, коли саме зазначений орган місцевого самоврядування довідався або міг довідатися про порушення його права, тобто коли почався перебіг позовної давності.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, яка переглядається, суди не врахували положення закону та дійшли передчасного висновку про початок перебігу позовної давності з дня ухвалення апеляційним судом рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого відповідач отримав оспорюваний державний акт.

Висновок Верховного Суду України, щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів (ч. 1, 2 ст. 360-7 ЦПК України).

В обґрунтування своєї позиції по строках давності прокурором зазначено, що прокуратурі про вказані вище порушення стало відомо лише в лютому-березні 2017 року, після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копій розпоряджень з ОСОБА_2 РДА з доданими матеріалами, 22.11.2016 копій розпоряджень з ОСОБА_5 РДА з доданими матеріалами, 14.03.2017 копій наказів з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, а також інформації з Хмельницької філії ДУ Держгрунтохорона у зв'язку із чим строк позовної давності не пропущено.

Разом з тим, представником відповідача ОСОБА_2 РДА надані витяги з журналу вихідної документації за 2012 рік, в яких містяться записи про реєстрацію вихідних листів № 3923 від 29.10.2012, № 4044 від 12.11.2012, № 4254 від 30.11.2012, № 4550 від 25.12.2012, що направлялися з копіями розпоряджень РДА на адресу районної прокуратури (а.с. 183-186).

Листом № 04-11.704/13 від 19.09.2013 прокурора Волочиського району Волочиською РДА було повідомлено про те, що на офіційному сайті ОСОБА_2 РДА розміщені усі розпорядження голови адміністрації, які видавалися на протязі трьох останніх років. А також у 2012 році на виконання листа Прокуратури Волочиського району від 16.03.2012 за № 75-333вих12, райдержадміністрація щотижня направляла копії розпоряджень (а.с. 182).

Представником ОСОБА_5 РДА на підтвердження того, що прокурор пропустив строк звернення із позовом долучено до справи копію вимоги прокуратури Чемеровецького району від 04.11.2011 № 35-1350, де вимагалось, у зв'язку з необхідністю, яка виникла при проведенні перевірок в порядку нагляду за додержанням і застосуванням земельного законодавства України надавати до 5 числа кожного місяця копії розпоряджень із земельних питань (за кожний місяць) (а.с. 104).

ОСОБА_5 РДА на виконання вищевказаної вимоги надіслала копії розпоряджень із земельних питань, прийнятих у жовтні 2012 року, що підтверджується листом від 05.11.2012 № 27/08-32-2993 (а.с. 105).

При розгляді цієї справи, суд виходить з того, що прокурором даний позов пред'явлено в інтересах держави, в тому числі, і до органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Тобто, держава в особі уповноважених органів не вбачає порушень законодавства у своїх діях, а тому підставою позову може бути лише правильне застосування законодавства, що саме по собі становить суспільний інтерес, про що у своєму рішенні зазначив ЄСПЛ у справі Трегубенко проти України , і на яке посилається прокурор.

Тому, для правильного застосування норм про позовну давність суд звертає увагу на принцип правової визначеності задекларований у наведеній вище практиці ЄСПЛ і вважає, що держава, як суб'єкт, з усіма наявними у неї владними засобами, зобов'язана вживати заходів для недопущення порушень встановлених нею ж приписів, а отже про порушення земельного законодавства її ж органами, вона повинна була дізнатися з моменту виникнення таких порушень, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, оскаржувані розпорядження райдержадміністрацій виносились відкрито, публікувались, а ОСОБА_2 РДА, крім того, ще й направлялись контролюючим органам.

Неоднозначність правових норм Закону України Про фермерське господарство в редакції на час виникнення спірних правовідносин, що допускали у минулому виникнення спірних ситуацій та сумніву у неправильному застосуванні законодавства не може виправдовувати порушення згадуваного принципу правової визначеності.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Будь-яких доказів того, що держава не могла довідатися про порушення чинного законодавства при винесенні ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА спірних розпоряджень, позивачем суду надано не було. Відповідачами ж надані наявні у них допустимі та належні докази, які ніким не оспорювалися, - про таку можливість.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку клопотання представників відповідачів ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_5 РДА про застосування строків позовної давності підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Оскільки судом до вимог прокуратури про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови ОСОБА_2 РДА, ОСОБА_5 РДА, наказів Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області застосовано строк позовної давності і встановлено, що у зв'язку з цим вони задоволенню не підлягають, а отже розпорядження голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 17.10.2012 № 537/2012-р, ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23.11.2012 № 1131/2012-р та № 1132/2012-р є чинними, а така само чинними є накази Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області№ ХМ/6820987800:03:007/00000186 від 29.01.2014; № ХМ/6820981500:04:011/00000187 від 29.01.2014; № ХМ/6820981500:04:007/00000188 від 29.01.2014; № ХМ/6825280800:03:003/00001362 від 24.03.2014, - то вимоги прокурора визнати недійсними договори оренди землі укладені між ГУ Держземагенства в Хмельницькій області та ОСОБА_6, які поставлені в залежність від недійсності оспорюваних розпоряджень та наказів, також не підлягають задоволенню.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні вимог прокурора.

Керуючись, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 256, 257, 261, 267, 793 ЦК України, ст.ст. 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство , ст.ст. 8, 13, 14 Закону України Про оренду землі , ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації , ст.ст. 3, 10, 11, 15, 45, 57-59, 60, 64, 66, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26.07.2017 о 13:00 год.

Суддя: