Постанова

від 25.07.2017 по справі 926/1644/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Справа № 926/1644/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І., суддів:Бондар С.В., Грека Б.М., за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ріфіл-Україна" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 та на рішенняГосподарського суду Чернівецької області від 09.08.2016 у справі№ 926/1644/16 за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ріфіл-Україна" прозобов'язання звільнити орендоване приміщення

В С Т А Н О В И В:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" (далі - ТОВ "Ріфіл-Україна") про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення орендованих будівель № 1, 47, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.06.2016 порушено провадження у справі № 926/1644/16 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці до ТОВ "Ріфіл-Україна" про зобов'язання звільнити орендоване приміщення.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області (суддя Ковальчук Т.І.) від 09.08.2016 позов задоволено, суд зобов'язав ТОВ "Ріфіл-Україна" звільнити нежитлові вбудовані приміщення площею 350 кв.м. у будівлі № 1 та площею 269, 60 кв м у будівлі № 47 військового містечка № 195 за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, що знаходяться на балансі Квартино-експлуатаційного відділу міста Чернівці.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Гриців В.М., Давид Л.Л.) від 15.12.2016 рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.08.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 та рішенням Господарського суду Чернівецької області від 09.08.2016, ТОВ "Ріфіл-Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з метою отримання кваліфікованої правової допомоги як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції відхилялись, а справа була розглянута без участі представника ТОВ "Ріфіл-Україна".

Також скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно прийнято в якості належних доказів претензію від 26.01.2016 та лист від 26.10.2015, оскільки такі директор відповідача не отримував.

ТОВ "Ріфіл-Україна" зазначає про порушення господарськими судами ст.ст. 759, 763, 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положеннями яких передбачено, що договір оренди вважається продовженим на строк, який був раніше встановлений і на тих самих умовах, що були передбачені договором, якщо на дату закінчення договору і протягом місця після закінчення цього строку орендодавець не висловив заперечень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2017 касаційну скаргу ТОВ "Ріфіл-Україна" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2017.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (сторона 1) та ТОВ "Ріфіл-Україна" (сторона 2) 01.05.2013 було укладено попередній договір оренди № 93/2013-п нерухомого військового майна, розташованого в Чернівецькому гарнізоні за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10 військове містечко № 195, буд. 1, 47.

Відповідно до п. 1.1 попереднього договору Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці зобов'язався протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору укласти в майбутньому основний договір оренди нерухомого військового майна - нежитлових вбудованих приміщень площею 350 кв.м в будівлі № 1 та нежитлових вбудованих приміщень площею 269, 60 кв.м в будівлі № 47 військового містечка № 195, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, на умовах, встановлених даним договором.

У попередньому договорі сторони погодили умови майбутнього основного договору, а в пункті 1.2 домовилися, що ТОВ "Ріфіл-Україна" до моменту підписання основного договору оренди має право використовувати майно за цільовим призначенням, визначеним в пункті 2.1.3 (для використання під розміщення офісних та складських приміщень).

У розділі 3 попереднього договору сторони узгодили, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці зобов'язується провести процедуру укладення основного договору оренди, передбачену чинним законодавством у сфері оренди державного (військового) майна, а ТОВ "Ріфіл-Україна", серед іншого, на підставі виставлених рахунків сплачує плату в розмірі 2 000, 00 грн щомісячно.

Строк дії попереднього договору сторони визначили з 01.05.2013 до 30.04.2014 включно (п. 9.1).

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого військового майна буд. № 1, 47 в/м № 195 м. Чернівці, вул. Авіаційна,10 від 01.05.2013 КЕВ м. Чернівці передав, а ТОВ "Ріфіл-Україна" прийняло вказані приміщення згідно з попереднім договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що після закінчення строку дії попереднього договору ТОВ "Ріфіл-Україна" відмовилося звільнити займані приміщення і на даний час їх використовує для своїх цілей.

Відповідно до листа КЕВ м. Чернівці від 26.10.2015 № 1876, як встановлено господарськими судами, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звертався до ТОВ "Ріфіл-Україна" щодо надання останнім документів, необхідних для проведення процедури укладення договору оренди нерухомого військового майна - нежитлових приміщень будівлі № 1 (овочесховище) площею 350 кв.м та будівлі № 47 (склад) площею 269, 6 кв.м військового містечка № 195 по вул. Авіаційній, 10 в м. Чернівці.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці 26.01.2016 звернувся до ТОВ "Ріфіл-Україна" з претензією № 213 щодо звільнення орендованих приміщень у зв'язку із закінченням дії договору № 93/2013-п, однак ТОВ "Ріфіл-Україна" залишив її без реагування.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до ТОВ "Ріфіл-Україна" про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення орендованих будівель № 1, 47, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Основна правова мета попереднього договору полягає у виконанні ним двох функцій: 1) спонукання до укладення основного договору, 2) фіксації умов основного договору.

В силу попереднього договору сторони не мають права вимагати реального виконання зобов'язання, встановленого основним договором (передати майно, виконати роботу).

Таким чином, необхідно розрізняти два договори між сторонами. Перший, вже укладений, передбачає зобов'язання укласти в майбутньому інший, основний, договір, яким сторони мають на увазі встановити основне господарське правовідношення. Саме цей головний договір має привести до досягнення господарської мети, заради якої встановлюються юридичні відносини між сторонами.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що умови попереднього договору про надання відповідачеві права користуватися нерухомим військовим майном за плату до укладення основного договору оренди суперечать вимогам чинного законодавства.

Правомірним є також висновок господарських судів, що положення ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносини сторін.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши, що основний договір оренди сторонами не укладено, строк попереднього договору закінчився, а ТОВ "Ріфіл-Україна" продовжує використовувати військове майно, чим порушує права позивача як юридичної особи, в оперативному управлінні якої перебуває військове майно, обґрунтовано дійшли висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи ТОВ "Ріфіл-Україна" про порушення господарськими судами норм процесуального права в частині відхилення клопотань про відкладення розгляду справи, мотивовані необхідністю отримання кваліфікованої правової допомоги, та здійснення розгляду справи без участі представника ТОВ "Ріфіл-Україна", колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2016 позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці було прийнято до розгляду та призначено на 07.07.2016.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2016 розгляд справи було відкладено на 25.07.2016 у зв'язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2016 розгляд справи було відкладено на 09.08.2016 у зв'язку з клопотанням ТОВ "Ріфіл-Україна".

У засіданні суду, призначеному на 09.08.2016, судом було оголошено прийняте ним рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2016 було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Ріфіл-Україна" та призначено її до розгляду на 17.11.2016.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи і в суді апеляційної інстанції, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 призначене на 17.11.2016 засідання суду не відбулось у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді - члена колегії, цією ж ухвалою було призначено справу до розгляду на 15.12.2016.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні 15.12.2016 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлені про час та місце розгляду справи, проте 13.12.2016 року до Львівського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 12.12.2016 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення участі уповноваженого представника у судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні клопотання, з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду рішення в апеляційному порядку.

У п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи було дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення сторін про місце, час та дату судового розгляду та правомірно розглянуто справу за наявними в ній матеріалами, які визнано судами достатніми.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи ТОВ "Ріфіл-Україна", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ріфіл-Україна" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.08.2016 у справі № 926/1644/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Грек Б.М.