Постанова

від 26.07.2017 по справі 917/1500/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2017 року Справа № 917/1500/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого :                               Кравчука Г.А., суддів:                                            Коробенка Г.П., Мачульського Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комбінату комунальних підприємств м. Глобине на постанову                             Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі Господарського суду№ 917/1500/16Полтавської області за позовомДержавної екологічної інспекції у Полтавській області доза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Комбінату комунальних підприємств м. Глобине 1)  Глобинська міська рада,2)  Управління житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації простягнення 4 254 454,20 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: позивача: не з'явились; відповідача: не з'явились;третьої особи-1: не з'явились;третьої особи-2: не з'явились; В С Т А Н О В И В: У вересні 2016 року Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі – Інспекція) звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, у якій просила стягнути з Комбінату комунальних підприємств м. Глобине (далі – Комбінат) 4  254  454,20  грн. збитків, завданих державі самовільним використанням надр (підземні води). Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 позовні вимоги Інспекції задоволено частково, стягнуто з Комбінату суму збитків, завданих державі самовільним використанням надр (підземні води) у розмірі 1  025  331,77 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Комбінату на користь Інспекції 15 379,98 грн. витрат зі сплати судового збору. У лютому 2017 Комбінат звернувся з заявою про надання розстрочки виконання рішення, в якій просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 строком на 120 місяців (до квітня 2027 року) в рівних частинах згідно з доданим графіком шляхом щомісячної сплати (т. 2, а.с. 152-157) на підставі ст.  121 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). В обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки Комбінат послався на скрутне матеріальне становище та зазначив про те, що основним напрямком його діяльності є задоволення потреб населення у комунальних послугах на території м.  Глобине, забезпечення збереження житлового фонду,  комплексне проведення робіт по благоустрою м. Глобине, забезпечення санітарної очистки, водовідведення та забезпечення водою населення і організацій. На думку заявника примусове стягнення заборгованості може привести до тяжких фінансових наслідків для боржника, в тому числі й до банкрутства останнього, тоді як, надання розстрочки виконання рішення на 10 років надасть можливість належним чином його виконати. Комбінат також вказав на те, що він на 70 відсотків фінансується з місцевого бюджету територіальної громади м. Глобине і 50 відсотків коштів, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017, в силу положень п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, все одно повернуться до місцевого бюджету територіальної громади м. Глобине. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017 (колегія суддів: Безрук  Т.М., Іванко Л.А., Киричук О.А.) заяву Комбінату про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 у справі № 917/1500/16 наступним чином: в частині присудженої до стягнення суми відшкодування витрат зі сплати судового збору: до 30.03.2017 – 7  689,99 грн., до 30.04.2017 – 7  689,99 грн.; в частині присудженої до стягнення суми збитків, завданих державі самовільним користуванням надр (підземні води) на 12 місяців шляхом сплати належних до стягнення сум помісячно: до 30.05.2017 – 85  444,00  грн., до 30.06.2017 – 85  444,00 грн., до 30.07.2017 – 85  444,00 грн., до 30.08.2017 – 85  444,00 грн., до 30.09.2017 – 85  444,00 грн., до 30.10.2017 – 85  444,00 грн., до 30.11.2017 – 85  444,00 грн., до 30.12.2017 – 85  444,00 грн., до 30.01.2018 – 85  444,00 грн., до 28.02.2018 – 85  444,00 грн., до 30.03.2018 – 170  891,77 грн. Ухвалу прийнято з мотивів, викладених Комбінатом у заяві про розстрочку виконання рішення суду, однак з метою врахування матеріальних інтересів обох сторін виконання рішення підлягає розстроченню не на десять років, а на 12 місяців. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 (колегія суддів: Терещенко О.І., Сіверін В.І., Слободін М.М.) ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017 скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви Комбінату комунальних підприємств м. Глобине, Полтавська область, про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 року у справі №  917/1500/16. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що господарський суд першої інстанції при розстроченні виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов необґрунтованих висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. За висновками суду апеляційної інстанції Комбінатом не доведено виключних обставин необхідності розстрочення виконання судового рішення, а посилання останнього на скрутне матеріальне становище та відсутність у нього коштів не є такими обставинами і не можуть звільняти його від виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Комбінат звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 і ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017 скасувати та передати заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 у справі № 917/1500/16 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Викладені у касаційній скарзі вимоги Комбінат обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваних судових актів судами не було надано належну оцінку доказам, якими заявник обґрунтовував наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду, не враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також не враховано інтереси позивача, що вплинуло на правильність винесення ухвали та постанови у даній справі. Інспекція скористалась правом, наданим ст.  1112 ГПК України та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Комбінату, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 – без змін. Викладені у відзиві вимоги Інспекція обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до вимог діючого процесуального законодавства України. Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Комбінату не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення. Пунктом 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських суддів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Як вже зазначалось вище, обґрунтовуючи неможливість своєчасного виконання рішення суду у даній справі, заявник посилався на його тяжке фінансове становище, обумовлене специфікою його діяльності, а також те, що він на 70 відсотків фінансується з місцевого бюджету територіальної громади м. Глобине і 50 відсотків коштів, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017, в силу положень п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, все одно повернуться до місцевого бюджету територіальної громади м. Глобине. Розстрочуючи виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 на 12 місяців, місцевий господарський суд частково погодився з доводами Комбінату, викладеними у його заяві про розстрочку виконання рішення суду, однак з метою врахування матеріальних інтересів обох сторін розстрочив виконання вказаного рішення на менший від заявленого термін. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Комбінатом не доведено виключних обставин необхідності розстрочення виконання судового рішення, а посилання останнього на скрутне матеріальне становище та відсутність у нього коштів не є такими обставинами і не можуть звільняти його від виконання рішення суду, яке набрало законної сили. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вказані висновки суду апеляційної інстанції належним чином обґрунтованими та такими, що прийняті у відповідності до норм процесуального права, без їх порушення, з огляду на наступне. Відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Комбінат просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017, яким через неправомірні дії самого Комбінату (самовільне використанням надр – підземних вод) з нього стягнуто завдані державі збитки. Рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 року у даній справі   набрало законної сили, на його виконання Господарським судом Полтавської області видано відповідні накази від 27.02.2017 № 917/1500/16 (т.  2, а.с. 148-149). В силу положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Як вбачається з приписів  ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, задоволення заяви про розстрочку або відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. В основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи; законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами    виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, яким останнє користується за своїм внутрішнім переконанням виходячи з конкретних обставин справи, за результатами їх аналізу у сукупності з доводами заявника клопотання про таке розстрочення або відстрочення. Доводи заявника щодо необхідності розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 фактично зводяться до його скрутного матеріального становища, відсутності у нього коштів. Між тим, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. Переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд перевірив заявлені Комбінатом підстави для надання розстрочки та надав їм свою правову оцінку у відповідності до чинного процесуального законодавства. А тому, з огляду на те, що стягнення коштів за рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 обумовлене порушенням Комбінатом вимог чинного законодавства у сфері використання природних ресурсів, тобто незаконними діями самого боржника, враховуючи обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, надання судом апеляційної інстанції повної та належної правової оцінки доводам заявника, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає у діях суду апеляційної інстанції порушень норм процесуального права та погоджується з його висновками. Доводи Комбінату, викладені у його касаційній скарзі, наведених висновків не спростовують та не впливають на них. За таких обставин постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 є законною та підлягає залишенню без змін. Посилання Комбінату у касаційній скарзі на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи в касаційному порядку, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані. При цьому, доводи скаржника про те, що господарським судом другої інстанції було дано невірну оцінку доказам по справі, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанції ст. ст. 1115 та 1117 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Комбінату зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.  ст.  1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Комбінату комунальних підприємств м. Глобине залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 917/1500/16 Господарського суду Полтавської області – без змін. Головуючий суддя                                                                      Г.А. Кравчук Суддя                                                                                          Г.П. Коробенко Суддя                                                                                          Г.М. Мачульський