Постанова

від 26.07.2017 по справі 908/5048/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.07.2017 справа №908/5048/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2: ОСОБА_4 не з'явились; не з'явились; не з'явились; не з'явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м. Запоріжжя ОСОБА_5, смт. Михайлівка, Запорізька область, на рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2017 у справі№ 908/5048/15 за позовомФермерського господарства "Яровіт", с. Мала Білозерка, Запорізька область до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя 1. Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, м. Василівка, Запорізька область, 2. ОСОБА_5, смт. Михайлівка, Запорізька область, про визнання недійсним рішення про заперечення у поновленні договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди, визнання договору оренди землі поновленим

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарський суд Запорізької області від 08.12.2015р. (суддя Місюра Л.С.), відмовлено позивачу в задоволені позовних вимог до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області про визнання недійсним рішення, про визнання договору оренди землі від 23.05.2005р. поновленим, про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною. Позов до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задоволено частково. Визнано недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі від 23.05.2005 р. (зареєстрованого 19.07.2005 р. за № 040526600007), викладене у листі - повідомленні від 17.07.2015 р. № 27-8-0.4-810/25-15. Припинено провадження по справі в частині визнання договору оренди землі від 23.05.2005 р. поновленим та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015 р. в частині припинення по справі щодо визнання договору оренди землі від 23.05.2005 р. поновленим та додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною - скасовано. В цій частині прийнято нове рішення. Відмовлено Фермерському господарству "Яровіт" у задоволені позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди землі від 23.05.2005 р. поновленим та додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016р. у справі №908/5048/15 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2014р. в частині відмови Фермерському господарству «Яровіт» у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди землі від 23.05.2005р. поновленим скасовано, в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, викладеного у листі - повідомленні від 17.07.2015 р. № 27-8-0.4-810/25-15 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2016 р. по справі №908/5048/15 під час нового розгляду справи здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, відповідачем у справі визначено ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Запорізькій області; виключено зі складу відповідачів ОСОБА_6 управління Держземагенства у Запорізькій області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.01.2017 р. по справі №908/5048/15 позов про визнання укладеною додаткової угоду про поновлення договору оренди землі та визнання договору оренди землі від 23.05.2005 р. поновленим на строк десять років, на тих самих умовах, які були передбачені договором задоволено. Визнано укладеною Додаткову угоду між ОСОБА_6 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та фермерським господарством «Яровіт» про поновлення Договору оренди землі від 23.05.2005 року, (зареєстрований 19.07.2005р. за №040526600007) у певній редакції. Визнано Договір оренди землі від 23.05.2005 року, зареєстрований Василівським районном відділом Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель про що вчинено запис від 19.07.2005 року за №040526600007, поновленим на строк 10 (десять) років, на тих самих умовах, які були передбачені договором.

ОСОБА_5, смт. Михайлівка, Запорізька область, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача, звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.3, а.с. 123-128), в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2017 р. по справі №908/5048/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Яровіт» у повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що позивачем не надано жодних даних або доказів про продовження користування земельною ділянкою кадастровий номер 2320983300:03:021:0021. Вказував, що після закінчення договору оренди, позивач не звертався до відповідача з вимогою укладання (поновлення) договору оренди та не отримував відмову в такому укладанні. Таким чином, відповідач письмового повідомлення про намір позивача реалізувати переважене право на продовження договору оренди в порядку ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» від позивача не отримував.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 по справі №908/5048/15 апеляційну скаргу ОСОБА_5, смт. Михайлівка, Запорізька область, було прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги по справі №908/5048/15 призначено на 22.03.2017 о 12:30.

До Донецького апеляційного господарського суду 20.03.2017 надійшла апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2017 по справі № 908/5048/15.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017 року апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, прийнята до провадження та об'єднана в одне провадження з апеляційною скаргою ОСОБА_5; розгляд апеляційних скарг призначено на 19.04.2017 о 14:00.

ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, вважає, що до спірних правовідносин не можна застосовувати норми матеріального права, що викладені в ч.6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» . Крім того, під час поновлення договору оренди землі можуть мати місце лише події, передбачені або ч.ч. 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , або ч. 6 цієї статті закону. Одночасна наявність цих подій є взаємовиключною. Відповідно і застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, викладених в ч.ч. 1-5 та ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , у судових справах може відбуватися лише шляхом їх взаємовиключення.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду розгляд апеляційних скарг неодноразово відкладався.

У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Татенко В.М. на призначену дату судового засідання 26.07.2017р., відповідно до п. 2.3.49, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. п. 11.3, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду було здійснено 24.07.2017р. повторний автоматизований розподіл справи № 908/5048/15, яким визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Москальова І.В., судді - Геза Т.Д., Зубченко І.В.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 р. в даній справі в частині відмови фермерському господарству «Яровіт» у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди землі від 23.05.2005р. поновленим, зобов'язав суд першої інстанції при новому розгляді справи в цій частині дати оцінку додатковій угоді про поновлення договору оренди, згідно ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» ; витребувати розпорядження, на підставі якого спірна земельна ділянка була надана в оренду Фермерському господарству «Яровіт» .

На виконання вказівок Вищого господарського суду України в постанові від 19.10.2016р., судом першої інстанції під час розгляду справи витребувано у Василівської районної державної адміністрації Запорізької області певні докази, які приєднанні до матеріалів справи.

Огляд матеріалів справи свідчать про наступне.

29.02.2000р. за рішенням Малобілозерської сільської ради №10 Про надання згоди на виділення земельної ділянки було вирішено дати згоду на надання в постійне користування земельної ділянки площею 25, 7 га в т.ч. ріллі 25,7 га Фермерському господарству Яровіт , раніше наданої в оренду гр. ОСОБА_7 для сільськогосподарського виробництва із земель держземзапасу/територія КСП ім. Чапаєва/згідно викопіровки з плану землекористування. (т.3, а.с. 95)

29.03.2000р. ОСОБА_6 Василівської районної ради було прийнято розпорядження №34 Про надання в постійне користування земельної ділянки селянському(фермерському) господарству Яровіт за змістом якого розглянувши заяву голови селянського (фермерського) господарства Яровіт та враховуючи згоду Малобілозерської сільської ради виділено голові селянського (фермерського) господарства Яровіт ОСОБА_7 в постійне користування земельну ділянку загальною площею 25,7 га в т.ч. ріллі 25,7 га із земель запасу Малобілозірської сільської ради (бивші землі КСП ОСОБА_8 поле №2 пасовищної сівозміни). (т.3, а.с. 96)

14.04.2004р. за розпорядженням голови Василівської райдержадміністрації №214 Про надання дозволу на передачу земельної ділянки в оренду на підставі ст.6,12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст. 5,16,19 Закону України Про внесення змін до Закону України Про оренду землі було надано дозвіл голові фермерського господарства Яровіт ОСОБА_7 на виготовлення технічної документації проекту відведення земельної ділянки з земель запасу Малобілозерської сільської ради загальною площею 25, 7 га для ведення товарного сілськогосподарского виробництва терміном на 10 років. (т.3, а.с.97)

Позивачем замовлено за договором №100 від 21.12.2004р. технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) СФГ Яровіт для ведення фермерського господарства із земель запасу Малобілозерської сільради Василівського району Запорізької області. (т.3. а.с.65)

20.05.2005р. розпорядженням голови Василівської районної державної адміністрації Запорізької області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки селянському ( фермерському) господарству «Яровіт» для ведення фермерського господарства із земель запасу Малобілозерської сільради .

23.05.2005р. Селянське - фермерське господарство «Яровіт» та Василівська районна державна адміністрація Запорізької області уклали договір оренди землі б/н (далі договір) (том 1 а.с.17).

Умовами вказаного договору узгоджено, що Василівська районна державна адміністрація передала, а позивач прийняв в оренду земельну ділянку площею 25 га для ведення фермерського господарства з земель запасу Малобілозірської сільської ради, що підтверджується актом прийому-передачі від 23.05.2005р.(том 1 а.с.19 з зворотнього боку).

Відповідно до Довідки про правовий статус земельної ділянки №59 від 23.06.2005р., об'єкту оренди присвоєно кадастровий номер 2320983300:03:010:0001 (т.3, арк.с. 103).

31 жовтня 2011 р. (том 1 а.с.21 з зворотнього боку) сторони підписали між собою договір № 600 про внесення змін до договору оренди землі, згідно якого п.5, п.9, п.11 договору виклали в новій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до довідки відділу Держкомзему у Василивіському районі Запорізької області від 28.10.2011 р. № 1526 становить 318160 грн. » Встановили новий розмір орендної плати у розмірі 9544 грн. 80 коп. на рік, що становить 3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та виклали п.11 договору у новій редакції, визначивши порядок сплати орендної плати.

Згідно п. 11 договору (в редакції договору про внесення змін до договору оренди землі №600 від 31.10.2011р.), орендна плата вноситься орендарем рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (том 1 а.с.21 з зворотнього боку).

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 43 договору договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір був зареєстрований 19.07.2005р., про що на договорі зроблена відповідна відмітка.

Таким чином, з врахуванням приписів п.8 та п. 43 договору, договір діяв до 19.07.2015р.

18.06.2015р. позивач звернувся до першого заступника начальника ГУ Держземагенства у Запорізької області з заявою від 18.06.2015р., в якій вказав про закінчення 19.07.2015р.строку дії договору оренди землі б/н від 23.05.2005р., у зв язку з чим просив прийняти рішення про поновлення договору оренди землі на той самий термін. Заява позивача була одержана ГУ Держземагенства у Запорізької області 18.06.2015р. (на заяві мається відповідна відмітка). До заяви позивача була додана додаткова угода про поновлення договору оренди землі.

17.07.2015р. ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Запорізької області, за результатами розгляду заяви позивача від 18.06.2015 р., направило позивачу лист-повідомлення від 17.07.2015р. № 27-8-0.4-810/25-15, що підтверджується реєстром рекомендованих поштових відправлень від 17.07.2015р. та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, поданих поштовому відділенню від 17.07.2015р.

В листі повідомленні від 17.07.2015р. № 27-8-0.4-810/25-15 ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Запорізької області вказало позивачу, що для застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідне виконання таких умов: належне виконання орендарем своїх обов'язків; повідомлення орендарем до спливу строку договору орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладання договору на новий строк; додавання до листа-повідомлення орендарем проекту додаткової угоди. Оскільки орендар не виконав вищенаведені умови, договір оренди землі від 23.05.2005р. вважається припиненим 20.07.2015р. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач 15.09.2015 року звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Місцевий господарський суд, на виконання вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 19.10.2016р., обґрунтовано встановив, що розпорядження Василівської районної державної адміністрації Запорізької області № 214 від 14.04.2004р. «Про надання дозволу на передачу земельної ділянки в оренду» прийнято уповноваженим органом внаслідок внесення відповідних змін до приписів діючого законодавства, яке регулює земельні правовідносини, щодо земельної ділянки, яка належала позивачу з 2000р. на праві постійного користування з метою приведення правовідносин сторін у відповідність до вимог чинного законодавства.

Згідно пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України від 25.10.2001, № 2768-III громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

22.09.2005р. положення пункту 6 Розділу X щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005.

В рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 встановлено, що переоформлення права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, на право власності або право оренди на них за конституційно-правовим смислом має виходити з рівності сторін, автономності їх волі та майнової самостійності і повинно бути спрямоване на реалізацію зазначених принципів щодо місця фермерських господарств в економічній системі держави та цивільно-правових відносинах (частина друга статті 13, частина друга статті 14 Конституції України, стаття 3 Цивільного кодексу України).

Як вбачається розпорядження голови Василівської райдержадміністрації №214 від 14.04.2004р. Про надання дозволу на передачу земельної ділянки в оренду прийнято на підставі ст.6,12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст. 5,16,19 Закону України Про внесення змін до Закону України Про оренду землі , за яким було надано дозвіл голові фермерського господарства Яровіт ОСОБА_7 на виготовлення технічної документації проекту відведення земельної ділянки з земель запасу Малобілозерської сільської ради загальною площею 25, 7 га для ведення товарного сілськогосподарского виробництва терміном на 10 років. (т.3, а.с.97)

Позивачем розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) СФГ Яровіт для ведення фермерського господарства із земель запасу Малобілозерської сільради Василівського району Запорізької області. (т.3. а.с.65), яку затверджено 20.05.2005р. розпорядженням голови Василівської районної державної адміністрації Запорізької області та 23.05.2005р. між позивачем та Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області укладено договір оренди землі б/н з додатками та змінами (далі договір) (том 1 а.с.17), в якому передбачено переважне право позивача на продовження строку дії договору оренди.

Місцевий господарський суд врахувавши приписи частини другої статті 792 ЦК України, статті 13, 15,18,20 Закону України «Про оренду землі» та дослідивши умови договору оренди дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач та орендодавець дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, та з урахуванням п. 8 договору, норм Закону України «Про оренду землі» , ЦК України та з огляду на те, що державна реєстрація у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП ЦДЗК договір проведена 19.07.2005 р., строк дії договору становить десять років - з 19.07.2005 р. по 19.07.2015 р. включно.

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Пунктом 8 договору сторонами узгоджено наявність переважного права у орендаря на поновлення цього договору після спливу строку його дії, у разі, якщо орендар не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії цього договору письмово повідомить орендодавця про намір продовжити його дію.

Факт дотримання зазначених вище умов договору позивачем підтверджується заявою від 18.06.2015 р. (Т.1, арк.с. 23).

Місцевий господарський дійшов обгрунтованого висновку з огляду на матеріали справи та вимоги Закону, що позивач скористався наданим йому правом на продовження дії договору оренди землі та своєчасно повідомив орендодавця (ГУ Держземагенства в Запорізькій області) про наявність наміру в подальшому користування об'єктом оренди на тих самих умовах та на той самий строк, що визначені сторонами в договорі від 23.05.2005 р. При цьому, в момент звернення позивач до відповідача надав і проект додаткової угоди.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз наведеної норми закону свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутності заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин протягом місяця.

З огляду на матеріали справи, пунктом 31 договору оренди землі від 23.05.2005 р., укладеного між Василівською районною державною адміністрацією та Селянським - фермерським господарством «Яровіт» , визначені обов'язки орендаря щодо умов використання земельної ділянки, а саме: орендар повинен:

- приступати до використання земельної ділянки орендар має право після державної реєстрації договору оренди;

- орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог, встановлених ст. 22 цього закону, та виконувати обов'язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України, тощо.

Обов'язки землекористувачів земельних ділянок, також, визначені і у ст. 96 Земельного кодексу України.

Вищевказаною статтею передбачено, що землекористувачі земельних ділянок повинні: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Господарськими судами під час попереднього розгляду справи досліджувалося та було встановлено, що земельна ділянка використовувалась орендарем виключно за її цільовим призначенням - з метою ведення фермерського господарства (товарне сільськогосподарське виробництво); при користуванні земельною ділянкою орендар не порушував вимог законодавства про охорону довкілля; орендна плата вносилась відповідно до умов договору, а з 01.01.2011 р., згідно положень Податкового кодексу України, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Станом на 19.07.2015 р. (дату закінчення терміну дії договору) орендар не мав заборгованості з орендної плати; орендарем не порушувалися права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; вирощування сільськогосподарських культур проводилось орендарем з дотриманням сівозміни, з забезпечення корисних властивостей землі та родючості ґрунтів і підвищення їх рівня; орендарем своєчасно надавалася загальнообов'язкова звітність про стан і використання земель та інших природних ресурсів; земельна ділянка використовувалась з дотриманням правил добросусідства, зі збереженням геодезичних знаків, протиерозійних споруд, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Також матеріали справи містять довідку Василівського відділення Токмацької об'єднаної державної податкову інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № 6140 від 09.11.2015 р. щодо відсутності заборгованості позивача по сплаті податків, зборів, платежів (Т. 1, арк.с. 172).

Крім того, під час розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України в постанові від 19.10.2016 р. у цій справі зазначав про безпідставність відмови позивачу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у поновлені договору оренди землі. Тобто, касаційною інстанцією встановлений факт порушення прав та законних інтересів позивача протиправними діями відповідача шляхом протиправної та безпідставної відмови позивачу на реалізацію права встановленого як умовами договору, так и приписами діючого законодавства.

Зазначені обставини додаткового доведення не потребують, до того ж попередні судові рішення в цій частині Вищим господарським судом України залишені в силі і на новий розгляд ці обставини не передавалися.

На підставі викладеного суд не приймає посилання відповідача та третьої особи щодо неналежного виконання позивачем своїх обов'язків по договору оренди землі та невірної оплати орендної плати, оскільки ці обставини вже досліджувалися та встановлювалися судами попередніх інстанцій у цій справі.

Щодо позовних вимог про визнання укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 23.05.2005 р. та про визнання договору оренди землі від 23.05.2005р. поновленим на десять років, на тих самих умовах, які були передбачені договором, суд зазначає наступне:

В спірних правовідносинах факт неправомірності відмови відповідача в продовженні дії договору був встановлений при попередньому розгляді цієї справи.

Таким чином, договір оренди землі від 23.05.2005р., враховуючи приписи ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , повинен був поновлений відповідачем шляхом підписання додаткової угоди до нього.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення договір оренди землі не буде поновлений, тобто права та обов'язки особи не будуть у належній спосіб встановлені на новий термін.

В матеріалах справи міститься проект Додаткової угоди, який позивач направляв відповідачу для підписання. Виходячи із змісту проекту Додаткової угоди слідує, що позивач мав на меті продовжити строк дії договору (п. 8 договору) на тих самих умовах.

Місцевий господарський суд оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, врахувавши визнання недійсним рішення відповідача щодо відмови в поновленні договору оренди землі, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором, на строк десять років в редакції додаткової угоди, наданій позивачем до листа-повідомлення.

При викладенні резолютивної частини рішення місцевим господарським судом обґрунтовано враховано приписи статті 84 ГПК України та положення пункту 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012 р.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України та п.7 постанови пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004р. не приймається до уваги, оскільки пред явлення даного позову здійснено у відповідності до вимог статті 16 ЦК України, ст.33 Закону України Про оренду землі та під час розгляду даної справи суд оцінює дії та рішення відповідача на предмет їх законності та обґрунтованості, зокрема, аналізує правильність та правомірність зазначення орендодавцем підстав відмови у продовження дії договору; надає оцінку відповідності приписам діючого законодавства умов додаткової угоди, яка була запропонована орендарем для підписання відповідачу тощо. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стосовно посилань третьої особи на невідповідність приписам діючого законодавства запропонованого позивачем проекту додаткової угоди, у зв'язку з відсутністю даних про кадастровий номер земельної ділянки, що є предметом оренди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на момент укладання договору оренди чинне законодавство, а саме ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» не встановлювало наявності такої істотної умови для даного типу договорів, як зазначення сторонами кадастрового номер земельної ділянки.

Між тим, як слідує з наданих позивачем документів, а саме технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (Т.3, арк.с. 66-69), вихідна земельно-кадастрова інформація містила дані про кадастровий номер земельної ділянки - 2320983300:03:010:0001.

Факт наявності даного кадастрового номеру, та присвоєння його ще у 2004 р. за спірною земельною ділянкою підтверджено, в тому числі і відповідачем у справі, зокрема листом Управління Дергеокадастру у Василівському районі Запорізької області Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.01.2017 р. вих. № 24-23-28-0.0-34/2-17 (Т.3, арк.с.100).

Втім, починаючи з 05.04.2015 р., внаслідок внесення відповідних змін до норм чинного законодавства, законодавець визначив однією із істотних умов договору оренди землі зазначення кадастрового номеру землі.

Проте, як було зазначено вище, зміст договору та його істотні умови, щодо яких сторони повинні були дійти згоди, щоб він вважався укладеним, визначаються ЗУ «Про оренду землі» в редакції 2005 року, зокрема в ст. 15 вказаного закону, яка не зобов'язувала сторін зазначати кадастровий номер об'єкту оренди.

Суд звертає увагу, що частина 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» містить право сторін позивача та відповідача змінити умови договору при його пролонгації. Обов'язку приведення укладених чинних та дійсних договорів, зокрема, доповнення їх істотними умовами, що стали обов'язковими для сторін після їх укладення закон не містить.

На підставі викладеного, враховуючи приписи Вищого господарського суду України, при новому розгляді справи місцевим господарським судом досліджено зміст та умови додаткової угоди, поданої позивачем, та обґрунтовано зазначено, що зміст та умови додаткової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України «Про оренду землі» .

Виходячи з зазначеного, доводи третьої особи щодо невідповідності приписам діючого законодавства запропонованої позивачем додаткової угоди, у зв'язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки, є безпідставними.

Стосовно посилань третьої особи на той факт, що позивач на даний час не користується спірної земельною ділянкою та, як наслідок, втратив переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки саме третя особа є законним користувачем, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив такі ствердження з огляду на наступне.

Позивач у межах цієї справи звернувся за захистом свого переважного права на укладення договору оренди 15.09.2015 року.

В той час наказ ОСОБА_6 Управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області прийнятий 12.11.2015 № 8-520/27-15-сг (том 2 а.с.96) про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду громадянці ОСОБА_5 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 25 га строком на 35 років для ведення фермерського господарства. У листі Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області від 10.01.2017р. (том 3 а.с.100) підтверджено такі обставини.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що орендні відносини між третьою особою та відповідачем на спірну земельну ділянку виникли після настання спірних правовідносин та під час знаходження справи про відновлення прав та законних інтересів ТОВ «Яровіт» в господарському суді та розгляду її судами по суті. А переважне право позивача на користування земельною ділянкою та поновлення договору оренди було обумовлено ще при укладенні договору в 2005 році та гарантовані Законом.

Аналіз статті 33 Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦПК України, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні попереднім орендарем процедури повідомлення про намір реалізувати переважне право (постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 23 березня 2016 р. у справі N 6-146цс16; від 13 квітня 2016 р. у справі N 6-2027цс15 ) (Лист Верховного Суду від 01.08.2016 "Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2016 р.").

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення переважного права позивача на продовження строку дії договору оренди, враховуючи належне повідомлення орендодавця у червні 2015 року про бажання продовжити строк дії договору оренди. При цьому, як вбачається відповідач надав в оренду у листопаді 2015 року спірну земельну ділянку третій особі на більший строк оренди - 35 років.

Судом першої інстанції обґрунтовано врахована у цій справі позиція Василівської районної Державної адміністрації Запорізької області щодо поновлення договору оренди землі саме з позивачем, оскільки ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором оренди.

Позивач до матеріалів справи також надав докази того, що у 2015р. Фермерське господарство Яровіт на земельній ділянці площею 25,0 гектарів, яка є предметом спору у даній справі, проводило вирощування соняшника у квітні-травні 2015р. та збирання врожаю восени 2015 року (т.4, а.с.45- 47). Підтвердженням того, що станом на 01.01.2016 р. спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні Фермерського господарства Яровіт , є довідка Малобілозерської сільської ради №113 від 18.01.2016 р.(т.4, а.с.43) про те, що у користуванні господарства знаходиться орендована земельна ділянка державної власності площею 25,686 гектарів, в тому числі господарські двори 0, 686 га., та довідка управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області від 21.01.2016 р. №19-28-23.2526-114/2-16,(т.4. а.с.44) відповідно до якої земельна ділянка площею 25 га державних земель, значиться за ФГ Яровіт . Інших державних земель, окрім спірної земельної ділянки, в оренді ФГ Яровіт немає.

Крім того, факт продовження ФГ Яровіт користування спірною земельною ділянкою, після закінчення терміну дії договору, та продовження виконання умов спірного Договору, встановлений Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 року у даній справі.

На час вирішення спору відповідач є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області, та, в розумінні ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , саме з уповноваженим керівником ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) має укладатися додаткова угода про поновлення договору оренди землі.

Проаналізувавши норми ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивача у даній справі, що призведе до їх реального відновлення та реалізації, є саме визнання додаткової угоди укладеної, а договору поновленим. Вище судом вже зазначалося, що без укладання додаткової угоди поновлення договору оренди не може відбутися, в зв'язку з тим, що відповідачем самостійно не було укладено з позивачем додаткову угоду до договору оренди землі від 23.05.2005 р.

Колегія судів апеляційного господарського суду вважає за необхідне також зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2017 року у справі №908/5048/15 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників відповідно до статті 49,99 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, п.1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, ОСОБА_5, смт. Михайлівка, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2017 р. у справі №908/5048/15 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2017 р. у справі №908/5048/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий І.В. Москальова

Судді Т.Д. Геза

ОСОБА_3