Ухвала

від 20.07.2017 по справі 804/1929/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2017 р. м. Київ К/800/28099/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Шведа Е.Ю.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 804/1929/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Капітал до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ Україна-Капітал звернулось до суду з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 09 березня 2016 року № 247-ЦД-1-ДУ.

Позов мотивований протиправністю оскаржуваної постанови як такої, що винесена з порушенням установленої законом процедури розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та за відсутності у діях позивача складу відповідного правопорушення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09 березня 2016 року

№ 247-ЦД-1-ДУ.

У поданій касаційній скарзі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року у справі № 344/17702/15-К у рамках кримінального провадження № 12014090010000955 накладено арешт на акції ВАТ Пресмаш , які належать, зокрема ТОВ Україна-Капітал , у кількості 14' 563' 000 шт. шляхом заборони користуватись вказаними акціями для прийняття рішень на зборах акціонерів ВАТ Пресмаш .

Актом про правопорушення на ринку цінних паперів від 09 березня 2016 року

№ 247-ЦД-1-ДУ встановлено ознаки порушення позивачем статті 7 Закону України Про депозитарну систему України депозитарною установою ТОВ Україна-Капітал : не внесено змін до системи депозитарного обліку прав за цінними ВАТ Пресмаш щодо накладення арешту та обмеження права користування цінних паперів ВАТ Пресмаш на рахунку депонента ТОВ Україна-Капітал на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року справа № 344/17702/15-к, а саме депозитарною установою ТОВ Україна-Капітал не здійснено безумовну операцію обмеження права користування цінними паперами ВАТ Пресмаш на рахунку ТОВ Україна-Капітал на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду

Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року, справа № 344/17702/15-к.

10 лютого 2016 року уповноваженою особою Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів № 04/01/416/пп.

За наслідками розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів уповноважена особа Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесла оскаржувану постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 09 березня 2016 року № 247-ЦД-1-ДУ, якою до позивача за ухилення від внесення змін до системи депозитарного обліку прав за цінними паперами ВАТ Пресмаш на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду

Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року у справі № 344/17702/15-к накладено штрафну санкцію у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн.

При цьому, як установлено судом апеляційної інстанції, постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2016 року у справі № 344/17702/15-к (провадження № 11-сс/779/107/2016) за результатами нового розгляду першої з апеляційних скарг, ухвала судді Івано-Франківського міського суду від 24 грудня 2015 року про накладення арешту на акції ВАТ Пресмаш - скасована, у тому числі й стосовно арешту належних ТОВ Україна-Капітал акцій.

Вважаючи постанову відповідача від 09 березня 2016 року № 247-ЦД-1-ДУ протиправною, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на факт учинення позивачем правопорушення на ринку цінних паперів та наявності у відповідача компетенції щодо винесення спірної постанови.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в ухвалі слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року у справі № 344/17702/15-к щодо депозитарної установи нічого не вказувалося. При цьому, відповідно до пункту 12 глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України Про виконавче провадження , натомість у спірних правовідносинах документи виконавчого провадження до депозитарної установи ТОВ Україна-Капітал не надходили.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала Івано-Франківського міського суду від 24 грудня 2015 року у справі № 344/17702/15-к про накладення арешту на акції ВАТ Пресмаш , на підставі якої прийнята постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 09 березня 2016 року № 247-ЦД-1-ДУ, - скасована, а тому оскаржувана постанова відповідача також підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю підстав притягнення до відповідальності.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України від 6 липня 2012 року № 5178-VI Про депозитарну систему України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон України Про депозитарну систему України ) депозитарна система України - сукупність учасників депозитарної системи та правовідносин між ними щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

Згідно з частиною другою статті 4 зазначеного Закону набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією. Вимоги до інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку, встановлюються Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією.

Приписами частини першої статті 5 цього ж Закону, серед іншого, визначено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Депозитарна установа на власному рахунку у цінних паперах в установленому Комісією порядку (Національний банк України - у порядку, встановленому ним за погодженням з Комісією) веде облік цінних паперів, що належать їй на праві власності, а також облік прав на ці цінні папери та обмеження таких прав.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про депозитарну систему України внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку, зокрема, на підставі рішення суду або уповноваженого законом державного органу або його посадової особи.

Частиною першою статті 7 указаного Закону передбачено, що арешт на цінні папери або інше обмеження прав на цінні папери конкретного власника (далі - обмеження стосовно конкретного власника) накладається (встановлюється) та скасовується (знімається) в порядку, встановленому цією статтею, на підставі рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадовою особою.

У разі встановлення або зняття обмеження стосовно конкретного власника суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов'язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах цьому власнику, та Центральному депозитарію або Національному банку України, які відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюють облік таких цінних паперів.

Депозитарна установа вносить зміни до системи депозитарного обліку щодо встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного власника до завершення робочого дня, коли отримано відповідне рішення, крім випадку, встановленого частиною третьою цієї статті (частина друга статті 7 Закону України Про депозитарну систему України ).

Виняток із цього правила передбачений у частинах третій та четвертій зазначеної статті (наявність обмеження прав на цінні папери, встановленого за розпорядженням власника таких цінних паперів для продажу зазначених цінних паперів на фондовій біржі), і в цьому випадку депозитарна установа відкладає внесення змін до системи депозитарного обліку щодо встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного власника до наступного робочого дня та вступає у взаємодію з Центральним депозитарієм або Національним банком України, які вчиняють дії за визначеним зазначеним Законом алгоритмом та протягом того самого робочого дня інформують депозитарну установу про наявність в отриманій інформації від особи, що провадить клірингову діяльність, або від фондової біржі відомостей про вчинені на ній правочини щодо цінних паперів (у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм або Національним банком України), стосовно яких депозитарною установою отримано відповідне рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, у разі наявності такої інформації. У свою чергу, депозитарна установа цього ж робочого дня після отримання відповідної інформації встановлює обмеження стосовно конкретного власника на його рахунку у цінних паперах та/або встановлює обмеження стосовно конкретного власника на залишок цінних паперів, права на які обліковуються на його рахунку в цінних паперах за наслідком вчинення правочину, або залишає без виконання відповідне рішення суду або уповноваженого законом державного органу влади чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, у разі якщо такий залишок дорівнює нулю.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 7 Закону України Про депозитарну систему України депозитарна установа повідомляє суд або уповноважений законом державний орган чи його посадову особу про дії, вчинені за результатами отримання відповідного рішення про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, протягом наступного робочого дня після отримання рішення.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 розділу I Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року № 735 (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Положення № 735) безумовна операція щодо обмеження здійснення операцій у системі депозитарного обліку з цінними паперами окремого випуску окремого емітента (далі - безумовна операція щодо обмеження здійснення операцій) - встановлення обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами окремого випуску, наявними у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію та його клієнтів, яке здійснюється на визначений строк або до настання певної події відповідно до Правил та/або інших внутрішніх документів Центрального депозитарію та внутрішніх документів депозитарних установ із забезпеченням збереження стану рахунків у цінних паперах депонентів, клієнтів на підставі рішення суду, рішення Комісії, розпорядження/постанови уповноваженої особи Комісії та на інших підставах, установлених законом.

Згідно з абзацом шістнадцятим пункту 2 розділу I Положення № 735 обтяження цінних паперів зобов'язаннями - будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження цінними паперами, пов'язані з умовами успадкування, застави, рішеннями суду, та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Відповідно до пункту 11 глави 2 розділу V Положення № 735 операція щодо блокування/розблокування цінних паперів, прав на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, може здійснюватися за наслідком: застави цінних паперів; виставлення цінних паперів на продаж; створення системи управління ризиками та гарантій з виконання зобов'язань за договорами щодо цінних паперів (клірингового забезпечення для гарантування проведення розрахунків тощо); виконання договорів, гарантованих цінними паперами; інших обмежень щодо обігу цінних паперів, передбачених законодавством України; виконання безумовної операції щодо цінних паперів.

Пунктом 12 цієї ж глави встановлено, що безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або копій таких документів: постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України Про виконавче провадження ; свідоцтва про право на спадщину та договору (правочину) про поділ спадкового майна (за наявності); свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; документів, що посвідчують виконання корпоративних операцій емітента (у випадках, передбачених законодавством); розпорядження уповноваженої особи Комісії про скасування реєстрації випуску цінних паперів (у зв'язку з визнанням їх емісії недійсною, припиненням акціонерного товариства чи пайового інвестиційного фонду, виконанням рішення суду); рішення Комісії щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів певного власника; копій документів, що підтверджують передачу майна юридичної особи, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів у процесі ліквідації юридичної особи, учасникам відповідної юридичної особи; інших документів, визначених законодавством України.

Безумовні операції з управління рахунком у цінних паперах щодо певної кількості прав на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах власника/нотаріуса, можуть здійснюватися тільки депозитарною установою.

Якщо зазначені вище документи не містять усіх необхідних реквізитів для виконання безумовної операції та/або їх оформлення не відповідає вимогам законодавства, Центральний депозитарій та/або депозитарна установа мають право вимагати надання необхідної інформації.

Аналізуючи викладені вище положення чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства у сукупності з установленими судами обставинами справи, колегія суддів заважує на помилковості висновків суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та зазначено вище, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності в ухвалі слідчого судді

Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року у справі № 344/17702/15-к відомостей та зобов'язань щодо безпосередньо

ТОВ Україна-Капітал як депозитарія акцій, що належать ВАТ Пресмаш .

Водночас, викладене не може бути підставою для невиконання депозитарієм вимог указаної ухвали слідчого судді, адже з огляду на приписи процитованих вище норм Положення № 735 внесення змін до системи депозитарного обліку щодо встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного власника, зокрема, на підставі судового рішення, покладається саме на депозитарія.

Безпідставним є й твердження суду апеляційної інстанції щодо необхідності надання депозитарію у випадку, що розглядається, постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України Про виконавче провадження , з посиланням на приписи пункту 12 глави 2 розділу V Положення № 735, адже приписи цієї норми передбачають здійснення безумовних операцій щодо цінних паперів (прав на цінні папери) на підставі низки документів і відповідний їх перелік не є вичерпним з огляду на наявність правової конструкції інших документів, визначених законодавством України .

Разом із цим, ураховуючи положення приведеної вище статті 7 Закону України Про депозитарну систему України , арешт на цінні папери або інше обмеження прав на цінні папери конкретного власника накладається (встановлюється) депозитарною установою безпосередньо на підставі судового рішення у день його надходження або у визначених указаним Законом випадках - наступного робочого дня, з подальшим повідомленням суду про дії, вчинені за результатами отримання відповідного рішення.

При цьому, як установлено судами та вбачається з матеріалів справи, отримання копії вищевказаної ухвали слідчого судді, а так само її невиконання позивач не заперечував.

Водночас слід зауважити на тому, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок накладення арешту на цінні папери, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 року № 1744, пунктами 5 та 8 якого було передбачено, що для накладення арешту на цінні папери державний виконавець відповідно до законодавства виносить окрему постанову або в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає факт накладення арешту на майно. У разі накладення арешту на іменні цінні папери у документарній формі копія постанови надсилається реєстратору або емітенту, що веде реєстр власників іменних цінних паперів згідно із законодавством (далі - реєстроутримувач), а у разі накладення арешту на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та/або знерухомлені цінні папери - зберігачу, а також іншим особам, визначеним законодавством про виконавче провадження.

Цінні папери, випущені у без документарній формі, та знерухомлені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідкладно після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому разі частина або вся кількість цінних паперів на рахунку власника обмежується в обігу шляхом виконання відповідного облікового запису.

Разом із цим, колегія суддів зауважує, що положення названого Порядку розроблялися на виконання статті 55 Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка діяла до 08 березня 2011 року, та передбачала накладення арешту державним виконавцем при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. При цьому названа норма визначала, що арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У подальшому, після змін у правовому регулюванні щодо примусового виконання рішень судів та інших органів, указаний Закон зазнав істотних змін. Зокрема, з його положень виключені норми щодо виконання ухвал судів про накладення арешту.

Беручи до уваги викладене та враховуючий принцип пріоритету законів над підзаконними нормативно-правовими актами в аспекті їх юридичної сили, колегія суддів уважає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме положення Закону України Про депозитарну систему України , а не постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 року № 1744 Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери .

Окремо колегія суддів уважає за необхідне зауважити на наступному.

Як вже зазначено, ухвалу слідчого судді, невиконання якої ставиться у провину позивачу, постановлено 24 грудня 2015 року; оскаржувану постанову відповідач виніс 09 березня 2016 року; вказану ухвалу слідчого судді скасовано в апеляційному порядку 23 червня 2016 року.

Серед мотивів скасування постанови суду першої інстанції та задоволення позову у цій справі суд апеляційної інстанції послався на те, що ухвала Івано-Франківського міського суду від 24 грудня 2015 року у справі № 344/17702/15-к, на підставі якої прийнята постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 09 березня 2016 року № 247-ЦД-1-ДУ, - скасована, а тому оскаржувана постанова відповідача також підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю підстав притягнення до відповідальності.

Колегія суддів критично ставиться до таких висновків, оскільки в силу приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо тощо.

При цьому, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто, зважаючи на ті обставини, які існували в минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії чи допущення відповідної бездіяльності).

Водночас, відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) ухвала слідчого судді про арешт майна виконується негайно.

Зважаючи на викладене, на час розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів та винесення оскаржуваної постанови відповідача від 09 березня 2016 року ухвала слідчого судді від 24 грудня 2015 року у справі № 344/17702/15-к була чинною та такою, що підлягала виконанню.

Відповідно до пункту 9 статті 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних відносин) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за порушення Центральним депозитарієм цінних паперів або депозитарною установою порядку провадження депозитарної діяльності, що призвело до втрати інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи депозитарного обліку у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викладене в сукупності свідчить про наявність у діянні позивача ознак указаного правопорушення на ринку цінних паперів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, виносячи оскаржувану постанову, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 804/1929/16 скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі № 804/1929/16 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: